Справа № 629/5453/25
Провадження № 1-кс/629/1316/25
04 серпня 2025 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваної - ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025221110000833 від 01.08.2025 зач. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Надеждине Сахновщинського району Харківської області, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, вдови, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої:
Слідчий СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 звернулась до суду з зазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначено наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.08.2025 близько 16 год. 50 хв. ОСОБА_5 перебувала разом зі своїм сином ОСОБА_7 вдома, за адресою: АДРЕСА_1 , де розпивали спиртні напої.
Через деякий час, на ґрунті особистих неприязних відносин, через стан алкогольного сп'яніння, між ними винник словесний конфлікт, де в ході сварки, ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, почав ламати меблі в приміщенні квартири.
ОСОБА_5 , в свою чергу, діючи в результаті раптово виниклого умислу, направленого на протиправне спричинення смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_7 , дістала з ящику столу, який перебував у приміщенні кухні, кухонний ніж та нанесла ОСОБА_7 один удар ножем в область грудної клітини, внаслідок чого заподіяла йому тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення правої половини грудної клітини, поранення верхньої частини правої легені, правобічний пневмоторакс, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Таким чином ОСОБА_5 виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, так як ОСОБА_7 надано першу медичну допомогу.
За даним фактом внесено відомості до ЄРДР за №12025221110000833 від 01.08.2025 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
02.08.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Прокурор у судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання, враховуючи встановленим існування ризиків, передбачених п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Захисник заперечувала проти клопотання, зазначила, що воно є необґрунтованим, вказувала на можливість застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби, так як вона працює від Центру зайнятості в УЖКГ Лозівської міської ради.
Підозрювана підтримала захисника.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників справи, дослідивши докази, надані в обґрунтування клопотання, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності, належності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, тому слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину, підозра у якому їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для обрання щодо неї запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, згідно якої тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
Окрім цього, для запобігання вищевказаним ризикам необхідно враховувати суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Вирішуючи питання про обрання підозрюваній запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, враховуючи те, що:
- ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 1 ст. 115 КК України, за який законом визначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, тому, знаходячись на волі, усвідомлюючи що може отримає реальне покарання у вигляді позбавлення волі на значний термін, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
- підозрюваній відомі анкетні дані, місце мешкання свідка та потерпілого, оскільки підозрювана має право ознайомлюватись з матеріалами кримінального провадження, може робити копії відповідних документів та їй надано копію документів, які долучаються до клопотання про застосування запобіжного заходу, в тому числі і протоколи допитів свідків, у зв'язку з цим, ОСОБА_5 може незаконно на них впливати;
- ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом не з'явлення за викликом до слідчого, прокурора, суду, та необґрунтовано затягувати строки досудового розслідування.
Враховуючи викладене, а також, що застосування до підозрюваної більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, слідчий суддя задовольняє клопотання слідчого та обирає запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою. При цьому враховується, що підозрювана не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає доцільним не визначати розмір застави, оскільки підозрюваною вчинено злочин із застосуванням насильства.
Керуючись ст. 177,182,183,194,369-372,395 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів включно, а саме до 02.10.2025, без визначення розміру застави.
Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваноій та захиснику.
Копію даної ухвали негайно направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для виконання, слідчому та прокурору для відома.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня оголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_8