Справа № 210/3533/24
2/212/2840/25
14 липня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Пустовіт О.Г., за участю секретаря судового засідання Мєхтієвої А.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-
14 червня 2024 року представник позивача адвокат Трофименко Марина Володимирівна, діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
06 серпня 2024 року ухвалою Дзержинського районного суду Дніпропетровської області справу передано за підсудністю до Жовтневого районного суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
В обґрунтування позову зазначено, що в період часу з 04.09.2004 року по 19.04.2010 рік сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.04.2010 року розірвано. Від цього шлюбу у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 17.07.2009 року по теперішній час за рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області по цивільній справі № 2-8645 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення дитиною повноліття.
11.01.2013 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб вдруге з ОСОБА_5 , який рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.12.2023 року розірвано. Від другого шлюбу у позивача народилося троє дітей: син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З початком повномасштабного вторгнення рф на територію України, ОСОБА_1 мобілізовано та з 20.03.2022 року по теперішній час він проходить службу в ГУ Національної гвардії України. У зв'язку з неналежним виконанням батьківських обов'язків ОСОБА_3 ( ОСОБА_9 ), другої дружини позивача, в грудні 2023 року діти захворіли та попали до лікарні. ІНФОРМАЦІЯ_5 син ОСОБА_10 помер.
25.12.2023 року до КНП “Криворізька інфекційна лікарня № 1» з поганим самопочуттям працівниками ювенальної поліції ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області було вилучено у ОСОБА_3 та госпіталізовано дочок ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Стан здоров'я дітей розцінювався як середньої тяжкості, потребували негайного лікування з метою уникнення негативних наслідків. З січня 2024 року по теперішній час діти мешкають разом з батьком за адресою та знаходяться на його повному утриманні. У вихованні дітей також приймає участь їх бабуся ОСОБА_11 . Мати дітей ОСОБА_3 матеріальної участі у вихованні дітей не приймає. Окрім цього, на утриманні позивача перебувають його батьки: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , які мешкають разом з позивачем і знаходяться на його утриманні. Також, за час перебування ОСОБА_1 на військовий службі, він неодноразово перебував на лікуванні в результаті захворювань, отриманих при несенні військової служби, зокрема обмороження кінцівок, отриманих в січні 2023 року. Виходячи з викладеного, просить суд зменшити розмір аліментів, що підлягають стягненню з нього на користь ОСОБА_2 на утримання дочки - ОСОБА_3 , з 1/4 до 1/8 частини його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дочкою повноліття та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 1211,20 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 7000, 00 грн.
Заочним рішенням від 10 грудня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.
Ухвалою суду від 16 квітня 2024 року за заявою відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, рішення суду від 10 грудня 2024 року скасовано, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
01 травня 2025 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив в якому відповідач заперечує щодо задоволення вимог позивача, а саме зменшення розміру аліментів до 1/8 частини. Не заперечує щодо зменшення аліментів, але до розміру 1/6 частини доходу позивача. В обґрунтування відзиву зазначила, що вона самостійно займається вихованням доньки, батько участі не бере. Також зазначила, що вона є особою з інвалідністю, отримує пенсію по інвалідності ІІІ група з дитинства, встановлена довічно. Також вона офіційно працює, має її дохід в 5-10 разів менший за дохід, зазначений позивачем. Крім того просила відмовити в стягненні витрат на правничу допомогу.
29 травня 2025 року підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.
Від представника позивача адвоката Трофименко М.В. надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутності.
Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з копії рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.04.2010 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області.
Відповідно до копії рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.07.2009 року у справі № 2-8645-2009 р. з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітної плати ( доходів) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 червня 2009 року до досягнення дитиною повноліття
На виконанні Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться виконавчий лист № 2-8645 виданий 17.07.2009 року з примусового виконання якого відкрито виконавче ВП № 14123611 від 07.08.2009 року та звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що підтверджується копією постанови державного виконавця Філіної В.О.
Так, ОСОБА_1 вдруге укладено шлюб з ОСОБА_3 ( ОСОБА_9 ) 11 січня 2013 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , зареєстровано Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 07. 14 грудня 2023 року рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 212/7937/23 вказаний шлюб розірвано.
Під час перебування у шлюбі у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народились троє дітей: син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 301, донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 502, донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Покровським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 690.
Як вбачається з копії посвідчення серії НОМЕР_3 та довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України № 40/35/9/19090 від 27.12.2023 року з 14.07.2022 року по 26.12.2023 року ОСОБА_1 є військовослужбовцем та брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України.
ІНФОРМАЦІЯ_10 помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть виданого Покровським у відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Одеса), актовий запис № 2053.
01 травня 2024 року виконавчим комітетом Покровської районної в місті ради ухвалено рішення № 432 «Про визначення місця проживання дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , разом з батьком ОСОБА_1 » та визначено місце проживання доньок ОСОБА_8 та ОСОБА_7 разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1
Також, з медичних довідок та виписок з медичної картки ОСОБА_1 вбачається що за час перебування на військовий службі, він неодноразово перебував на лікуванні в результаті захворювань, отриманих при несенні військової служби, зокрема обмороження кінцівок, отриманих в січні 2023 року.
