Справа № 202/5622/24
Провадження № 2/202/591/2025
23 липня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:
головуючої судді - Бєсєди Г.В.
за участю секретаря - Голєва А.А.
позивача - ОСОБА_1
представників відповідачів - ОСОБА_2
Галати О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» про стягнення премії та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні, -
До Індустріального районного суду м. Дніпра звернувся ОСОБА_1 з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» про стягнення премії та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що 05 лютого 2024 року відповідно до наказу N? 108-У його було звільнено з посади начальника претензійно-позовного відділу Управління з правових питань ТОВ «Інтерпайп Україна» за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, надано розрахунковий лист за лютий 2024 року, відповідно до якого на момент звільнення йому нараховано та сплачено грошові кошти на суму 13 854,17 грн. Вищевказана сума складалася з почасової оплати в розмірі 6 396,42 грн. та компенсації за дні невикористаної відпустки у розмірі 7 455,75 грн. Категорично не погоджується з сумою розрахунку при звільненні.
Відповідно до Положення про преміювання персоналу компанії «Інтерпайп» на підприємстві на постійній основі діє система преміювання співробітників.
11 січня 2024 року співробітникам, відповідальним за внесення фактичних показників до карт преміювання, було надіслано електронного листа відповідно до якого вони повинні були внести до автоматизованої системи ІТ - Підприємство фактичні показники в річні карти преміювання співробітників. Відповідно до вимог вищезгаданого листа ним, як відповідальним за розрахунок і внесення річних показників до карт преміювання, було внесено фактичні дані до своєї карти преміювання та інших співробітників, які оцінюються за такими ж показниками ефективності. Відповідно до фактичних розрахунків показників ефективності: ефективність позовної роботи склала - 96,05 %; повернення грошових коштів у успішних справах/захист від стягнення грошових коштів склала - 82,79%. У підприємства були всі підстави та можливості для виплати йому річної премії при звільненні, оскільки заздалегідь були погоджені всі належні критерії (показники) преміювання на 2023 рік, розраховані та внесені фактичні показники ефективності за 2023 рік, а значення фактичних показників ефективності. Виплата річної премії на ТОВ «Інтерпайп Україна» має систематичний характер та здійснюється кожного року.
Премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій, і в розумінні частини другої статті 2 Закону України "Про оплату праці" є елементом додаткової заробітної плати, адже відрізняються регулярністю нарахування та виплати з можливістю їх зменшення ненарахування лише за певних умов.
Ці факти підтверджуються відповідними розрахунковими листами про нарахування та виплату йому премій за попередні роки: за 2020 рік було нараховано та сплачено премію в розмірі - 172 787,41 грн.; за 2021 рік було нараховано та сплачено премію в розмірі - 162 972,00 грн. За 2022 рік було нараховано та сплачено премію в розмірі - 248 004 ,63 грн.
Але, в порушення норм діючого трудового законодавства ТОВ «Інтерпайп Україна» не здійснило повний розрахунок та не виплатило всі суми, зокрема премію, що належить йому до виплати від підприємства, у день звільнення і по теперішній час. Вважає, що фактичний розмір річної його премії за 2023 рік повинен складати 50,18%, що з урахуванням місячного окладу в розмірі 45 810,00 грн. повинен становити: 45 810,00 грн. х 12 міс. х 50,18% = 275 904,47 грн.
У випадку його звільнення без повного розрахунку, відсутність нарахування річної премії та відповідного наказу є прямим порушенням ч. 1 ст. 47 КЗпП України та ч. 1 ст. 116 КЗпП України, та не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності, як він це стверджує. Наголошує, що заздалегідь узгодивши певні умови отримання виробничої премії за встановленими показниками преміювання, роботодавець не має права в односторонньому порядку відмовитись від її нарахування та виплати. Звертає увагу суду на те, що його було звільнено з підприємства 05 лютого 2024 року, тому наказ, на який посилається відповідач жодним чином не може стосуватися його остаточного розрахунку при звільненні.
Факт наявності затвердженої карти преміювання за 2023 рік підтвердив і сам відповідач, коли, згідно з його заявою від 27.11.2024 року, надав суду карту преміювання ОСОБА_1 за 2023 рік, якою підтвердив, зокрема, і встановлення планових показників премії і їх розмір, і період преміювання. Вважає, що виплата річної премії не може бути віднесена до дискреційних повноважень роботодавця, оскільки останній пов'язаний умовами трудового договору та має відповідні обов'язки якими не може нехтувати та вчиняти виключно на свій розсуд.
