вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"04" серпня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2905/24
Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», с. Гора Київської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро Ресторантс», м. Бориспіль-7 Київської області
про стягнення 8 733,70 грн.,
без виклику представників;
позивач - Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», с. Гора Київської області (далі по тексту - ДП МА «Бориспіль») через систему «Електронний суд» звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою від 25.10.2024 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро Ресторантс», м. Бориспіль Київської області (далі по тексту - ТОВ «Аеро Ресторантс», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 8 733,70 грн., у тому числі:
7 464,16 грн. - сума основного боргу за Договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю №02.5-14/1-29 від 20.04.2015 за період з листопада 2023 року по липень 2024 року.
951,17 грн. - пеня, нарахована за сукупний період з 21.12.2023 по 09.10.2024.
212,16 грн. - інфляційні втрати, нараховані за сукупний період з січня 2023 року по вересень 2024 року,
106,21 грн. - 3% річних, нарахованих за сукупний період з 21.12.2023 по 09.10.2024.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2 422,40 грн. витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на підставі договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю №02.5-14/1-29 від 20.04.2015 за період листопад 2023 року - липень 2024 року надав відповідачу відповідні послуги, які підлягають компенсації відповідачем. Відповідач не відшкодував витрати балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна, у зв'язку з чим виникла прострочена заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.10.2024 відкрито провадження у справі №911/2905/24 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Цією ж ухвалою суд зобов'язав відповідача подати суду у строк п'ятнадцять днів з дати отримання цієї ухвали докази оплати заборгованості за Договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю №02.5-14/1-29 від 20.04.2015 за період з листопада 2023 по липень 2024 року (частина 2 ст. 74 ГПК України).
18.11.2024 через систему «Електронний суд» представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ДП МА «Бориспіль».
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що у зв'язку із введенням на території України воєнного стану та зупинення роботи ДП МА «Бориспіль», відповідач не мав можливості користуватися орендованим ним майном за призначенням.
18.11.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача подала відповідь на відзив.
04.12.2024 через систему «Електронний суд» представник відповідача дав заперечення на відповідь на відзив.
12.12.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача подала додаткові пояснення у справі.
07.01.2025 через систему «Електронний суд» представник відповідача подав клопотання, в якому просив долучити до матеріалів справи судову практику щодо аналогічних правовідносин.
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
При цьому, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: правову та фактичну складність справи; поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінку органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення в справах «Федіна проти України» від 02.09.2010, заява №17185/02, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, заява №36655/02, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, заява №19567/02, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004, заява №62771/00).
Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши позов ДП МА «Бориспіль» до ТОВ «Аеро Ресторантс» про стягнення 8 733,70 грн., всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд
відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
31.07.2014 між Регіональним відділенням ФДМУ по Київській області (орендодавець) та ТОВ «Росінтер Аеро Україна» (ідентифікаційний код 37222400) укладено договір оренди №1614 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв частину приміщення №3.2.60 на третьому поверсі пасажирського терміналу «D», загальною площею 20,0 кв.м, з метою розміщення та експлуатації бару, що здійснює продаж товарів підакцизної групи.
Орендар зобов'язався своєчасно здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна шляхом компенсації комунальних послуг та податку на землю або укладення цивільно-правових угод із постачальниками послуг. Орендар зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі компенсувати витрати на утримання майна за переліком всіх видів послуг та згідно діючих тарифів, в тому числі податку на землю. При цьому, витрати на утримання Майна компенсуються залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а у неподільній частині - пропорційно розміру займаної орендарем площі на підставі тарифів та розрахункових документів, наданих орендареві (пункт 5.10). Орендар зобов'язується на наступний робочий день, що слідує за днем підписання договору, звернутися до Балансоутримувача для отримання проекту договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю (пункт 5.18).
