Справа № 353/592/25
Провадження № 2/353/429/25
04 серпня 2025 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої - судді Луковкіної У.Ю.,
з участю: секретаря судового засідання - Мороз М.І.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності в порядку спадкування, -
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на земельні ділянки площами 0,9210 га та 0,1800 га, розташовані в с. Долина Івано-Франківського району Івано-Франківської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 . Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що у зв'язку з тим, що у Державних актах на право власності на земельні ділянки та витягах з Державного земельного кадастру наявна розбіжність стосовно прізвища та імені спадкодавця (« ОСОБА_3 » та « ОСОБА_4 »), а також не доведено факт родинних відносин між спадкодавцем та спадкоємцем, їй в нотаріальному порядку було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ці земельні ділянки, що позбавляє її можливості оформити спадщину на спадкове майно. У зв'язку з цим також просила суд в мотивувальній частині рішення суду встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_2 є її матір'ю. Окрім цього, позивачка заявила письмове клопотання, в якому просила суд витребувати у приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославської Н.В. копію спадкової справи № 144/2024, заведеної після смерті ОСОБА_2
14.07.2025 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання. Крім цього, даною ухвалою було встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву та роз'яснено право пред'явити зустрічний позов. Також вказаною ухвалою зобов'язано приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославської Н.В. надати суду належним чином посвідчену копію спадкової справи № 144/2024, у разі її відкриття, та витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі спадкових справ, зокрема щодо майна: ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє місце проживання якої було м. Тлумач Івано-Франківської області.
17.07.2025 року на адресу суду від приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославської Н.В. надійшла копія спадкової справи № 144/2024.
В підготовче судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилась, однак до суду подала письмову заяву, в якій просила позов задовольнити та розгляд справи провести без її участі.
Представник відповідача - Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області в підготовче судове засідання не з'явився, однак до суду подав письмову заяву, в якій вказав, що позов визнає та просив розгляд справи провести без його участі.
У зв'язку з неявкою в підготовче судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав:
Судом встановлено, що на ім'я ОСОБА_2 , на підставі розпорядження Тлумацької районної державної адміністрації від 12.09.2008 року за № 479, видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 149750 від 18.12.2009 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010931100063, який посвідчує право власності на земельну ділянку площею 0,9210 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в урочищі «Осовня» на території Долинської сільської ради Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області (а.с. 3).
Також на ім'я ОСОБА_2 , на підставі розпорядження Тлумацької районної державної адміністрації від 12.09.2008 року за № 479, видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 149721 від 18.12.2009 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010931100064, який посвідчує право власності на земельну ділянку площею 0,1800 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в урочищі «Царинка» на території Долинської сільської ради Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області (а.с. 4).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 22).
В силу ст. 1268 ЦК України (в редакції 2003 р.), спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти. Відповідно до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України (в редакції 2003 р.), діями, які свідчать про прийняття спадщини вважається: постійне проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подача спадкоємцем у шестимісячний термін заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.
ОСОБА_1 (позивачка) прийняла спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією будинкової книги та копією довідки Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 125 від 28.02.2024 року (а.с. 30, 51 зворот, 52-55).
Вище зазначені обставини також підтверджуються копією спадкової справи № 144/2024 від 01.03.2024 року, заведеної приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославською Н.В. після смерті ОСОБА_2 , з якої вбачається, що ОСОБА_1 (позивачка) є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , інших спадкоємців в порядку спадкування за законом чи за заповітом, які б бажали прийняти спадщину, та які б мали обов'язкову частку у спадщині немає (а.с. 45-70).
В нотаріальному порядку ОСОБА_1 (позивачка) було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки, у зв'язку з тим, що у Державних актах на право власності на земельні ділянки та витягах з Державного земельного кадастру наявна розбіжність стосовно прізвища та імені спадкодавця (« ОСОБА_3 » та « ОСОБА_4 »), а також не доведено факт родинних відносин між спадкодавцем та спадкоємцем, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесеною приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославською Н.В. № 345/02-31 від 29.05.2025 року (а.с. 23).
Зазначені обставини перешкоджають позивачці належним чином оформити право власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Так, згідно п. 2 постанови пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд на підставі ч. 6 ст. 294 ЦПК України залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19) зазначено, що «справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах».
