Справа № 212/4924/25
2/212/3049/25
30 липня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровського районного суду міста Кривого Рогу у складі:
суддя - Ведяшкіна Ю.В.
секретар судового засідання - Розинько К.А.
у цивільній справі № 212/4924/25 за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії, -
встановив:
30.04.2025 року представник позивача звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просила стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» суму заборгованості за спожиту послугу з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2014 року по 31.10.2024 рік у розмірі основного боргу 42 569,87 грн, інфляційні втрати у розмірі 16 347,91 грн., 3% річних у розмірі 4 146,57 грн., плата за абонентське обслуговування у розмірі 288,96 грн., пеню в розмірі 635,89 грн., всього 63 989,20 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн.
16.05.2025 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
В судове засідання відповідачі не з'явилися, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, заяв про відкладення розгляду справи або заяв про розгляд справи за їх відсутності суду не надали, поважності причин своєї неявки не повідомили, відзив до суду не надходив.
У відповідності до ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідачів.
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Так, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 05.04.2006 року по теперішній час; відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 30.03.1990 року по теперішній час (а.с.37-38).
Квартира за вказаною адресою перебуває на обслуговуванні у Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль».
Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» по специфіці своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, яке відповідно зі ст. 67,68,162 Житлового Кодексу України зобов'язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунка і встановлених тарифів.
Відповідно до приписів норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання», Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені Постановою КМУ України № 630 від 21.07.2005 року - між позивачем та відповідачем виникли правовідносини по наданню, з одного боку та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по центральному опаленню.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"до житлово-комунальних послуг належать, в тому числі, послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»(в редакції з 1 травня 2019 року) індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
За ч. 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2004 року) учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року).
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина перша статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року).
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Відповідно до п.п.18, 20 Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року за № 630, відповідач зобов'язаний оплачувати послуги не пізніше 20 числа кожного місяця. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа.
Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Так, згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, сума боргу по оплаті за централізоване опалення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , становить: основний борг - 42 569,87 грн, інфляційні втрати - 16 347,91 грн., 3% річних - 4 146,57 грн., плата за абонентське обслуговування - 288,96 грн., пеня - 635,89 грн., всього 63 989,20 грн. (а.с.16-19).
Згідно з частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
Отже, наявні правові підстави для стягнення на користь позивача АТ «Криворізька теплоцентраль» інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
Оскільки відповідачі не оспорювали заявлені проти них позовні вимоги, при цьому не здійснювали оплату за отриману теплову енергію, у зв'язку із чим виникла заборгованість, тому суд вважає, що зазначена сума боргу підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача у повному обсязі.
Відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума понесених ним витрат по оплаті судового збору у розмірі 3028 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 20, 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 112, 80-82, 114, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість по оплаті за надану послугу з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2014 року по 31.10.2024 рік, у розмірі основного боргу 42 569,87 грн, інфляційні втрати у розмірі 16 347,91 грн., 3% річних у розмірі 4 146,57 грн., плата за абонентське обслуговування у розмірі 288,96 грн., пеню в розмірі 635,89 грн., всього 63 989 (шістдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 20 копійок
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рівних частках на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» судовий збір в розмірі 3028 грн, а саме з кожного по 1514 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Найменування сторін:
Позивач: Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровської обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1.
Відповідач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складений 30.07.2025 року.
Суддя: Ю. В. Ведяшкіна