вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
23.07.2025 Справа № 904/5536/24
за позовом Самарівської окружної прокуратури, м. Самар, Дніпропетровської області в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002", с. Вільне, Дніпропетровська область
про відшкодування шкоди
Суддя Ярошенко В.І.
Секретар судового засідання Бублич А.В.
Представники:
прокурор: Тавлеєв О.О.;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Сірооченко А.В.
Керівник Новомосковської окружної прокуратури в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002", в якому просить суд стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Вільне-2002" на користь держави збитки, завдані порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря в сумі 2 480 763, 35 грн.
Ухвалою суду від 26.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 13.01.2025.
При дослідженні матеріалів справи, судом встановлено наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 27.12.2024 позовну заяву залишено без руху, запропоновано керівнику Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду докази сплати судового збору в розмірі 29 769, 16 грн.
30.12.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 07.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/5536/24 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 13.01.2025.
В підготовче засідання 13.01.2025 з'явились прокурор та представник відповідача.
Ухвалою суду від 13.01.2025 відкладено підготовче засідання до 03.02.2025.
03.02.2025 від Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) надійшло клопотання про відкладення розгляду справу у зв'язку з необхідністю підготовки відповіді на відзив.
В судове засідання 03.02.2025 з'явились прокурор та представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 03.02.2025 відкладено підготовче засідання до 03.03.2025.
06.02.2025 від Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) надійшла відповідь на відзив.
14.02.2025 від Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
14.02.2025 від Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив.
26.02.2025 від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002" надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи, заява про застосування строку позовної давності.
26.02.2025 від Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області надійшло клопотання про зміну назви органу прокуратури та клопотання про приєднання письмових доказів.
28.02.2025 від Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області надійшли пояснення щодо заперечень відповідача.
03.03.2025 від Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) надійшла заява про розгляд справи без участі представника.
03.03.2025 в судове засідання з'явились прокурор та представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце були повідмолені належним чином.
Ухвалою суду від 03.03.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 31.03.2025.
05.03.2025 від Самарівської окружної прокуратури надійшли пояснення щодо застосування прокурором строку позовної давності та клопотання про поновлення строку для приєднання письмових доказів до матеріалів справи.
31.03.2025 від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002" надійшли заперечення на клопотання про поновлення строку на приєднання письмових доказів до матеріалів справи.
В підготовче засідання 31.03.2025 з'явився прокурор та представник відповідача.
Ухвалою суду від 31.03.2025 відкладено підготовче засідання в межах розумного строку до 28.04.2025, поновлено та визнано поважними причини Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області пропуску строку на приєднання письмових доказів до матеріалів справи.
28.04.2025 від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002"надійшло клопотання про долучення доказів та клопотання про призначення судово-економічної експертизи.
В підготовче засідання 28.04.2025 з'явився прокурор та представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 28.04.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002" про призначення судово економічної експертизи. Клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002" про долучення доказів залишено без розгляду. Закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні по суті на 12.05.2025.
В судове засідання 12.05.2025 позивач не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Про час та місце судового засідання був повідомлений відповідно до положень ГПК України.
В судовому засіданні протокольною ухвалою від 12.05.2025 оголошено перерву до 09.06.2025.
В судове засідання 09.06.2025 з'явився представник відповідача. Прокурор та представник позивача в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце були повідомлені належним чином.
Ухвалою суду від 09.06.2025 розгляд справи відкладено до 07.07.2025.
В судове засідання 07.07.2025 з'явився представник відповідача та прокурор. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце був повідомлені належним чином.
Протокольною ухвалою від 07.07.2025 оголошено перерву до 23.07.2025.
В судове засідання 23.07.2025 з'явився представник відповідача та прокурор. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце був повідомлені належним чином.
Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Тож суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.
Суд наголошує на тому, що сторони скористались своїм правом на подання заяв по суті справи із посиланням на конкретні докази та нормативне обґрунтування своїх правових позицій.
