ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.08.2025Справа № 910/4376/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ-ТЕКСТ" (77304, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Біласа І Данилишина, буд. 58, ідентифікаційний код 45015085)
до Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5, ідентифікаційний код 00135390)
про стягнення 514 892, 25 грн,
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕСТ-ТЕКСТ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" про стягнення 514 892, 25 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю № 13/2312-МРТ від 13.06.2024, а саме в частині строків оплати за товар, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню у розмірі 292 940,90 грн, 3 % річних у розмірі 60 520,19 грн та інфляційні втрати у розмірі 161 431,16 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4376/25, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
24.04.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС Публічним акціонерним товариством "УКРНАФТА" подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі через відсутність основної заборгованості по договору, яка є предметом розгляду справи №910/4309/25, з тих підстав, що в порушення п. 5.1. договору, п. 4 додатку №1 до договору, поставку всього товару прострочено більше ніж на 30 днів, таким чином зобов'язання по оплаті товару, щодо якого заявлені позовні вимоги, не можна вважати простроченим з огляду на правомірність притримання коштів з метою забезпечення зобов'язання позивача перед відповідачем про сплату штрафу.
Також у відзиві відповідач просив суд зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у судовій справі №910/4309/25.
26.04.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕСТ-ТЕКСТ" подано відповідь на відзив (зареєстровано 28.04.2025), у якій позивач зазначає про безпідставність доводів відповідача, зокрема, щодо можливості притримання коштів, оскільки за умовами пункту 4.2. договору розрахунок за весь товар здійснюється протягом 30 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін відповідної видаткової накладної та акту приймання-передачі товару за кількістю та якістю.
30.04.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС Публічним акціонерним товариством "УКРНАФТА" подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, у яких відповідач, надаючи додаткові пояснення, просив суд зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/4309/25 та відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2025 задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" про зупинення провадження у справі, зупинено провадження у справі №910/4376/25 до набрання законної сили рішенням у справі № 910/4309/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ-ТЕКСТ" до Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" про стягнення заборгованості у розмірі 1 241 289 грн. 02 коп., зобов'язано учасників справи сповістити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі № 910/4376/25.
05.07.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕСТ-ТЕКСТ" подано клопотання про поновлення провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2025 поновлено провадження у справі № 910/4376/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ-ТЕКСТ" до Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" про стягнення 514 892, 25 грн.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Поряд з цим, у зв'язку з перебуванням судді Пукшин Л.Г. у щорічній відпустці підписання тексту рішення здійснюється після виходу судді з відпустки.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
13.06.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕСТ-ТЕКСТ" (далі - продавець) та Публічним акціонерним товариством "УКPНAФТА" (далі - покупець) укладено договір про закупівлю №13/2312-МТР, за умовами пункту 1.1. якого якого постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність покупця у погоджені сторонами строки товар відповідно до коду ДК 021:2015:18130000-9 Спеціальний робочий одяг (Костюм для захисту від понижених температур, нафти і нафтопродуктів (зимовий "Нафтовик")) (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар на умовах цього договору.
Згідно з п. 2.1 договору номенклатура, кількість, ціна, умови гарантії, а також строк, місце та умови поставки товару визначені у специфікації договору, яка підписується уповноваженими представниками сторін, що є додатком №1 до договору та є його невід'ємною частиною.
Згідно з п. 3.2 договору загальна сума договору становить 12 412 890,24 грн., у тому числі ПДВ (20%) - 2068815,04 грн.
Відповідно до п. 4.2 договору розрахунок за весь товар здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) та акту (-ів) приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень).
Згідно з п. 5.4 договору датою поставки товару та моментом отримання покупцем товару від постачальника вважається дата підписання сторонами відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) та акту (-ів) приймання - передачі товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень).
Під час розгляду справи №910/4309/25 судом встановлено наступні обставини.