06.02.2015 Регіональне відділення ФДМУ по Київській області (орендодавець) передало, а ТОВ «Аеро Ресторантс» (ідентифікаційний код 37222400) прийняло у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначне нерухоме майно, а саме частину приміщення №3.2.60 на третьому поверсі пасажирського терміналу «D» загальною площею 20,00 кв.м.
20.04.2015 між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аеро Ресторантс» (орендар) укладено Договір №02.5-14/1-29 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі по текстом - Договір про відшкодування витрат), за умовами якого:
- у зв'язку з наданням орендарю в строкове платне користування частини приміщення №3.2.60 на третьому поверсі пасажирського терміналу «D» загальною площею 20,00 кв.м (далі - Майно) для розміщення та експлуатації бару, що здійснює продаж товарів підакцизної групи, балансоутримувач надає, а орендар отримує наступні послуги:
1. Забезпечення теплом (теплова енергія) (20,0 кв.м. 1,4 Гкал);
2. Забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці (4 працівники);
3. Використання води для прибирання самостійно орендарем (20,0 кв.м);
4. Прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів (по факту куб.м.);
5. Вода холодна (із податком на воду) (згідно показників приладів обліку, куб.м.);
6. Вода гаряча (із податком на воду) (згідно показників приладу обліку, куб.м.);
7. Вода стічна (сумарний обсяг холодної та гарячої води куб.м.);
8. Підтримання в належному стані території, використання мереж освітлення території, обслуговування внутрішньопортових доріг та під'їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування (18% чистого доходу - орендна плата без ПДВ) (п.1.1-1.1.1 Договору про відшкодування витрат);
- орендар щорічно сплачує балансоутримувачу компенсацію земельного податку за звітний рік за оренду майна. Сума компенсації розраховується пропорційно площі Орендованого майна (пункт 1.1.3 Договору про відшкодування витрат);
- ціни на послуги, крім зазначених у п.8 Таблиці №1, можуть змінюватися лише у разі зміни тарифів постачальниками даних послуг. Балансоутримувач зобов'язаний повідомити Орендаря у письмовій формі (рекомендованим листом з повідомленням або вручити уповноваженій особі під розписку, - такий лист буде вважатися невід'ємною частиною Договору не пізніше ніж за 15 календарних днів до їх введення в дію, а орендар зобов'язаний прийняти їх до розрахунків. Якщо не пізніше ніж за 5 календарних днів до дня введення нової вартості в дію орендар не повідомить письмово балансоутримувача про відмову прийняття нової вартості послуги, вона вважається прийнятою (п. 1.8 Договору про відшкодування витрат);
- Балансоутримувач зобов'язаний щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, виставляти орендарю рахунок за надані послуги за звітний місяць та складати Акт приймання-здачі виконаних послуг (далі - Акт виконаних послуг), який є контрольним та звітним документом сторін щодо надання-отримання послуг та їх якості (п. 2.1.6 Договору про відшкодування витрат);
- орендар зобов'язується щомісяця, з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок, Акт та раз на рік рахунок-фактуру на оплату земельного податку згідно з пунктом 1.1.3 Договору. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний Акт виконаних послуг орендар зобов'язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5 робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5 робочих днів Акт не буде повернутий балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаний сторонами. Акт підписується керівниками сторін або призначеними керівниками повноважними особами (за умови надання документів про надання таких повноважень). Підписання Акту орендарем є підтвердженням відсутності претензій до якості наданих послуг. (п. 2.2.3 Договору про відшкодування витрат);
- орендар зобов'язується надавати Балансоутримувачу перелік електрообладнання та кількість працюючих згідно доданої до договору форми (додаток №11). У разі зміни кількості працюючих в орендованому об'єкті та/або кількості потужності, режиму роботи електрообладнання, своєчасно підготувати новий перелік, підписати відповідальною особою та передати в службу головного енергетика балансоутримувача для внесення відповідних змін в Договір щодо передачі орендарю величини потужності електричної енергії та забезпечення його приміщень санітарно-гігієнічними умовами праці (пункт 2.2.17);
- за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 4.1 Договору про відшкодування витрат);
- орендар зобов'язаний, в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг, сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за цим Договором (п. 4.2 Договору про відшкодування витрат);
- договір набирає чинності з моменту підписання Акту приймання-передавання орендованого майна до договору оренди або з моменту укладення договору та діє до 30.07.2024 (п. 6.1 Договору про відшкодування витрат);
- у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору протягом одного місяця після закінчення строку його чинності, Договір вважається продовженим на кожен наступний місяць на тих самих умовах (п. 6.2 Договору про відшкодування витрат).
