Справа №: 398/2080/25
провадження №: 2/398/1748/25
Іменем України
"30" липня 2025 р. м.Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
у складі головуючого судді Подоляк Я.М.,
за участю секретаря судового засідання Буличової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» звернулося до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 15.02.2020 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 113035 про надання фінансового кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору.
Відповідно умов договору товариство зобов'язалось надати відповідачу грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 1 500,00, дата надання кредиту: 15.02.2020 року, строк кредиту: 18 днів, валюта кредиту: UAH, стандартна процентна ставка - 2 % в день або 730% річних.
Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 13.01.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 7 470,00 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 1 500,00 гривень, прострочена заборгованість за процентами в розмірі 5 970,00 грн.
28.10.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-28/10/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 28.10.2021 року до договору факторингу №01-28/10/2021 ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
У зв'язку з чим просять стягнути з відповідача суму заборгованості та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40грн.
Ухвалою судді 07.05.2025 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
10.06.2025 року позивачем подано заяву про відшкодування з відповідача понесених ним витрат на професійну правову допомогу
В позовній заяві та заяві про розподіл судових витрат позивач просить розгляд справи здійснювати без виклику сторін, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судові засідання, призначені на 11.06.2025 та 30.07.2025, не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу місця його проживання. Поштове відправлення з судовою повісткою на 11.06.2025 року повернулось на адресу суду з відміткою про невручення у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, натомість поштове відправлення з судовою повісткою на 30.07.2025 року було отримано адресатом, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач причини неявки не повідомив, будь-яких заяв та клопотань не подав, відзив на позов від нього на адресу суду не надходив.
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 8 статті 178 ЦПК України.
У відповідності з нормами ст.280 ЦПК України, справу розглянуто без участі відповідача при заочному розгляді справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши позовну заяву та письмові докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 15.02.2020 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №113035 про надання фінансового кредиту.
Згідно п.п.1.1-.1.4. Договору сума кредиту 1 500,00 грн, строк, на який надається кредит - 18 днів, тобто до 03.03.2020 року, розмір відсотків за користування кредитом - 730% річних від суми кредиту в розрахунку 2% на добу. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.
Відповідно до п.2.1 Договору його сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно п.6.1. Договору, його підписано сторонами з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
У п.7 Договору «Реквізити та підписи сторін» зазначено рахунок позичальника НОМЕР_1 .
Кредитний Договір та Додаток №1 до нього, яким визначено графік розрахунків та загальна вартіcть кредиту, підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором KL2638, про надання якого свідчить довідка про ідентифікацію.
Згідно з інформаційним листом, наданим ТОВ «ПрофітГід», відповідно до договору на переказ коштів №ПГ-1 від 30.09.2020 року, на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВ «ПрофітГід» було здійснено успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: номер платіжної інструкції -А190325В90475СLY113035T670134; номер транзакції - 28179-65622-51038; дата/час здійснення переказу коштів - 15.02.2020 року; сума переказу - 1 500,00 грн; номер платіжної картки - НОМЕР_1 ; код авторизації 511128, код RRN - 002070631912, призначення переказу, видача кредиту №113035.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документу.
За змістом ст. 6 вказаного Закону для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 статті 8 вказаного Закону юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документу як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
При цьому, абз. 2 частини другої статті 639 ЦК України встановлено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З матеріалів справи вбачається, що примірник кредитного договору №113035 від 15.02.2020 року містить всі істотні умови: суму кредиту, строк кредитування, проценти за користування, який підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, внесення персональних та паспортних даних, реквізитів платіжної картки, які відомі тільки відповідачу, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
У розділі 7 кредитного договору «Реквізити та підписи сторін» зазначено що договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL2638, фізична особа: ОСОБА_1 .
Отже, належними і допустимими доказами по справі підтверджується факт укладення між сторонами спірного правочину, погодження ними всіх його істотних умов. Договір відповідає вимогам чинного законодавства та вчинений у формі, встановленій законом та був спрямований на настання реальних наслідків.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20).
Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року у справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18) зазначено, що «положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню».
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що договір №113035 від 15.02.2020 року підписаний відповідачем відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», оскільки він акцептував пропозицію позивача та уклав договір шляхом введення одноразового ідентифікатора.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦПК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
28.10.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-28/10/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права грошової вимоги за портфелем заборгованості до боржників, зазначених у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №01-28/10/2021 від 28.10.2021 року ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в загальному розмірі 7 470,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 1 500,00 грн, заборгованість за відсотками становить 5 970,00 грн.
13.01.2025 року ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» на адресу ОСОБА_1 надіслано вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором.
Отже, враховуючи положення вказаних норм, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем відповідно до умов кредитного договору, що був укладений між первісним кредитором ТОВ « ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 .
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач в позовній заяві вказує, що відповідач має заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 7 470,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 1 500,00 грн, заборгованість за відсотками становить 5 970,00 грн.
Оскільки доказів погашення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1 500,00 грн матеріали справи не містять, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1 500,00 грн.
Водночас, щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом слід зазначити таке.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зазначається, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 91).
Нарахування та стягнення процентів за користування кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.
Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що кредит надається строком на 18 днів з 15.02.2020 року до 03.03.2020 року.
У матеріалах справи відсутні докази пролонгації кредитного договору, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за відсотками саме за 18 днів, тобто за період, визначений договором: 540,00 грн (1 500,00 х 18 х 2%)
Решта нарахованих процентів, не підлягають стягненню з відповідача, оскільки таке нарахування здійснено за межами строку кредитування.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження надання правової допомоги представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 29.12.2023, укладений між позивачем та адвокатом Пархомчуком С.В., додаткову угоду №1 від 27.12.2024 до Договору про надання правової допомоги від 29.12.2023, акт про отримання правової допомоги від 09.06.2025, відомості про номер рахунку, на який повинна бути оплачена вартість правничої допомоги згідно Договору про надання правничої допомоги від 29.12.2023, платіжну інструкцію №3 9409 від 09.06.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8096/10 від 18.07.2019 року.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 867,47грн (2 040,00х100/7 470,00х10 500,00/100) та судовий збір в розмірі 661,54грн (2 040,00х100/7 470,00х2 422,40/100).
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 280-282,352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за Договором №113035 про надання фінансового кредиту від 15.02.2020 року у загальному розмірі 2 040 (дві тисячі сорок) гривень 00 копійок, з яких: 1 500,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 540,00 грн - прострочена заборгованість за відсотками, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2867 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) гривень 47 копійок та судовий збір у розмірі 661 (шістсот шістдесят одна) гривня 54 копійки.
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення подається до апеляційного суду Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 04.08.2025 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», місцезнаходження: 04080, м.Київ, вул.Кирилівська,82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Я.М.Подоляк