Справа № 212/7022/25
2/212/3942/25
04 серпня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Козлова Д. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією, -
Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого вказував, що ДП «Криворізька теплоцентраль» 16 березня 2017 року було перетворено у ПАТ «Криворізька теплоцентраль», а потім було перейменовано на Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», яке здійснює постачання теплової енергії споживачам, які відповідно до Житлового кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання», «Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків», Постанови Кабінету Міністрів України № 630 от 21 липня 2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» зобов'язані щомісячно здійснювати плату за послуги з теплопостачання. Оскільки АТ «Криворізька теплоцентраль», як виконавцем послуги з постачання теплової енергії, 01.10.2021 року на своєму офіційному сайті розмістила Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання, а протягом 30 днів з дня його опублікування, то з 01.11.2021 року з відповідачем фактично було укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Позивачем надавались послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, від яких відповідач не відмовлявся та за користування якими проводились нарахування відповідно до встановлених тарифів. Натомість, через несплату за користування тепловою енергією відповідачем по АДРЕСА_1 , власником якого є відповідач, за період з 01.11.2021 року по 31.12.2024 року утворилась заборгованість на суму 14343,91 грн., а також за абонентське обслуговування в сумі 284,58 грн. При цьому факт поставки теплової енергії у такий період підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок АДРЕСА_2 , а подача та припинення подачі теплоносія здійснюється на виконання рішень Виконкому Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону. Відповідно до ст. 625 ЦК через несвоєчасне виконання зобов'язання щодо сплати спожитих послуг відповідач має сплатити на користь позивача також 3% річних в сумі 996,10 грн. та інфляційні втрати в сумі 3858,18 грн. Також за умовами типового договору (п. 45) відповідачу була нарахована пеня в сумі 1213,27 грн. На підставі переліченого просив суд стягнути з відповідача суму боргу в загальному розмірі 20696,04 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 грн.
Ухвалою суду від 23 червня 2025 року при відкритті провадження у справі судом було визначено проводити розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.
Представник позивача, Кравченко Л. В., не висловила заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач, ОСОБА_1 , також не висловив заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, не скориставшись правом подання відзиву на позов, будучи обізнаним про наявність даного позову до нього.
На підставі переліченого суд, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про можливість задоволення поданого позову, виходячи з наступного вмотивування.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується надати послугу, яка споживається у процесі здійснення певної дії або здійснення певної діяльності, а інша сторона зобов'язується сплатити виконавцю дану послугу, якщо інше не встановлено договором.
На підставі ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплову енергію та інші послуги) береться крім квартирної плати згідно затверджених у встановленому законом порядку тарифам.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2004 року) плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Згідно із ст. 9, 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Ціни (тарифи) відповідно до закону встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2004 року) та ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
За ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) до комунальних послуг відносяться послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.
На підставі ч. 5 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
За ст. 16 Закону України «Про теплопостачання» до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, при регулюванні господарської діяльності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання, належать розробка методик розрахунків тарифів на виробництво теплової енергії та плати за її транспортування та постачання; забезпечення проведення єдиної тарифної політики у сфері теплопостачання.
На підставі п. 2 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, опалювана площа (об'єм) квартири (будинку садибного типу) - загальна площа (об'єм) квартири, а також будинку садибного типу без урахування площі лоджій, балконів, терас.
За п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» визначає, що плата за теплову енергію повинна вноситися щомісячно.
Факт поставки теплової енергії у спірний період підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок АДРЕСА_2 від 27.10.2021 року, 01.04.2022 року, 03.11.2022 року, 23.03.2023 року, 16.11.2023 року, 28.03.2024 року, 08.11.2024 року, 24.11.2024 року відповідно, а подача та припинення подачі такого теплоносія здійснювалась на виконання рішень Виконкому Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону від 22.09.2021 р., 23.03.2022 р., 28.09.2022 р., 22.03.2023 р., 20.09.2023 р., 18.03.2024 р., 24.03.2025 р.
За п. 3 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку, зокрема, загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об'єму) таких споживачів.