- сторони вносять зміни і доповнення до Договору шляхом підписання додаткових угод до нього (крім змін, вказаних в пунктах 1.8 та 8.7 Договору, які вносяться листами, що вважаються невід'ємними частинами договору (пункт 8.5).
До матеріалів справи також додано укладені сторонами Додаток №1 (Графік зняття показників електролічильників та подання їх ДП МА «Бориспіль»), Додаток №2 (графік зняття показників лічильників води та подання їх ДП МА «Бориспіль»), Додаток №3 (форма Звіту про використання електроенергії підприємством), Додаток №4 (форма Звіту про використання води по підприємству), Додаток №5 (Перелік об'єктів ТОВ «Аеро Ресторантс», що споживають електроенергію через мережі ДП МА «Бориспіль»), Додаток №6 (Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін), Додаток №7 (Загальна однолінійна схема електропостачання ТОВ «Аеро Ресторантс» в ДП МА «Бориспіль»), Додаток №8 (перелік об'єктів орендаря, для яких балансоутримувач надає послуги холодного-гарячого водопостачання та водовідведення), Додаток №9 (Акт розмежування балансової належності водопровідних мереж холодного та гарячого водопостачання та експлуатаційної відповідальності сторін), Додаток №10 (Акт розмежування балансової належності каналізаційних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін), Додаток №11 (перелік електрообладнання та кількість працюючих), Додаток №12 (Інструкція від 28.05.2014 №59-06-1 з організації роздільного збирання та перевезення побутових відходів), Додаток №13 (правила екологічної безпеки на території ДП МА «Бориспіль»), Додаток №15 (відомість фіксації фактичних об'ємів утворених побутових відходів на об'єктах орендаря і доставлених на сміттєзбірник).
01.03.2016 ДП МА «Бориспіль» (балансоутримувач) та ТОВ «Аеро Ресторантс» (орендар) уклали Додаткову угоду №1, якою виклали у новій редакції Додаток №12, доповнили договір Додатком №16 «Стандарт якості обслуговування в аеропорту «Бориспіль», доповнили договір пунктом 2.2.29 та пунктом 4.6 щодо відповідальності за дотримання Стандарту якості обслуговування в аеропорту «Бориспіль».
В подальшому, у відповідності до п. 1.8, 8.6 Договору, до Договору були внесені зміни, у спосіб направлення орендарю листів «Про зміну вартості послуг», а саме від 04.01.2022 №19-22/1-12, від 30.12.2022 №37-22-249, від 31.03.2023 №25-22/1-68, від 12.10.2023 №25-22/1-343, які є невід'ємною частиною Договору.
24.02.2022 року ДП МА «Бориспіль» на офіційному сайті оприлюднило інформацію про те, що у зв'язку із військовим вторгненням рф згідно з вимогами Повітряного кодексу України та Положення про використання повітряного простору України органами ОЦВС та Державіаслужбою вжито заходів щодо закриття повітряного простору України, а також інформацію про те, що роботу ДП МА «Бориспіль» призупинено, аеропорт не працює, всіх пасажирів аеропорту евакуйовано, злітно-посадкова смуга заблокована.
