Справа № 204/5876/25
Провадження № 2/204/3185/25
04 серпня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючої судді Токар Н.В.,
за участю секретаря Кислиці Є.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області про визнання права власності, -
У червні 2025 року позивачі звернулись до суду з позовом до Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області про визнання права власності, яким просили визнати за позивачами право власності в рівних частках на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 66,7 кв.м., житловою площею 38,0 кв.м.
Позов мотивовано тим, що 26 грудня 1994 року Управлінням будинками надано в користування родині позивачів житлове приміщення, яке складається з окремої трикімнатної квартири, в будинку АДРЕСА_2 . 22.01.1996 року позивачі приватизували та отримали свідоцтво на право власності на житло, а саме квартиру АДРЕСА_1 в рівних частках. Загальна площа квартири 64,1 кв.м. Право власності на вказану квартиру було зареєстровано 01.02.1996 року за номером 6823 он.11-9/91 в Бюро технічної інвентаризації м.Волновахи Управлінням комунального господарства Донецького Облвиконкому відповідно до законодавства, що діяло на той час. У 2022 році внаслідок бойових дій. спричинених збройною агресією російської федерації проти України, належна позивачам квартира зазнала пошкоджень. Наразі, використовуючи наявні юридичні механізми, вони мають намір отримати компенсацію за пошкоджене житло. З метою реалізації зазначеного права у майбутньому та реєстрації права власності на квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, позивачі звернулись до державного реєстратора із відповідною заявою про державну реєстрацію прав 31.01.2025 року. Проте, у проведенні реєстраційних дій державним реєстратором Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради позивачам було відмовлено у зв'язку з відсутністю зареєстрованого права власності на квартиру та неможливістю отримати відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документи із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року. Тобто, маючи оригінали правовстановлюючого документу, на якому наявний реєстраційний напис відповідного БТІ, технічний паспорт, позивачі позбавлені можливості проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно, яке не визнається державним реєстратором, але передбачене Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». На теперішній час через тимчасову окупацію міста Волноваха відсутній доступ до архівних матеріалів ТОВ «Волноваське бюро технічної інвентаризації». Відмова у проведенні державної реєстрації права власності на квартиру, обмежує право позивачів на отримання від держави компенсації за знищене житло. Право власності позивачів на приватизовану квартиру було посвідчене належним чином згідно законодавства, діючого на час набуття права власності. На теперішній час доступ до архівних документів ТОВ «Волноваське Бюро технічної інвентаризації» неможливий. Однак право власності позивачів на квартиру підтверджується відповідним правовстановлюючим документом і нічим не спростовується. Отже державою не визнається факт набуття позивачами права власності на нерухоме майно, тому позивачі звернулись до суду з позовом.
Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 05 червня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
З урахуванням вимог ст.ст.19,274,276,277 ЦПК України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідач у встановлений судом строк не надав суду відзив на позовну заяву, у зв'язку з чим, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що 26 грудня 1994 року Управлінням будинками надано в користування родині ОСОБА_5 житлове приміщення, яке складається з окремої трикімнатної квартири, в будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується типовим договором найму житлового приміщення в будинку місцевої Ради народних депутатів, державної, кооперативної та громадської організації від 26.12.1994 року з додатком - паспортом (а.с.31,32)
Згодом, 22.01.1996 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 приватизували та отримали свідоцтво на право власності на житло, а саме квартиру АДРЕСА_1 в рівних частках. Загальна площа квартири 64,1 кв.м., що підтверджується свідоцтвом на право власності на житло (а.с.30), складовою частиною якого є технічний паспорт (а.с.33-34), видане керівником Ясиноватського відділення Донецької залізничної дороги, який є органом приватизації на підставі розпорядження (наказу) від 22.01.1996 № 2. Право власності на вказану квартиру було зареєстровано 01.02.1996 за номером 6823 он.11-9/91 в Бюро технічної інвентаризації м. Волновахи Управлінням комунального господарства Донецького Облвиконкому відповідно до законодавства, що діяло на той час, що підтверджується відповідним реєстраційним написом на звороті свідоцтва про право власності на житло.