В ході судового засідання 23.07.2025 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.
В судовому засіданні 23.07.2025 ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.
Узагальнена позиція прокурора
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною екологічною інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) у період з 07.12.2021 по 20.12.2021 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма «ВІЛЬНЕ - 2002», за результатами якої складено акт № 519/2.1/21 від 20.12.2021. Вказаним актом зафіксовано порушення, зокрема, здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу (Інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря розроблена у 2019 та у 2021). Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 1223200000-211 терміном дії від 14.05.2021 до 14.05.2031 року (2 група), № 1223200000- 212 від 14.05.2021 термін дії необмежено (3 група), № 1223200000-194 від 22.06.2020, термін дії необмежений (3 група)). Таким чином, підприємство до 21.06.2020 (включно) (проммайданчик № 1-Мехток, проммайданчик № 2 - Гараж, проммайданчик № 3 - адмінбудівля), до 13.05.2021 (включно) (проммайданчик № 4 - свиноферма, проммайданчик № 5 - бригада) здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу), що є порушенням вимог ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». На підставі зазначеного акту, державним інспектором Держекоінспекції винесено припис № 519/2.1/21 від 23.12.2021 відповідно до ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» про усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства. У травні 2023 Держекоінспекцією здійснено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі СТОВ АГРОФІРМА «ВІЛЬНЕ - 2002» в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Таким чином, загальний розмір компенсації збитків за наднормативні викиди в атмосферу СТОВ АГРОФІРМА «ВІЛЬНЕ - 2002» по джерелам викидів (джерело утворення) (проммайданчик № 1-Мехток, проммайданчик № 2-Гараж, проммайданчик № 3-адмінбудівля = 16 931,87 грн.), (проммайданчик № 4-свино-товарна ферма = 2 454 992,57 грн), (проммайданчик № 5-бригада = 8 838,91 грн) складає 2 480 763,35 грн.
Крім того, прокурором вказано на те, що акт перевірки № 519/2.1/21 від 20.12.2021 повністю відповідає приписам ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Про проведення перевірки та її результати відповідач був достовірно обізнаний, що підтверджується відповідним листуванням між Держекоінспекцією та відповідачем: від 27.01.2022 № 27; від 28.01.2022 № 29; від 26.01.2022 № 26; від 28.01.2022 № 28; від 07.03.2022 № 99; від 01.03.2022 № 62; від 07.03.2022 № 98, однак дії посадових осіб Держекоінспекції щодо складання акту перевірки, припису про усунення виявлених порушень, складання розрахунків розміру збитків та пред'явлення претензії щодо добровільного відшкодування збитків відповідачем у визначеному законодавством порядку до теперішнього часу не оскаржувались. Крім того, відповідно до листа № 3-8575-6 Держекоінспекції від 09.12.2024, за результатами перевірки відповідача Держекоінспекцією притягнуто до адміністративної відповідальності посадову особу - інженера з ОНС Гапоненка П.І. та накладено адміністративне стягнення у розмірі 136 грн, який сплачено у добровільному порядку. Таким чином, відповідач, мав усі можливості скористатися правом на оскарження у визначеному законодавством порядку, однак він не вчинив відповідних дій у встановлені законодавством строки, та лише в межах поданого судового позову відповідач фактично намагається переглянути та оскаржити рішення Держекоінспекції, що свідчить про його намір уникнути правових наслідків перевірки без використання передбачених процедур адміністративного або судового оскарження у належний спосіб.