За спірний період (листопад 2023 року - липень 2024 року) позивач склав та направив відповідачу Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та сформував відповідні рахунки-фактури:
Листопад 2023 року: рахунок-фактура №61/691 від 30.11.2023 на суму 986,86 грн. та Акт приймання-здачі робіт (виконаних послуг) від 30.11.2023 на суму 986,86 грн. (забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника - 4 люд., вода, використана для прибирання 1 кв.м. приміщення самостійно - 20,0 кв.м, виробництво, транспортування та постачання теплової енергії).
Документи направлені за допомогою системи «M.E.Doc» та доставлені ТОВ «Аеро Ресторантс»: Акт - 19.12.2023, рахунок - 12.12.2023.
20.12.2023 відповідач надав позивачу Мотивовану відмову від 20.12.2023 №20-12-23-2 згідно договору №02.5-14/1-29, у якій повідомив про відмову від оплати послуг із забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника та води, використаної для прибирання 1 кв.м приміщення самостійно. Відмову обґрунтовано тим, що в орендаря відсутні документи про надання балансоутримувачем повноважень головному бухгалтеру на підписання рахунку й зазначеної в рахунку довіреності. Додатково орендар звернув увагу, що повідомив балансоутримувача про те, що з 24.02.2022 чисельність працюючих складає 0, електрообладнання не використовується, до того ж орендар не замовляв надані послуги.
Також, відповідач зазначив, що у зв'язку із призупиненням роботи пасажирського терміналу «D», орендоване ним майно не використовується за призначенням.
Грудень 2023 року: рахунок-фактура №61/819 від 31.12.2023 на суму 1 397,03 грн. та Акт приймання-здачі робіт (виконаних послуг) від 31.12.2023 на суму 1 397,03 грн. (забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника - 4 люд., вода, використана для прибирання 1 кв.м. приміщення самостійно - 20,0 кв.м, виробництво, транспортування та постачання теплової енергії).
Документи направлені за допомогою системи «M.E.Doc» та доставлені ТОВ «Аеро Ресторантс»: Акт - 17.01.2024, рахунок - 11.01.2024.
19.01.2024 відповідач надав позивачу Мотивовану відмову №19-01-24-1 згідно договору №02.5-14/1-29, у якій з аналогічних підстав, повідомив про відмову від сплати рахунку та підписання Акту.
Січень 2024 року: рахунок-фактура №61/22 від 31.01.2024 на суму 1 440,47 грн. та Акт приймання-здачі робіт (виконаних послуг) від 31.01.2024 на суму 1 440,47 грн. (забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника - 4 люд., вода, використана для прибирання 1 кв.м. приміщення самостійно - 20,0 кв.м, виробництво, транспортування та постачання теплової енергії).
Документи направлені за допомогою системи «M.E.Doc» та доставлені ТОВ «Аеро Ресторантс»: Акт - 12.02.2024, рахунок - 12.02.2024.
29.02.2024 відповідач надав позивачу Мотивовану відмову від 14.02.2024 №14-02-24-2 згідно договору №02.5-14/1-29, у якій з аналогічних підстав, повідомив про відмову від сплати рахунку та підписання Акту.
Лютий 2024 року: рахунок-фактура №61/93 від 29.02.2024 на суму 1 278,06 грн. та Акт приймання-здачі робіт (виконаних послуг) від 29.02.2024 на суму 1 278,06 грн. (забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника - 4 люд., вода, використана для прибирання 1 кв.м. приміщення самостійно - 20,0 кв.м, виробництво, транспортування та постачання теплової енергії).
Документи направлені за допомогою системи «M.E.Doc» та доставлені ТОВ «Аеро Ресторантс»: Акт - 12.03.2024, рахунок - 11.03.2024.
19.03.2024 відповідач надав позивачу Мотивовану відмову від 12.03.2024 №12-03-24-2 згідно договору №02.5-14/1-29, у якій з аналогічних підстав, повідомив про відмову від сплати рахунку та підписання Акту.
