номер провадження справи 7/104/25
04.08.2025 Справа № 908/1750/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без (повідомлення) виклику представників сторін справу № 908/1750/25
за позовом: Кіровоградського обласного центру зайнятості (25015, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Леоніда Куценка, буд. 12, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 02771569)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» (69096, м.Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, каб. 8, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40308189)
про стягнення 160948,65 грн.
Процесуальні дії у справі.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (сформована у системі «Електронний суд» 06.06.2025, зареєстрована в канцелярії вх. 1905/08-07/25 від 06.06.2025) Кіровоградського обласного центру зайнятості до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» про стягнення заборгованості за договором №260/06 від 03.09.2024 в розмірі 160948,65 грн, яка складається з 150419,30грн суми основного боргу, 10529, 35 грн суми штрафу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2025, справу № 908/1750/25 передано на розгляд судді Лєскіній І.Є.
Ухвалою суду від 11.06.2025 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1750/25, яке суд ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Установлено відповідачеві строк для надання суду відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно з даними підсистеми «Електронний суд» ЄСІКС відповідач має зареєстрований електронний кабінет.
Судом до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є адреса: 69096, м.Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, кабінет 8.
Ухвала суду від 11.06.2025 про відкриття провадження у справі № 908/1750/25 була надіслана відповідачу до електронного кабінету, про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 11.06.2025.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 11.07.2025 сплинув тридцятиденний строк, наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд визнав надані документи достатніми для всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору.
Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує повне рішення без його проголошення - 04.08.2025.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.
Стислий виклад позицій учасників страви.
Позивач Кіровоградський обласний центр зайнятості звернувся до суду з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» про стягнення заборгованості за договором №260/06 від 03.09.2024 в розмірі 160948,65 грн, яка складається з 150419,30грн суми основного боргу, 10529, 35 грн суми штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 260/06 від 03.09.2024, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом про стягнення суми боргу за невідвантажену продукцію.
Позов заявлено на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625, 626, 655, 712 Цивільного кодексу України.
Відповідач правами, наданими процесуальним законом, зокрема, ст.ст. 42, 165, 169 ГПК України, не скористався, відзив на позов, жодних доказів суду не надав, позицію щодо предмету спору не висловив.
Керуючись положеннями ч. 9 ст. 165 ГПК України, суд вирішив справу за наявними матеріалами.
Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують.
За результатами проведення процедури відкритих торгів закупівлі бензину для потреб Кіровоградського обласного центру зайнятості та його філій у 2024 році, між Кіровоградським обласним центром зайнятості (далі - позивач) і ТОВ «Інкам Фінанс» (далі - відповідач), укладено договір поставки паливно-мастильних матеріалів від 03.09.2024 року № 260/06 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1. договору, відповідач взяв на себе зобов'язання поставити та передати у власність позивачу бензин марки А-95-Євро 5 (код єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 « 09130000-9 Нафта і дистиляти») через мережу АЗС за талонами на пальне номіналом 10, 15, 20л., які випускаються відповідачем, а позивач прийняти і оплатити товар, в асортименті, якості, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікації (додаток № 1); додатками 2, 3 до договору визначено перелік та розміщення АЗС для заправки автотранспорту, що є його невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до пункту 4.1. договору, позивач на підставі наданого відповідачем рахунку на оплату № 0008/0001597 від 04.09.2024 року, 04.09.2024 року здійснив оплату бензину марки А-95 (далі - Товар) в кількості 5950 літрів на загальну суму 318503,50 грн (платіжне доручення № 3895 від 04.09.2024 року).
Позивач своєчасно і в повному обсязі виконав свої зобов'язання відповідно до умов договору.
На підставі видаткової накладної № 0008/0001651 від 04.09.2024 року позивач отримав 333 скретч-картки (номіналом 20 літрів (191 шт) та номіналом 15 літрів (142 шт) на 5950 літрів бензину марки А-95 (за ціною 53,53 грн з ПДВ за 1 літр) для подальшого отримання товару (заправки автомобілів позивача) на автозаправних станціях (далі-АЗС), які вказано у додатках № 2, 3 до договору.
В ході реалізації договору, фактична заправка пальним за отриманими скретч картками проведена в кількості 3140 літрів на загальну суму 168084,20грн.
Починаючи з січня 2025 року позивач не може реалізувати своє право на одержання пального, як визначено у пунктах 5.3. та 5.4. договору, а саме бензину марки А-92 на АЗС - ANP та АВІАС, у зв'язку з відмовою заправити його автомобілі через відсутність бензину, про що за період з 31.01.2025 року до 28.02.2025 року складено 20 актів (копії додаються до позову).
