Справа № 397/422/25
н/п : 2/397/368/25
Іменем України
04.08.2025 селище Олександрівка
Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Гайдар Н.І.,
за участю: секретаря судового засідання - Іваненко Н.Л.,
представника позивача - Чебану В.М.,
представника третьої особи - Жабокрицької Н.В.,
розглядаючи у відкритому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
Позивач звернувся до Олександрівського районного суду Кіровоградської області з позовом, в якому просить позбавити батьківських прав матір ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітної доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачка ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відомості про батьків обох дітей записано відповідно до частини першої ст. 135 Сімейного кодексу України.
За рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 26 січня 2024 року, справа №397/855/23, у ОСОБА_1 відібрано без позбавлення батьківських прав малолітню дитину ОСОБА_2 . За рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 19 січня 2024 року, справа №397/628/23, у ОСОБА_1 відібрано без позбавлення батьківських прав малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Малолітні діти відповідачки влаштовані на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 .
Після відібрання малолітніх дітей відповідачка жодного разу не відвідувала дітей, не телефонувала, не цікавилася їхнім життям та здоров'ям.
Відповідно до інформації наданої відділом поліції № 1 (м. Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції в Кіровоградської області від 24 лютого 2025 року №10293-2025 ОСОБА_1 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності, також встановлено, що відносно неї було відкрито кримінальне провадження, передбачене ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України, яке в подальшому було закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.
В зв'язку з тим, що відповідачка не піклується про здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток своїх дітей просять позбавити останню батьківських прав.
Ухвалою судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 09.04.2024 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.
20.05.2025 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно з якою позивач відмовився від позовних вимог про стягнення з відповідачки аліментів на утримання дітей.
Ухвалою судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 03.06.2025 закрито підготовче провадження у справі, провадження в частині позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь органів та осіб, на утриманні яких перебуватимуть малолітні діти, аліменти в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття закрито.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві, просив позов задовольнити. Пояснив, що діти відповідачки відібрані за рішенням суду в січні 2024 року та поміщені до будинку сімейного типу ОСОБА_4 . Відповідач ОСОБА_1 жодного разу не цікавилась життям дітей, проявляє байдужість та на даний час перебуває в слідчому ізоляторі в зв'язку з порушенням відносно останньої кримінальної справи. Неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності. Відповідно до висновку органу опіки та піклування Олександрівської селищної ради вирішено про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно її малолітніх дітей.
Також в судовому засіданні представник позивача відмовився від допиту свідка ОСОБА_5 .
Представник третьої особи підтримала позовні вимоги, просила задовольнити.
Відповідачка в судове засідання повторно не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином у встановлений законодавством спосіб шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Однак судові повістки повернулись з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що за позицією ВС свідчить, що судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки (пункт 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, Постанови ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17).
Разом з тим, судом було встановлено що відповідачка ОСОБА_1 знаходиться в ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», тому позовна заява з додатками була направлена в установу для вручення останній під розписку.
28.07.2025 року до суду від ОСОБА_1 надійшло заперечення на позовну заяву в якій остання заперечує щодо позбавлення її батьківських прав стосовно малолітніх дітей та зазначає, що позбавлення її прав суперечить інтересам дітей. Від моменту вилучення дітей із сім'ї вона цікавилася їхнім життям та здоров'ям. Бабуся дітей ОСОБА_6 постійно тримала зв'язок з будинками сімейного типу в якому вони знаходяться. Своє перебування в слідчому ізоляторі вважає тимчасовим і до винесення вироку є невинуватою з огляду на принципи презумпції. Вважає, що позбавлення її батьківських прав це надмірний і несправедливий крок і в разі вирішення кримінального провадження в неї з'явиться можливість повернути дітей в сім'ю. Просить відмовити в задоволенні позову. Клопотань до суду про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідачка ОСОБА_1 не подавала.
Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, суд вважає позовну заяву органу Олександрівської селищної ради Кіровоградської області обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 01 серпня 2020 року Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , його батьками записані ОСОБА_1 та ОСОБА_7 . Відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст. 135 СК України, про що свідчить витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження.
Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 02 серпня 2023 року Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , її батьками записані ОСОБА_1 та ОСОБА_8 . Відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст. 135 СК України, про що свідчить витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження.
Відповідно до витягу з реєстру Олександрівської територіальної громади ОСОБА_1 зареєстрована з 18.08.2015 та проживає за адресою АДРЕСА_2 .
Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 26 січня 2024 року, справа №397/855/23, у ОСОБА_1 відібрано без позбавлення батьківських прав малолітню дитину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 19 січня 2024 року, справа №397/628/23, у ОСОБА_1 відібрано без позбавлення батьківських прав малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Розпорядженням Олександрівського селищного голови від 23 серпня року № 313-осн малолітній ОСОБА_2 тимчасово влаштований в сім'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; розпорядженням Олександрівського селищного голови від 24 серпня 2023 року № 312-осн малолітня ОСОБА_3 тимчасово влаштована в сім'ю ОСОБА_5 .
