Справа № 185/8522/25
Провадження 1-кс/185/646/25
04 серпня 2025 року м. Павлоград
Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_3 , слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12025041370001323 від 02 серпня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч. 4 ст. 296 КК України,-
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
04.08.2025 до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло вищезазначене клопотання.
За змістом клопотання слідчий просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів, мотивуючи це необхідністю запобігти ризикам, передбаченим п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Доводи клопотання узагальнено зводяться до такого:
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України (умисному пошкодженні чужого майна шляхом підпалу) та ч. 4 ст. 296 КК України (хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю вчиненому із застосуванням спеціально пристосованого предмета для нанесення тілесних ушкоджень);
відповідні обставини підозри підтверджуються доказами, зібраними під час досудового розслідування;
наявні обставини, що свідчать про існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України;
більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належного контролю за поведінкою підозрюваного.
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження щодо поданого клопотання
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 підтримали клопотання, вважаючи його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з викладених у клопотанні підстав.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати домашній арешт, зазначивши, що 14.07.2025 потерпілим у справі ОСОБА_7 було завдано підозрюваному тілесних пошкоджень, зламано ребра та руку, та його майновий стан не дозволяє внести заставу у розмірі, зазначеному у клопотанні стороною обвинувачення. Підозрюваний посилається на поганий стан здоров'я, наявність фактичних сімейних відносин із ОСОБА_8 та біологічне батьківство щодо дітей останьої.
ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. Найбільш м'яким є особисте зобов'язання, найбільш суворим - тримання під вартою (ч. 3 ст. 176 КПК України).
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо прокурор доведе неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, більш м'якими заходами, і може бути застосовано до особи, яка підозрюється у злочині, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 5 років.
Клопотання про застосування запобіжного заходу має містити: короткий виклад обставин злочину, правову кваліфікацію, обставини підозри, посилання на докази, обґрунтування ризиків та неможливість їх запобігання м'якішими заходами (ч. 1 ст. 184 КПК України).
Строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати 60 днів (ч. 1 ст. 197 КПК України).
Слідчий суддя керується практикою ЄСПЛ, зокрема рішеннями у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Харченко проти України» від 10.02.2011, які визначають стандарти обґрунтованої підозри та пропорційності обмеження свободи.
ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази та мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали за наслідками розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 підлягає задоволенню.
З огляду на законодавчі вимоги до ухвалення відповідного рішення, далі слідчий суддя наведе обставини та надасть оцінку питанням, які потребують розв'язання, у такому порядку: (1) щодо кримінального правопорушення (його суті і правової кваліфікації), у якому підозрюється особа; (2) щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення; (3) щодо обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; (4) щодо обставин, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою; (5) щодо обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Щодо кримінального правопорушення (його суті і правової кваліфікації), у якому підозрюється особа.
Згідно з повідомленням про підозру від 02.08.2025, суть інкримінованих підозрюваному діянь полягає у тому, що 02.08.2025 року, приблизно о 05 год. 20 хв. ОСОБА_5 прибув на територію домоволодіння АДРЕСА_1 , грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства в частині забезпечення спокійних умов проживання та відпочинку мешканців будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , що виразилося у бажанні продемонструвати своє зневажливе ставлення до існуючих правил та норм поведінки в суспільстві, демонструючи свою зверхність над ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , які знаходилися в житловому будинку, діючи умисно, з особливою зухвалістю, розбив ногою скло віконної рами приміщення коридору вказаного житлового будинку, після чого, намагаючись заподіяти тілесні ушкодження ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , дістав зі своєї спортивної сумки піротехнічний вибуховий пристрій (страйбольну гранату) тим самим приготував для застосування предмет спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень та кинув вказаний піротехнічний вибуховий пристрій (страйбольну гранату) через розбите віконне скло віконної рами до приміщення житлового будинку, в результаті чого стався піротехнічний вибух.
Крім того, 02.08.2025 року, приблизно о 05 год. 20 хв. ОСОБА_5 знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_1 , на грунті неприязних відносин, з метою помсти ОСОБА_7 вирішив вчинити підпал автомобіля марки ВАЗ 21101 зеленого кольору номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 та який знаходився на території вказаного домоволодіння.
Одразу після того, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки таких дій та бажаючи їх настання, перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_1 поблизу автомобіля марки ВАЗ 21101 зеленого кольору номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_5 заліз на капот вказаного автомобіля та вдаривши ногою по лобовому склі пошкодив лобове скло автомобіля. Після того ОСОБА_5 облив попередньо придбаною горючою рідиною ділянку кузову автомобіля між лобовим склом та капотом (вентиляційний дифлектор), через який рідина протекла до підкапотного простору моторного відсіку автомобіля, та підпаливши сірника підніс його до облитою горючою рідиною ділянку кузова автомобіля, після чого відбулося її займання та розпочався процес горіння. Таким чином ОСОБА_5 здійснив підпал автомобіля марки ВАЗ 21101 зеленого кольору номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 та зник з місця злочину. В результаті підпалу автомобіля марки ВАЗ 21101 зеленого кольору номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_7 була заподіяна майнова шкода.
Підозрюваного було затримано 02.08.2025 об 11 год. 10 хв.
Щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
Обґрунтованість підозри визначається як стандарт доказування, що передбачає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в ймовірності вчинення правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Мюррей проти Сполученого Королівства», п. 55).
Обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_5 підтверджується такими доказами: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.08.2025 від ОСОБА_7 , протоколами огляду місця подій від 02.08.2025, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 02.08.2025, та протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.08.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 02.08.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 02.08.2025 та протоколом пред'явлення особи для впізнання від 02.08.2025, протоколами допиту свідка ОСОБА_12 , ОСОБА_13 від 02.08.2025.
Ці докази у своїй сукупності об'єктивно зв'язують підозрюваного із кримінальним правопорушенням, що виправдовує подальше розслідування, із урахуванням того, що кваліфікація дій підозрюваного за ч. 4 ст. 296 КК України, із огляду на стверджуване стороною обвинувачення застосування спеціально пристосованого предмета для нанесення тілесних ушкоджень, під яким розуміється піротехнічний вибуховий пристрій (страйбольна граната), може вимагати уточнення, із огляду на цільове призначення та конструкційну будову вказаного предмета для використання у військово-спортивній грі «страйкбол» для імітаційних цілей, а не спричинення тілесних ушкоджень будь-яким особам.
Проте, на даній стадії слідчий суддя не вправі вирішувати питання про фактичні обставини злочину, кваліфікацію дій підозрюваного чи давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні рішення по суті.
V. Щодо обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою запобіжного заходу є забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання ризикам. Ризик вважається наявним за умови обґрунтованої ймовірності його реалізації (ЄСПЛ, «Харченко проти України», п. 79).
Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду: ризик є обґрунтованим враховуючи ймовірну тяжкість покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, за ч.2 ст.194 КК України (умисному пошкодженні чужого майна шляхом підпалу) та зухвалого характеру та часу вчинення тих дій, які органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.4 ст. 296 КК України. Слідчий суддя вважає обґрунтованим доводи клопотання, що підозрюваному відомі свідки та потерпілий у кримінальному провадження, та наявний ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні з метою зміни ними показів на свою користь, або відмови від надавання показів взагалі, беручі до уваги очевидне неприязне сприйняття підозрюваним потерпілого, а також членів родини останнього. Разом із тим, зважаючи на відсутність у підозрюваного попередніх судимостей, відсутністю доказів здійснення ним будь-якої незаконної діяльності протягом будь-якого суттєвого проміжку часу, твердження сторони обвинувачення про небажання підозрюваним зупинятися у своїй злочинній діяльності та формування у нього однозначної позиції по продовженню вчинення кримінальних правопорушень, що дає підстави вважати про наявність такого ризику, як вчинення інших кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважає недоведеним.
VІ. Щодо обставин, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою
Існування обґрунтованої підозри, підтвердженої доказами, та суттєвість ризиків (переховування, незаконного впливу) виправдовують тримання ОСОБА_5 під вартою. Злочин, у якому він підозрюється, вочевидь спричинив істотну матеріальну шкоду потерпілому та вчинений в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 14.01.2025 №26/2025, та відповідно до Указу Президента України від 14.07.2025 № 478/2025 продовженого до 05:30 години 05.11.2025 р.
Щодо обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів
Більш м'які заходи (особисте зобов'язання, порука, домашній арешт) не забезпечать контролю за ОСОБА_5 , зважаючи на небезпеку вчинених ним дій для потерпілого та майна третіх осіб, зокрема через можливість поширення пожежі внаслідок загорання та можливого вибуху автомобіля марки ВАЗ 21101 зеленого кольору номерний знак НОМЕР_1 після його підпалу. Відтак, вказані заходи є недостатніми через низький рівень гарантій виконання процесуальних обов'язків підозрюваного, при цьому порука не може бути застосовані через відсутність осіб, які могли б поручитися за підозрюваного.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті. Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, для особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
Враховуючи, що ОСОБА_5 не працевлаштований, не має міцних соціальних зв'язків, а також враховуючи тяжкість наслідків злочину, у вигляді матеріальної шкоди потерпілому, а так саме наявні ризики, описані вище, суд визначає розмір застави у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 грн. (а не 121 120 грн., як просить слідчий у клопотанні), що є достатнім для забезпечення виконання обов'язків та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 27, 87, 107, 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 198 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 години 10 хвилин 01 жовтня 2025 року.
Строк дії ухвали - до 11 години 10 хвилин 01 жовтня 2025 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , якій негайно повідомити близьких родичів, членів сім'ї чи інших осіб за вибором підозрюваного в порядку, передбаченому КПК України.
Визначити суму застави у 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, які необхідно внести на депозитний розрахунковий рахунок № UA158201720355229002000017442, банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, код банку отримувача (МФО) 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2025 року у справі № 185/8522/25 (провадження 1-кс/185/3646/25) відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до спливу терміну тримання під вартою.
В іншій частині клопотання відмовити.
Одночасно із внесенням застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
за першим викликом з'являтися до слідчого, прокурора чи суду;
не відлучатися із м. Павлограда, без дозволу слідчого, прокурора або суду, окрім випадків необхідних для евакуації чи з метою запобігання загрози життю чи здоров'ю;
утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави, строк дії покладених на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків не може перевищувати двох місяців.
У випадку невиконання підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених обов'язків, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 194 КПК України.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1