Суд встановив, що у буд. АДРЕСА_2 було встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актами технічного огляду від 18.10.2025 року та від 27.09.2022 року, свідоцтвом про повірку закодавчо регульованого засобу вимірювально техніки від 18.10.2021 року, а також введенням в експлуатації вузла обліку від 1 жовтня 2019 року, тому розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснювався з урахуванням такого приладу комерційного обліку та відповідно пропорційно опалювальній площі приміщень будинку.
Відповідно до актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг):
від 28.02.2022 р. відповідачу у лютому 2022 р. поставлено 0,75 Гкал теплової енергії та з абонентського обслуговування на загальну суму 5784,18 грн.;
від 02.03.2022 р. відповідачу у лютому 2022 р. проведено перерахунок на суму 4032,45 грн.;
від 31.03.2022 р. відповідачу у березні 2022 р. поставлено 0,86 Гкал теплової енергії та з абонентського обслуговування на загальну суму 5953,92 грн.;
від 30.04.2022 р. відповідачу у квітні 2022 р. проведено перерахунок на суму 161,56 грн.;
від 30.04.2022 р. відповідачу у квітні 2022 р. надано послугу з абонентського обслуговування на суму 7,28 грн.;
від 31.05.2022 р. відповідачу у травні 2022 р. надано послугу з абонентського обслуговування на суму 7,28 грн.;
від 30.06.2022 р. відповідачу у червні 2022 р. надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8 грн.;
від 31.07.2022 р. відповідачу у липні 2022 р. надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8 грн.;
від 31.08.2022 р. відповідачу у серпні 2022 р. надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8 грн.;
від 30.09.2022 р. відповідачу у вересні 2022 р. надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8 грн.;
від 31.10.2022 р. відповідачу у жовтні 2022 р. надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8 грн.;
від 30.11.2022 р. відповідачу в листопаді 2022 р. поставлено 0,22 Гкал теплової енергії з урахуванням абонентського обслуговування на суму 1183,74 грн.;
від 31.12.2022 р. відповідачу у грудні 2022 р. поставлено 0,25 Гкал теплової енергії з урахуванням абонентського обслуговування на загальну суму 1344,07 грн.;
від 31.01.2023 р. відповідачу у січні 2023 р. поставлено 0,26 Гкал теплової енергії та з абонентського обслуговування на загальну суму 1397,50 грн.;
від 28.02.2023 р. відповідачу у лютому 2023 р. поставлено 0,26 Гкал теплової енергії та з абонентського обслуговування на загальну суму 1397,50 грн.;
від 31.03.2023 р. відповідачу у березні 2023 р. поставлено 0,14 Гкал теплової енергії та з абонентського обслуговування на загальну суму 756,54 грн.;
від 30.04.2023 р. відповідачу у квітні 2023 р. надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн.;
від 31.05.2023 р. відповідачу у травні 2023 р. надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн.;
від 30.06.2023 р. відповідачу у червні 2023 р. надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн.;
від 31.07.2023 р. відповідачу у липні 2023 р. надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн.;
від 31.08.2023 р. відповідачу у серпні 2023 р. надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн.;
від 30.09.2023 р. відповідачу у вересні 2023 р. надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн.;
від 31.10.2023 р. відповідачу у жовтні 2023 р. надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн.;
від 30.11.2023 р. відповідачу у листопаді 2023 р. поставлено 0,11 Гкал теплової енергії з урахуванням абонентського обслуговування на загальну суму 577,67 грн.;
від 31.12.2023 р. відповідачу у грудні 2023 р. поставлено 0,24 Гкал теплової енергії з урахуванням абонентського обслуговування на загальну суму 1179,88 грн.;
від 31.01.2024 р. відповідачу у січні 2024 р. поставлено 0,21 Гкал теплової енергії та з абонентського обслуговування на загальну суму 1002,86 грн.;
від 29.02.2024 р. відповідачу у лютому 2024 р. поставлено 0,14 Гкал теплової енергії та з абонентського обслуговування на загальну суму 652,24 грн.;
від 31.03.2024 року відповідачу у березні 2024 р. поставлено 0,02 Гкал теплової енергії та з абонентського обслуговування на загальну суму 97,64 грн.;
від 30.04.2024 р. відповідачу у квітні 2024 р. надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн.;
