Справа № 346/3836/25
Провадження № 2/346/2187/25
01 серпня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Махно Н.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Коломийської міської ради про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності у порядку спадкування за законом, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом до Коломийської міської ради про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності у порядку спадкування за законом. Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.175-177 ЦПК України. Згідно п. 4,5,8 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Згідно ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Відповідно до п.4 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Всупереч вищенаведеному позивач у змісті поданого до суду позову зазначає про те, що вона проживала без реєстрації у квартирі своєї матері, де здійснювала догляд за ОСОБА_2 . Також зазначає про те, що ОСОБА_2 важко хворіла і оскільки перебувала в хороших відносинах з позивачем і потребувала допомоги, погодилися проживати з позивачем у квартирі матері позивача. Зазначає, що постійно отримувала пенсію ОСОБА_2 , доглядала за її квартирою, сплачувала комунальні послуги, вирішувала побутові питання, здійснила поховання ОСОБА_2 , встановила їй пам'ятник та доглядає за ним по сьогодні. Однак, окрім слів позивача, про її фактичне місце проживання і щодо її спільного проживання з померлою ОСОБА_2 , та догляд за останньою, - позивачем дана інформація нічим не підтверджується. Також позивач не долучає ні довідок, ні розрахункових документів про понесені нею витрати за доглядом померлої ОСОБА_2 та її квартирою, що здійснювались на добровільній основі, чи будь-яких інших підтверджуючих достатніх допустимих та достовірних доказів на встановлення фактичних обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. При цьому, позивач не пояснює причин недолучення всіх доказів на обґрунтування поданих до суду позовних вимог та не зазначає про існування обставин, що перешкоджають позивачу надати суду оригінали таких доказів чи належним чином посвідчені їхні копії. Також слід зазначити, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак позивач у змісті позову нічого не зазначає про існування вагомих підстав звернення до суду тільки зараз.
Згідно із п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. У відповідності до вимог ст. 49 Закону України «Про нотаріат» відмова нотаріуса в оформленні права власності на спірне майно повинна бути оформлена у виді обґрунтованої постанови.
Проте, позивачем не дотримано порядку, визначеного законом, при зверненні до суду з вимогами про визнання права власності у порядку спадкування, а саме позивач долучає повідомлення на усне звернення. Крім цього, у позовних вимогах позивач просить також встановити факт проживання однією сім'єю понад п'ять років до часу відкриття спадщини з 01.01.2015 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , вказуючи, що цей факт можуть підтвердити свідки, яких просить допитати. Однак суд зазначає, що, згідно правових висновків Верховного суду у постанові від 06.04.2020 року по справі № 738/1452/17, провадження № 61-13412св19, показаннями свідків за відсутності інших доказів не може бути встановлений факт спільного проживання. А жодних інших доказів на підтвердження спільного проживання позивача з померлою, зокрема з 01.01.2015 року по 03.02.2020 року, позивачем до суду не надано, а також у змісті позовної заяви не зазначено про існування таких доказів.
Крім того, дату позову позивач зазначає 25.07.2024.
Згідно ч. 4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Як вбачається з матеріалів позову, в ній наявні вимоги немайнового та майнового характеру. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру, що передбачено ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір". Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою позову майнового характеру судовий збір складає 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2025 року 1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір складає 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2025 року становить 1211,20 грн. Позивачем не долучено до матеріалів позову квитанції про сплату судового збору, не обґрунтовано неоплату судового збору. Враховуючи викладене, суд позбавленої реальної можливості надати об'єктивну оцінку інформації наведеній у змісті позову та долучених до нього документах. Відповідно до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи). Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна. Варто зазначити, що документом, який визначає ринкову вартість майна, відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав, є звіт про оцінку майна виданий уповноваженим на те суб'єктом. Тому позивачу слід долучити звіт про оцінку майна, виданий уповноваженим на те суб'єктом з актуальними відомостями на момент звернення до суду, а також сплатити судовий збір у відповідності до дійсної ціни позову, з врахуванням заявлених до суду вимог немайнового та майнового характеру, згідно чинного законодавства, та надати підтверджуючий розрахунковий документ до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 - 177 цього Кодексу постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення всіх зазначених недоліків. На підставі наведеного та керуючись ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Коломийської міської ради про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності у порядку спадкування за законом, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху. Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Махно Н. В.