Відповідно до технічного паспорту на квартиру, яка знаходиться у власності громадянина ОСОБА_1 , квартира АДРЕСА_1 складається з 3 кімнат, житловою площею 38,0 кв.м., загальною площею 66,7 кв.м. (а.с.33-34).
Як зазначають позивачі, у 2022 році внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, спірна квартира зазнала пошкоджень. Наразі, використовуючи наявні юридичні механізми, позивачі мають намір отримати компенсацію за пошкоджене житло.
З метою реалізації зазначеного права у майбутньому та реєстрації права власності па квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, позивачі звернулись до державного реєстратора із відповідною заявою про державну реєстрацію прав 31.01.2025 року.
04 лютого 2025 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Фурманською М.О. винесено рішення №76991893 про зупинення розгляду заяви позивачів у зв'язку з ненаданням заявником чи неотриманням державним реєстратором у порядку, визначеному законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року, а саме направлення державним реєстратором запиту до Волноваської міської військової-цивільної адміністрації з метою підтвердження державної реєстрації права власності органами, які відповідали за реєстрацію нерухомого майна до 2013 року (а.с.28).
Судом встановлено, що 11 лютого 2025 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Ферманською М.О. прийнято рішення №77151438 про відмову в проведенні реєстраційних дій за заявою позивачів (а.с.29). Підставою прийняття такого рішення стали наступні обставини. Так, державним реєстратором отримано відповідь на запит про державну реєстрацію права спільної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 №64891730 від 31.01.2025 року. У відповіді відділу «Центру надання адміністративних послуг» Волноваська міська військово-цивільна адміністрація Волноваського району Донецької області повідомляє, що державну реєстрацію прав до 01 січня 2013 року щодо об'єктів нерухомого майна у межах м.Волноваха Волноваського району Донецької області проводило КП «Волноваське бюро технічної інвентаризації». ТОВ «Волноваське бюро технічної інвентаризації», яке було утворене внаслідок реорганізації та є правонаступником КП «Волноваське бюро технічної інвентаризації», не підпорядковане, не підзвітне та не підконтрольне Волноваській міській військово-цивільній адміністрації. Згідно «Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України» від 22.12.2022 року №309, Волноваська територіальна громада є тимчасово окупованою територією російською федерацією. Наразі доступ до реєстрових книг та реєстраційних справ, зберігачем яких є ТОВ «Волноваське бюро технічної інвентаризації», - відсутній. Підприємство та документація не евакуйовані та знаходяться на тимчасово окупованій території.
Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов'язок доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов'язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Відповідно до статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.
За змістом зазначеної статті поряд із негативним обов'язком, держава має позитивні обов'язки гарантувати ефективне використання визначених Конвенцією прав кожному, хто перебуває під її юрисдикцією. Порушення кожного з цих обов'язків є самостійною підставою відповідальності держави.
Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).
Стосовно права, гарантованого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, такі позитивні обов'язки згідно з практикою ЄСПЛ можуть передбачати певні заходи, необхідні для захисту права власності, а саме:
У матеріальному аспекті: держава має забезпечити у своїй правовій системі юридичні гарантії реалізації права власності (превентивні обов'язки) та засоби правового захисту, за допомогою яких потерпілий від втручання у це право може його захистити, зокрема, вимагаючи відшкодування збитків за будь-яку втрату (компенсаційні обов'язки) (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2012 року у справі «Котов проти Росії» (Kotov v. Russia), заява № 54522/00, § 113).
У процесуальному аспекті: хоча стаття 1 Першого протоколу до Конвенції не встановлює чітких процедурних вимог, існування позитивних обов'язків процесуального характеру відповідно до цього положення визнані ЄСПЛ як у справах, що стосуються державних органів, так і у спорах між приватними особами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Котов проти Росії», § 114).
