01.08.2025 Справа № 908/2260/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г. розглянувши заяву вих. № б/н від 22.07.2025 (вх. № 2481/08-07/25 від 24.07.2025) про видачу судового наказу
Заявник: Великобілозерська сільська військова адміністрація Василівського району Запорізької області, (69107, м. Запоріжжя, пр. Собориний, буд. 164, ідентифікаційний код юридичної особи 45057811)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕКС ІНВЕСТ», (юридична адреса: 49600, Дніпропетровстька область, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 206/2, ідентифікаційний код юридичної особи 39821153)
про стягнення 185 704,03 грн.
Без виклику учасників справи
24.07.2025 до Господарського суду Запорізької області звернулася Великобілозерська сільська військова адміністрація Василівського району Запорізької області, м. Запоріжжя із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕКС ІНВЕСТ», м. Дніпро 81 400,00 грн. заборгованості (основного боргу) за непоставлений товар за договором поставки № СК25/126 від 24.11.2022, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ відповідно до п. 7.2 договору в розмірі 76 515,24 грн., інфляційних втрат в розмірі 21 292,40 грн. та 3 % річних в розмірі 6 496,39 грн. Окрім заявленої суми, просить стягнути з боржника 302,80 грн. судового збору за подання до суду заяви про видачу судового наказу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2025 заяву вих. № б/н від 22.07.2025 (вх. № 2481/08-07/25 від 24.07.2025) про видачу судового наказу передано для розгляду судді Зінченко Н.Г.
Розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу, господарський суд дійшов висновку про необхідність направлення справи на розгляд до Господарського суду Сумської області за територіальною підсудністю, з огляду на наступне.
Із змісту заяви про видачу судового наказу, поданої Великобілозерською сільською військовою адміністрацією Василівського району Запорізької області, слідує, що заявник просить стягнути з боржника заборгованість (основного боргу) за непоставлений товар в розмірі 81 400,00 грн. за договором поставки № СК25/126 від 24.11.2022, укладеним між Великобілозерською сільською радою (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕКС ІНВЕСТ» (Постачальник). Окрім того, за порушення умов договору заявник просить на підставі п. 7.2 договору стягнути з боржника на свою користь пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ відповідно до п. 7.2 договору в розмірі 76 515,24 грн., інфляційних втрат в розмірі 21 292,40 грн. та 3 % річних в розмірі 6 496,39 грн.
Заявник зазначив, що на виконання умов договору поставки № СК25/126 від 24.11.2022 стягувачем (Покупцем) перераховано боржнику (Постачальнику) грошові кошти в загальній сумі 300 000,00 грн.
Постачальником видано Покупцю талони (скретч-карти) на дизельне пальне в кількості 144 штуки та бензин в кількості 146 штук на загальну суму 300 000,00 грн.
Станом на червень 2025 року боржник (Постачальник) частково виконав взяті за договором зобов'язання, а саме стягувач отримав на АЗС Постачальника пальне на суму 218 600,00 грн. Всі інші видані Постачальником скретч-картки (талони) на загальну суму 81 400,00 залишились невикористаними з незалежних від Покупця причин.
Згідно зі статтею 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема в порядку наказного провадження.
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, визначені ГПК України.
Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями розділу ІІ ГПК України.
Частиною 1 статті 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці (частина 3 статті 147 ГПК України).
За статтею 149 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.
За загальним правилом позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом (частина 1 статті 27 ГПК України). Частиною 2 наведеної норми передбачено, що для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно частини 4 статті 152 ГПК України суддя, з метою визначення підсудності, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене в заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Частиною 2 ст. 27 ГПК України передбачено, що для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У заяві про видачу судового наказу заявник указав, що місце знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕКС ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 39821153) є: 49600, Дніпропетровстька область, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 206/2.
Частиною 2 ст. 27 ГПК України передбачено, що для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на офіційному сайті Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua, станом на час постановлення судом даної ухвали юридична особа за кодом ЄДРПОУ 32821153 має зареєстроване місцезнаходження за адресою: 49600, Дніпропетровстька область, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 206/2.
Статтею 29 ГПК України передбачено підсудність справ за вибором позивача.
За частиною 1 статті 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Відповідно до частини 5 статті 29 ГПК України позови в спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Тобто, правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких, з урахуванням їх особливостей, можливе лише в певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.
При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов'язання є договірною умовою та узгоджується сторонами в договорі, та в даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, в випадку його визначення в договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов'язок його виконання саме в погодженому сторонами місці.
Предметом вимог у справі № 908/2260/25 є вимога про стягнення грошових коштів (заборгованості за оплачений, але не отриманий товар, та штрафних санкцій, нарахованих за неналежне виконання зобов'язань за договором). Спір про стягнення заборгованості безпосередньо не пов'язаний з місцем виконання договору, оскільки предметом спору є вимога про стягнення коштів, а не спір про зобов'язання поставити обумовлений договором товар тощо.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для застосування положення частини 5 статті 29 ГПК України та про необхідність визначення підсудності спору за загальними правилами.
За правилами, встановленими главою 2 Розділу І ГПК України юрисдикція справ визначається за предметними та суб'єктними ознаками та територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ.
Частина 5 статті 152 ГПК України передбачає, що в разі якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд, не пізніше десяти днів з дня надходження заяви, постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку про наявність підстав для передачі матеріалів даної заяви з додатками за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Дніпропетровської області.
За таких обставин, матеріали даної заяви підлягають направленню за територіальною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області за місцезнаходженням боржника у справі.
Приймаючи до уваги військову агресію Російської Федерації проти України, ведення на території України режиму воєнного стану, складну безпекову ситуацією в місті Запоріжжі, і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, а також з урахуванням надмірного навантаження, яке виходить за межі фізичних можливостей, недостатньою кількістю суддів, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ, суд першої інстанції позбавлений можливості розглянути заяву про видачу судового наказу у строки, передбачені національним законом, а тому відповідна ухвала постановлена судом 01.08.2025.
Керуючись ст., ст. 27, 29, 31, 147, 149, 152 233, 234, 235 ГПК України, суд
Заяву вих. № б/н від 22.07.2025 (вх. № 2481/08-07/25 від 24.07.2025) Великобілозерської сільської військової адміністрації Василівського району Запорізької області, м. Запоріжжя про видачу судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕКС ІНВЕСТ», м. Дніпро 81 400,00 грн. заборгованості (основного боргу) за непоставлений товар за договором поставки № СК25/126 від 24.11.2022, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ відповідно до п. 7.2 договору в розмірі 76 515,24 грн., інфляційних втрат в розмірі 21 292,40 грн. та 3 % річних в розмірі 6 496,39 грн. направити за встановленою територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Дніпропетровської області, (вул. Володимира Винниченка, буд. 1-А, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000) за місцезнаходженням боржника.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Згідно із ч. 2 ст. 235 ГПК України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 255, ст. 256 ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.
Повний текст ухвали складено та підписано 01.08.2025.
Суддя Н.Г. Зінченко