Березень 2024 року: рахунок-фактура №61/224 від 31.03.2024 на суму 1 174,09 грн. та Акт приймання-здачі робіт (виконаних послуг) від 31.03.2024 на суму 1 174,09 грн. (забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника - 4 люд.; вода, використана для прибирання 1 кв.м. приміщення самостійно - 20,0 кв.м., виробництво, транспортування та постачання теплової енергії - 0,0886 Гкал).
Документи направлені на електронні пошти відповідача 09.04.2024 та листом №0830107581475, який отримано 16.04.2024.
12.04.2024 відповідач надав позивачу Мотивовану відмову №12-04-24-1 згідно договору №02.5-14/1-29, у якій повідомив про відмову від сплати рахунку та підписання акту виконаних послуг. Відмову обґрунтовано тим, що в орендаря відсутні документи про надання балансоутримувачем повноважень головному бухгалтеру на підписання рахунку й зазначеної в рахунку довіреності. Додатково орендар звернув увагу, що повідомив балансоутримувача про те, що з 24.02.2022 чисельність працюючих складає 0, електрообладнання не використовується, до того ж орендар не замовляв надані послуги.
Також, відповідач зазначив, що у зв'язку із призупиненням роботи пасажирського терміну «D», орендоване ним майно не використовується за призначенням.
Квітень 2024 року: рахунок-фактура №61/347 від 30.04.2024 на суму 715,82 грн. та Акт приймання-здачі робіт (виконаних послуг) від 30.04.2024 на суму 715,82 грн. (забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника - 4 люд.; вода, використана для прибирання 1 кв.м приміщення самостійно - 20,0 кв.м.).
Документи направлені на електронні пошти відповідача 17.05.2024 та листом №0830107622520, який отримано відповідачем 27.05.2024.
21.05.2024 відповідач надав позивачу Мотивовану відмову від 14.05.2024 №12-04-24-1 згідно договору №02.5-14/1-29, у якій з аналогічних підстав, повідомив про відмову від сплати рахунку та підписання Акту.
Травень 2024 року: рахунок-фактура №61/437 від 31.05.2024 на суму 715,82 грн. та Акт приймання-здачі робіт (виконаних послуг) від 31.05.2024 на суму 715,82 грн. (забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника - 4 люд.; вода, використана для прибирання 1 кв.м приміщення самостійно - 20,0 кв.м).
Документи направлені на електронні пошти відповідача 11.06.2024 та листом №0830107642482, який отримано відповідачем 15.06.2024.
18.06.2024 відповідач надав позивачу Мотивовану відмову від 14.06.2024 №14-06-24-2 згідно договору №02.5-14/1-29, у якій з аналогічних підстав, повідомив про відмову від сплати рахунку та підписання Акту.
Червень 2024 року: рахунок-фактура №61/493 від 30.06.2024 на суму 715,82 грн. та Акт приймання-здачі робіт (виконаних послуг) від 31.05.2024 на суму 715,82 грн. (забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника - 4 люд.; вода, використана для прибирання 1 кв.м приміщення самостійно - 20,0 кв.м).
Документи направлені на електронні пошти відповідача 10.07.2024 та листом №0830107635630, який отримано відповідачем 06.08.2024.
16.07.2024 відповідач надав позивачу Мотивовану відмову від 12.07.2024 №12-07-24-1 згідно договору №02.5-14/1-29, у якій з аналогічних підстав, повідомив про відмову від сплати рахунку та підписання Акту.
Липень 2024 року: рахунок-фактура №61/685 від 31.07.2024 на суму 715,82 грн. та Акт приймання-здачі робіт (виконаних послуг) від 31.07.2024 на суму 715,82 грн. (забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника - 4 люд.; вода, використана для прибирання 1 кв.м приміщення самостійно - 20,0 кв.м)
Документи направлені на електронні пошти відповідача 10.07.2024 та листом №0830107663188, який отримано відповідачем 02.09.2024.
