ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.07.2025Справа № 910/6076/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження
позовну заяву
Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (79026, місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 15; ідентифікаційний код 23269555)
до
Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія "Укренерго"» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25; ідентифікаційний код 00100227)
про стягнення 1 144 588 011,90 грн,
Представники:
від позивача: Кострець Є.В.;
від відповідача: Остапенко С.Л.;
Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» (далі - АТ «ДТЕК Західенерго»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія "Укренерго"» (далі - НЕК «Укренерго»/відповідач) про стягнення 1 144 588 011,90 грн, у тому числі: 1 116 066 439,13 грн - основного боргу, 20 606 708,87 грн - інфляційних втрат та 7 914 863,90 грн - 3% річних, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором про участь у балансуючому ринку №0424-04013 від 27.05.2019 за період жовтень 2024 року - березень 2025 року.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 19.05.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 16.06.2025.
28.05.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про збільшення розміру мпозовних вимог, в якій АТ «ДТЕК Західенерго» просить суд стягнути з НЕК «Укренерго» 1 291 110 324,19 грн, у тому числі: 1 253 094 676,89 грн - основного боргу, 28 209 840,66 грн - інфляційних втрат та 9 805 806,64 грн - 3% річних.
03.06.2025 через систему «Електронний суд» від НЕК «Укренерго» надійшло клопотання про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 05.06.2025 задовольнив клопотання НЕК «Укренерго» про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву та продовжив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 13.06.2025 включно.
13.06.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому НЕК «Укренерго» заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що здійснює розрахунки зі всіма учасниками ринку електричної енергії у повній відповідності до вимог чинного законодавства. При недоведеності порушення, встановленого ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» спеціального порядку розрахунків на балансуючому ринку, з урахуванням недоведення позивачем виникнення у відповідача спірних грошових зобов'язань, підстави для задоволення позову АТ "ДТЕК Західенерго" відсутні. Крім того, НЕК «Укренерго» не погоджується із розрахунком 3% річних та інфляційних втрат, наданим позивачем, при цьому, контррозрахунку заявлених сум не надає.
16.06.2025 суд протокольною ухвалою прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, внаслідок чого надав відповідачу строк для надання відзиву з урахуванням цієї заяви до 20.06.2025 та відклав підготовче засідання на 14.07.2025.
20.06.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.
02.07.2025 через систему «Електронний суд» від АТ «ДТЕК Західенерго» надійшла відповідь на відзив.
08.07.2025 та 14.07.2025 через систему «Електронний суд» від НЕК «Укренерго» надійшли заперечення на відповідь на відзив та додаткові пояснення у справі.
14.07.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 28.07.2025.
28.07.2025 через систему «Електронний суд» від НЕК «Укренерго» надійшло клопотання про відстрочення виконання рішення суду у цій справі на 1 (один) рік з дня його прийняття.
28.07.2025 у судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.
Зокрема, у судовому засіданні представник АТ «ДТЕК Західенерго» позовні вимоги (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) підтримав у повному обсязі, при цьому, у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду просив відмовити.
Представник НЕК «Укренерго», у свою чергу, проти задоволення позову заперечував із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, водночас, у випадку задоволення позову просив суд відстрочити виконання рішення суду на 1 (один) рік.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» (далі - постачальник послуг з балансування, ППБ) є виробником електричної енергії на підставі ліцензії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП/Регулятор).
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія "Укренерго"» є оператором системи передачі (ОСП) - юридичною особою, відповідальною за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії, на якого, зокрема, покладені функції адміністратора розрахунків (АР) - юридичної особи, яка забезпечує організацію проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг.
27.05.2019 між Акціонерним товариством «ДТЕК Західенерго» та Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія "Укренерго"» укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії №0424-04013, типова форма якого є невід'ємною частиною Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307.
Відповідно до умов п. 1.2. та 1.3. договору ППБ зобов'язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об'єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов'язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього Договору та Правил ринку. Надання ППБ ОСП заяви-приєднання в цілому до цього договору (далі - заява-приєднання), що є додатком 1 до цього договору, є погодженням пропозиції на приєднання до цього договору, а також зобов'язанням щодо виконання Правил ринку. Заява-приєднання надається з відкладальною обставиною, якою є реєстрація ППБ ОСП.
Згідно з положеннями п. 2.1. договору загальна вартість цього договору складається із суми придбаних та проданих обсягів електричної енергії на балансуючому ринку протягом дії цього Договору та відповідно до умов цього Договору.