Прокурор заперечуючи твердження відповідач щодо не використання у господарський діяльності відповідача у період з 01.01.2021 по 15.09.2021 свинарники №№ 6, 7, 8, 9, 10 у зв'язку з ремонтними роботами, зазначає, що належним доказом того, що вказані об'єкти не використовувались можуть бути належним чином оформлені документи: акти простою, первинні бухгалтерські та технічні документи (акти форми КБ-2в, КБ-3), акти технічного огляду, журнали обліку та звітності, однак відповідачем належних доказів до суду не надано. Крім того, прокурор звертає увагу, що в акті № 519/2.1/21 від 20.12.2021 відсутні зауваження суб'єкта господарювання, а також відсутній відповідний запис щодо відмови суб'єкта господарювання підписувати акт, що свідчить про те, що позивач погодився порушеннями з встановленими в акті.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про застосування строків позовної давності, прокурор заперечує та вказує на те, що акт за результатами перевірки складено 20.12.2021, тому строк позовної давності у вказаній справі спливає 20.12.2024, а позовна заява подана 19.12.2024.
Узагальнена позиція позивача
Заперечуючи аргументи відповідача позивач вказує на те, що опис негативних наслідків, що настали в результаті порушення вимог законодавства свідчать про забруднення атмосферного повітря. Факти наявності наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря використані для розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті порушення природоохоронного законодавства. Позивач зазначає, що проммайданчик №1-Мехток, проммайданчик №2-Гараж, проммайданчик №3-адмінбудівля, проммайданчик №4-свиноферма, проммайданчик №5-бригада - це назви виробничих майданчиків, відповідно до діючих дозволів № 1223200000-211 , №1223200000-212 , №1223200000-194, а не назви джерел викидів. Викиди забруднюючих речовин відповідачем здійснювались без дозволу на викиди від всіх джерел викидів розміщених на кожному з цих виробничих майданчиків. Детальна інформація про параметри джерел викидів (джерел утворення), зафіксовані у відповідній документації підприємства (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, матеріали дозволу на викид, в тому числі в інвентаризації наявні дані проведення інструментального вимірювання забруднюючих речовин). Розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативне забруднення атмосферного повітря Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002" від проммайданчиків №1-Мехток, №2-Гараж, №3-адмінбудівля, №4-свиноферма, №5-бригада здійснено за параметрами джерела викиду (джерела утворення викидів), зафіксованими у відповідній документації підприємства (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, матеріали дозволу на викид). Всі вказані в розрахунку забруднюючі речовини внесені в збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря (том1) 1 розділ: установки спалювання органічного палива з тепловою потужністю більше 300 МВт, від 50 до 300 МВт, менше 50 МВт, що свідчить про наявність наднормативно викинутих забруднюючих речовини та на які підприємством отримано дозвіл. Позивач зазначає, що за результатами перевірок підприємству неодноразово направлялись запити про надання інформації про часи роботи обладнання по джерелам викидів згідно матеріалів звіту інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, однак підприємством жодної інформації не надано, в тому числі і вказаної довідки. Позивач звертає увагу, що після отримання позову відповідач з метою уникнення відповідальності почав стверджувати, що джерела викидів не працювали. Позивач зазначає, що в ході проведення перевірки інструментально-лабораторні методи контролю не застосовувалися, оскільки факт викидів встановлено з матеріалів інвентаризації викидів. Позивач вказує, що Інспекція не уповноважена на розроблення документів, які передують отриманню дозволу на викиди, зокрема, на проведення суб'єктам господарювання інвентаризації джерел утворення викидів. Інспекція, як орган державного нагляду (контролю), уповноважена лише перевіряти наявність у суб'єкта господарювання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що зроблено Інспекцією під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. З огляду на вищевказане, Інспекцією доведено факт вчинення суб'єктом господарюванням порушень, наявність яких стала підставою для звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди.