З урахуванням заяви, поданої в порядку ч. 3 ст. 49 ЦПК України, просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» на його користь річну премію за 2023 рік в розмірі 275 904,47 грн., а також стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь період затримки розрахунку в розмірі 280 131,71 грн.
Представники товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» просили відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначили, що виплата всіх належних позивачеві сум проведено в день звільнення у повному обсязі, що підтверджується реєстром отримувачів грошових коштів за лютий 2024 року, перерахованої на поточні карткові рахунки в АТ «Банк Кредит Дніпро» 05.02.2024 року. Виплата преміальних виплат здійснюється виключно на підставі наказу ТОВ «Інтерпайп Україна» з зазначенням фактичного відсотку премії, про що свідчать накази про разове преміювання № 77 від 03.06.2021 року, № 89 від 28.06.2022 року, № 157 від 04.08.2023 року. Відповідно до вищевказаних наказів про разове преміювання підставою для заохочення працівників підприємства є виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника. При цьому, з додатків до наказів випливає, що у 2021 році нарахована позивачеві разова премія у розмірі 40,52%, у 2022 році нарахована позивачеві разова премія у розмірі 53,18%, у 2023 році нарахована позивачеві разова премія у розмірі 56,14%. Тобто, розмір премії не є фіксованим та не пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
На дату його звільнення наказу про виплату премії за 2023 рік не існувало, і жодним нормативним документом не передбачено його видання в момент звільнення окремого працівника. Виплата премій як заходу заохочення є правом роботодавця, вона не може мати обов'язкового характеру, тобто не може бути передбачена трудовим договором як обов'язок роботодавця, оскільки останній приймає відповідне рішення самостійно, і це не тягне за собою порушення будь-яких прав працівника. ТОВ «Інтерпайп Україна» нараховує і виплачує премію працівникам на підставі відповідного наказу про разове преміювання. Відповідно, така виплата здійснюється виключно на розсуд роботодавця.
При звільненні працівника роботодавець проводить повний кінцевий розрахунок, крім періоду преміювання рік. Премія не є обов'язковою до виплати в рамках кінцевого розрахунку (п. 9.3 Положення про преміювання персоналу компанії «Інтерпайп»). Враховуючи ці положення, преміальні виплати за 2023 рік не повинні були нараховуватися та виплачуватися при проведенні остаточного розрахунку при звільненні.
Твердження позивача про те, що роботодавцем та працівником узгоджені всі критерії (показники) преміювання на 2023 рік і роботодавець повинен був при звільненні здійснити виплату преміальних виплат не відповідають дійсності, оскільки як зазначалось вище розмір премії не є фіксованим та визначається роботодавцем самостійно, а також такі твердження ґрунтуються на припущеннях, що з огляду на ч. 6 ст. 81 ЦПК України є неприпустимим.
Розмір премії, у тому числі річної, не є фіксованим та залежить від оцінки результативності праці, наявності дисциплінарних проступків, встановлення коригуючих коефіцієнтів роботодавцем, а також наявності наказу про виплату премії з зазначенням підсумкового розміру премії за відповідний період.
Позивач звільнився 05.02.2024 року з підстав, передбачених п. 1 ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням), тому він не мав права на отримання премії або її частини за підсумками роботи за 2023 рік, а у ТОВ «Інтерпайп Україна» в день звільнення позивача такого обов'язку не виникло. Працівники підприємства, які перебувають на річній системі преміювання, на даний час не преміювалися, нарахування та виплата премії не здійснювалась. Відтак, підстави для отримання відповідного заохочення після припинення трудових відносин між позивачем та відповідачем не виникли у зв'язку з чим позивач не має права розраховувати на її отримання. Звіт, на який посилається позивач, не містить достовірних доказів щодо розміру премії позивача, який має визначатись виключно керівником підприємства та відображатись у відповідному наказі, що в свою чергу є підставою для нарахування та виплати премії. Твердження позивача стосовно того, що річна премія відноситься саме до додаткової заробітної плати не ґрунтується на нормах чинного законодавства України, оскільки за своєю правовою природою відноситься до інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Позивач був повідомлений про нараховані суми, на які він мав право при звільненні, перед їх виплатою, а також ці суми йому були виплачені у повному обсязі, про що свідчить розрахунковий лист за лютий 2024 року та реєстр отримувачів грошових коштів за лютий 2024 року. Разом з тим, позивач при звільненні самостійно вказав про те, що він письмово ознайомлений про суми, належні йому до виплати при звільненні, при цьому, жодних застережень або незгоди із розміром нарахованих сум не висловлював.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2024 року клопотання позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано у товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» розрахунок річної премії ОСОБА_1 за 2023 рік відповідно до затверджених річних показників ефективності.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу відмовлено.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2025 року поновлено судовий розгляд у даній цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» про стягнення премії та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні.
