04.08.2025 Справа № 908/2337/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянувши матеріали
позовної заяви: Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Гоголя, буд. 34)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11а, каб. 8)
про стягнення грошових коштів,
30.07.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. №1600-0805-7/55412 від 23.07.2025 засобами поштового зв'язку (вх. № 2561/08-07/25) Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» про стягнення попередньої оплати в розмірі 747 255,20 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 30.07.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2337/25 та визначено до розгляду судді Федько О.А.
Згідно з ч.1 ст.176 ГПК України, до відкриття провадження у справі за правилами позовного провадження (загального або спрощеного) суд встановлює чи є наявними підстави для залишення позовної заяви без руху.
Однією з підстав застосування процесуального механізму залишення позовної заяви без руху згідно ч.1 ст. 174 Кодексу є невідповідність останньої вимогам статей 162, 164 та 172 цього Кодексу.
Розглянувши матеріали зазначеної позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
За приписами ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч. 2 ст. 164 ГПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви.
Виходячи з положень наведених статей, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, необхідно не лише зазначити, а й доводити відповідним чином, що вбачається з положень ст.74 ГПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. До позовної заяви мають бути додані відповідні докази, які підтверджують певні юридичні факти, на які посилається заявник.
У позові позивач посилається на наявність господарських правовідносин, які врегульовані Договорами купівлі-продажу нафтопродуктів №494 від 14.11.2023, №326-СК/11-б/441 від 28.11.2024 та № 329-СК/11-б/446 від 03.12.2024, за умовами яких відповідач зобов'язався передати позивачу у власність товар (бензин) за довірчими документами (скретч-картками). У зв'язку з порушенням відповідачем прийнятих за вказаними договорами зобов'язань невикористаними залишились довірчі документи (скретч-картки) на загальну суму 747 255,20 грн, перелік яких наведений у Додатку №1 до позовної заяви.
Разом з тим позовна заява не містить копій довірчих документів (скретч-картки), які були оплачені та не використанні позивачем, або інших доказів наявності їх у позивача.
Відтак, позивач з метою усунення недоліків позовної заяви має надати до суду належним чином засвідчені копії довірчих документів (скретч-картки), за якими не відбулась поставка нафтопродукту(ів), або інші докази їх наявності у позивача, на вказану у позові суму.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
За змістом ч.ч. 6, 7 ст. 42 ГПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
З викладеного слідує, що вимога щодо надання доказів надсилання копії позову з додатками іншій стороні у справі в першу чергу покликана на необхідність забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом.
Суд наголошує, що дотримання принципу процесуальної рівності сторін, закріпленого статтею 6 Конвенції полягає, серед іншого і в належному інформування сторін про провадження у їхніх справах.
Отже надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами іншим учасникам справи можливе з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи або листом з описом вкладення, що є обов'язком позивача.
Не надсилання копії позову іншим учасникам судового процесу позбавляє цих учасників можливості бути обізнаними про зміст та підстави заявлених позовних вимог, що, в свою чергу, позбавляє можливості подати до суду відзив на позовну заяву (ст. 165 ГПК України).
Подібні висновки викладені в ухвалі КГС ВС від 20.02.2024 року у справі №916/2084/23.
Судом встановлено, що позовна заява вих. №16000-0805-7/55412 від 23.07.2025 подана до суду в паперовій формі, однак доказів направлення копії позову з додатками до неї на адресу відповідача суду не надано.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до відповіді №13158252 від 30.07.2025 підсистеми ЄСІКС ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» з 25.02.2025 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд.
З урахуванням викладеного, позивач з метою усунення недоліків позовної заяви має направити відповідачу копію позовної заяви з додатками до його електронного кабінету або листом з описом вкладення та надати докази направлення до суду.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір».
Згідно положень ч. 1, п.п.1, п.п.2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за розгляд немайнових вимог складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за розгляд майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року в розмірі 3028,00 грн.
Позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру (стягнення 747 255,20 грн).
Ураховуючи наведені вище норми права, судовий збір складає 11 208,83 грн (747 255,20 х 1,5%).
У тексті позову та прохальній його частині позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснює сплату судового збору за наявності бюджетних асигнувань, які є обмеженими.
Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає, що положеннями п.1 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України визначено обов'язковість надання до позовної заяви документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Щодо умов, визначених статтею 8 вказаного закону, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Вказані висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 14.01.2021 по справі №0940/2276/18.
Отже, положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Предметом позову у даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому підстав для розгляду господарським судом питання про відстрочення юридичній особі сплати судового збору відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» немає.
У вказаній вище постанові Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату.
В якості підстави для відстрочення сплати судового збору Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зазначило, що здійснює сплату судового збору за наявності бюджетних асигнувань, які є обмеженими.
Оцінюючи наведені позивачем підстави для відстрочення сплати судового збору, суд зазначає, що такі підстави є оціночними та залежать від доказів, якими обґрунтовується подане клопотання, зокрема, рівень майнового стану сторони. Відтак, позивач заявляючи відповідне клопотання має навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Разом з тим, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подання ним позовної заяви у встановленому законом порядку та розмірі.
Суд зазначає, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст.129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням викладеного, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Таким чином позовна заява подана без додержання вимог, викладених у п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
Приписами частини 3 та 4 ст. 174 ГПК України встановлено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
У Позивача наявний зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС, тому суд направляє дану ухвалу до електронного кабінету такої особи.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вхід.№2561/08-07/25 від 30.07.2025) - залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення даної ухвали, шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви, до якої надати:
- належним чином засвідчені копії довірчих документів (талони/скретч-картки), за якими не відбулась поставка нафтопродукту(ів), або інші докази наявності їх у позивача;
- докази направлення відповідачу копію позовної заяви з додатками до його електронного кабінету або листом з описом вкладення;
- докази сплати судового збору в установлених законом порядку та розмірі (11 208,83 грн).
3. Роз'яснити позивачу, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.
4. Копію ухвали направити до електронного кабінету позивача.
Ухвала підписана 04.08.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.А Федько