За підсумками місяця визначаються індикативні величини: середньозважені ціни балансуючої електричної енергії на завантаження та розвантаження за розрахунковий місяць (грн/МВт·год з точністю до дев'яти знаків після коми), які розраховуються шляхом ділення вартості балансуючої електричної енергії на завантаження і розвантаження на загальний обсяг балансуючої електричної енергії на завантаження і розвантаження відповідно.
Пунктом 2.2. договору визначено, що розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається у відповідності до Правил ринку.
У відповідності до п. 3.2. договору обсяг електричної енергії, купленої-проданої на балансуючому ринку, визначається на підставі алгоритмів, передбачених Правилами ринку.
Відповідно до п. 4.1. договору формування ОСП декадних звітів ППБ, місячних звітів ППБ, забезпечення ППБ коштів на рахунку ескроу ППБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунків ескроу ППБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку та цим договором.
Якщо ППБ має заперечення до інформації, що міститься у первинному документі, то він зобов'язаний повідомити про це ОСП протягом двох робочих днів з дня його виставлення. Наявність заперечень ППБ не є підставою для несвоєчасного забезпечення ППБ наявності коштів на рахунку ескроу (п. 4.2. договору).
Згідно з п. 4.3. договору ОСП формує та направляє Акт купівлі-продажу до ППБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання Акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та розміщений у мережі Інтернет за посиланням: https:/online.ua.energy/. Сторонами має бути забезпечена можливість здійснення електронного документообігу шляхом реєстрації у системі, яка забезпечує функціонування електронного документообігу. ППБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до ППБ Акта розглядає та повертає ОСП один примірник Акта, підписаного зі своєї сторони. Акт повинен бути підписаний Сторонами в один і той самий спосіб. У разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до Акта ППБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього Акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До вирішення спору обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в Акті. Якщо ППБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до ППБ Акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони ППБ примірник Акта, то такий Акт вважається підписаним ППБ.
За умовами підпункту 1 п. 5.4. договору ОСП зобов'язується здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату проданої ППБ балансуючої електричної енергії на умовах, визначених Правилами ринку та цим Договором.
Цей Договір набирає чинності з моменту акцептування ОСП заяви-приєднання ППБ, про що ОСП повідомляє ППБ, і є чинним до 31 грудня поточного року включно, у якому була надана заява-приєднання. Якщо жодна зі Сторін не звернулася до іншої Сторони не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього Договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.1. та п. 9.2. договору).
На виконання умов цього договору у період з жовтня 2024 року по квітень 2025 року включно позивач здійснив продаж відповідачу балансуючої електричної енергії загальною вартістю 1 276 434 851,61 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями подекадних та місячних звітів за вказаний період, які автоматично сформовані (виставлені) в Системі управління ринком (далі - СУР), а також копіями актів купівлі-продажу балансуючої електричної енергії: №ППБ_02_2024_10_0424 від 31.10.2024 за жовтень 2024 року, № ППБ_02_2024_11_0424 від 30.11.2024 за листопад 2024 року, №ППБ_02_2024_12_0424 від 31.12.2024 за грудень 2024 року, №ППБ_02_2025_01_0424 від 31.01.2025 за січень 2025 року, №ППБ_02_2025_02_0424 від 28.02.2025 за лютий 2025 року, №ППБ_02_2025_03_0424 від 31.03.2025 за березень 2025 року, №ППБ_02_2025_04_0424 від 30.04.2025 за квітень 2025 року з урахуванням зауважень позивача до актів за жовтень, листопад, грудень 2024 року та січень, лютий 2025 року.
Проте, відповідач у порушення умов договору та Правил ринку, взяті на себе грошові зобов'язання у повному обсязі належним чином не виконав, зокрема здійснив часткову оплату за отриману балансуючу електроенергію за вказаний період у розмірі 23 40 174,72 грн, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 1 253 094 676,89 грн.
За таких обставин, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0424-04013 від 27.05.2019 та Правил ринку, АТ «ДТЕК Західенерго» звернулося до суду з цим позовом про стягнення з НЕК «Укренерго» заборгованості за отриману балансуючу електроенергію у розмірі 1 253 094 676,89 грн, а також 3% річних у сумі 9 805 806,64 грн та інфляційних втрат у розмірі 28 209 840,66 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в судовому засіданні в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
За змістом пунктів 1, 2 частини 1 статті 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: 1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; 2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.
