Справа № 201/9170/25
Провадження № 3/201/2827/2025
01 серпня 2025 року у Соборному районному суді міста Дніпра суддя Шелестов К.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з управління патрульної поліції у Львівській області ДПП Національної поліції України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутого за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, -
Посадовою особою органу поліції стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 390246 від 13 липня 2025 року за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 13 липня 2025 року о 10 годині 56 хвилин за адресою дорога Київ Чоп 497 км 700 м водій ОСОБА_1 не виконав вимогу регулювальника про зупинку при порушенні швидкісного режиму та, збільшивши швидкість, зник з поля зору. Зупинений на АЗС ОККО м. Броди. Вимога подавалась у населеному пункті с. Новий Милятин, чим порушив п. 8.9.а ПДР, а також вимоги ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що дана справа підлягає поверненню до управління патрульної поліції у Львівській області ДПП Національної поліції України для оформлення належним чином у зв'язку з неможливістю її розгляду по суті.
Частинами 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 256 КУпАП встановлено вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом, доказом у справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, коли кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Згідно зі ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Однак, посадовою особою поліції дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, тобто у невиконанні водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Проте матеріали справи про адміністративне правопорушення містять лише протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 390246 від 13 липня 2025 року; рапорт працівника поліції від 13 липня 2025 року; а також диск з відео записом, фіксованим на боді-камеру, відповідно до якого неможливо встановити особу водія, що керувала даним транспортним засобом.
Жодних інших даних, які б всебічно, повно та об'єктивно висвітлювали обставини зазначеної справи про адміністративне правопорушення судді не надано, як то пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення свідків, тощо.
При цьому, варто також зазначити, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень, такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 травня 2020 року справа №524/5741/16а (адміністративне провадження №К/9901/33786/18).
Наявні ж у справі про адміністративне правопорушення матеріали не дозволяють однозначно підтвердити факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
У абз. 5 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
З огляду на те, що оформлення справи про адміністративне правопорушення виконано неналежним чином, а зазначена вище неповнота не може бути усунена в суді, вважаю за необхідне повернути дану справу до управління патрульної поліції у Львівській області ДПП Національної поліції України, для оформлення належним чином.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283, 284, 299 КУпАП,
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП направити до управління патрульної поліції у Львівській області ДПП Національної поліції України для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя К.О. Шелестов