29 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 907/553/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. (головуючий), Васьковського О.В., Огородніка К.М.
за участю секретаря судового засідання Громак В.О.,
учасники справи:
боржник - Фізична особа-підприємець Минда Василь Юрійович,
представник боржника - не з'явився,
керуючий реалізацією майна банкрута арбітражний керуючий Сидорак Олексій Олексійович - не з'явився,
кредитор - Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області,
представник кредитора - Буря О.О., в порядку самопредставництва (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу
Головного управління ДПС у Закарпатській області
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області
від 22.11.2024
у складі судді: Пригуза П.Д.
та постанову Західного апеляційного господарського суду
від 03.04.2025
у складі колегії суддів: Матущак О.І. - головуючий, Скрипчук О.С., Кравчук Н.М.,
у справі за заявою
Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про банкрутство
Короткий зміст руху справи
1. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 19.09.2016 порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, боржник) та визнано безспірними грошові вимоги Мукачівської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області у сумі 1 492 588,01 грн.;
введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника.
2. Постановою Господарського суду Закарпатської області від 04.02.2021 боржника визнано банкрутом та введено процедуру реалізації майна боржника, керуючим реалізацією майна банкрута призначено арбітражного керуючого Гупало Т.В.
3. Ухвалою від 11.07.2024 господарським судом розглянуто та визнано грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (далі - ГУ ДПС у Закарпатській області, кредитор) до боржника ФОП ОСОБА_1 з поточного податкового боргу на загальну суму 336 168,28 грн., з яких 331 337,28 грн. вимоги другої черги та 4 831,00 грн. судового збору - вимоги першої черги.
4. 22.08.2024 від кредитора ГУ ДПС у Закарпатській області надійшла заява з грошовими вимогами до боржника ФОП ОСОБА_1 у розмірі 615 876,57 грн.
5. Кредитор - ГУ ДПС у Закарпатській області стверджує, що Боржник, станом на 27.05.2024 має податковий борг, що не був заявлений раніше в межах справи про банкрутство № 907/553/16, у розмірі 611 031,77 грн.
6. Вказаний борг повністю складається з пені по таких платежах:
- 50 18010200 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості» у розмірі 12 212,24 грн.;
- 50 18010700 «Земельний податок з фізичних осіб» у розмірі 3 010,32 грн.;
- 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фіз. особами за результатами річного декларування» у розмірі 595 809,21 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
7. Ухвалою від 22.11.2024 Господарський суд Закарпатської області відмовив повністю у визнанні грошових вимог ГУ ДПС у Закарпатській області заявленої 22.08.2024 і яка складалася виключно з пені у розмірі 615 876,57 грн, нарахованої за період з 01.03.2013 по 28.03.2019 на суму основного податкового боргу, який уже був визнаний судом першої інстанції та внесений до реєстру вимог кредиторів.
8. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що частина грошових вимог ГУ ДПС у цій справі щодо штрафних санкцій (пені) є конкурсною та мала бути заявленою протягом 30 днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття (порушення) справи про банкрутство ФОП ОСОБА_1 - в жовтні 2016 року.
9. Частина поточних вимог кредитора ГУ ДПС до боржника ОСОБА_1 щодо сплати штрафів за поточний період до дня ухвалення судом постанови про визнання боржника банкрутом - 04.02.2021 року, мала бути заявленою у цій справі протягом лютого-березня 2021 року, однак була заявлена до суду лише 22.08.2024.
10. Пеня, що заявляється ГУ ДПС у цій заяві, є пенею за порушення строків сплати саме тих податкових зобов'язань, що вже визнані судом.
11. Суд першої інстанції зазначив, що усі грошові зобов'язання зі сплати пені, що є предметом цієї заяви кредитора ГУ ДПС є простроченими, оскільки вони могли бути заявленими, а відповідно й визнаними судом, якщо ГУ ДПС у Закарпатській області їх заявило протягом 3 (трьох) років, що становить 1095 днів.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
12. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2025, апеляційну скаргу ГУ ДПС у Закарпатській області залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 22.11.2024 у справі № 907/553/16 - без змін.
