ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.08.2025Справа № 910/3685/25
Господарський суд міста Києва, у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши без виклику представників сторін заяву Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус"
до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Вега КМ"
2) ОСОБА_1
3) ОСОБА_2
4) ОСОБА_3
5)Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец Буд Девелопмент"
6)Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельда Груп"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області
про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 1 522 848,78 грн.,
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Вега КМ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Буд Девелопмент» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельда Груп» про стягнення 1 522 848,78 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2025 (повний текст підписано 18.07.2025) позов задоволено частково, стягнуто солідарно відповідачів 1-6 на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" 1 363 623,40 грн. основного боргу, 69 432,69 грн. процентів, 56 338,19 грн. пені та 10 908,99 грн. інфляційних втрат; покладено на відповідачів сплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До Господарського суду міста Києва 25.07.2025 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі.
Згідно з частинами 1 та 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
У поданій заяві позивач просить суд стягнути з відповідачів 1-6 тільки витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 111 000,00 грн.
Суд вважає за можливе здійснювати розгляд поданої заяви без повідомлення учасників справи.
У відповідності до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до положень частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається із матеріалів справи, всі докази, долучені позивачем до заяви про ухвалення додаткового рішення, також долучено до позовної заяви.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про дотримання представником позивача строків для подання до суду доказів, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу.
Судом встановлено, що позивачем та адвокатом Прохоренко Валерій Петрович укладено договір від 01.02.2024 № 010224 про надання професійної правничої (правової) допомоги, відповідно до умов якого адвокат зобов'язався надати позивачу правову допомогу, а позивач - оплатити її. Розділом 3 договору узгоджено вартість послуг. Також, у матеріалах справи містяться доручення від 05.12.2022 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3352.
Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається зі змісту пункту 3.2 договору, ставка гонорару адвоката за послуги за 1 годину роботи складає 1 500,00 грн.
Відповідно до акту прийому-передачі послуг від 20.03.2025 № 36168/ЮГ-23, адвокат витратив 74 години робочого часу та надав позивачу правову допомогу, загальною вартістю 111 000,00 грн.
Позивачем оплачено надані адвокатом послуги у розмірі 111 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 20.03.2025 № 18074.
Таким чином, матеріали справи містять документи, які свідчать про надання правової допомоги, її вартість та здійснену оплату.
За приписами статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
У той же час, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідачем-1 надано заперечення щодо розміру заявлених позивачем витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які містяться у відзиві на позов. Останній стверджує про штучне завищення вартості правової допомоги, наданої адвокатом позивача. На думку відповідача-1, не потребувало значних зусиль та витрат часу складання позовної заяви на 7 аркушах (без врахування назви сторін та прохальної частини позову). Крім того, відповідач-1 звертає увагу суду, що адреси позивача та здійснення адвокатом позивача його професійної діяльності є тотожними, що нівелює деякі послуги, включені до акту прийому-передачі послуг від 20.03.2025 № 36168/ЮГ-23, зокрема, витрати, пов'язані з «виїзною консультацією» та «комунікаційним зв'язком» з позивачем. З огляду на що, відповідач-1 стверджує про не співмірність заявлених витрат із складністю справи та виконаними адвокатом роботами.
Суд звертає увагу, що за приписами частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові від 22.10.2020 Верховного Суду по справі №910/9187/19.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Вирішуючи питання, чи є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, суд не може погодитись, що витрати на професійну правничу допомогу, заявлені представником позивача у розмірі 111 000,00 грн. є співмірними до витрат часу на надання правничої допомоги, а також складності справи.
Судом встановлено, що всі заперечення, наведені відповідачем у відзиві, стосовно необґрунтованості розміру витрат на надання правничої допомоги, заявленого позивачем до відшкодування, знайшли своє підтвердження.
Поряд із цим, суд також наголошує, що наведена кількість годин робочого часу, витрачена адвокатом для складання позовної заяви (формування пакету документів, подача до суду позову, копіювання та друкування документів), зокрема - 64 години (акт прийому-передачі послуг від 20.03.2025 № 36168/ЮГ-23), є надмірно завищеною, необґрунтованою та документально не підтвердженою. У той час, як наявна позовна заява не вимагала від адвоката надмірно великих затрат часу та зусиль.
Крім того, до переліку послуг за актом прийому-передачі послуг від 20.03.2025 № 36168/ЮГ-23, адвокатом включено гонорару успіху.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з абзацом 2 пункту 3.2 договору, за кожне судове рішення на користь позивача, останній сплачує адвокату гонорар успіху, який встановлюється у розмірі 3 000,00 грн.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 202, частини 1 статті 203, частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст двостороннього договору як правочину становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Ці умови не можуть суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
В аспекті цивільно-правових зобов'язань виконавця, предметом договору про надання правової допомоги є вчинення певної дії або здійснення певної діяльності в інтересах другої сторони (клієнта).
Таким чином, гонорар за прийняття судового рішення на користь позивача, у розмірі 3 000,00 грн., є так званим "гонораром успіху", який передбачений як форма матеріального заохочення адвоката з метою посилення його зацікавленості у результаті розгляду справи.
Отже, додаткова винагорода адвокату за досягнення позитивного рішення для позивача у справі за своїм змістом і правовою природою не є платою за надані послуги у розумінні статей 123, 126 Господарського процесуального кодексу України та статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Судове рішення є результатом вирішення спору. Воно приймається та підписується виключно суддями. Отже, погодження між стороною спору та її адвокатом розміру гонорару останнього за позитивний результат вирішення спору у вигляді прийняття судом відповідного судового рішення не є витратами на професійну правничу допомогу в розумінні статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а відповідний гонорар не підлягає стягненню з відповідача в порядку статей 129, 130, 344 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак суд відмовляє в покладенні на відповідачів суми гонорару за прийняття судового рішення на користь позивача.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/7334/21, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).
Згідно з статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд не може погодитись, що витрати на професійну правничу допомогу, заявлені представником позивача у розмірі 111 000,00 грн. є співрозмірні до ступеню складності справи, а також, фактичному об'єму наданих послуг.
Отже, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу позивачу на 50 % до суми 55 500,00 грн.
При цьому, відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги прийняття судом рішення про часткове задоволення позовних вимог та висновок суду щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу позивачу до суми 55 500,00 грн., відшкодуванню позивачу підлягає 54 185,74 грн.
Керуючись приписами статей 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Заяву щодо стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Вега КМ" (03170, місто Київ, вулиця Перемоги, 9, кімната АПП; ідентифікаційний код 35557259) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (04073 місто Київ, Куренівський провулок, 19/5; ідентифікаційний код 35591059) 9 030,96 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" 9 030,96 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
4. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" 9 030,96 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
5. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" 9 030,96 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец Буд Девелопмент" (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, 82, офіс 256; ідентифікаційний код 42561447) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" 9 030,96 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
7. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельда Груп" (51925, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, проспект Свободи, будинок 4, кабінет 206; ідентифікаційний код 42629253) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" 9 030,96 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
8. У задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Кирилюк Т.Ю.