від 31.05.2024 р. відповідачу у травні 2024 р. надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн.;
від 30.06.2024 р. відповідачу у червні 2024 р. надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн.;
від 31.07.2024 р. відповідачу у липні 2024 р. надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн.;
від 31.08.2024 р. відповідачу у серпні 2024 р. надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн.;
від 30.09.2024 р. відповідачу у вересні 2024 р. надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн.;
від 31.10.2024 р. відповідачу у жовтні 2024 р. надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн.;
від 30.11.2024 р. відповідачу у жовтні 2024 р. надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн.;
від 31.12.2024 р. відповідачу у грудні 2024 р. поставлено 0,17 Гкал теплової енергії з урахуванням абонентського обслуговування на загальну суму 889,40 грн.;
від 31.01.2025 р. відповідачу проведено перерахунок на суму 3574,30 грн., які були надіслані відповідачу за місцем знаходження спірного нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 .
Також судом було досліджено детальний розрахунок обсягу спожитої теплової енергії співвласником нежитлового приміщення по АДРЕСА_3 за період з листопада 2021 року по грудень 2024 року включно, де вказана загальна площа житлового будинку, площа спірного нежитлового приміщення, частка такого приміщення, що належить відповідачу, обсяг теплової енергії на опалення, спожитої теплової енергії на опалення частки такого приміщення з вказівкою тарифу та визначенням загальної суми витрат на опалення частки приміщення відповідача (площа 51,23 кв. м.).
Крім того представниками позивача було надано суду інформацію щодо споживання теплової енергії за комерційним приладом обліку усього житлового будинку АДРЕСА_2 , де розташоване нежитлове приміщення 134 (площею 204,9 кв. м.) співвласником якого є відповідач, якому належить на праві спільної часткової власності її 1/4 частка, тобто на площу 51,23 кв. м.
Таким чином суд встановив, що за показаннями приладу комерційного обліку у період з 01.11.2021 р. по 31.12.2024 р. відповідачем було спожито теплової енергії на загальну суму 14343,91 грн. та з абонентського обслуговування на загальну суму 284,58 грн., що підтверджується розрахунками позивача.
Отже, судом було встановлено через неналежне проведення оплат за надану теплову енергію за адресою: АДРЕСА_1 , споживач за період з 01.11.2021 р. по 31.12.2024 р. заборгував позивачу загалом 14628,49 грн.
Суд також вказує, що за п. 1.5 «Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання», затвердженого постановою НКРЕКП від 25.06.2019 року № 1174, тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії формуються для таких категорій споживачів: населення; бюджетні установи; релігійні організації (крім обсягів, що використовуються для провадження виробничо-комерційної діяльності); інші споживачі.
Згідно із листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 18.03.2015 року № 2450/15/61-15, роз'яснено, що оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами «для населення» здійснюють власники/користувачі житлового будинку, квартири, інших приміщень, призначених та придатних для постійного проживання в них, за умови їх використання виключно для постійного проживання, а інші особи, які не підпадають під зазначені категорії, здійснюють оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами для «інших споживачів».
Встановивши, що відповідач є співвласником нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , тому отримує за таким приміщенням послугу з постачання теплової енергії не для задоволення власних житлово-побутових потреб, а для обігріву нежитлового приміщення, то суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 повинен сплачувати за вказану послугу по тарифам, встановленим для категорії споживачів «інші споживачі».
Аналогічна за змістом правова позиція була викладена Верховним Судом у постановах від 22 лютого 2018 року по справі № 359/7497/16-ц та від 28 листопада 2018 року по справі № 361/6987/13-ц.
Згідно із п. 45 Типового договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення.