13. Суд апеляційної інстанції, виходячи з системного аналізу як норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), так і Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), вказав на те, що грошові вимоги незалежно від їх структури (чи основний борг чи штрафні санкції), які виникли до дати відкриття провадження у справі можуть бути заявлені у будь-який час процедури банкрутства без надання їм статусу конкурсних, втім штрафні санкції нараховані за період з 2013 по 19.09.2016 (дата відкриття провадження у справі), відповідно статті 102 ПК України встановлений 1 095-денний термін на їх сплату сплив, цей термін завершився 19.09.2019, тобто ще до дати запровадження карантину і відповідно зупинення перебігання строку позовної давності.
14. Суд апеляційної інстанції вказав, що пропуск строку позовної давності на стягнення таких штрафних санкцій сплив і ця обставина є достатньою і самостійною, зважаючи на те, що належні та допустимі докази нарахування таких штрафних санкцій в матеріалах справи є наявними.
15. Стосовно частини штрафних (фінансових санкцій), нарахованих та заявлених до стягнення за період після відкриття провадження у справі про банкрутство з 2016 по 2019 рік до вступу у чинність КУзПБ, суд апеляційної інстанції вказав на те, що такі вимоги відхилено, оскільки в силу частини 3 статті 19 Закону про банкрутство, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16. Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулось з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Закарпатській області від 22.11.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 у справі №907/553/16, з вимогою скасувати оскаржені судові рішення, прийняти нову ухвалу, якою визнати кредиторські вимоги ГУ ДПС у Закарпатській області у справі про банкрутство № 907/553/16 ФОП ОСОБА_1 з майновими вимогами на загальну суму 615 876,57 грн., а саме:
- 4 844,80 грн. - сплачений судовий збір за подання заяви;
- 611 031,77 грн. - податковий борг не заявлений в межах справи про банкрутство № 907/553/16.
17. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/553/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.04.2025.
18. Ухвалою Верховного Суду від 12.05.2025 касаційну скаргу залишено без руху, надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали шляхом зазначення підстав касаційного оскарження відповідно до приписів пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Роз'яснено ГУ ДПС в Закарпатській області, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
19. 26.05.2025 від ГУ ДПС в Закарпатській області надійшла касаційна скарга в новій редакції.
20. Ухвалою Верховного Суду від 18.06.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Закарпатській області, датою проведення судового засідання визначено 29.07.2025.
21. 23.07.2025 засобами електронного зв'язку на адресу Касаційного господарського суду від Головного управління ДПС у Закарпатській області надійшла заява про проведення судових засідань у справі №907/553/16 в режимі відеоконференції.
22. Ухвалою Верховного Суду від 25.07.2025 заяву Головного управління ДПС у Закарпатській області про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.
Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.
23. В судовому засіданні 29.07.2025 представник ГУ ДПС у Закарпатській області повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній.
Просив Суд скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатській області від 22.11.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 у справі № 907/553/16, прийняти нову ухвалу, якою визнати кредиторські вимоги ГУ ДПС у Закарпатській області у справі про банкрутство №907/553/16 ФОП ОСОБА_1 з майновими вимогами на загальну суму 615 876,57 грн., а саме:
- 4 844,80 грн. - сплачений судовий збір за подання заяви;
- 611 031,77 грн. - податковий борг не заявлений в межах справи про банкрутство №907/553/16.
Поміж іншим, представник скаржника повідомив про те, що Боржник - ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
24. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили.
Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.
Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, а ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду несе учасник справи, який подав відповідну заяву, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з'явились.
25. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (29.07.2025) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов'язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 29.07.2025.
26. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 15.04.2025 № 235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.04.2025 № 4356-IX), Верховний Суд розглядає справу № 907/553/16 у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Доводи скаржника
(ГУ ДПС у Закарпатській області)
27. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, про відсутність висновку Верховного Суду, щодо застосування статті 130 КУзПБ щодо строків заявлення кредиторських вимог після визнання боржника банкрутом та відкриття процедури погашення боргів банкрута-фізичної особи та здійснення публікації щодо визнання боржника банкрутом по зобов'язаннях, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
28. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
29. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
30. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
31. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
32. Предметом перегляду, в цьому випадку, є правомірність відхилення грошових вимог Головного управління ДПС у Закарпатської області у розмірі 615 876,57 грн.
33. З цього питання колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне:
34. Порядок виникнення грошових зобов'язань щодо сплати податків та зборів визначений ПК України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
35. ПК України дає визначення грошового зобов'язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме - грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 14.1.39. ПК України).
36. Пункт 14.1.156. ПК України визначає податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
37. Згідно з підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та несплачена у встановлені законодавством строки.
38. Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
39. Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
40. Частиною 102.4. статті 102 ПК України законодавцем встановлено граничний строк давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу, нарахованого платнику податків за результатами проведення його податкової перевірки, у 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
41. Отже, податковим законодавством встановлено спеціальний строк давності для звернення податкової інспекції до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу, який застосовується імперативно (в силу закону), на відміну від визначеної статтею 256 ЦК України позовної давності, наслідки спливу якої застосовуються лише за заявою сторони спору згідно частини 3 статті 267 ЦК України.
42. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ГУ ДПС у Закарпатській області звернулося до суду (22.08.2024) з грошовими поточними вимогами, що складаються з пені нарахованої за період з 01.03.2013 по 28.03.2019 на суму основного податкового боргу, який уже був визнаний судом першої інстанції та внесений до реєстру вимог кредиторів.
43. Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що саме дата відкриття справи (19.09.2016) є юридичним визначальним фактом, що впливає на правильність юридичної оцінки поданої контролюючим органом заяви.
44. В період порушення провадження у справі про банкрутство та нарахування заявленої до суду пені діяли норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
45. Згідно частин 2, 3 статті 19 Закону про банкрутство, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду; протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій, і т.д.
46. Порядок та строки звернення конкурсних кредиторів за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, встановлені приписами статті 23 Закону про банкрутство. Встановлений статтею строк звернення є граничним і поновленню не підлягає.
47. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
49. З 21.10.2019 уведено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
50. Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи передбачено Книгою четвертою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ.
51. З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом (пункт 1 частини першої статті 120 КУзПБ).
52. Подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (частина перша статті 122 КУзПБ).
53. Порядок набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначено в статті 45 КУзПБ, згідно з частиною першою якої конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
54. Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20 дійшов висновку про те, що з огляду на положення статей 45 - 47 КУзПБ податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов'язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, які ці зобов'язання підтверджують, а господарський суд зобов'язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов'язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.
55. Водночас, у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20 наведено правову позицію, згідно з якою норми КУзПБ не містять заборони кредитору заявляти конкурсні вимоги до боржника у ліквідаційній процедурі.
56. Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду:
57. При розгляді грошових вимог податкової інспекції до боржника, як платника податків, заявлених на підставі податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками проведення податкових перевірок боржника, господарському суду належить перевірити дотримання контролюючим органом спеціального строку давності заявлення до стягнення з боржника податкового боргу, який частиною 102.4. статті 102 ПК України встановлено у 1095 календарних днів з дня його виникнення та застосування якого є імперативним (висновок про застосування норм права, який викладений у пункті 32 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 923/1092/16).
58. Якщо протягом зазначеного строку (1095 днів) контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (пункт 102.1. ст. 102 ПК України).
59. Верховний Суд у поставі від 06.02.2018 по справі № 807/2097/16 (№К/9901/99/17) зазначив, що в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.
