Ухвала від 04.08.2025 по справі 908/1755/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА

04.08.2025 Справа № 908/1755/25

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко Ірина Вікторівна, розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Переробна компанія “Екомайстер» про забезпечення позову у справі № 908/1755/25

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Переробна компанія “Екомайстер» (69091, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд.71-А, ідентифікаційний код 43341983)

до відповідача: Державного підприємства “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)» (70002, Запорізька обл., м. Вільнянськ, вул. Металістів, буд.1, ідентифікаційний код 08680075)

про стягнення 264 200,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. №1911/08-07/25 від 09.06.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю “Переробна компанія “Екомайстер» до Державного підприємства “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № Г4/105-22 від 15.06.2022 в розмірі 264 200,94 грн, з яких: 187 200,00 грн - основний борг, 60 460,67 грн - інфляційне збільшення, 16 540,27 грн - 3% річних.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 09.06.2025, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1755/25 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду від 16.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1681/25, присвоєно справі номер провадження 19/77/25, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

31.07.2025 через підсистему “Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Переробна компанія “Екомайстер» про забезпечення позову у справі № 908/1755/25, відповідно до змісту якої заявник просить суд:

1. Заяву ТОВ «ПЕРЕРОБНА КОМПАНІЯ «ЕКОМАЙСТЕР» до Державного підприємства «Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)» про забезпечення позову задовольнити;

2. Накласти арешт на грошові кошти Державного підприємства «Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55)» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Державному підприємству «Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55)» у межах суми позовних вимог на загальну суму 264 200,94 грн;

3. Розгляд заяви здійснити у відповідності до ч.1 ст. 140 ГПК України без повідомлення учасників справи.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.07.2025 вказану заяву розподілено до розгляду судді Давиденко І.В.

Згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України:

1. Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

2. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч.1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування забезпечення позову заявник посилається на те, що між позивачем та відповідачем укладено 7 господарських угод, за якими ДП «ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№ 55)» є боржником по відношенню до ТОВ «ПЕРЕРОБНА КОМПАНІЯ «ЕКОМАЙСТЕР». Так, за договором, що є предметом розгляду у цій справі, ДП «ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№ 55)» замовило, і взяло на себе зобов'язання оплатити передбачені договором послуги ТОВ «ПЕРЕРОБНА КОМПАНІЯ «ЕКОМАЙСТЕР». Однак, як і в цій справі, ДП «ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№ 55)» одержавши послуги, власні зобов'язання щодо їх оплати не виконало. У зв'язку з цими обставинами, ДП «ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№ 55)» має перед ТОВ «ПЕРЕРОБНА КОМПАНІЯ «ЕКОМАЙСТЕР» заборгованість по відповідним правочинам на суму 2 172 680,00 грн. Розмір заборгованості підтверджується довідкою про склад дебіторської заборгованості вих.№02/11-92 від 21.07.2025, яка долучена до заяви. Наразі у стані розгляду знаходиться 7 справ (разом з цією), у яких загальна сума заявлених до ДП «ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№ 55)» майнових вимог (не рахуючи судового збору) становить 2 172 680,00 грн.

За твердженням позивача, за вказаних обставин, існує великий ризик вжиття Відповідачем заходів спрямованих на перешкоджання вчиненню виконавчих дій у майбутньому, в тому числі унеможливлення списання грошових коштів.

Також заявник звертає увагу, що з боку ДП “ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№55)» вживається ряд заходів спрямованих на запобігання можливості погашенню боргу перед ТОВ «ПЕРЕРОБНА КОМПАНІЯ «ЕКОМАЙСТЕР», в тому числі по унеможливленню виконання рішень судів на користь постачальника (продавця).

У випадку невжиття обраних заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам Позивача та його інтересам до ухвалення рішення у справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з таких підстав.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Відповідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно ч.ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Так, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд зазначає, що в даному випадку досліджуватися повинна така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Європейський суд з прав людини у справі Горнсбі проти Греції наголошує, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

У пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 Конституційний Суд України також наголошує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог.