26.08.2024 відповідач надав позивачу Мотивовану відмову від 12.07.2024 №26-08-24-1 згідно договору №02.5-14/1-29, у якій з аналогічних підстав повідомив про відмову від сплати рахунку та підписання Акту. Крім того, відповідач звернув увагу на п.6.3 договору, за яким договір припиняє свою дію з дати припинення орендних відносин по договору оренди. Договір оренди діяв до 30.07.2024 включно, акти повернення з оренди майна від 30.07.2024 орендарем відправлено балансоутримувачу та орендодавцеві.
Крім того, позивач виставив відповідачу рахунок №61/692 від 12.08.2024 на суму 1,27 грн. та акт приймання-здачі від 12.08.2024 на суму 1,27 грн. на компенсацію земельного податку за 2024 рік.
Документи направлені на електронні пошти відповідача 28.08.2024 та листом №0830107667175, який отримано 03.09.2024.
Позивач твердить, що відповідач у порушення взятих на себе зобов'язань за Договором про відшкодування витрат не оплатив надані послуги, у зв'язку з чим сума заборгованості за спірний період становить 7 464,16 грн.
Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до умов Договору про відшкодування витрат до обов'язків орендаря належить 1) самостійне отримання до 10 числа місяця, наступного за звітним, рахунку на оплату та Акту; 2) підписання та повернення Акту протягом 5 робочих днів або надання у цей самий строк мотивованої відмови від підписання Акту; 3) оплата рахунку до 20 числа наступного місяця. Відповідно до пункту 2.2.3 Договору про відшкодування витрат якщо протягом 5 робочих днів Акт не буде повернутий балансоутримувачу та не надана мотивована відмова від його підписання - акт вважається підписаним.
З матеріалів справи вбачається, що заявлені позовні вимоги позивач підтверджує Актами приймання-передачі наданих послуг, які орендарем не підписані, і щодо яких орендарем надано письмові відмови від їх підписання, обґрунтовані посиланням на невикористання приміщення протягом спірного періоду, відповідно відсутністю факту надання послуг.
Підписаний в односторонньому порядку балансоутримувачем акт приймання-передачі наданих послуг, на який орендарем надано відмову від підписання, може бути підставою для оплати лише у тому випадку, якщо витрати на надання вказаної в Акті послуги дійсно понесені балансоутримувачем, а відмова від підписання акта судом буде визнана необґрунтованою та безпідставною.
Проаналізувавши підстави наданих відповідачем мотивованих відмов від писання актів приймання-передачі наданих послуг у спірний період, суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до п. 1.2 Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 1614 від 31.07.2014 відповідачу передано майно для використання за цільовим призначенням для розміщення та експлуатації бару, що здійснює продаж товарів підакцизної групи.
Таким чином, закриття повітряного простору України для цивільних користувачів повітряного простору не є перешкодою для використання орендованого майна відповідачем. Матеріали справи не містять доказів того, що позивач обмежував доступ відповідача до орендованих приміщень або повідомляв останнього про неможливість їх використання у зв'язку із закриттям повітряного простору України.
Суд погоджується, що відповідач здійснює продаж товарів підакцизної групи у термінальному комплексі «D» і його дохід, отриманий від діяльності на орендованій площі, залежить безпосередньо від пасажиропотоку людей, який на даний час відсутній, у зв'язку із закриттям повітряного простору України.
Разом і з тим, пунктом 1.1.1 договору №02.5-14/1-29 від 20.04.2015 не передбачено, що надання позивачем відповідачу таких послуг як забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці та використання води для прибирання орендованого майна самостійно орендарем залежить від пасажиропотоку або розміру чистого доходу, отриманого від діяльності на орендованій площі, на відміну від надання такої послуги як «підтримання в належному стані території прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під'їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування», яка безпосередньо залежить від розміру чистого доходу, отриманого від діяльності на орендованій площі.