Узагальнена позиція відповідача
Відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та вказує на те, що планова перевірка відповідача була проведена з 19.11.2018 по 30.11.2018, що підтверджується актом № 693/2-8-18, а позапланова перевірка проведена 20.11.2019 по 03.12.2019, що підтверджується актом № 826/2-10/19. Крім того, у період з 07.12.2021 по 20.12.2021 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «ВІЛЬНЕ - 2002», за результатами якої складено акт перевірки № 519/2.1/21 від 20.12.2021. Вказаний акт не містить опису фактичних обставин та відповідних доказів, що підтверджують наявність порушення вимог законодавства. Позивачем відображені в акті № 519/2.1/21 джерела викиду: проммайданчик № 1-Мехток, проммайданчик № 2-Гараж, проммайданчик № 3-адмінбудівля, проммайданчик № 4-свино-товарна ферма, проммайданчик № 5, інших джерел викиду не відображено, тому відповідач вважає, що позивачем не вірно визначено загальний розмір компенсації за збитки за наднормові викиди в атмосферу. Також вказаним актом не встановлено потужність джерел викиду № 13, 18, 19, 56, 57, 61, 62, що є необхідним для визначення відомостей щодо номінальної теплової потужності твердопаливних котлів задля віднесення до джерел утворення викидів, для яких необхідне отримання дозволу згідно із Переліком типів устаткування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, до якого у сфері енергетики та переробної промисловості, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16.08.2004 № 317, адже відповідний дозвіл щодо експлуатації котла потрібен коли передбачається перевищення котлом теплової потужності понад 50 МВт. Актом перевірки також не визначено, чи виявлене обладнання є устаткуванням, для якого розроблені вказані нормативи. Відповідач зазначає, що свинарники № 6, 7, 8, 9, 10 не використовувалися в господарській діяльності відповідача з 01.01.2021, не працювали в період з 19.02.2021 до 13.05.2021, що свідчить про невірне встановлення позивачем джерел викидів, їх розмірів, та розміру відшкодування збитків. Звертає увагу суду, що проммайданчик № 1 - Мехток, проммайданчик № 2 - Гараж, проммайданчик № 3 - адмінбудівля, проммайданчик № 4 - свиноферма, проммайданчик №5 - бригада не є джерелами утворення викидів, оскільки в акті № 519/2.1/21 не встановлено яким чином зазначені нежитлові капітальні будівлі стали джерелом утворення викидів, та яка саме забруднююча речовина або суміш таких речовин надходили в атмосферне повітря. Таким чином, акт № 519/2.1/21 не містить фіксування обставин, з якими законодавець пов'язує негативні наслідки для суб'єкта господарювання, а саме наявності викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу. Також, акт № 519/2.1/21 не містить інформації щодо викидів речовин хімічного або біологічного походження, які можуть прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища; актом перевірки не встановлено кількісний та якісний склад можливих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від діяльності відповідача; акт перевірки не містить жодних даних щодо проведення інструментально- лабораторних вимірювань, що в свою чергу не дає можливості встановити факт викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; не містить відомостей про інструментально-лабораторні вимірювань показників складу та властивостей викидів саме об'єктів, щодо яких заявлений позов. Відповідач звертає увагу, що позивач звернувся до відповідача з листом про надання довідки щодо кількості годин роботи джерел викидів в атмосферне повітря 17.02.2022, тобто через три місяця після проведення перевірки та складання акту № 519/2.1/21, розрахунок розмірів відшкодування збитків провів в травні 2023 та претензії з зробленими розрахунками начебто направив відповідачу в червні 2023, тобто через два роки після проведення перевірки та складання акту № 519/2.1/21, і не в межах нового планового (позапланового) заходу, що вказує про зловживання позивачем своїм правом на збирання доказів порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища під час проведення перевірки. Враховуючи вищевикладене, дії відповідача як контролюючого органу суперечать визначеним Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю)» у сфері господарської діяльності» процедурним механізмам щодо порядку проведення перевірок та застосування санкцій до суб'єкта господарювання.
Відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності. Заяву обґрунтовано тим, що позивачем заявлено 19.12.2024 позов про відшкодування збитків за надмірне забруднення атмосферного повітря за період з 12.05.2020 до 21.06.2020 та з 19.02.2021 по13.05.2021 включно. Таким чином, трирічний строк позовної давності за заявленими вимогами спливає 20.06.2023 та 14.05.2024 відповідно.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області у період з 19.11.2018 по 30.11.2018, проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Сільськогосподарським товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002", за результатами якої складено акт № 693/2-8/18. На підставі зазначеного акту, винесено припис від 07.12.2018 відповідно до ст. 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" про усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства. Вказані приписи відповідачем не виконані.
Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області у період з 20.11.2019 по 03.12.2019, проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Сільськогосподарським товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002", за результатами якої складено акт № 826/2-10/19. На підставі зазначеного акту, винесено припис від 09.12.2019 відповідно до ст. 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" про усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства. Вказані приписи відповідачем не виконані.
Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (далі - позивач, Держекоінспекція) у період з 07.12.2021 по 20.12.2021, в присутності уповноваженого представника підприємства - інженера з ОНС Гапоненка П.І., проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Сільськогосподарським товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002", за результатами якої складено акт перевірки № 519/2.1/21 від 20.12.2021.
Зазначений акт складено з дотриманням приписів ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877) та не оскаржений суб'єктом господарювання.
На підставі зазначеного акту, державним інспектором Держекоінспекції винесено Припис № 519/2.1/21 від 23.12.2021 відповідно до ст. 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" про усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства, який вручено під підпис інженеру з ОНС Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002" Гапоненку П.І.
Відповідно до пункту 1 опису виявлених порушень законодавства доданих до акту № 519/2.1/21 від 23.12.2021 позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та пункту 1 Припису № 519/2.1/21 від 23.12.2021, які суб'єктом господарювання не оскаржувались, Держекоінспекцією зафіксовано порушення, зокрема здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу (Інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря розроблена у 2019 та у 2021). Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 1223200000-211 терміном дії від 14.05.2021 до 14.05.2031 року (2 група), № 1223200000- 212 від 14.05.2021 року термін дії необмежено (3 група), № 1223200000-194 від 22.06.2020 року, термін дії необмежений (3 група). Вказаним актом встановлено порушення, а саме: підприємство до 21.06.2020 (включно) (проммайданчик №1-Мехток, проммайданчик №2 - Гараж, проммайданчик №3 - адмінбудівля), до 13.05.2021 року (включно) (проммайданчик №4 - свиноферма, проммайданчик №5 - бригада) здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу), що є порушенням вимог ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Вказаний акт вручено під підпис інженеру з ОНС Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002", який брав участь у проведенні державного нагляду (контролю) 20.12.2021, Гапоненку П.І.
В травні 2023 Держекоінспекцією здійснено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002" в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Загальний розмір збитків за наднормативні викиди в атмосферу Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002" по джерелам викидів (джерело утворення) (проммайданчик № 1-Мехток, проммайданчик № 2-Гараж, проммайданчик № 3-адмінбудівля = 16 931,87 грн.), (проммайданчик № 4-свино-товарна ферма = 2 454 992, 57 грн), (проммайданчик №5 -бригада = 8 838,91 грн.) складає 2 480 763,35 грн.
З метою відшкодування завданої шкоди Держекоінспекцією до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002", поштовим зв'язком надіслано претензії № 2.1/118-ПР від 29.06.2023; № 2.1/119-ПР від 29.06.2023; № 2.1/120-ПР від 29.06.2023, з пропозицією добровільного відшкодування суми завданих збитків навколишньому середовищу. Вищевикладене підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0504584862813 від 04.07.2023. Вказана претензія залишена відповідачем без виконання.
Крім того, відповідно до інформації Держекоінспекції від 09.12.2024 № 3-8575-6, за результатами перевірки Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002" Держекоінспекцією притягнуто до адміністративної відповідальності 1 посадову особу, а саме інженера з ОНС Гапоненка П.І. та накладено адміністративне стягнення у розмірі 136 грн, який сплачено у добровільному порядку.
Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002" нараховані збитки у розмірі 2 480 763, 35 грн, що заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та не сплачені відповідачем, що і є причиною виникнення спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо представництва прокурора в суді
Відповідно до ч. 3 ст. 1311 Конституції України на органи прокуратури покладено обов'язок представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Відповідно до частин 3, 4, 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Частиною 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві обґрунтовує: в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Держава, як суб'єкт публічного права, в особі уповноважених органів також може бути учасником цивільних відносин (ч. 2 ст. 2 ЦК України), у тому числі відносин відшкодування шкоди.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійснені загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності, та господарювання тощо.
Так, згідно п. 1 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного Суду України, прокурори та їх заступники подають позовні заяви саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.
Із урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, підтримка прокуратури однієї з сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, якщо того вимагають захисту інтереси держави (рішення у справі "Корольов проти Російської Федерації"), крім того, поняття "суспільного", "публічного" інтересу ЄСПЛ тлумачить надзвичайно широко: як від інтересу держави загалом до інтересу окремої територіальної громади (рішення у справі "Депаль проти Франції", у справі "Хамер проти Бельгії").
Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї із сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" від 31.03.2005, заява №61517/00, пункт 27).
Водночас, є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява №4254/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного процесу виступають позивач та відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян, які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушення зачіпається інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
Відповідно до ст. 16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави. Основною засадою внутрішньої політики в екологічній сфері є збереження навколишнього природного середовища (ч.1 ст. 9 Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики")
Згідно зі ст. 50 Конституції України кожному гарантується право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Преамбулою та ст. 1 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" визначено, що атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень.
За Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (ст. 5) державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Таким чином, раціональне використання природних ресурсів, зокрема атмосферного повітря, безпосередньо зачіпає інтереси держави, адже є основним завданням та засадою діяльності держави, діяльність якої має бути спрямована на збереженні та відновленні природного стану атмосферного повітря, створенні сприятливих умов для життєдіяльності, забезпеченні екологічної безпеки та запобіганні шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище.
Статтею 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 % грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Крім того, згідно п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 % грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективними планом формування територій громад - 50%, обласних бюджетів та бюджету АРК - 20%.
Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи заходи для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення.
Ненадходження цих коштів до державного та місцевого бюджетів, перешкоджає державі у здійсненні нею зобов'язань щодо відновлення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки держави.
За приписами ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Пунктом 5 мотивувальної частини цього рішення зазначено, що поняття "Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган державної влади чи місцевого самоврядування, на який покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах.
Відповідно до ст.27 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється з метою забезпечення дотримання вимог законодавства про охорону атмосферного повітря місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, посадовими особами цих органів, а також підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
Державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, а також іншими органами виконавчої влади (ст.28 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Пунктом "а" ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, до якої належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря.
Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, відповідно до вимог ст.35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Згідно з статтею 1 цього Закону державний нагляд (контроль) це - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 № 802 створено як юридичну особу публічного права Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) та ліквідовано як юридичну особу публічного права Державну екологічну інспекцію в Дніпропетровській області.
Наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 № 254 затверджено положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) нова редакція (далі - Положення № 254).
Відповідно до п. 1 Положення №254, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Дніпропетровської та Кіровоградської областей.
Пунктом 3 Положення № 254 встановлено, що основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах Дніпропетровської та Кіровоградської областей.
Згідно з п.п. 4 пункту 2 розділу ІІ Положення № 254, Інспекція, зокрема, здійснює нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, зокрема щодо виконання загальнодержавних, галузевих або регіональних природоохоронних програм; наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин; додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря.
Пунктами 9, 10 Положення № 254 передбачено, що Інспекція пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами, виступає позивачем та відповідачем у судах.
З огляду на викладене, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) є органом державної влади, до компетенції якого віднесено звернення із позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002" про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
Верховний суд України у своїй ухвалі від 19.07.2018 (справа №822/1169/17), застосовуючи ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", визначив два виключних випадки, коли прокурор може представляти інтереси держави, а саме: - якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; - у разі відсутності такого органу.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" здійснення такого захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача (така ж правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 04.04.2019 № 914/882/17, від 22.10.2019 № 926/979/19).