Отже, за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції поряд із негативним обов'язком утриматися від неправомірного втручання у право мирного володіння майном держава має позитивні обов'язки гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, ефективне використання цього права та його відновлення у разі порушення. Позитивні обов'язки можуть передбачати певні заходи, необхідні для захисту права власності, а саме: у матеріальному аспекті: держава має забезпечити у своїй правовій системі юридичні гарантії реалізації права власності (превентивні обов'язки) та засоби правового захисту, за допомогою яких потерпілий від втручання у це право може його захистити, зокрема, вимагаючи відшкодування збитків за будь-яку втрату (компенсаційні обов'язки); у процесуальному аспекті: хоча стаття 1 Першого протоколу до Конвенції не встановлює чітких процедурних вимог, існування позитивних обов'язків процесуального характеру відповідно до цього положення визнані ЄСПЛ як у справах, що стосуються державних органів, так і у спорах між приватними особами.
Звертаючись з вимогами до Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області, позивачами не зазначено, яким саме чином адміністрація порушила права позивачів.
Встановлено, що рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради Ферманською М.О. №77151438 від 11.02.2025 року відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою від 31.01.2025 року за реєстраційним номером 64891730.
Рішення, дії, бездіяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів надання публічних послуг, пов'язаних з виконанням цього Закону, можуть бути оскаржені до суду.
Матеріали справи не містять доказів оскарження рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради Ферманської М.О. №77151438 від 11.02.2025 року, яким відмовлено позивачам у проведенні реєстраційних дій за заявою від 31.01.2025 року за реєстраційним номером 64891730.
Наявність в матеріалах справи свідоцтва про право власності на житло, складовою частиною якого є технічний паспорт, видане керівником Ясиноватського відділення Донецької залізничної дороги, який є органом приватизації на підставі розпорядження (наказу) від 22.01.1996 № 2, та на яке посилаються позивачі у позовній заяві, не є підставою для визнання за позивачами права власності відповідно до вимог ст.392 ЦК України.
При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що відповідачем у даній справі оспорюється чи не визнається право власності позивачів на квартиру АДРЕСА_1 . Сам факт відсутності у реєстратора доступу до реєстраційних книг та реєстраційних справ на спірну квартиру не свідчить про невизнання відповідачем право власності позивачів на спірне майно.
Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачі у разі незгоди з рішенням державного реєстратора про відмову у здійсненні реєстраційних дій мають право його оскаржити у визначений чинним законодавством спосіб.
Таким чином, суд вважає, що звертаючись з вимогами до Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області, позивачами не зазначено, яким саме чином військово-цивільна адміністрація порушила права позивачів.
Щодо посилань позивачів на те, що визнання права власності на квартиру останнім необхідна для подальшого оформлення та подачі заявки на отримання гарантованої державою компенсації з використанням електронної послуги «єВідновлення», яке передбачено Постановою КМУ №381 від 21.04.2023, суд зазначає наступне.
Вирішуючи питання про відповідну компенсацію, суд має керуватися вимогами Конвенції, інших актів національного законодавства та задля ефективного захисту конвенційного права встановити, зокрема, за порушення якого виду конвенційних обов'язків позивач вимагає від держави компенсацію, і чи обґрунтованим відповідно до цього порушення є її розмір.
Так, чинним законодавством встановлений механізм визначення шкоди та збитків за пошкоджене і знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації.
Постановою Кабінету Міністрів України №326 від 20 березня 2022 року затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії рф, якою визначено, що визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за такими напрямами, зокрема, втрати житлового фонду і об'єктів житлово-комунального господарства напрям, що включає втрати житлового фонду і об'єктів житлово-комунального господарства, об'єкти незавершеного будівництва житлової нерухомості, дачних і садових будинків, фактичні витрати, здійснені для їх відновлення.
Визначення шкоди та обсягу соціальних виплат, які забезпечуються відповідно до законодавства, у грошовій формі здійснюється згідно з методикою, затвердженою наказом Мінсоцполітики, за погодженням з Мінреінтеграції. Відповідальним за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є Мінсоцполітики (абзаци 8 і 9 підпункту 1 пункту 2 постанови № 326).