Частиною 2 статті 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що виробники зобов'язані надавати послуги з балансування в обсягах та випадках, визначених цим Законом та правилами ринку. Надавати послуги з балансування мають право також споживачі у порядку, визначеному правилами ринку.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За умовами частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Правила ринку, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307, визначають порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об'єднаній енергетичній системі України.
Судом вище встановлено, що згідно з умовами укладеного між АТ «ДТЕК Західенерго» як ППБ та Приватним акціонерним товариством «НЕК "Укренерго"» як ОСП, АР договору про участь у балансуючому ринку, ППБ зобов'язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об'єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов'язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього Договору та Правил ринку. Цей договір укладається за умови приєднання ППБ до договору про врегулювання небалансів електричної енергії (п. 1.2 та п. 1.3. договору).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно із ч. 1 ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
Відповідно до п. 4.1. договору формування ОСП декадних звітів ППБ, місячних звітів ППБ, забезпечення ППБ коштів на рахунку ескроу ППБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунків ескроу ППБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку та цим договором.
Якщо ППБ має заперечення до інформації, що міститься у первинному документі, то він зобов'язаний повідомити про це ОСП протягом двох робочих днів з дня його виставлення. Наявність заперечень ППБ не є підставою для несвоєчасного забезпечення ППБ наявності коштів на рахунку ескроу (п. 4.2. договору).
Суд зазначає, що у відповідності до положень п. 7.2.1 Правил ринку, АР через CУР на четвертий робочий день після завершення декади формує декадний звіт ППБ та надсилає на електронну адресу ППБ повідомлення про формування декадного звіту ППБ. ППБ зобов'язаний упродовж двох робочих днів з дня отримання повідомлення про формування декадного звіту ППБ забезпечити на рахунку ескроу ППБ наявність коштів, вільних від інших зобов'язань з оплати поточної заборгованості ППБ та погашення простроченої заборгованості ППБ, в обсязі, достатньому для оплати ППБ балансуючої електричної енергії відповідно до цього звіту.
На третій робочий день з дня надсилання повідомлення про формування декадного звіту ППБ, АР о 08:00 перевіряє достатність на рахунку ескроу ППБ коштів, вільних від інших зобов'язань з оплати поточної заборгованості ППБ та погашення простроченої заборгованості ППБ, для оплати балансуючої електричної енергії відповідно до цього звіту та у разі їх недостатності вживає заходи, передбачені главою 1.7 розділу І цих Правил.
Сума коштів, що має бути забезпечена на рахунку ескроу ППБ, не може бути зменшена на суму коштів нарахування для ППБ (списання для АР) відповідно до декадних звітів ППБ цього розрахункового місяця.
ППБ зобов'язаний забезпечувати на рахунку ескроу ППБ суму коштів відповідно до декадних звітів ППБ за розрахунковий місяць до моменту появи місячного звіту ППБ за цей розрахунковий місяць.
За умовами п. 7.7.1. Правил ринку для забезпечення розрахунків з учасниками ринку, АР формує три декадні звіти та один місячний звіт для кожного розрахункового місяця. Декадні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на четвертий робочий день після останнього дня цієї декади. Місячні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на одинадцятий день місяця, наступного за розрахунковим місяцем.
З наведеного вбачається, що відповідно до п. 7.2.1. Правил ринку позивач має право виставляти відповідачу декадні звіти, а відповідач в свою чергу зобов'язаний здійснювати забезпечення суми коштів відповідно до декадних звітів.
Судом встановлено, що у період з жовтня 2024 року по квітень 2025 року включно позивач здійснив продаж відповідачу балансуючої електричної енергії загальною вартістю 1 276 434 851,61 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями подекадних та місячних звітів за вказаний період, які автоматично сформовані (виставлені) в Системі управління ринком, а також копіями актів купівлі-продажу балансуючої електричної енергії: №ППБ_02_2024_10_0424 від 31.10.2024 за жовтень 2024 року, № ППБ_02_2024_11_0424 від 30.11.2024 за листопад 2024 року, №ППБ_02_2024_12_0424 від 31.12.2024 за грудень 2024 року, №ППБ_02_2025_01_0424 від 31.01.2025 за січень 2025 року, №ППБ_02_2025_02_0424 від 28.02.2025 за лютий 2025, №ППБ_02_2025_03_0424 від 31.03.2025 за березень 2025, №ППБ_02_2025_04_0424 від 30.04.2025 за квітень 2025 року з урахуванням зауважень позивача до актів за жовтень, листопад, грудень 2024 року та січень, лютий 2025 року.
