Справа № 191/2326/25
Провадження № 2/191/1038/25
04 серпня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Форощук С.А.
за участю секретаря Вехник С.Л.,
за участю представника відповідача - адвоката Боднарчука А.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове, в режимі відеоконференцзв'язку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Герасимчук Олег Олександрович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивачка, в інтересах якої діє представник - адвокат Герасимчук Олег Олександрович, звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 10.02.2015 року між сторонами було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серія НОМЕР_1 від 10.02.2015 року, видане Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, з актовим записом №57. У шлюбі в сторін народились: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заочним рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі №191/382/25 від 01.04.2025 року шлюб між сторонами був розірваний. Наразі діти сторін проживають разом із матір'ю та перебувають на її утриманні у Польській Республіці. У зв'язку з цим, позивачка просить стягнути зі ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), щомісячно на дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти в розмірі частини від всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 06.05.2025 року і до досягнення кожною дитиною повноліття.
14.07.2025 року від представника відповідача ОСОБА_9 надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого, відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у частці від заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 06.05.2025 року і до досягнення кожною дитиною повноліття. В обґрунтування зазначила, що відповідач постійно проявляє зацікавленість у житті та вихованні своїх дітей, підтримує з ними зв'язок та регулярно намагається організовувати зустрічі. Відповідач неодноразово приїжджав до дітей, щонайменше двічі на місяць, однак позивачка, як правило, надавала можливість спілкування лише на одну годину, а в окремих випадках взагалі відмовляла у побаченнях. Відповідач наразі проживає за кордоном, тому твердження ОСОБА_1 стосовно того, що відповідач не бере участі у житті дітей у зв'язку з тим що проживає на окупованій території являються оманливими. Відповідач не погоджується з заявленим розміром аліментів у розмірі частини, оскільки позивачкою не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували матеріальне становище ОСОБА_2 та його спроможність сплачувати аліменти у зазначеному розмірі. Зокрема, відсутня інформація про місце роботи, посаду, розмір заробітної плати або Інші джерела доходу відповідача. Також не надано доказів щодо витрат, які необхідні для утримання дітей, що унеможливлює об'єктивну оцінку потреб дитини та визначення розміру аліментів, який би відповідав принципам розумності та справедливості. Відповідач визнає свій обов'язок щодо утримання спільних дітей та не заперечує проти сплати аліментів, але наразі не має постійного місця офіційного працевлаштування, що унеможливлює отримання стабільного доходу. У зв'язку з відсутністю регулярного заробітку, відповідач фактично не має об'єктивної можливості здійснювати виплати аліментів у розмірі, заявленому позивачкою. Окрім того, на відповідача покладено обов'язок зі сплати іпотечного кредиту за нерухоме майно, у якому на постійній основі проживає позивачка разом із спільними дітьми сторін. Регулярне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором свідчить про його активну участь у забезпеченні належних житлових умов для дітей, що, безумовно, є однією з форм їх утримання. Зазначене підтверджується квитанціями про здійснення відповідних платежів. Крім того, зазначене житло було подаровано відповідачем позивачці для спільного проживання з дітьми.
Позивачка та її представник у судове засідання не з'явилися, попередньо представник позивачки надав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивачки, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_9 в судов засідання не з'явилась про час розгляду справи повідомлялась належним чином.
Представник відповідача ОСОБА_11 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, підтримав відзив захисника Зачепіло З.Я. та просив взяти до уваги викладені в ньому доводи.
Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 10 лютого 2015 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серія НОМЕР_1 від 10.02.2015 року, видане Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, з актовим записом №57, копія якого долучена до матеріалів справи.
Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.04.2025 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 10.02.2015 року Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області за актовим записом № 57, розірвано.
Сторони від шлюбу мають трьох неповнолітній дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією повної виписки з свідоцтва про народження, виданого Бюро реєстрації актів цивільного стану в Слубіцах від 10.04.2019 року (переклад з мови оригіналу на українську мову), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією скороченої виписки з свідоцтва про народження, видане Бюро запису актів цивільного стану в Зеленій Гурі від 18.10.2017 року (переклад з мови оригіналу на українську мову) та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією повного витягу зі свідоцтва про народження, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану в м. Зелена Гура від 27.04.2021 рок (переклад з мови оригіналу на українську мову). Копії зазначених виписок долучені до матеріалів справи.
