Справа № 346/1798/25
Провадження № 2/342/426/2025
30 липня 2025 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді Андріюк І.Г.
секретаря судового засідання Матієк І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадженні у залі суду міста Городенка справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (далі - А-Банк) звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача на користь АТ «А-Банк»заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101705490584196 від 17.01.2024 у розмірі 57 749,73 гривень та судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». 17.01.2024 року, будучи клієнтом Банку, позичальник уклав з Банком кредитний договір №АВН0СТ155101705490584196 щодо надання кредиту у розмірі 36 000 грн строком на 36 місяців (тобто до 16.01.2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 85.00 щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн.
АТ «А-Банк» свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит відповідно до умов договору.
Через неналежне виконання умов договору станом на 10.04.2025 року заборгованість відповідача за даним кредитним договором складала суму в розмірі 57 749, 73 грн, яка складається з: 34 906,19 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 22 843,54 грн - загальний залишок заборгованості за процентами.
Провадження у даній справі відкрито 07.05.2025, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.
Представник позивача А-Банк у судове засідання не з'явився, заявив клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за відсутності представника А-Банку, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
У судові засідання відповідач не з'являвся, про розгляд справи повідомлений належним чином, до суду повернулись рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення із відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».
Також про судовий розгляд справи відповідач був повідомлений через оголошення, розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України, відповідно до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України. З опублікуванням оголошень про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідач про причини неявки у судові засідання суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, отже, вважається таким, що не з'явився у судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частини 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи з ухваленням, відповідно до ст.ст. 280-283 ЦПК України, заочного рішення.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву в порядку ст.178 ЦПК України, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, що відповідає вимогам ч.8 ст.178 ЦПК України.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що 321.10.2023 року відповідач ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».
Відповідно до анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг зазначено, що проставленням власноручного або цифрового власноручного (на екрані телефону) підпису під цією анкетою-заявою, він підтвердив, зокрема, що дана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», що розміщені за посиланням https://a-bank.com.ua, між ним та АТ «А-БАНК» становлять Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), умови якого відповідачу зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Підтвердив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису. Визнав, що УЕП є аналогом власноручного підпису.
Також, 31.10.2023 року ОСОБА_1 підписав заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, відповідно до якої тип кредиту Кредитний ліміт на поточний рахунок, тип кредиту кредитування рахунку. Мета отримання кредиту споживчі цілі. Пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%. У разі переходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3.4% на місяць. Строк кредитування (строк дії кредитної лінії) - 240 місяців.
Порядок погашення - щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 4% від заборгованості та не менше та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом, та не менше 100 грн й не більше повного розміру заборгованості за Договором про споживчий кредит.
У випадку порушення Клієнтом будь-якого із грошових зобов'язань: при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту застосовується ставка у розмірі 6,8% місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості.
Заява у вигляді паперового документа підписується клієнтом власноручним підписом, у вигляді електронного документа підписується клієнтом цифровим власноручним підписом або простим/удосконаленим електронним підписом у мобільному додатку A Bank24 чи у інших каналах дистанційного обслуговування.
17.01.2024 року ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису підписав заяву про надання послуги «Швидка готівка» №АВН0СТ155101705490584196, відповідно до якої просив про надання кредиту в сумі 36 000 грн строком 36 місяців з 17.01.2024 року по 16.01.2027 року, включно, із процентною ставкою 85% на рік.
Згідно п.п.8,10 розмір щомісячного платежу 2817,88 грн, загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить (загальна вартість кредиту) 101443,88.
Крім того, 17.01.2024 року ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису підписав паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», де зазначені умови кредитування, погоджені відповідачем.
До матеріалів позовної заяви позивачем долучено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером від 17.01.2024 №TR.34846972.37795.65455.
Факт користування кредитними коштами підтверджується розрахунком заборгованості, випискою по кредиту за договором №АВН0СТ155101705490584196 від 17.01.2024 року станом на 10.04.2025 року, згідно якого заборгованість за кредитним договором становить 57 749, 73, та складається з наступного: 34 906, 19 грн - заборгованість за кредитом; 22 843,54 грн - заборгованість за відсотками.
Згідно з положеннями ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У ст. 1049 ЦК України закріплено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За нормами ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Судом встановлено, що свої зобов'язання за договором А-Банк виконав в повному обсязі.
Згідно розрахунку заборгованості за період з 17.01.2024 по 10.04.2025 встановлено, що відповідач ОСОБА_1 активно користувався картковим рахунком, частково погашаючи заборгованість, однак несвоєчасно та не в повному обсязі погасив кредитні кошти, у зв'язку з чим на 10.04.2025 року має заборгованість 57 749, 73 гривень.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
У відповідності із ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст.77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи вищевказане, суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 порушив умови договору, неналежно виконуючи взяті на себе зобов'язання, та доказів протилежного суду не надано.
Беручи до уваги документи на підтвердження заборгованості, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №АВН0СТ155101705490584196 від 17.01.2024 у розмірі 57 749,73 гривень, що складається із загального залишку заборгованості за тілом кредиту у розмірі 34 906,19 гривень, загального залишку заборгованості за процентами у розмірі 22 843,54 гривень.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.
На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 549, 551, 611, 612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.12,81, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 274-279, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770, рах. № НОМЕР_2 (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, 11) заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101705490584196 від 17.01.2024 у розмірі 57 749,73 (п'ятдесят сім тисяч сімсот сорок дев'ять гривень) 73 копійки за кредитом, що складається із загального залишку заборгованості за тілом кредиту у розмірі 34 906,19 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот шість гривень) 19 копійок, загального залишку заборгованості за процентами у розмірі 22 843,54 (двадцять дві тисячі вісімсот сорок три гривні) 54 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» 2422,40 гривень судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: місто м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 14360080;
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 01.08.2025.
Суддя: Андріюк І. Г.