У травні 2024 року позивач ОСОБА_1 неодноразово проходив медичний огляд та проходить лікування та реабілітацію з приводу загострення хронічного гнійного риносинуситу, хронічного вазомоторного риніту, викривлення носової перегородки з функціональним порушенням, підвивих 4 - гранного хряща. Переніс хірургічне втручання, що підтверджується виписками із медичної картки амбулаторного( стаціонарного) хворого долученими до матеріалів справи.
Також судом досліджено додатки до клопотання представника позивача від 21.11.2024 року, а саме витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_13 від 09.07.2024 року № 206 про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі пп. «г» п.3 ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» з причин перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів.
Наразі з 16 липня 2024 року ОСОБА_1 працює машиністом електровоза дільниці № 26 шахти ім. Фрунзе, що підтверджується копією наказу № 1720/Д від 17.07.2024 року «Про повернення на роботу після проходження військової служби» виданої ПрАТ «СУХА БАЛКА». Та як вбачається з довідки про доходи ОСОБА_1 від 28.10.2024 року, за період з квітня 2024 року по вересень 2024 року нарахована заробітна плата становить 36 925,78 грн., інші нарахування 12 626,00, сплачені аліменти 9231,45 грн.
Станом на 30.10.2024 року заборгованості по аліментам у ОСОБА_1 немає, що підтверджується копією розрахунку заборгованості зі сплати аліментів.
Окрім цього, судом встановлено, що батьки позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешкають разом з позивачем, що підтверджується копіями їх паспортів.
Мати позивача ОСОБА_11 є пенсіонером і відповідно до Довідки про доходи № 0997 8095 7161 4914 станом на 31.05.2024 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує дохід у вигляді пенсії за віком.
Батько позивача ОСОБА_12 також пенсіонер, за станом здоров'я потребує догляду та лікування, так як переніс мозковий інсульт. Вказане підтверджується виписними епікризами від 19.05.2020 року та виписним епікризом від 31.12.2023 року.
Згідно з ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.
Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов'язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.
Крім того, пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів, у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
З аналізу зазначених правових норм також вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач, як на підстави для його задоволення, посилається на те, що у нього істотно погіршився стан здоров'я та змінився матеріальний стан через необхідність утримання двох неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).
Аналізуючи надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем відповідно до вимог ст. 192 СК України доведено підстави для задоволення позову, а саме погіршення його стану здоров'я та перебування на утриманні двох неповнолітніх дітей.
З огляду на вказані обставини суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення розміру аліментів, стягуваних з позивача на користь відповідача.
Проте, суд зазначає, що позивач, не надав документів на підтвердження того, що на його матеріальному утриманні перебувають батьки, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , які отримують пенсію, як і не надано доказів фактичного понесення таких витрат.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості та захисту прав неповнолітніх дітей, суд приходить до переконання про доведеність існування правових підстав для повного задоволення позову, та доходить висновку, що розмір аліментів, який стягується з позивача на користь відповідача на утримання дитини у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), слід зменшити і стягувати з нього аліменти в розмірі 1/7 частки від всіх видів доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тому обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.
Представником позивача адвокатом Трофименко М.В. відповідно до позову заявлено вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Як вбачається з наданих позивачем доказів, 04 січня 2024 року між позивачем ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «Приват юрист» укладено Договір про надання правничої допомоги № 04/01/24-2, до якого додано ордер на надання правничої допомоги, згідно з умовами договору клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі, зазначеному у додатку №1 до даного договору. Після виконання робіт (надання послуг) адвокат та клієнт підписують Акт виконаних робіт (наданих послуг) з детальним описом виконаних робіт ( наданих послуг). Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг від 04.01.2024 року до Договору про надання правничої допомоги від 04.01.2024 року, останній укладений на підтвердження надання адвокатом клієнту послуг на суму 7000,00 грн, з детальним описом наданих послуг, та на підтвердження оплати клієнтом в повному обсязі вартості наданих послуг у розмірі 7000,00 грн. подано до суду квитанцію № 2 від 15.05.2024 року.
Так, вирішуючи питання розподілу витрат на правову допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час, тощо.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи вимоги діючого законодавства, а також позицію відповідача, оцінюючи наявні у справі докази, суть спору, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, часу, витраченому адвокатом на виконання надання послуг та їх обсяг, а також те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правову допомогу в сумі 3000,00 гривень.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 гривень також належить стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76-82, 89, 211, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів про зменшення розміру аліментів - задовольнити частково .
Зменшити розмір аліментів що підлягають стягненню з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.07.2009 року по справі № 2-8645-2009, на утримання дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/7 частини його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дочкою повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , РНОКПП відсутній, паспорт НОМЕР_5 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована: АДРЕСА_2 .
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 259 ЦПК України, повний текст рішення складено 24 липня 2025 року.
Суддя: О. Г. Пустовіт