ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.08.2025Справа № 910/7029/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Систем Лтд» (вул.Пушкінська, буд.60-Л/1, оф.1, м.Ірпінь, Бучанський р-н, Київська обл., 08205; ідентифікаційний код 44599027)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» (вул.Назарівська, буд.11, м.Київ, 01032; ідентифікаційний код 35624424)
про стягнення 1 000 000,00 грн
без виклику представників сторін,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Терра Систем Лтд» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» про стягнення 1 000 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав обов'язок щодо повернення об'єкта оренди за договором оренди № 09022022/1 від 09.02.2022, у зв'язку з чим має сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за найм за час прострочення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 позовну заяву було залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення недоліків.
11.06.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої виявлені судом недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та, серед іншого, встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
На виконання частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу, вказану ухвалу було надіслано судом до електронних кабінетів учасників справи, та отримано ними, про що в матеріалах справи містяться повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Оскільки відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом та у встановлений строк не подав до суду відзив на позовну заяву, враховуючи, що матеріали справи мітять достатньо доказів для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
09.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Терра Систем Україна» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» (орендар) було укладено договір оренди № 09022022/1 (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого орендодавець передає орендареві за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
У пункті 1.3 Договору визначено, що місце використання об'єкта оренди (адреса): згідно з актом приймання-передачі (специфікації).
Ціна, строк оренди, відновлювальна вартість та перелік майна, що передається в оренду, визначається у специфікаціях та/або актах приймання-передачі майна, що є невід'ємними частинами Договору (п. 1.4 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди орендодавцю на склад не пізніше останнього робочого дня строку, на який він передавався, а у разі передання об'єкту оренди на невизначений строк - у день підписання акта приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди.
Пунктом 3.2 Договору передбачено, що орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди орендодавцю очищеним від бетону та бруду в тому ж стані, у якому його було передано в користування за Договором, з урахуванням нормального зносу, а також у стані, придатному для подальшого використання об'єкта оренди за цільовим призначенням без будь-якого ремонту або заміни складових об'єкта оренди.
У разі порушення вимог п. 3.2 Договору, орендар зобов'язаний відшкодувати вартість ремонту та/або очищення об'єкта оренди, а у разі неможливості відновлення об'єкта оренди - відшкодувати його вартість відповідно до ринкової вартості об'єкту оренди, станом на день відшкодування, але не менше розміру відновлювальної вартості, вказаної у специфікаціях та/або актах прийняття в оренду (п. 3.4 Договору).
Згідно з п. 3.5 Договору у день повернення об'єкта оренди на склад орендодавця сторони підписують акт приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди, у якому можуть бути зазначені недоліки майна, що повертається з оренди; у разі відсутності заперечень до акта повернення, в тому числі до застережень щодо недоліків майна, протягом трьох робочих днів з моменту складання акта, вважається що акт погоджений сторонами з урахуванням застережень про недоліки.
Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Договору за користування об'єктом оренди орендар зобов'язаний сплачували орендодавцю орендну плату з моменту передачі майна в оренду до моменту його повернення орендодавцю. Розрахунки здійснюються таким чином: перший платіж на умовах 100% передплати суми оренди за розрахунковий період, наступні платежі на умовах 100% передплати суми оренди за розрахунковий період, що здійснюються не пізніше, як за 5 днів до початку розрахункового періоду. Розрахунковий період дорівнює одному місяцю (30 днів). Розмір орендної плати, в т.ч. ПДВ, визначається у специфікаціях та/або актах прийняття в оренду.
Пунктом 5.5 Договору передбачено, що з наступного дня порушення вимог пункту 5.1 Договору орендодавець має право вимагати від орендаря повернення об'єкта оренди.
Якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення об'єкта оренди з наступного дня після того як орендар повинен був повернути об'єкт оренди, нараховується подвійна плата за користування об'єктом оренди за весь час прострочення його повернення (п. 5.6 Договору).
Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін. Договір укладено на невизначений строк. Строк кожної окремої оренди визначається у специфікаціях та/або актах приймання-передачі об'єкта оренди; у будь-якому випадку Договір оренди діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Строк дії Договору оренди та строк кожної окремої оренди вважається поновленим або продовженим на невизначений строк у зв'язку з продовженням користування орендарем об'єктом оренди після закінчення строку, на який майно передавалося та за умови відсутності вимоги орендодавця до орендаря про повернення об'єкта оренди (п.п. 7.1 - 7.3 Договору).
09.02.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Терра Систем Україна» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» прийняло в оренду за актом приймання-передачі № 57 фанеру ламіновану у кількості 70 шт. (вартість оренди за 30 днів - 4 200,00 грн з ПДВ) та стійку опорну у кількості 200 шт. (вартість оренди за 30 днів - 80 040,00 грн з ПДВ). Загальна вартість оренди обладнання за добу складає 2 808,00 грн з ПДВ, а загальна вартість оренди за 30 днів - 84 240,00 грн з ПДВ. Дата початку оренди - 09.02.2022, момент закінчення строку оренди - 10.03.2022.
У подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю «Терра Систем Україна» звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» з листом-вимогою від 29.07.2022, у якому вимогало негайно оплатити заборгованість за Договором у сумі 505 440,00 грн, штрафні санкції у сумі 50 544,00 грн, а також повернути усе майно, передане за актом № 57 від 09.02.2022.
Проте Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» орендоване майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Систем Україна» не повернуло.
Враховуючи умови п. 7.3 Договору та лист-вимогу від 29.07.2022 строк дії Договору закінчився 29.07.2022.