Розпорядженням Олександрівського селищного голови від 06 березня року № 127-осн, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Розпорядженням Олександрівського селищного голови від 08 березня 2024 року № 130-осн, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.
Розпорядженням начальника Кропивницької районної військової адміністрації від 29 березня 2024 року № 53-р «Про влаштування дітей на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу» малолітні діти, позбавлені батьківського піклування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 влаштовані на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації наданої відділом поліції № 1 (м. Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції в Кіровоградської області від 24 лютого 2025 року № 10293-2025 встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності, також встановлено, що відносно неї було відкрито кримінальне провадження, передбачене ч.І ст. 309 Кримінального кодексу України, яке в подальшому було закрито на підставі п.2 ч.І ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України.
В матеріалах справи знаходиться повідомлення Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області від 01.05.2025 №61/СВ/1368 про те, що слідчим відділом УСБУ у Кіровоградській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024121060001742 від 15.11.2024 за підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст. 113 КК України. Стосовно ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (утримується в ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор»). 17.03.2025 обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 направлено до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.
Згідно висновку органу опіки та піклування Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області від 31.03.2025 №699/02.2-12 вирішено про доцільність позбавлення відповідачки ОСОБА_1 батьківським прав стосовно її малолітніх дітей сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.
Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Частинами першою, другою та четвертою статті 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Згідно зі статтею 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.
При вирішенні такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку.
Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), від 23 грудня 2020 року у справі № 522/21914/14 (провадження № 61-8179св19), від 22 листопада 2023 року у справі № 1915/2789/12 (провадження № 61-14726св23).
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді цієї категорії справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 9 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною згідно із Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов'язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейський суд з прав людини наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).
У справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Відповідно до частин 4-6 статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
В ситуації, що розглядається у відповідачки за рішенням суду в січні 2024 року відібрані малолітні діти та поміщені в будинок сімейного типу. З часу її розлучення з дітьми минуло більше ніж півтора року, однак відповідачка ОСОБА_1 протягом всього часу не виявила бажання вчинити будь-які дії, пов'язані з відновленням свого зв'язку із дітьми. Твердження ОСОБА_1 про те, що після вирішення питання щодо її кримінального провадження у неї буде можливість повернути дітей в сім'ю, суд оцінює критично та зазначає наступне. Згідно повідомлення СБУ у Кіровоградській області стосовно відповідачки здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024121060001742 від 15.11.2024 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст. 113 КК Українита остання на даний час знаходиться в слідчому ізоляторі. Разом з тим, малолітні діти відібрані у ОСОБА_1 за рішеннями суду, які ухвалені Олександрівським районним судом Кіровоградської області 19.01.2024 та 26.01.2024. Тобто, з моменту винесення рішення суду та до часу обрання стосовно відповідачки запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою минув майже рік, однак остання не вживала протягом цього часу заходів для повернення дітей в сім'ю, не цікавилася їхнім життям та не брала участі у їх вихованні, що підтверджується матеріалами справи. Вказане свідчить про свідоме нехтування останньою своїми батьківськими обов'язками.
Також, важливим для суду є те, що при позбавленні батьківських прав відповідачки, відносини, які склались між нею і дітьми не зміняться в бік розлучення її з дітьми, які разом не проживають вже протягом тривалого часу.
Як підсумок, аналізу елементів, які впливають на визначення «якнайкращих інтересів дитини» суд зауважує, що в даних правовідносинах позбавлення батьківських прав буде сприяти інтересам дітей і в подальшому зможе гарантувати повну та ефективну реалізацію прав дитини.
Окремо суд наголошує, що застосовуваний захід не є виключно безстроковим і відповідачка має право у випадку зміни своєї поведінки на поновлення батьківських прав в порядку передбаченому СК (стаття 169).
Суд також враховує при винесенні рішення висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , оскільки такий ґрунтується на вимогах закону, є обґрунтованим, вмотивованим, переконливим та не викликає сумнівів у суду щодо викладених у ньому обставинах.
Отже, судом встановлено та вбачається з наведених вище доказів, що мати ОСОБА_1 не виконує своїх батьківських обов'язків відносно малолітніх дітей, їхнім життям не цікавиться та не приймає участі у їх вихованні, розвитку та утриманні.
Виходячи з вищевикладеного, суд розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1211,20 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 1, 2, 76, 81, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280, 430 ЦПК України, ст.150, 155, 164, 166, 180-182, 183 СК України, Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13 січня 2005 № 2342-IV, Законом України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 № 2402-III, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»,-
Позов Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітної доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ч. 5 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дітей.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 1211, 20 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Олександрівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області, ЄДРПОУ 04364035, місцезнаходження 27300 смт. Олександрівка, вул. Незалежності України,78.
Третя особа: Служба у справах дітей Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, місцезнаходження 27300 смт. Олександрівка, вул. Незалежності України,78.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , інд.код - НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_3 .
Суддя Н.І.Гайдар