Справа № 191/628/25
Провадження № 2/191/343/25
Іменем України
15 липня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Порошиної О.О.,
за участі секретаря судового засідання Бугайової Б.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До суду звернувся позивач із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 12576,68 грн.
Позовні вимоги ТОВ «Санфорд Капітал» обґрунтовані наступним.
11.09.2020 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №22030000404695, відповідно до умов якого, відповідачу були надані кредитні кошти в розмірі 23600,00 грн., включаючи витрати на страховий платіж 4567,74 грн. Свої зобов'язання кредитор виконав, надавши грошові кошти позичальникові. Строк договору становить 24 місяці, тобто до 11.09.2022 року. Згідно виписок по рахунку Клієнта за весь строк з моменту укладення кредитного договору і до моменту звернення з цим позо мов, клієнт сплати банку лише 30776,77 грн. 14.03.2023 року сформувалася заборгованість клієнта перед банком за кредитним договором:
- залишок простроченого кредиту: в сумі 9112,21 гривень;
- залишок прострочених комісій: в сумі 3464,47 гривень, що разом становить 12576,68 гривень і підтверджується виписками з рахунку клієнта та розрахунком заборгованості. В подальшому сума заборгованості не змінювалась.
11.04.2024 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (Фактор) був укладений договір факторингу №11/04/24, згідно з умовами якого відступлено право грошової вимоги за вказаним кредитним договором.
На підставі наведеного, просить суд стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість у сумі 12576,68 грн., судові витрати по сплаті судового збору та витрати пов'язані з оплатою на правничу допомогу в розмірі 7200,00 грн.
В судове засідання позивач не з'явився, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти заочного розгляду не заперечують.
Відповідач до судового засідання повторно не з'явилася, причину неявки та своїх зауважень суду не повідомила, про день та час слухання справи була повідомлена своєчасно та належним чином.
На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, надавши їм оцінку, вважає, що висунуті позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Дослідивши подані докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 11.09.2020 р. Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №22030000404695 від 11.09.2020 р., який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро» зі змінами та доповненнями, затверджений Банком і розміщений на офіційному сайті Банку www.creditdnepr.com.ua (далі - УДБО) та індивідуальної частини, якою є вказаний кредитний договір (далі Кредитний договір).
Клієнт, підписанням Кредитного договору підтвердив, що він акцептував УДБО шляхом підписання Заяви-згоди про приєднання і згоден з усіма його умовами в повному обсязі (з урахуванням всіх змін та доповнень), такі умови йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Кредитний договір разом з УДБО та Заявою-згодою складають єдиний договір. За умовами Кредитного договору, він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п.1.1., 1.2. Кредитного договору банк зобов'язується надати клієнту грошові кошти (Кредит) у тимчасове платне користування на поточні потреби в сумі 23600,00 грн., а клієнт зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредитом (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов'язання. Відповідно до умов кредитного договору п.1.4. кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта, що відкритий у АТ «Банк Кредит Дніпро».
Згідно п.1.2. Кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування становить 24 місяці з дня укладення договору, а кінцевою датою повернення кредиту є 11.09.2022. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0% річних.
Одночасно з укладенням кредитного договору клієнт уклав з ПрАТ «УАСК АСКА-ЖИТТЯ» договір добровільного страхування життя від 11.09.2022 року. Розмір страхового платежу за цим договором страхування становить 4567,74 грн. Вигодонабувачем за цим договором страхування є Банк. За умовами кредитного договору, а саме п.1.5., клієнт доручив банку в дату надання кредиту здійснити договірне списання коштів з рахунку клієнта в сумі страхового платежу на користь страховика, згідно з укладеним договором страхування.
Позивач свої зобов'язання виконав перерахувавши на банківський поточний рахунок позичальника грошові кошти в сумі 23600,00 грн., з яких також за рахунок суми кредиту сплатив на користь ПрАТ «УАСК АСКА-ЖИТТЯ страховий платіж від імені позичальника в сумі 4567,74 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позичальника.
Згідно з випискою по особовому рахунку від 19.11.2024 за період з 11.09.2020 по 10.04.2024, відповідач ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами, частково сплатила банку заборгованість у розмірі 30776,77 грн., однак зобов'язання щодо погашення кредиту у повному обсязі не виконувала, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №22030000404695 від 11.09.2020 р., станом на 14.03.2023 р. ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 12576,68 грн., з яких: - залишок простроченого кредиту в сумі 9112,21 грн.; - залишок прострочених комiсiй в сумі 3464,47 грн.
11.04.2024 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Санфорд Капітал» був укладений договір факторингу №11/04/24.
Також АТ «Банк Кредит Дніпро» і ТОВ «Санфорд Капітал» підписали додатки до договору факторингу, зокрема Реєстр Боржників і Акт приймання-передачі прав вимоги. Таким чином Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» набуло право вимоги до боржників за кредитними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №22030000404695 від 11.09.2020 р..
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 512, ч.1 ст. 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст.516ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Право кредитора, в даному випадку, вимагати від боржника повернення кредиту, передбачене ст. 1050 ЦК України.
За вказаних обставин судом встановлено, що відповідачем отримано кошти в сумі 30776,77 грн., які останнім повернуто не в повному обсязі, а тому кошти у розмірі 9112,21 грн. (залишок простроченого кредиту) підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Санфорд Капітал», яке набуло права стягнення.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором, під час розгляду справи відповідачем не оспорювався.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 610, 612ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Щодо вимоги позивача про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 3464,47 гривень, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України«Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України«Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
При цьому, Закон України«Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України«Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12Закону України«Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Враховуючи те, що відповідачу встановлено плати за послуги банку щодо обслуговування кредиту, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку про те, що положення кредитного договору щодо сплати комісії, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредиту може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.
Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
З урахуванням викладеного, враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2018 року в справі № 444/9519/12, оскільки відповідач умови за вказаними кредитним договором належним чином не виконував, право вимоги за цими договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Санфорд Капітал» заборгованість: за кредитним договором №22030000404695 від 11.09.2020 у розмірі 9112,21 грн. суму заборгованості по тілу кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст.133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представник позивача надав копію договору про надання правової допомоги від 01.04.2024 № 1/04, відповідно до якого правова допомога ТОВ «Санфорд Капітал» надавалась Адвокатським об'єднанням «Альянс ДЛС» згідно з ордером на надання правничої (правової) допомоги, безпосередньо адвокатом Маслюженко М.П.; акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги від 16.12.2024 № 4 АО «Альянс ДЛС» надало ТОВ «Санфорд Капітал» такі послуги: проведення юридичного та фінансового аналізу боржника 1 200,00 грн. складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості з боржника 6 000,00 грн., а всього на суму 7200,00 грн.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь ТОВ «Санфорд Капітал» підлягають стягненню витрати на правову допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 5216,63 гривень.
Крім того, оскільки позовні вимоги ТОВ «Санфорд Капітал» підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, які в даному випадку складають 1755,11 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 509, 525-527, 530, 551, 610-612, 629, 634, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 19, 43, 44, 49, 76-83, 133, 141, 258, 259, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (код ЄДРПОУ: 43575686, юридична адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69) заборгованість за кредитним договором №22030000404695 від 11.09.2020 року в розмірі 9112,21 грн., а також в рахунок відшкодування сплаченого судового збору 1755,11 грн. та понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5216,63 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Суддя О. О. Порошина