При цьому, прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист відповідних прав та інтересів (правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18).
Відповідно до позиції Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, сам факт незвернення до суду органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту державних інтересів, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Таким чином, невжиття органом, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, заходів щодо звернення до суду з належним способом захисту є обставиною, що виправдовує звернення прокурора з позовом до суду та дозволяє виконати субсидіарну роль, з метою поновлення інтересів держави.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначає, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави 22.11.2024 за вихідним № 62-6383ВИХ-24; 04.12.2024 за вихідним № 62-6583ВИХ-24; 05.12.2024 за вихідним № 62-6605ВИХ-24 Новомосковською окружною прокуратурою спрямовано до Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) запит в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" з метою з'ясування факту відшкодування збитків держави, встановлення причин незвернення до суду з позовною заявою про стягнення збитків з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002".
Відповідно до листа Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 09.12.2024 №3-8575-6повідомлено, що вжиття заходів представницького характеру планується.
Разом з цим, у запиті від 05.12.2024 №62-6605ВИХ-24 Новомосковська окружна прокуратура повідомляла Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу про те, що строк позовної давності спливає 20.12.2024. Проте, станом на 19.12.2024 Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу заходи представництва з метою стягнення заподіяних державі збитків фактично не вжито.
Таким чином, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) обізнана про необхідність захисту інтересів держави та мала відповідні повноваження для їх захисту, проте таких заходів не вжила, що відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі зазначеного органу.
Так, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор в даних правовідносинах із дотриманням належної процедури, реалізуючи представницькі повноваження, виконує субсидіарну роль та замінює в судовому провадженні суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту.
У рішенні ЄСПЛ від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" суд наголосив, що засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Подання позову прокурором за таких умов є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави.
Отже, за наявності факту порушення інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), до компетенції якої віднесено повноваження контролю за використанням та охороною природних ресурсів не здійснено достатніх заходів, що спрямовані на захист державних інтересів, зокрема щодо стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002" у судовому порядку збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.
Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Новомосковською окружною прокуратурою листом від 18.12.2024 № 62-6841ВИХ-23 повідомлено Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) та зазначено, що позовна заява буде скерована до суду для розгляду по суті.
Таким чином, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) у зв'язку із неналежним здійсненням наданих повноважень та невжиттям належних заходів до захисту інтересів держави.
Щодо стягнення збитків
Відповідно до положень статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Згідно зі статтею 10 вищезгаданого Закону підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зокрема, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
Згідно з ст.ст. 4, 6, 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" нормування в галузі охорони атмосферного повітря проводиться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог до охорони атмосферного повітря від забруднення та забезпечення екологічної безпеки. Для оцінки стану забруднення атмосферного повітря встановлюються нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря та нормативи гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів у межах населених пунктів, у рекреаційних зонах, в інших місцях проживання, постійного чи тимчасового перебування людей, об'єктах навколишнього природного середовища з метою забезпечення екологічної безпеки громадян і навколишнього природного середовища. Суб'єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря організованими та неорганізованими стаціонарними джерелами викидів, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.
Згідно зі ст.11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.
На підставі акту перевірки № 519/2.1/21 від 20.12.2021, державним інспектором Держекоінспекції винесено Припис № 519/2.1/21 від 23.12.2021 відповідно до ст. 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" про усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства.
Відповідно до пункту 1 опису виявлених порушень законодавства доданих до акту № 519/2.1/21 від 20.12.2021 та пункту 1 Припису № 519/2.1/21 від 23.12.2021, Держекоінспекцією зафіксовано порушення, зокрема здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу (Інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря розроблена у 2019 та у 2021).
