Справа № 346/3713/25
Провадження № 1-кс/346/828/25
04 серпня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_2
заявника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_3 про відвід судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_4 від розгляду клопотання про зарахування перебування під цілодобовим домашнім арештом у строк покарання,
ОСОБА_3 звернулася до суду із вказаною заявою про відвід судді, яку мотивує тим, що суддя ОСОБА_4 раніше брав участь у розгляді його клопотання про зарахування перебування на цілодобовому домашньому арешті та відмовив в його задоволенні. З прийнятим рішенням судді він не згідний, тому вважає, що останній є упередженим, оскільки порушив його право на справедливий суд.
В судовому засіданні ОСОБА_3 заяву підтримав та просить задоволити.
В судове засідання суддя ОСОБА_4 не з'явився, про час та місце розгляду заяви повідомлявся в порядку передбаченому законодавством.
Заслухавши пояснення учасника справи, вивчивши матеріали заяви, суд приходить до висновку, що заява про відвід судді є необґрунтованою з наступних підстав.
На розгляді в судді ОСОБА_4 перебуває клопотання ОСОБА_3 про зарахування перебування під цілодобовим домашнім арештом у строк покарання.
Скаржник заявив відвід судді, мотивуючи його ти, що ухвалою від 06 серпня 2024 суддя ОСОБА_4 розглянувши заяву ОСОБА_3 про зарахування строку попереднього ув'язнення з 16.08.2016 року по 05.06.2024 року та врахувати цей термін його перебування на цілодобовому домашньому арешті, саме із застосуванням постійного електронного засобу контролю на нозі з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, у задоволенні заяви відмовив (справа № 346/4084/24).
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 19 вересня 2024 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 6 серпня 2024 року щодо нього - без змін.
Вказані обставини на думку ОСОБА_3 виключають можливість участі судді ОСОБА_4 в розгляді його клопотання, оскільки не довіряє судді вважає його упередженим.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід подаються одразу після встановлення підстав такого відводу. Відвід повинен бути вмотивований.
Згідно практики Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності неупередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» та у п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України».
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).
Відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Таким чином, для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість, навести відповідні аргументи, докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
За результатами проведеного судового розгляду поданої заяви, суддя, перевіривши викладені в заяві доводи, приходить до висновку, що заява про відвід не підлягає до задоволення у зв'язку з відсутністю законних підстав, передбачених ст. 75 КПК України, які б виключали можливість участі судді ОСОБА_4 у розгляді справи.
Також не вбачається підстав, передбачених ч. 2 ст. 76 КПК України, які б виключали можливість судді брати участь у новому провадженні.
Твердження заявника зводяться до незгоди з прийнятим вказаним суддею процесуальним рішенням під час розгляду іншої справи, що не є підставою для відводу судді у розумінні вимог ст. 75 КПК України.
Суд зауважує, що вимога щодо незалежності, неупередженості та об'єктивності судді під час розгляду судового провадження є конституційною гарантією судочинства, а процесуальні дії чи рішення судді в інших провадженнях не можуть бути підставою для висновку про наявність в діяльності судді ознак упередженості чи необ'єктивності щодо конкретної особи.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суддя,-
В задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_4 від розгляду клопотання ОСОБА_3 про зарахування перебування під цілодобовим домашнім арештом у строк покарання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя : ОСОБА_1