Справа № 397/1112/24
н/п : 1-кп/397/86/25
30.07.2025 селище Олександрівка
Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого- судді - ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
потерпілої - ОСОБА_4
представника потерпілої - ОСОБА_5
обвинуваченої - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Олександрівка клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 червня 2024 року № 12024120000000702, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
В провадженні Олександрівського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
До початку судового засідання прокурором було подано до суду клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_6 строком на 60 днів. В обгрунтування зазначає наявність ризиків передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України та неможливості застосування до обвинуваченої більш м'яких запобіжних заходів, зокрема, існують ризики переховування від правосуддя, можливість вчинення інших кримінальних правопорушень через девіантну поведінку обвинуваченої та тяжкість вчинення кримінального правопорушення за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання від 22.07.2025, просив продовжити обвинуваченій запобіжний захід - тримання під вартою з підстав викладених у клопотанні. Також прокурор відмовився від розгляду аналогічного клопотання, яке було подано до суду 09.07.2025 прокурором ОСОБА_8 .
Потерпіла ОСОБА_4 та представник потерпілої ОСОБА_5 підтримали клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачена ОСОБА_6 та адвокат ОСОБА_7 заперечили проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачена ОСОБА_6 надала до суду письмове заперечення проти клопотання, в якому зазначила про відсутність на даний час ризиків передбачених ст. 177 КПК України та безпідставність клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В запереченні посилається на практику ЄСПЛ щодо тривалого продовження запобіжного заходу та не надання прокурорм доказів існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши всі матеріали долучені до справи, дійшов наступних висновків.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.08.2024 застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвалою судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 25.09.2024 продовжено обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 23.11.2024. В задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на особисту поруку відмовлено.
Ухвалою судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 30.10.2024 відмовлено в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на особисту поруку.
Ухвалою судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 20.11.2024 продовжено обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 18.01.2025. В задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на особисту поруку чи домашній арешт відмовлено.
Ухвалою судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 15.01.2025 продовжено обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 15.03.2025. В задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на особисту поруку чи домашній арешт відмовлено.
Ухвалою судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 12.03.2025 продовжено обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 10.05.2025 року.
Ухвалою судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 30.04.2025 продовжено обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 28.06.2025 року.
Ухвалою судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 04.06.2025 продовжено обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 02. 08.2025 року.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого з метою уникнення покарання, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується особа.
Згідно зі ст. ст. 7,8,9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, суворість передбаченого покарання, врахування тяжкості злочину, ступеню суспільної небезпечності особи та інтересів суспільства є суттєвими елементами при прогнозуванні та оцінці ймовірної майбутньої поведінки особи.
Як встановлено судом, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за вчинення якого, їй може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Обвинувачена раніше не судима, не має стійких соціальних зв'язків, не одружена, дітей не має, не навчається, не працює, не має обмежень у виїзді за межі території України. Судом враховується також відсутність місця реєстрації проживання обвинуваченої в межах Кіровоградської області, наявність іншого, досить віддаленого від місцезнаходження суду місця реєстрації і фактичного проживання (м. Кривий Ріг).
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Суд вважає, що усвідомлюючи ступінь тяжкості інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушеннята суворість можливого покарання, існує ризик, того, що вона може ухилятись від суду, тобто без перешкод залишити своє місце проживання. Останній відомо у вчиненні якого злочину вона обвинувачується, вона обізнана з мірою покарання, яка може бути застосована до неї у випадку доведення її вини у вчиненні злочину, що на думку суду саме по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченої переховуватися від суду.
Доводи прокурора про те, що матір обвинуваченої ОСОБА_6 знаходиться за межами України в Республіці Польща що дає їй змогу покинути територію України, суд не бере до уваги, оскільки доказів цього прокурором не надано. Разом з тим, існування ризику переховування ОСОБА_6 від суду на даний час є достатньо реальним та не пов'язаний з наявністю чи відсутністю родичів за кордоном.
Судом враховується, що в зв'язку з військовою агресією РФ проти України, та дією на всій території України воєнного стану, і у разі обрання обвинуваченій більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, в умовах діючого на теперішній час в Україні воєнного стану, стане неможливо здійснювати належний контроль правоохоронних органів за поведінкою обвинуваченої, яка має фактичне місце проживання у м. Кривий Ріг.
Перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку що ризики, які існують на сьогодні є реальними та не зменшилися.
Судом також береться до уваги той факт, що обвинувачена неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху та керування транспортним засобом без посвідчення водія. Після вчинення адміністративних правопорушень, обвинувачена ОСОБА_6 висновки не зробила, продовжувала керувати транспортним засобом без відповідних документів та не маючи навиків водіння, грубо порушила правила ПДР, спричинила дорожньо-транспортну пригоду що стало наслідком загибелі людини.
Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає суспільному інтересу, злочини такої категорії становлять високу суспільну небезпечність. Крім того, гарантій того, що підозрювана, не вчинить інше кримінальне правопорушення, наразі відсутні.
Такі обставини, на переконання суду, у своїй сукупності дають достатні підстави для висновку, що застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід, відповідає чинним підставам, меті його застосування та кореспондується із суспільним інтересом, отже, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати її належну поведінку, а відтак клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
Крім того, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який спричинив загибель людини, тому згідно п.2 ч. 4 ст.183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд вважає недоцільним обирати альтернативний запобіжний захід у відношенні обвинуваченої у вигляді застави.
Керуючись ст.ст. 177-178,183, 331, 372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 27 вересня 2025 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченій, захиснику, прокурору та направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», для виконання.
Повний текст ухвали складено 04 серпня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1