На виконання умов договору про закупівлю №13/2312-МТР від 13.06.2024 позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕСТ-ТЕКСТ") передав у власність, а відповідач (Публічне акціонерне товариство "УКРНАФТА"), в свою чергу, прийняв товар на загальну суму у розмірі 12 412 890 грн. 24 коп., що підтверджується видатковими накладними №179 від 17.10.2024 року на суму в розмірі 304 051 грн. 20 коп., №184 від 23.10.2024 року на суму в розмірі 399 067 грн. 20 коп., №187 від 28.10.2024 року на суму в розмірі 380 064 грн. 00 коп., №188 від 28.10.2024 року на суму в розмірі 516 887 грн. 04 коп., №175 від 10.10.2024 року на суму в розмірі 323 054 грн. 40 коп., №190 від 3010.2024 року на суму в розмірі 418 070 грн. 40 коп., №191 від 31.10.2024 року на суму в розмірі 368 662 грн. 08 коп., №192 від 01.11.2024 року на суму в розмірі 368 662 грн. 08 коп., №193 від 01.11.2024 року на суму в розмірі 509 285 грн. 76 коп., №205 від 30.12.2024 року на суму в розмірі 345 858 грн. 24 коп., №209 від 31.12.2024 року на суму в розмірі 3 662 009 грн. 92 коп., №38 від 12.02.2025 року на суму в розмірі 836 140 грн. 80 коп., №41 від 14.02.2025 року на суму в розмірі 1 090 783 грн. 68 коп., №47 від 28.02.2025 року на суму в розмірі 1 999 136 грн. 64 коп., №44 від 20.02.2025 року на суму в розмірі 931 156 грн. 80 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печаткою Позивача без зауважень та заперечень, в добровільному порядку (а.с.7-14) та здійснив часткову оплату за отриманий товар у загальному розмірі 11 171 601 грн. 22 коп., що підтверджується інформаційним повідомленням про зарахування коштів №28715УГ25 від 03.04.2025.
Зі спірних господарських операцій позивачем виписано відповідачу податкові накладні та сплачено податок на додану вартість в доход Державного бюджету України, а відповідачем сформовано податковий кредит.
Умовами договору про закупівлю №13/2312-МТР від 13.06.2024 не передбачено право Публічного акціонерного товариства "УКPНAФТА" на притримання оплати за отриманий товар. В свою чергу, положеннями пункту 7.1 договору врегулювано, що при недотриманні постачальником строків поставки товару, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 5% вартості несвоєчасно поставленого товару за прострочення 30 днів та 10% вартості несвоєчасно поставленого товару - за прострочення 30 днів і більше.
Враховуючи вищенаведені умови договору про закупівлю №13/2312-МТР від 13.06.2024, обов'язок відповідача по оплаті отриманого товару на суму в розмірі 12 412 890 грн. 24 коп. на момент розгляду даної справи настав.
Проте, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "БЕСТ-ТЕКСТ" в розмірі 1 241 289 грн. 02 коп.
Отже, суд зазначає, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору, не здійснив оплату отриманого товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 у справі №910/4309/25 набрало законної сили.
Відповідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/9823/17.
Таким чином, розмір та обґрунтованість грошової вимоги в сумі 12 412 890 грн 24 коп. Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ-ТЕКСТ" до Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" встановлені судовим рішенням у справі №910/4309/25, мають преюдиційне значення і не підлягають повторному доказуванню.
З огляду на це судом не беруться до уваги доводи відповідача щодо відстуності порушення ним зобов'язань за договором з огляду на правомірність притримання коштів з метою забезпечення зобов'язання позивача перед відповідачем про сплату штрафу.
Предметом спору даної справи є стягнення з відповідача пені в сумі 292 940, 00 грн, 3% річних в сумі 60 520, 19 грн та інфляційних втрат - 161 431, 16 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язання.
Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання. При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі №910/8625/18.
Тобто, саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
За приписами пункту 7.4. договору у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань покупцем, останній сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення оплати поставленого товару, позивачем нарахована пеня за загальний період з 11.11.2023 по 02.04.2025 у розмірі 292 940, 90 грн.
Окрім того, оскільки відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано 3% річних в сумі 60 520, 19 грн та інфляційні втрати в сумі 161 431, 16 грн за період з 11.11.2023 по 02.04.2025.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у постанові №910/12604/18 від 01.10.2019 та Верховний Суд України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат у межах заявленого періоду, суд дійшов висновку про те, що він є арифметично вірним, обґрунтованим та здійснений у відповідності до приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку задоволення позовних вимог у повному обсязі.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ-ТЕКСТ" задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5, ідентифікаційний код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ-ТЕКСТ" (77304, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Біласа І Данилишина, буд. 58, ідентифікаційний код 45015085) пеню у розмірі 292 940 грн 90 коп., 3% річних у розмірі 60 520 грн 19 коп., інфляційні втрати у розмірі 161 431 грн 16 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 11 947 грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст складено 04.08.2025
Суддя Л.Г. Пукшин