60. Водночас, перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (в тому числі й щодо строків здійснення заходів з погашення податкового боргу) зупинявся:
- з 18 березня 2020 року по 17 березня 2022 року - відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України для всіх платників податків;
- з 07 березня 2022 року по 24 листопада 2022 року - відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України для всіх платників податків;
- з 17 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року - відповідно до пункту 102.9 статті 102 Кодексу, при цьому в період з 17 березня 2022 року по 27 травня 2022 року норма діяла без виключень, а з 27 травня 2022 року по 01 серпня 2023 року - з виключеннями щодо випадків, передбачених Податкового кодексу України.
правова позиція, щодо застосування приписів статті 102 ПК України у поєднанні з застосуванням пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ, викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.07.2024 у справі № 904/2730/23, від 07.08.2024 у справі №908/3781/21.
61. Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що встановлений 1 095-денний термін, відповідно до статті 102 ПК України, щодо нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій за період з 2013 по 19.09.2016 (дата відкриття провадження у справі), сплив 19.09.2019, тобто ще до дати запровадження карантину і відповідно зупинення перебігання строку позовної давності.
62. Щодо частини штрафних (фінансових санкцій), нарахованих та заявлених до стягнення у серпні 2024 за період після відкриття провадження у справі про банкрутство з 2016 по 2019 рік (до вступу у чинність КУзПБ), судами попередніх інстанцій правомірно відхилено такі вимоги, оскільки в силу означеної вище частини 3 статті 19 Закону про банкрутство, нарахування таких штрафних санкцій у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів є неправомірним.
Щодо доводів касаційної скарги
63. В обґрунтування касаційних вимог, заявник вказує на відсутність висновку Верховного Суду, щодо застосування статті 130 КУзПБ щодо строків заявлення кредиторських вимог після визнання боржника банкрутом та відкриття процедури погашення боргів банкрута-фізичної особи та здійснення публікації щодо визнання боржника банкрутом по зобов'язаннях, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.
64. Так, особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи передбачено Книгою п'ятою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ.
65. З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом (пункт 1 частини першої статті 120 КУзПБ).
66. Подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (частина перша статті 122 КУзПБ).
67. Таким чином, строки заявлення кредиторських вимог після визнання боржника банкрутом безпосередньо врегульовані нормами статті 59 КУзПБ, а не статтею 130 цього Кодексу, як про це зазначив скаржник.
68. Водночас, місцевим та апеляційним господарськими судами обґрунтовано враховано правові висновки Верховного Суду щодо застосування приписів статті 59 КУзПБ у подібних правовідносинах, натомість доводи скаржника у цій частині зводяться до помилкового тлумачення ним норм права.
69. Доводи скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 130 КУзПБ спростовуються вказаним вище, не доводять помилковості, неясності чи неузгодженості висновків Верховного Суду, а саме щодо заявлення та розгляду вимог податкового органу після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом за податковими зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.
70. За наведеного вище, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій прийнято вірне рішення щодо відхилення заявлених ГУ ДПС у Закарпатської області грошових вимог до боржника, доводи скаржника за змістом зводяться до незгоди з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, а також до переоцінки доказів та встановлених обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
71. Відповідно до пункту 1) частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
72. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
73. Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги та необхідність залишення ухвали Господарського суду Закарпатської області від 22.11.2024 (в редакції постанови від 03.04.2025) та постанови Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 у справі № 907/553/16, щодо розгляду грошових вимог ГУ ДПС у Закарпатської області без змін.
74. Поміж цим, під час подальшого розгляду цієї справи, суду першої інстанції належить перевірити інформацію представника скаржника про смерть Боржника - ОСОБА_1 (27.05.2025), у разі підтвердження повідомленого факту вчинити процесуальні дії передбачені, в таких випадках, як КУзПБ так і ГПК України, як процесуальним Законом.
Судові витрати
75. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін оскаржених судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на заявника.
На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 22.11.2024 (в редакції постанови Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2025) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 у справі № 907/553/16 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді О.В. Васьковський
К.М. Огороднік