21 квітня 2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №381, якою затверджено Порядок надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення», отримувачем компенсації є фізична особа - громадянин України, яка досягла 18-річного віку та подала засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) або в інший спосіб, передбачений цим Порядком, заяву та є власником (співвласником) пошкодженого об'єкта, право власності якого підтверджено.
Згідно вказаного Порядку №381 для розгляду питання надання компенсації виконавчими органами сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військовими адміністраціями населеного пункту або військово-цивільними адміністраціями населеного пункту (далі - уповноважений орган) утворюється комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України (далі - комісія).
Комісія є консультативно-дорадчим органом, підзвітним та підконтрольним уповноваженому органу. Уповноважений орган забезпечує дотримання комісією вимог цього Порядку.
Положення про комісію, її персональний склад затверджуються уповноваженим органом.
За результатами розгляду заяви комісія приймає рішення про надання/відмову в наданні компенсації та передає це рішення на розгляд уповноваженого органу не пізніше п'яти робочих днів з дати прийняття такого рішення. У рішенні про відмову у наданні компенсації обов'язково зазначаються підстави для такої відмови.
Протягом п'яти днів від завершення строку для подання заперечень на рішення комісії (з урахуванням можливого його продовження за заявою заявника) відповідно до пункту 25 цього Порядку уповноважений орган розглядає прийняте комісією рішення разом із запереченнями заявника (якщо такі були подані) та приймає одне з таких рішень: затвердити рішення комісії про надання/відмову у наданні компенсації; надіслати заяву на повторний розгляд комісією.
За результатами розгляду заяви заявнику засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), надходить повідомлення про прийняте комісією рішення та розмір компенсації не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати внесення рішення в Реєстр знищеного та пошкодженого майна.
Після затвердження рішення комісії відповідно до пункту 12 цього Порядку та внесення його у Реєстр пошкодженого та знищеного майна отримувачу компенсації засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), надходить відповідне повідомлення.
У разі подання заяви в паперовій формі відповідно до пункту 13- 1 цього Порядку відповідні повідомлення доводяться до відома отримувача компенсації у письмовій формі комісією/уповноваженим органом, що прийняв таке рішення, не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати прийняття відповідного рішення.
Відомості про надання чи відмову в наданні компенсації, суму компенсації відповідно до рішення комісії та/або уповноваженого органу публікуються на офіційному веб-сайті уповноваженого органу (за наявності) або оприлюднюються в інший спосіб (із посиланням на номер заяви без зазначення персональних даних заявника) не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідних рішень.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності комісії здійснюється у такому порядку:
1) у разі незгоди з даними акта комісійного обстеження та/або звіту з технічного обстеження заявник має право подати заперечення до комісії протягом п'яти робочих днів з дати проведення обстеження, якщо таке обстеження було проведено після подання заяви (якщо обстеження було проведено до дати подання заяви, - протягом п'яти робочих днів після подання заяви). Заперечення повинні бути в обов'язковому порядку розглянуті та враховані комісією під час складання чек-листа та прийняття рішення про надання/відмову у наданні компенсації, про що повинно бути зроблено примітку у такому рішенні;
2) у разі незгоди з рішенням комісії про надання/відмову у наданні компенсації, зокрема з розміром компенсації, заявник має право подати заперечення до уповноваженого органу протягом п'яти робочих днів з дати отримання повідомлення про прийняття рішення комісією. Заперечення повинні бути в обов'язковому порядку розглянуті та враховані уповноваженим органом під час прийняття одного з рішень, передбачених пунктом 12 цього Порядку, про що повинно бути зроблено примітку у такому рішенні;
3) у разі незгоди з іншими рішеннями, діями або бездіяльністю комісії заявник має право подати відповідну скаргу до уповноваженого органу протягом п'яти робочих днів з дати вчинення таких дій або прийняття рішень/граничного строку, коли такі дії повинні бути вчинені або рішення прийняті. За результатами розгляду скарги уповноважений орган приймає рішення, яке є обов'язковим для виконання комісією.
