Cправа №399/448/25
Провадження №2/399/236/2025
Іменем України
04 серпня 2025 року смт Онуфріївка
Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Лях М.М., за участю секретаря судових засідань Гриценко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Онуфріївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
встановив:
До Онуфріївського районного суду Кіровоградської області з позовом звернувся ОСОБА_1 до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, в якому просить визначити йому додатковий двомісячний строк для подання ним, як спадкоємця за заповітом після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заяви до нотаріуса про прийняття спадщини.
В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , яка на момент смерті була зареєстрована та проживала одна за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, у тому числі на земельну ділянку площею 3, 54 га кадастровий № 3524686200:02:000:0297, призначену для ведення особистого сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на територіїОнуфріївської селищної ради (раніше Попівської сільської ради) Олександрійського району Кіровоградської області. Вище вказана земельна ділянка складається із двох відокремлених земельних ділянок, кожній із яких було присвоєно окремий кадастровий номер № 3524686200:02:000:1297 та № 3524686200:002:000:2297.
Її спадкоємцем за заповітом від 16.12.2011 року є ОСОБА_1 . Спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадщині як відомо позивачу немає.
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Нижник О.П. з метою прийняття спадщини та видачі свідоцтва. Але від неї дізнався про неможливість прийняття спадщини через пропущення строку для подання заяви, який згідно ст. 1270 ЦКУ складає 6 місяців з часу відкриття спадщини. У встановлений законом шестимісячний строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини позивач не звернувся, у зв'язку із тим, що позивачу не було відомо про існування заповіту, який ОСОБА_2 склала на ім'я позивача.
02.05.2019 року між ПП «Овен», директором якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб стосовно однієї відокремленої земельної ділянки площею 2, 7964 га з кадастровим № 3524686200:02:000:2297. Строк користування земельною ділянкою землекористувачем на праві емфівзису склав 50 років. Плата за користування вказаною земельною ділянкою склала 15000 грн., яка встановлювалася вказаним договором як одноразова і яку власник отримав у тому ж 2019 році. У зв'язку із вищевикладеним, позивач, хоча і знав ОСОБА_2 , але давно не зустрічав останню і не знав про її місце перебування та про її смерть.
Про вказані обставини ОСОБА_1 стало відомо випадково лише в квітні 2025 року від старости с. Попівка, який і передав оригінал заповіту. Указаним заповітом ОСОБА_2 заповіла позивачу належне їй вищевказане майно. На підставі вище наведеного, просить суд надати йому належний строк для подання ним заяви до нотаріуса про прийняття спадщини за заповітом після померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 19.05.2025 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 17.06.2025 року підготовче судове засідання закрито та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Супрун Л.В. в судове засідання не з'явилися, про місце, дату і час розгляду справи повідомлені належним чином. До суду представник позивача подав заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідача Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області в судове засідання не з'явилися, про місце, дату і час розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв та відзиву на позов не подавав.
Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено що, згідно копії заповіту зареєстрованого в реєстрі № 386 посвідченого приватним нотаріусом Онуфріївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Цибульським Г.В. від 16.12.2011 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 належну їй землю з кадастровим № 3524686200:02:000:0297, площею 3, 54 га, призначену для ведення сільськогосподарського виробництва, належну їй на підставі Державного акту на право приватної власності серії Р2 № 460522 /а.с. 14/.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть (повторно) серія НОМЕР_1 від 30.04.2025 року /а.с. 15/.
Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 81081457 від 07.05.2025 року, зареєстровану спадкову справу в реєстрі № 74037164 з номером у нотаріуса № 17/2025 після померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зареєстровано заповіт у реєстрі № 52184102 з номером в реєстрі нотаріальних дій № 386 від 16.12.2011 року /а.с. 16-17/.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 62/02-31 від 07.05.2025 року приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Нижник О.П. було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку за кадастровим № 3524686200:02:000:1297, площею 0, 7411 га, та № 3524686200:02:000:2297, площею 2, 7964 га, розташованих на території у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини /а.с. 18-20/.
Згідно довідки № 447 від 05.05.2025 року, виданої ЦНАП Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області, за даними реєстру територіальної громади, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до дня своєї смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та була зареєстрована одна /а.с. 21/.
Відповідно до Держаного акту на право приватної власності на землю серія Р2 № 460522 земельної ділянки з кадастровим № 3524686200:02:000:0297 площею 3,5 4 га, що розташована на території Попівської сільської ради власником є ОСОБА_2 /а.с. 22-23/.
Згідно договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб від 02.05.2019 року, ОСОБА_2 з ПП «Овен» уклали даний договір, відповідно до якого власник земельної ділянки передає Емфітевту право користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, що розташована на території Попівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області площею 2, 7964 з кадастровим номером 3524686200:02:000:2297 /а.с. 24-26/.
Відповідно до спадкової справи заведеної приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Нижник О.П., 07.05.2025 року № 17/2025 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 заява про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом подана ОСОБА_1 інші спадкоємці відсутні /а.с. 47-62/
Відповідно до статті 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до частини 1 статті 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
В силу статей 1216-1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статей 1220-1221, 1223 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця. Спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.
Згідно зі статтями 1268-1270 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Натомість, судом встановлено, що позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після спливу встановленого строку.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статей 1273-1275 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.
Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Це є обов'язковим для обох названих видів спадкування. Пропуск шестимісячного строку позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.
Спадкодавець ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже спадкоємці повинні були звернутися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини до 12.08.2023 року.
Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Як зазначалося вище, позивач ОСОБА_1 звертався до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а отже, здійснив всі дії, передбачені Цивільним кодексом України для вираження волевиявлення отримати свідоцтво про право на спадщину, проте, позивач пропустив строк звернення до нотаріуса.
На підтвердження поважності причин пропуску звернення до нотаріуса ОСОБА_1 зазначив, що не знав про наявність заповіту на його ім'я.
Верховний Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов'язані, зокрема, з тривалими відрядженням, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16, Верховним Судом у постановах від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18), від 17 червня 2020 року у справі № 520/10377/17 (провадження № 61-48230св18), від 11 серпня 2021 року у справі № 720/1079/19 (провадження № 61-14663св20), від 22 січня 2020 року у справі № 592/18695/18 (провадження № 61-13558св19).
Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Вирішуючи спір у спадкових справах, зокрема, щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини необхідно врахувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Суд звертає уваги на те, що позивач на час смерті ОСОБА_2 про існування заповіту, складеного на його користь, дізнався після закінчення строку для прийняття спадщини, у родинних відносинах з померлою не перебував, разом не проживав.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про можливість та наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
За клопотанням позивача судові витрати слід залишити за ним.
Керуючись ст. ст.10, 11, 12,13,76-81,247,259,263-265 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцю села Попівка Онуфріївського району Кіровоградської області, додатковий строк тривалістю в два місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Попівка Олександрійського району Кіровоградської області.
Судові витрати залишити за позивачем.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя М.М. Лях