Згідно, завірених присяжним перекладом з польської мови довідок вбачається, що постійне зареєстроване місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , разом з матір'ю ОСОБА_1 . Копії довідок долучені до матеріалів справи.
Згідно вимог ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів суд враховує : стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення ( ч.1 ст.182 Сімейного Кодексу України).
Частинами 2 та 3 ст.182 Сімейного Кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до вимог ч.1,2,3 ст. 183 Сімейного Кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Згідно ч.1, 2 ст. 179 Сімейного Кодексу України передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
У відповідності вимог ч.1 ст. 191 Сімейного Кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Частиною 5 ст.183 Сімейного Кодексу України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно ст.10 Сімейного Кодексу України, якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону). Якщо до регулювання сімейних відносин неможливо застосувати аналогію закону, вони регулюються відповідно до загальних засад сімейного законодавства (аналогія права).
За таких обставин до подібних правовідносин слід застосовувати передбачений ст.183 Сімейного Кодексу України розмір аліментів на трьох дітей.
При визначенні розміру аліментів суд враховує, матеріальне становище як позивача так і відповідача, та заявлений позивачкою розмір аліментів в розмірі частини з усіх видів заробітку відповідача, що відповідає нормам Сімейного Кодексу України, тому суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) відповідача у розмірі частини, яка буде стягуватися до досягнення повноліття найстаршою дитиною - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , після чого аліменти будуть стягуватися за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Крім того, суд не бере до уваги доводи представника відповідача про часткове визнання позовних вимог у розмірі частини, у зв'язку з тим, що відповідачем подарована позивачці квартира, так як зазначена обставина не впливає на обов'язок батьків щодо виховання та утримання неповнолітніх дітей, при цьому, суд зазначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення дитині необхідних умов для життя, навчання, виховання та розвитку. Посилання представника відповідача на те, що відповідач не працює, також не позбавляє його права на утримання його неповнолітніх дітей. Суд також зауважує, що добровільне надання відповідачем матеріальної допомоги на дітей, є його суб'єктивним правом, стягнення аліментів за судовим рішенням, є правовою гарантією належного забезпечення права дитини на утримання обома батьками, контроль за виконанням якої покладено на державу.
Крім того, діючим законодавством передбачений порядок зміни розміру аліментів за наявності до цього відповідних підстав, що не перешкоджає заявнику у майбутньому звернутися до суду з відповідним позовом.
Також, позивачкою в позові ставиться питання про стягнення на її користь судових витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді, з відповідача.
Відповідно до ст. 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно абз. 2 та 3 ч. 8 ст. 141 ЦПК України, такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивачки в суді здійснював адвокат Герасимчук О.О., про що свідчить копія ордеру без номеру від 14.04.2025 року.
Однак, позивачкою не надано документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження); інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги, тому згідно норм ч. 8 ст. 141 ЦПК України питання щодо витрат, понесених на правничу допомогу в розмірі 5000, 00 грн. необхідно вирішити протягом п'яти днів після ухвалення рішення.
Крім того, згідно ч.1, ч.2 п.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються : у разі задоволення позову - на відповідача. Частиною 6 ст.141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Оскільки позивач при зверненні до суду з даним позовом відповідно до ст.5 ЗУ «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211, 20 грн..
На підставі викладеного, ст. ст. 79, 141, 179, 180 - 182, 183, 179, 191 Сімейного Кодексу України, та керуючись ст. ст. 12, 13, 77, 78, 133,137, 141, 206, 259, 263, 264 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , аліменти на неповнолітніх дітей :ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову 15.05.2025 року, і до досягнення найстаршою дитиною - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь держави в особі : Стягувач : Державна судова адміністрація України, Отримувач коштів : ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ : 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача : UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету : 22030106, судовий збір в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривні 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.
Повний текст судового рішення складено та підписано 04.08.2025 року.
Суддя С. А. Форощук