Таким чином представники позивача провели нарахування відповідачу боргу з пені в сумі 1213,27 грн. за період з 1 квітня 2022 року по 10 червня 2025 року.
Також суд зазначає, що за ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.
З огляду на юридичну природу правовідносин сторін, як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК, як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 18 березня 2018 року по справі № 210/5796/16-ц.
Так на підставі наданих суду розрахунків представника позивача 3% річних та інфляційних витрат відповідно до ст. 625 ЦК за період прострочення погашення заборгованості споживача вбачається, що останній заборгував за спірний період позивачу з 3% річних в розмірі 996,10 грн. та з інфляційних втрат у розмірі 3858,18 грн., нараховані з 01.04.2022 року по 10.06.2025 року.
Суд також вказує, що за Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану». було в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні», встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Однак, враховуючи те, що відповідачем приміщення використовуються не для постійного проживання, враховуючи статус нерухомого майна ОСОБА_1 , як нежитлового приміщення, то суд дійшов висновку, що позивач нараховував відповідачу відповідні санкції та суми за ст. 625 ЦК за прострочення оплати послуг з теплопостачання вірно за тарифом для категорії «інші споживачі», а не для «населення», бо таке приміщення не призначене для проживання, а використовується у інший спосіб.
Отже, в даному випадку не підлягає застосуванню положення Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» щодо заборони нарахування та стягнення неустойки та інфляційних нарахувань й процентів річних, нарахованих на заборгованість, оскільки вона стосується категорії саме «населення», а не категорії «інші споживачі».
Аналогічна правова позиція була викладена Дніпровським апеляційним судом в постанові 17 липня 2023 року по справі № 214/5827/22.
Суд зауважує також, що за ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; а індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, (або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Суд зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 319, ч. 1 ст. 322 ЦК України власність зобов'язує, тому власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналізуючи наведені норми загального цивільного законодавства та спеціального в сфері житлово-комунальних послуг, суд робить висновок, що саме власник нерухомості повинен нести відповідальність через несплату наданих житлово-комунальних послуг.
Суд також зазначає, що за ч. 1 ст. 355 ЦК майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
На підставі ч. 1 ст. 356 ЦК власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 360 ЦК співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Аналізуючи перелічені норми, суд звертає увагу на те, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності.
Суд встановив на підставі даних Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.06.2025 року, що власником 1/4 нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 3 приміщення 134 (площа 204,90 кв. м.), є ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нерухоме майно від 21.05.2007 року, посвідченого нотаріально, реєстр № 1889, що підтверджується копією договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 21.05.2007 року.
Враховуючи викладене вмотивування, суд зазначає, що відповідач повинен відповідати за пред'явленими до нього позовними вимогами в межах належної йому на праві власності 1/4 частки приміщення АДРЕСА_4 (площа 204,90 кв. м.) в м. Кривому Розі, тобто щодо площі такого приміщення в розмірі 51,23 кв. м.
Таким чином суд дійшов переконання, що заявлені та підтвердженні в судовому засіданні позовні вимоги АТ «Криворізька теплоцентраль» до відповідача підлягають повному задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 боргу з наданої теплової енергії - 14343,91 грн., за абонентське обслуговування - 284,58 грн., з 3% річних - 996,10 грн., з інфляційних втрат - 3858,18 грн., а також з пені - 1213,27 грн., а загалом - 20696,04 грн.
За ст. 141 ЦПК суд також стягує на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» з відповідача витрати позивача з оплати судового збору в сумі 3028 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК, -
Позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за користування тепловою енергією в розмірі 14343,91 грн., за абонентське обслуговування в розмірі 284,58 грн., з 3% річних в розмірі 996,10 грн., з інфляційних втрат в розмірі 3858,18 грн., з пені в розмірі 1213,27 грн., а загалом - 20696,04 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» витрати з оплати судового збору в сумі 3028 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено та підписано 4 серпня 2025 року.
Позивач: Акціонерне товариства «Криворізька теплоцентраль», ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Електрична 1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрований в АДРЕСА_5 .
Суддя: Д. О. Козлов