Позивач фактично позбавлений права доотримати бензин на АЗС Відповідача та/чи його партнерів у кількості 2810 літрів на загальну суму 150419,30 грн.
Враховуючи вищевикладене, відповідач порушив прийняті на себе зобов'язання за Договором, визначені в підпунктах 6.4.1. - 6.4.3. договору, в частині забезпечення відпуску пального через мережу АЗС відповідача та/чи його партнерів.
З метою досудового врегулювання спору, позивач звертався до представництва відповідача у м. Кропивницькому з листом № 13-32/95/01 від 12.02.2025, з проханням повідомити про перспективи подальшого виконання відповідачем взятих договірних зобов'язань, лист № 13-32/95/01 від 12.02.2025 направлено Укрпоштою на адресу: вул. Братів Ельворті, 7, оф. 201, м. Кропивницький та на електронну пошту, зазначену в договорі.
Вказаний лист отримано представником відповідача 22.02.2025.
Позивач повторно звертався до відповідача з листом № 13-32/122/13 від 26.02.2025 та повідомив про початок відліку 30 денного строку для застосування штрафу в розмірі 7 відсотків від вартості непоставленого товару у відповідності до пункту 7.3. договору. Лист повернуто з Укрпошти по причині «закінчення строку зберігання».
Позивачем 14.04.2025 за вихідним № 13- 32/257/09 була направлена претензія про повернення коштів, з урахуванням штрафних санкцій.
Претензія, що направлена Укрпоштою за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача, була отримана відповідачем, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення від 25.04.2025 із зазначенням прізвища отримувача. Претензія, що направлена за фактичною адресою відповідача була повернута із позначкою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання».
На момент подачі позову до суду від відповідача відповідей на направлені листи та претензію позивач не отримував.
Зазначене стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідач не спростував викладені обставини, відзив на позовну заяву суду не надав.
Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.
За своєю правовою природою укладений договір між позивачем та відповідачем є договором поставки, до якого застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін згідно з ч.2 ст.712 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі, а також інші юридичні факти.
Аналогічні положення містяться у ст. 174 ГК України.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення закріплені у статті 193 ГК України.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Попри назву (договір про закупівлю за державні кошти), за своєю правовою природою укладений Сторонами є договором поставки до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін згідно ч.2 ст.712 ЦК України.
Згідно із ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно із ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Згідно з пунктом 5.3 договору відпуск товару з АЗС здійснюється за талонами на отримання товару відповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» затверджених постановою Кабінету міністрів України від 20.12.1997 № 1442 (зі змінами) в день звернення замовника на АЗС постачальника та/чи його партнерів, які здійснюють відпуск бензину.
Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п.3 Правил).
Згідно з п.9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку.
Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Згідно з п.3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому. Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у пп.10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.
Відтак, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Відповідно до п. 5.5 договору талон є підставою для заправки автотранспорту замовника на АЗС згідно вказаного об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених талонах вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати замовнику товар іншої марки та/чи в кількості іншій, ніж зазначено в талоні.
Суд установив, що позивач свої зобов'язання за договором виконав у строки та у спосіб, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 №3-30гс13 по справі №5011-42/13539-2012.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений (невідпущений) товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 по справі № 918/631/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідач у порушення вимог ЦК України та ГК України і умов договору добровільно взяті на себе зобов'язання не виконав та не передав у повному обсязі товар.
З огляду на викладене пред'явлена позивачем вимогу про стягнення заборгованості за договором на суму непоставленого (невідпущеного) товару у розмірі 160948,65 грн є обґрунтованою та підтвердженою належними доказами.
Станом на час прийняття рішення судом у справі доказів на підтвердження виконання відповідачем зобов'язання за договором № 260/06 від 03.09.2024 в частині передачі позивачу оплаченої продукції або повернення коштів, сплачених за неї, до суду надано не було надано, а отже вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 160948,65 грн підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 1291 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. ст. 13 та 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, ураховуючи вище встановлені обставини, предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Судові витрати.
Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 2422,40 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (69096, м.Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, кабінет 8, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40308189) на користь Кіровоградського обласного центру зайнятості (25015, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Леоніда Куценка, буд. 12, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 02771569, банк одержувача: Держказначейська служба України, м. Київ (МФО 820172); р/р IBAN: UA408201720355479303700706447 кошти в сумі 160 948 (сто шістдесят тисяч дев'ятсот сорок вісім) гривень 65 копійок, судовий збір 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 04.08.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І.Є. Лєскіна