Наведені обставини встановлені судом на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи, а також судами під час розгляду справи № 910/9320/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Систем Лтд» (правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Систем Україна») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» про стягнення 1 510 423,20 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі № 910/9320/23 позовні вимоги було задоволено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі № 910/9320/23 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Систем Лтд» 505 440,00 грн основної заборгованості, 50 544,00 грн штрафу та 8 339,76 грн судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
01.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Терра Систем Україна» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Терра Систем Лтд» (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги № 01/05 (далі - Договір про відступлення права вимоги), згідно з п. 1.1, 1.2 якого первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Систем Лтд» (боржник), що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за зобов'язанням боржника сплатити неустойку відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України, яке виникло після припинення Договору, укладеного між первісним кредитором та боржником, у результаті неповернення орендованого майна. За цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов'язань за п. 1.1 цього договору на суму 1 000 000,00 грн.
Враховуючи, що відповідач не виконав свого обов'язку щодо повернення орендованого майна, позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою від 05.05.2025, у якому просив оплатити неустойку у розмірі подвійної плати за найм речі в сумі 1 000 000,00 грн, а також повернути майно, передане за актом № 57 від 09.02.2022.
Відповідач вказаний лист-вимогу отримав 20.05.2025, про що свідчать опис вкладення, касовий чек, накладна № 1001200046714, а також витяг із сервісу відстеження поштових пересилань, проте відповіді не надав.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що на його вимогу відповідач не повернув орендоване майно та не сплатив неустойку, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі подвійної плати за найм речі в сумі 1 000 000,00 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонам Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків, та за своєю правовою природою є договором оренди, який підпадає під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України та параграфу 5 глави 30 Господарського кодексу України.
Згідно з частинами 1, 6 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Факт користування відповідачем орендованим майном підтверджується наявним у матеріалах справи підписаним та скріпленим печатками обох сторін актом приймання-передачі № 57 від 09.02.2022.
Враховуючи вищевикладене, у відповідача, у зв'язку з укладенням Договору та прийняттям в користування об'єктів оренди, виникли зобов'язання зі сплати орендної плати за весь час користування об'єктом оренди, а також повернути майно після закінчення строку оренди.
У постанові Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 у справі № 910/9320/23 встановлено, що строк дії Договору закінчився 29.07.2022 і вказані обставини в силу частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають доказуванню.
Згідно з частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Водночас матеріали справи не містять підписаного сторонами акту приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди, що свідчить про те, що відповідач продовжує користуватись орендованим майном після припинення Договору.
Частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України. Із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за Договором у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ.
Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв'язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 Цивільного кодексу України («Плата за користування майном») і охоронна норма частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України («Обов'язки наймача у разі припинення договору найму») не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов'язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.
Невиконання наймачем передбаченого частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України обов'язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Неустойка за частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об'єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов'язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.
Такі висновки викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.
Крім того за висновками Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеними в постанові від 20.11.2020 у справі № 916/1319/19, частина 2 статті 785 Цивільного кодексу України є особливим заходом цивільної відповідальності (неустойкою), яка визначається в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення повернення її наймодавцю у разі припинення договору найму та має певну специфіку у застосуванні щодо непоширення на неї скороченого строку позовної давності відповідно до пункту 1 частини 1 статті 258 Цивільного кодексу України, оскільки дія такої санкції поширюється на весь час неправомірного користування майном, а також щодо незастосування до неї положень статті 232 Господарського кодексу України про припинення нарахування штрафних санкцій по закінченню 6 місяців, оскільки частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено інше (дію санкції на весь період неправомірного користування майном).
У цій же постанові зазначено, що неустойка, нарахована на підставі частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України є спеціальною санкцією за порушення законодавства, вона не може бути об'єктом оподаткування податком на додану вартість в силу своєї правової природи як міри відповідальності.
Отже при розрахунку розміру неустойки за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму до її складу не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном.
Частиною 1 статті 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відтак, оскільки строк дії Договору закінчився 29.07.2022, неустойка у розмірі подвійної плати за користування орендованим майном підлягає нарахуванню з 30.07.2022.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки у розмірі подвійної плати за користування орендованим майном з 29.07.2022 по 05.05.2025, суд встановив, що позивачем правильно визначено кількість днів прострочення попри здійснення розрахунку з 29.07.2022, а не з 30.07.2022, але включено у розрахунок суму податку на додану вартість у сумі 946 296,00 грн.
У зв'язку з цим судом здійснено власний розрахунок неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача за період прострочення повернення об'єкта оренди (з 30.07.2022 по 05.05.2025) без включення податку на додану вартість до суми орендної плати, яка визначена у акті № 57 від 09.02.2022, розмір якої склав 4 731 480,00 грн.
Згідно з частиною 1 статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.
Як встановлено судом, у зв'язку з укладенням 01.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Терра Систем Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Терра Систем Лтд» Договору про відступлення права вимоги, позивач став кредитором у зобов'язанні щодо сплати відповідачем неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення повернення майна за Договором, на суму 1 000 000,00 грн.
З урахуванням викладеного, а також беручи до уваги те, що сума, право вимагати сплати якої набув позивач, не перевищує загальний розмір неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача за період прострочення повернення об'єкта оренди за Договором, вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки у сумі 1 000 000,00 грн за час прострочення повернення майна з оренди є обґрунтованою.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд встановив обґрунтованість заявленого позову, у зв'язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в сумі 1 000 000,00 грн.
Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 15 000,00 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» (вул.Назарівська, буд.11, м.Київ, 01032; ідентифікаційний код 35624424) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Систем Лтд» (вул.Пушкінська, буд.60-Л/1, оф.1, м.Ірпінь, Бучанський р-н, Київська обл., 08205; ідентифікаційний код 44599027) неустойку в розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч) грн 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04.08.2025.
Суддя Т.П. Капцова