У судові засідання з'являвся позивач, який підтримав обставини, викладені в позові, та просив задовольнити позов.
Представники відповідача в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзивах на позов.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , який займає посаду заступника директора з персоналу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна», повідомляв, що виплата премії працівникам підприємства здійснюється на підставі локальних нормативних актів, які затверджені підприємством. Зазначав, що виплат премії не є обов'язком керівником, це право, і дійсно вона не виплачується звільненим працівникам. При нарахуванні премії перевіряється всі показники роботи, після чого звертається з клопотанням керівник, відбувається розгляд цього питання на правлінні та видається наказ.
Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка, дослідивши докази у справі, доходить таких висновків.
04 червня 2019 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду начальника претензійно-позовного відділу Управління з правових питань ТОВ «Інтерпайп Україна» у порядку переведення з ТОВ «Інтерпайп Менеджмент».
05 лютого 2024 року ОСОБА_1 звільнено з посади начальника претензійно-позовного відділу Управління з правових питань ТОВ «Інтерпайп Україна» за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, відповідно до наказу N? 108-У.
На момент звільнення ОСОБА_1 було нараховано та сплачено грошові кошти в сумі 13 854,17 грн. Вищевказана сума складалася з почасової оплати в розмірі 6 396,42 грн. та компенсації за дні невикористаної відпустки у розмірі 7 455,75 грн., що підтверджується наданим розрахунковим листом, та відповідачем не спростовано.
Згідно з п. 2 наказу № 148 від 21.06.2024 директора товариства наказано не заохочувати працівників, які звільнені з компанії на дату видання цього наказу.
Згідно довідки директора товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» № 1227 від 13.09.2024 оцінка результативності праці ОСОБА_1 не здійснювалась за 2023 рік.
Згідно довідки директора товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» № 1391 від 22 жовтня 2024 року, розмір заохочення (премії) за 2023 рік щодо ОСОБА_4 складає нуль грн.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із частинами другою, третьою статті 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.
Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Відповідно до змісту статті 2 Закону України "Про оплату праці" у структуру заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Так, основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Як було встановлено судом, премія в ТОВ «Інтерпайп Україна» розраховується, нараховується та виплачується відповідно до Положення про преміювання персоналу Компанії «Інтерпайп» (надалі - Положення), яке відповідно до п.1.2 розповсюджується на всіх співробітників.
Згідно пункту 1.4. Положення, його метою є регламентація процесів виплати премії співробітників компанії.
Пунктом 9.3 Положення передбачено, що: «При звільненні працівниказдійснюється повний та остаточний розрахунок, крім періоду преміювання за рік. Премія не є обов'язковою до виплати в рамках остаточного розрахунку:
«Період преміювання: Місяць - Умова: Премія виплачується тільки за повністю відроблений період. Період преміювання: Квартал - Умова: Премія виплачується тільки за повністю відроблений період, крім випадків, затверджених КК/Правлінням.- Період преміювання: Рік - Умова: Премія за не повністю відпрацьований рік виплачується за рішенням Правління Компанії, згідно п. 3.1.3.5 Компенсаційної політики».
Тобто, премія за рік відповідно до зазначеного положення, на яке посилається й представник відповідача у відзиві, може не виплачуватись одразу при звільненні лише за умови, якщо співробітник працював на підприємстві не повний рік.
ОСОБА_1 відпрацював повний рік 2023 рік, не притягувався до дисциплінарної відповідальності, доказів неналежного виконання ОСОБА_1 своїх службових обов'язків, суду не надано. Колективний договір відсутній на підприємстві.
У постанові від 09 вересня 2019 року у справі № 174/780/16-ц (провадження № 61-34732св18) Верховний Суд зазначив, що при вирішені спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок i доплат, потрібно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюється дія зазначених нормативно-правових актів, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках i за умов, передбачених цими актами. З мотивів браку грошових коштів у здійсненні зазначених виплат може бути відмовлено в тому разі, коли їх виплата обумовлена в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.