У постанові Верховного Суду від 23 грудня 2021 рокуу справі № 442/1904/20 (провадження № 61-7816св21) зазначено, що «під спором про право в справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви. Визначальним при розгляді заяви про встановлення певних фактів, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки, має значення наявність чи відсутність спору між спадкоємцями. Процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість. Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року в справі № 640/10329/16».
У постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 760/5425/17 (провадження № 61-18392св19) вказано, що «справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 26.01.2022 року по справі № 165/2486/19 (провадження № 61-1355св21).
З позовних вимог вбачається спір про право, а саме про визнання права власності на земельні ділянки, які належали спадкодавцю, а тому позивачка звернувся також з взаємопов'язаною вимогою про встановлення факту родинних відносин в порядку позовного провадження, оскільки встановлення даного факту має для неї юридичне значення та надає їй право на спадкування за законом.
Відповідно до копії свідоцтва про народження позивачки її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 25). Відповідно до копії свідоцтва про одруження ОСОБА_6 (мати позивачки) вруге зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 та після державної реєстрації шлюбу їй було присвоєно шлюбне прізвище « ОСОБА_8 » (а.с. 25). 21.07.1979 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 та після державної реєстрації шлюбу їй було присвоєно шлюбне прізвище « ОСОБА_10 », що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 08.08.2014 року (а.с. 26). Відповідно до довідки Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 125 від 28.02.2024 року ОСОБА_2 до дня смерті проживала разом з донькою ОСОБА_1 , (позивачка) (а.с. 51 зворот).
Тобто вищевказані розбіжності у прізвищі та імені спадкодавця (« ОСОБА_4 » та « ОСОБА_3 ») перешкоджають позивачці підтвердити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_2 є її матір'ю.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає встановленим факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_2 (позивачка), ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір'ю ОСОБА_1 (позивачка).
Також з копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 149750 від 18.12.2009 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010931100063, та копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 149721 від 18.12.2009 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010931100064, встановлено, що він виданий на ім'я спадкодавця ОСОБА_2 (а.с. 3, 4).
Проте відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки від 27.05.2025 року та 08.07.2025 року земельні ділянки, право власності на які зареєстровано на підставі вищевказаних державних актів, значаться за ОСОБА_6 (а.с. 5-21).
Як вже було встановлено вище ОСОБА_6 (мати позивачки) вруге зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 та після державної реєстрації шлюбу їй було присвоєно шлюбне прізвище « ОСОБА_8 ».
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України та ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах зі збереженням її цільового призначення.
Стаття 126 ЗК України передбачає, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.
Отже ОСОБА_1 (позивачка), будучи належним спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_2 , має право на оформлення спадщини з переоформленням права власності на спадкове майно на своє ім'я в нотаріальному порядку.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.
У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
За встановлених судом обставин, позов слід задовольнити.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що сторонами по справі не заявлялось вимог про відшкодування судових витрат, клопотань про відшкодування витрат до закінчення судових дебатів до суду не надходило, суд не може вийти за межі заявлених вимог, а тому питання розподілу судових витрат судом не вирішується.
На підставі ст.ст. 316-319, 368, 391, 392, 1216-1222, 1225, 1268 ЦК України, ст.ст. 81, 126, 131 ЗК України, керуючись ст. ст. 13, 82, 141, 200, 206, 247, 263-265, 268, 273, 315, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителькою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,9210 га, призначену для ведення товарного сільскогосподарського виробництва, розташовану в урочищі «Осовня» на території Долинської сільської ради Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області з кадастровим номером: 2625683300:07:005:0015, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 149750 від 18.12.2009 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010931100063, виданого на підставі розпорядження Тлумацької РДА від 12.09.2008 року за № 479 року, на ім'я ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителькою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,1800 га, призначену для ведення товарного сільскогосподарського виробництва, розташовану в урочищі «Царинка» на території Долинської сільської ради Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області з кадастровим номером: 2625683300:07:004:0054, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 149721 від 18.12.2009 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010931100064, виданого на підставі розпорядження Тлумацької РДА від 12.09.2008 року за № 479 року, на ім'я ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до безпосередньо суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ГоловуючийУ. Ю. ЛУКОВКІНА