До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан правовідносин ускладнити ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У даному випадку, у цій справі між сторонами існує спір щодо стягнення з Державного підприємства “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України» (№ 55)» заборгованості за договором про надання послуг № Г4/105-22 від 15.06.2022 в розмірі 264 200,94 грн, з яких: 187 200,00 грн - основний борг, 60 460,67 грн - інфляційне збільшення, 16 540,27 грн - 3% річних, а також суми судових витрат. Позов обґрунтовано не здійсненням відповідачем оплати виконаних позивачем послуг за договором.

Як встановлено судом, в провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває 7 справ щодо стягнення з Державного підприємства “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України» (№ 55)» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Переробна компанія “Екомайстер» заборгованості за Договорами про надання послуг. Згідно з довідкою про склад дебіторської заборгованості вих. №02/01-92 від 21.07.2025 ДП “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України» (№ 55)» має перед ТОВ “Переробна компанія “Екомайстер» заборгованість по відповідним правочинам на суму 2 172 680,00 грн.

Дослідивши викладені заявником доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв'язку між заявленим заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на кошти відповідача і предметом спору, співмірність і адекватність цих заходів, суд дійшов до висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача в межах суми позову.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештовані кошти фактично перебувають у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ними.

Таким чином, необхідність вжиття заходів забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, з врахуванням предмета спору, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі “Горнсбі проти Греції», від 19 березня 1997 року).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

Вжиття даних заходів до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав учасників справи, що відповідає правовій природі забезпечення позову.

Невжиття вказаних заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовних вимог поновлення порушених прав або інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду та вплинути на виконання цього рішення.

Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме Відповідач необхідну суму грошових коштів.

За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження.

При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх.

У постанові від 21 серпня 2020 року у справі №904/2357/20 Верховний Суд звертає увагу на те, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів наявності у відповідача рахунків у банківських або інших фінансово-кредитних установах інших держав та враховуючи правову позицію викладену касаційним судом у справі №904/2357/20 при розгляді аналогічної заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень ч. 6, ч. 8 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суд, враховуючи положення статті 141 ГПК України, констатує відсутність на час прийняття цієї ухвали відомостей, достатніх для припущення про ймовірність виникнення збитків осіб щодо яких вживаються заходи або будь-яких третіх осіб, та не вбачає необхідності щодо вжиття зустрічного забезпечення, зокрема, за відсутності відповідного клопотання осіб, щодо яких вживаються заходи забезпечення позову.

Відповідно до статті 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч.1).

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів (ч.2). Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч.4).

Згідно з ч.ч. 7-10 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Питання щодо стягнення судового збору за вказаною заявою буде розглянуто за результатами вирішення спору у цій справі.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Переробна компанія “Екомайстер» про забезпечення позову у справі № 908/1755/25 задовольнити частково.

2. З метою забезпечення позову, до набрання рішенням у справі № 908/1755/25 законної сили, накласти арешт на грошові кошти Державного підприємства “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України» (№ 55)» (70002, Запорізька обл., м. Вільнянськ, вул. Металістів, буд. 1, ідентифікаційний код 08680075) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Державному підприємству “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України» (№ 55)» (70002, Запорізька обл., м. Вільнянськ, вул. Металістів, буд. 1, ідентифікаційний код 08680075) у межах суми позовних вимог - 264 200 (двісті шістдесят чотири тисячі двісті) грн. 94 коп.

Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю “Переробна компанія “Екомайстер» (69091, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 71-А, ідентифікаційний код 43341983)

Боржником за даною ухвалою є: Державне підприємство “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України» (№ 55)» (70002, Запорізька обл., м. Вільнянськ, вул. Металістів, буд. 1, ідентифікаційний код 08680075)

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Оригінал ухвали направити на адресу Товариство з обмеженою відповідальністю “Переробна компанія “Екомайстер».

5. Ухвалу суду направити до електронного кабінету підсистеми “Електронний суд» ЄСІКС відповідача.

6. Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

7. Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та відповідно до ч. 8. ст. 140, ст.255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Повний текст ухвали складено та підписано 04.08.2025.

Суддя І.В. Давиденко

Попередній документ
129279067
Наступний документ
129279069
Інформація про рішення:
№ рішення: 129279068
№ справи: 908/1755/25
Дата рішення: 04.08.2025
Дата публікації: 05.08.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (15.08.2025)
Дата надходження: 09.06.2025
Предмет позову: про стягнення 264 200,94 грн.