Суд звертає увагу, що роботодавець вправі самостійно визначати критерії нарахування та виплати надбавки/винагороди, її розмір, в тому числі й з урахуванням свого фінансового стану, проте відсутність нарахування премії без встановлених законом або колективним договором підстав, порушує права працівника, що, в свою чергу, узгоджується із правовим висновком, викладеним у змісті постанови Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 306/2066/21 (провадження № 61-3059св23).
Отже, позивач має право на отримання премії, тому суд вважає, що ненарахування премії та відповідно її невиплата у строки, визначені законодавством, тобто при звільненні, суперечать положенням Кодексу законів про працю, закону України «Про оплату праці», тощо.
Порядок виплати та нарахування премії регулюється також Положенням про преміювання персону компанії «Інтерпайп», яке затверджено генеральним директором компанії «Інтерпайп» 24.07.2019 року.
Пунктом 2.6 Положення: «Картка преміювання не є підставою для нарахування та виплати премії, а є розрахунковою формою та клопотанням для визначення розміру премії, при цьому підставою для виплати премії є наказ керівника Підприємства».
Розмір премії встановлюється на підставі системи грейдів, залежить від результатів діяльності співробітника у звітному періоді, а також від результатів діяльності підрозділу та компанії в цілому. Оцінка результатів праці та нарахування премії виконується з визначеною періодичністю, при цьому для різних груп посад встановлюється різні розміри преміальної нагороди у відсотках від посадового окладу (п. 1.5, 1.6 Положення).
Розрахунок премії здійснюється згідно з додатком 1 до Положення, відповідно до якого для співробітників ТОВ «Інтерпайп Україна» премія розраховується при умові досягнення цілей.
На співробітника складається картка преміювання з врахуванням присвоєного грейда для посади в рамках даного Положення (пункт 4.1 Положення).
Відповідальність за складення та наповнення карти та показників несе керівник (пункт 4.2 Положення).
Відповідно до п. 4.3 Положення, Карта затверджується в паперовому вигляді функціональним керівником співробітника до розробки відповідного електронного документообігу для системи преміювання.
Пунктом 8.2 Положення співробітники або керівники надають в Службу управління персоналом фактично заповнену Карту у паперовому та електронному виді, погоджену функціональним (ми) керівником (керівниками).
Отже, Положенням визначено певний порядок та умови нарахування премії, що є виключними повноваженням відповідальних осіб та керівника товариства, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та суд вважає необхідним зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 річну премію за 2023 рік.
Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені уст. 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
За приписами ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно із ч. 2 ст. 117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв'язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.
Відповідно до п. 5 розділу ІV «Порядку обчислення середньої заробітної плати» основою для визначення загальної суми середнього заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку при звільненні, є середньо денна (середньо годинна) заробітна плата працівника, яка згідно із п. 8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати» визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
Згідно із п. 2 Розділу ІІ «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, середня заробітна плата (окрім обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток) обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Згідно довідки б/н, наданою відповідачем на виконання ухвали суду, здійснено розрахунок середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 , яка склала 2 138, 41 грн.
Для визначення середнього заробітку за час вимушеного прогулу необхідно помножити середньоденну заробітну плату на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді, як просить позивач, що становить 131 робочих днів.
Суд не приймає до уваги наданий представником відповідача наказ № 148 від 28.06.2024, оскільки він прийнятий після прийняття рішення про звільнення, що суперечить положенням Кодексу законів про працю України, зокрема ст. 116 КЗпП України, якими передбачена виплата всіх сум, що належать працівникові, в день звільнення.
Отже, враховуючи, що відповідач у повному обсязі не здійснив розрахунок при звільненні ОСОБА_1 , суд доходить висновку про наявність у позивача права на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, та частково погоджується із наданим розрахунком 131*2 138,41 грн. = 280 131, 71 грн.
З врахуванням викладеного, позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» про стягнення премії та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 229, 264, 265, 273, 268 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» про стягнення премії та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.
Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» (49 000, м. Дніпро, вул. Писаржевського, буд. 1а, ЄДРПОУ 33668606) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКПО НОМЕР_1 ) річну премію за 2023 рік.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» (49 000, м. Дніпро, вул. Писаржевського, буд. 1а, ЄДРПОУ 33668606) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні в розмірі 280 131 (двісті вісімдесят тисяч сто тридцять одна) грн. 71 (сімдесят одна) коп.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: Г.В. Бєсєда