При цьому, обсяг наданих послуг, таких як забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці обсяг наданих послуг в місяць та використання води для прибирання орендованого майна самостійно орендарем є фіксованим.
Тобто, умови договору, а також порядок визначення розміру наданих послуг були достеменно відомі обом сторонам. Договір оренди №1614 від 31.07.2014 як і Договір №02.5-14/1-29 від 20.04.2015, були укладені між сторонами в добровільному порядку, умови обумовлені сторонами, жодних заперечень та зауважень не містили, протоколу розбіжностей не підписано.
Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.
Зважаючи на те, що договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна закінчився лише 30.07.2024, суд дійшов висновку про те, що у спірний період відповідач фактично не був позбавлений права на використання приміщення, у зв'язку з чим позивач вірно здійснює розрахунок наданих послуг саме по момент закінчення спірних договорів.
Суд також відхиляє посилання відповідача на те, що у спірний період кількість працюючих працівників становила 0.
Пунктом 2.2.17 Договору про відшкодування витрат встановлено обов'язок орендаря надавати балансоутримувачу перелік електрообладнання та кількість працюючих згідно прикладеної до договору форми (додаток №11). При цьому, орендар зобов'язаний у разі зміни кількості працюючих в орендованому об'єкті та/або кількості, потужності, режиму роботи електрообладнання, своєчасно підготувати новий перелік, підписати відповідальною особою, та передати в службу головного енергетика балансоутримувача для внесення відповідних змін в договір щодо передачі орендарю величини потужності електричної енергії та забезпечення його працівників санітарно-гігієнічними умовами праці.
Суд встановив, що матеріали справи не містять доказів звернення орендаря до балансоутримувача про зміни кількості працюючих та/або кількості, потужностей електрообладнання у формі, встановленій в додатку №11 до Договору.
Таке повідомлення орендаря відображено лише у мотивованих відмовах, тобто не у формі, встановленій договором.
При цьому, зміна кількості працюючих та/або кількості, потужностей електрообладнання є підставою для внесення відповідних змін в договір.
Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Згідно п. 8.5 договору №02.5-14/1-29 від 20.04.2015 сторони вносять зміни і доповнення до договору шляхом підписання додаткових угод до нього (крім змін, вказаних в п. 1.8 та 8.7 договору, які вносяться листами, що вважаються невід'ємними частинами договору).
Отже, договором не передбачено зміну кількості працюючих в орендованому об'єкті в односторонньому порядку шляхом направлення мотивованої відмови, позаяк для такої зміни потрібно настання двох обставин: 1) повідомлення орендаря у формі, встановленій в додатку №11 до Договору, 2) внесення змін до договору шляхом підписання додаткової угоди до нього.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був сплачувати позивачу за надання послуги з забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці чотирьох його працівників.
Безпідставним є також посилання відповідача на те, що у орендаря відсутні документи про надання повноважень представнику для підписання актів зі сторони балансоутримувача згідно з договором.
Пунктом 2.2.3 договору встановлено, що акт приймання-здачі виконаних послуг підписується керівниками сторін або призначеними керівниками повноважними особами (за умови надання документів про надання таких повноважень).
Суд встановив, що усі Акти здачі-приймання робіт за спірний період підписані представником позивача Чередником Олексієм Анатолійовичем.
На виконання п.2.2.3 Договору про відшкодування витрат ДП МА «Бориспіль» листом №03-22-596 від 15.03.2023, повідомило ТОВ «Аеро Ресторантс», що уповноваженою особою на підписання актів приймання-здачі виконаних послуг є директор з експлуатації Чередник О.А. на підставі довіреності від 02.01.2023 №01-22/1-10, яка дійсна до 31.12.2023.
Даний лист, разом із копією довіреності був направлений на адресу відповідача листом з описом вкладення у цінний лист №0830106974813 від 28.03.2023.