Заперечення та скарги, передбачені цим пунктом, подаються заявником у паперовій формі через адміністратора центру надання адміністративних послуг, посадову особу органу соціального захисту населення або нотаріуса.
За зверненням заявника строк подання заперечень чи скарг може бути продовжений ще на п'ять робочих днів.
До заперечення/скарги заявник має право подавати пояснення, фотофіксації, висновки від третіх осіб, зокрема Групи підтримки єВідновлення, інші документи на підтвердження аргументів, наведених в запереченні/скарзі.
Рішення уповноваженого органу можуть бути оскаржені у судовому порядку.
23 лютого 2023 року прийнято Закон «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», який набрав чинності 22 травня 2023 року (надалі - Закон).
Для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради (далі - виконавчий орган ради), військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація населеного пункту утворює Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації), як консультативно-дорадчий орган та затверджує положення про роботу такої Комісії (стаття 3).
Компенсація за знищену квартиру, інше житлове приміщення в будівлі, складову частину об'єкта будівництва (квартиру, інше житлове приміщення в будівлі), що після прийняття в експлуатацію є самостійним об'єктом нерухомого майна, надається у спосіб шляхом: 1) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку. Такий рахунок відкривається на ім'я отримувача компенсації. Порядок відкриття та ведення таких рахунків визначається Національним банком України; 2) фінансування придбання об'єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об'єкт, частки у праві власності на таке майно з використанням житлового сертифіката (стаття 8).
Джерелами фінансування компенсації за пошкоджені та знищені об'єкти нерухомого майна є: 1) кошти державного (у тому числі Фонду відновлення майна та зруйнованої інфраструктури, Фонду ліквідації наслідків збройної агресії) та місцевих бюджетів; 2) кошти міжнародних фінансових організацій, інших кредиторів та інвесторів; 3) міжнародна технічна та/або поворотна чи безповоротна фінансова допомога; 4) репарації або інші стягнення з Російської Федерації; 5) інші джерела, не заборонені законодавством України.
Органи місцевого самоврядування можуть затверджувати місцеві програми та створювати фонди з метою надання компенсації та відновлення пошкоджених/знищених (зруйнованих) об'єктів нерухомого майна (стаття 13).
Оскарження рішень, дій та бездіяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів надання публічних послуг, пов'язаних з виконанням цього Закону
Рішення, дії, бездіяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів надання публічних послуг, пов'язаних з виконанням цього Закону, можуть бути оскаржені до суду.
Отже, посилання позивачів на вимоги постанови КМУ №381 від 21 квітня 2023 року, якою затверджено Порядок надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення» не є підставою для визнання за позивачами права власності відповідно до вимог ст. 392 ЦК України.
Також, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що позивачі звертались із заявою про отримання компенсації за пошкоджене майно, а саме: квартири АДРЕСА_1 та їм було відмовлено у надані такої компенсації.
Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачі у разі незгоди з рішенням державного реєстратора про відмову у здійсненні реєстраційних дій мають право його оскаржити у визначений чинним законодавством спосіб.
Таким чином, суд вважає, що звертаючись з вимогами до Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області, позивачами не зазначено, яким саме чином військово-цивільна адміністрація порушила права позивачів, а також останні не довели, що ними були вчинені усі необхідні дії, передбачені спеціальним Порядком для отримання компенсації за пошкоджене майно та в отриманні якої було прийнято рішення про відмову.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Отже, позивачі не скористались наданими правами, не обґрунтували свої позовні вимоги, не надали суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, суд прийшов до висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позовних вимог позивачам відмовлено, то судові витрати по справі підлягають віднесенню на сторону позивачів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області про визнання права власності - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ),
Позивач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ),
Позивач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ),
Позивач: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ),
Відповідач: Волноваська міська військово-цивільна адміністрація Волноваського району Донецької області (ЄДРПОУ - 44048570, місцезнаходження: 85700, Донецька область, м.Волноваха, вул.Центральна, буд.88)
Суддя Н.В. Токар