Проте, відповідач здійснив часткову оплату за отриману балансуючу електроенергію за вказаний період у розмірі 23 40 174,72 грн, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 1 253 094 676,89 грн, що також не заперечується відповідачем.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (пункт 1 статті 612 ЦК України).
Ураховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку, що НЕК «Укренерго» порушило умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0424-04013 від 27.05.2019 та Правила ринку, а також положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення позовних вимог АТ «ДТЕК Західенерго» про стягнення заборгованості за отриману балансуючу електроенергію за спірний період із відповідача у сумі 1 253 094 676,89 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 9 805 806,64 грн та інфляційні втрати у розмірі 28 209 840,66 грн.
Так, за змістом статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, з наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат вбачається, що АТ «ДТЕК Західенерго» здійснило нарахування цих сум по кожному місячному звіту з урахуванням здійснення відповідачем часткових оплат за отриману балансуючу електроенергію.
Водночас, як зазначено судом вище, відповідно до п. 7.2.1. Порядку позивач має право виставляти відповідачу декадні звіти, а відповідач в свою чергу зобов'язаний здійснювати забезпечення суми коштів відповідно до декадних звітів.
Наведене узгоджується із висновком, викладеним Північним апеляційним господарським судом у постанові від 20.03.2025 у справі №910/10878/24.
Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст. 13 ГПК України).
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Ураховуючи встановлені вище обставини, дослідивши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог АТ «ДТЕК Західенерго» до НЕК «Укренерго» про стягнення заборгованості за отриману балансуючу енергію у розмірі 1 253 094 676,89 грн, а також інфляційних втрат у сумі 28 209 840,66 грн та 3% річних у розмірі 9 805 806,64 грн, що має наслідком задоволення позову.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Щодо заяви НЕК "Укренерго" про відстрочення виконання рішення суду у цій справі, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні із повідомленням учасників справи.
Згідно із ч. 3 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 4 ст. 331 ГПК України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
У ч. 5 ст. 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
В обґрунтування поданої заяви НЕК "Укренерго" зазначає, що невідкладне виконання рішення у цій справі є неможливим, а спроба примусового стягнення з відповідача надзвичайно великої суми коштів, не передбачених фінансовим планом, зупинить операційну роботу відповідача, як оператора системи передачі, перешкоджатиме ефективному та надійному функціонуванню системи передачі і ринку електричної енергії в цілому, у підсумку ставить під загрозу безперебійне постачання електричної енергії споживачам, а також створює ризики надзвичайних ситуацій на ринку електричної енергії, наслідки яких можуть бути катастрофічними в масштабах країни.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.
Несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Отже, питання щодо надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
З огляду на наведене вище, судом враховано, що рішення суду підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, і лише у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може відстрочити таке виконання.
Так, на підтвердження викладених у заяві обставин відповідачем надано суду інформацію про оплати на балансуючому ринку за 25.07.2025 (оприлюднена на вебсайті НЕК «Укренерго»); роздруківку фінансових результатів розрахунків на балансуючому ринку станом на 10.07.2025; копії структури тарифів на 2024-2025 роки; копію звіту про фінансові результати за 2023 рік, копію консолідованого звіту на 2024 рік.
Проте, за висновком суду, надані відповідачем документи станом на день розгляду цієї заяви не доводять суду наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.
За таких обставин, приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази у сукупності, суд дійшов висновку, що перелічені відповідачем обставини не є виключними і такими, що унеможливлюють виконання рішення суду, а тому суд відмовляє НЕК «Укренерго» у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у цій справі із підстав необґрунтованості.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» - задовольнити.
Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія "Укренерго"» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25; ідентифікаційний код 00100227) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (79026, місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 15; ідентифікаційний код 23269555) 1 253 094 676 (один мільярд двісті п'ятдесят три мільйони дев'яносто чотири тисячі шістсот сімдесят шість) грн 89 коп. - основного боргу, 9 805 806 (дев'ять мільйонів вісімсот п'ять тисяч вісімсот шість) грн 64 коп. - 3% річних, 28 209 840 (двадцять вісім мільйонів двісті дев'ять тисяч вісімсот сорок) грн 66 коп. - інфляційних втрат та 847 840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп. - судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія "Укренерго"» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/6076/25 - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повний текст рішення складено: 04.08.2025.
Суддя Віта БОНДАРЧУК