Також, листом від 11.04.2024 №25-22-190 позивач повідомив відповідача про те, що уповноваженими особами на підписання актів приймання-здачі виконаних послуг з 01.01.2024 є Тисячний Д.В. та Чередник О.А., довіреності яких 16.04.2024 були надіслані відповідачу листом №0830107606419.
Отже, Чередник Олексій Анатолійович був уповноваженою особою Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на підписання актів здачі-приймання робіт за договором №02.5-14/1-29 від 20.04.2015.
За таких обставин, суд визнає необґрунтованими відмови відповідача від підписання актів та сплати рахунків за період листопад 2023 року - липень 2024 року, а вимоги позивача про стягнення вартості послуг за цей період - обґрунтованими та такими, які належать до задоволення.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Позивач визнає, що відповідачем частково були оплачені послуги, надані у листопаді 2023 на суму 271,04 грн., грудні 2023 року на суму 681,21 грн. та у січні 2024 року на суму 724,65 грн.
Інших доказів здійснення відповідачем оплати за надані позивачем послуги, у розмірі більшому, ніж визнає та доводить суду позивач, відповідач не подав.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за період листопад 2023 року - липень 2024 року належним чином доведений і документально підтверджений, а строк оплати у відповідності до умов договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги про стягнення основного боргу слід задовольнити повністю в сумі 7 464,16 грн.
Щодо вимог про стягнення 951,17 грн. пені за період 21.12.2023 - 09.10.2024, суд зазначає таке.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.
Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 4.2 Договору орендар зобов'язаний, в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг, сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, враховуючи положення частини 5 ст. 254 ЦК України, відповідно до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Тому, період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання з оплати мало бути виконано.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
Інше встановлено пунктом 4.2 Договору, відповідно до якого пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за цим договором.
З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Суд, перевіривши правильність розрахунку пені, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем (21.12.2023-09.10.2024), встановив, що такий здійснено арифметично вірно, у зв'язку з чим вимога про стягнення з відповідача пені у сумі 951,17 грн. має бути задоволена повністю в заявленому розмірі.
Крім того, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 106,21 грн. та 212,16 грн. інфляційних втрат (нарахованих за період 21.12.2023-09.10.2024). Щодо зазначених вимог суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому проценти річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України, відтак, обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України до процентів річних та інфляційних втрат не застосовується.
Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу, не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 р. у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 р. у справі № 924/312/18, від 05.07.2019 р. у справі №905/600/18.
Суд, перевіривши правильність розрахунку інфляційних втрат та процентів річних, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем встановив, що вірно розрахований розмір процентів річних за заявлений період становить 106,21 грн., у зв'язку з чим вказана вимога має бути задоволена повністю.
Вірно розрахований розмір інфляційних втрат за заявлений період становить 326,72 грн. Відповідно до частини 2 ст. 237 ГПК України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, відтак вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 212,16 грн. слід задовольнити повністю у заявленій сумі.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Решта доводів учасників справи та всі подані відповідно до процесуального закону докази судом уважно досліджені та розглянуті та не спростовують вказаного висновку суду. У справі «Руїз Торіха проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов ДП МА «Бориспіль» повністю та ухвалює рішення про стягнення з ТОВ «Аеро Ресторантс» 7 464,16 грн. основного боргу, 951,17 грн. пені, 212,16 грн. інфляційних втрат та 106,21 грн. процентів річних.
У зв'язку із задоволенням позову, суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн. повністю.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро Ресторантс» (08301, Київська область, Бориспільський район, м. Бориспіль-7, ідентифікаційний код 37222400)
на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7, ідентифікаційний код 20572069)
7 464,16 грн. (сім тисяч чотириста шістдесят чотири гривні шістнадцять копійок) основного боргу,
951,17 грн. (дев'ятсот п'ятдесят одну гривню сімнадцять копійок) пені,
106,21 грн. (сто шість гривень двадцять одну копійку) процентів річних,
212,16 грн. (двісті дванадцять гривень шістнадцять копійок) інфляційних втрат,
2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Конюх