Вказаним актом встановлено порушення, а саме: підприємство до 21.06.2020 (включно) здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу (проммайданчик №1-Мехток, проммайданчик №2 - Гараж, проммайданчик №3 - адмінбудівля), до 13.05.2021 року (включно) (проммайданчик №4 - свиноферма, проммайданчик №5 - бригада), що є порушенням вимог ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства описано в пункті 1 опису виявлених порушень.
В акті зазначено, що Інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря розроблена у 2019 та у 2021 році.
Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 1223200000-211 терміном дії від 14.05.2021 до 14.05.2031 року (2 група), № 1223200000- 212 від 14.05.2021 року термін дії необмежено (3 група), № 1223200000-194 від 22.06.2020 року, термін дії необмежений (3 група).
Згідно ч. 5 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Відповідно до п. 1.4. «Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.95 № 7 (далі - Інструкція), інвентаризація включає в себе характеристику технології, газоочисних установок з точки зору утворення і відведення забруднюючих речовин, визначення параметрів стаціонарних джерел викидів, а також характеристику неорганізованих джерел.
Пунктом 1.8. Інструкції, визначено, що у випадку зміни параметрів джерел викидів, зареєстрованих у звіті по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, підприємство, при необхідності, проводить інвентаризацію викидів в повному обсязі або вибірково.
Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві повинен мати такий розділ як «Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин», який надається по технологічному обладнанню, техпроцесу або його етапу:
« 2.4 визначена характеристика джерел утворення забруднюючих речовин.
2.4.1 Характеристика технології виробництва та технологічного обладнання, опис продукції, яка випускається підприємством, основна сировина, що використовується, її хімічний склад по ГОСТу або аналізу заводської лабораторії (дані повинні бути пов'язані з балансовою схемою матеріальних потоків), кількість витраченого основного і резервного палива, його якісні характеристики. При цьому необхідно враховувати наявність у газах, що відходять, забруднюючих речовин, які утворюються в ході ведення технологічного процесу. Визначення забруднюючих речовин, їх кількісних та якісних характеристик надається в додатку N 2 (таблиця 2.1).
2.4.2. Характеристика джерел утворення надається по технологічному обладнанню, техпроцесу або його етапу.»
Відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277,
викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин;
джерело утворення забруднюючих речовин - об'єкт, у якому відбувається утворення забруднюючих речовин, в ході технологічного процесу;
забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я та стан навколишнього природного середовища.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачем зазначає, що проммайданчик № 1-Мехток, проммайданчик № 2-Гараж, проммайданчик № 3-адмінбудівля, проммайданчик № 4-свиноферма, проммайданчик № 5-бригада це назви виробничих майданчиків, відповідно до діючих дозволів № 1223200000-211 , №1223200000-212 , №1223200000-194, а не назви джерел викидів. Викиди забруднюючих речовин здійснюються без дозволу на викиди від всіх джерел викидів розміщених на кожному з цих виробничих майданчиків.
Детальна інформація про параметри джерел викидів (джерел утворення), зафіксовані у відповідній документації підприємства (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, матеріали дозволу на викид, в тому числі в інвентаризації наявні дані проведення інструментального вимірювання забруднюючих речовин).
Позивач, вказує на те, що розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативне забруднення атмосферного повітря Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002" від Проммайданчиків № 1-Мехток, № 2-Гараж, № 3-адмінбудівля, № 4-свиноферма, № 5-бригада здійснено за параметрами джерела викиду (джерела утворення викидів), зафіксованими у відповідній документації підприємства (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, матеріали дозволу на викид).
Крім того, всі вказані в розрахунку забруднюючі речовини внесені в збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря 1 розділ: установки спалювання органічного палива з тепловою потужністю більше 300 МВт, від 50 до 300 МВт, менше 50 МВт, що свідчить про наявність наднормативно викинутих забруднюючих речовини та на які підприємством отримано дозвіл.
За результатами перевірок підприємству неодноразово направлялись запити про надання інформації про часи роботи обладнання по джерелам викидів згідно матеріалів звіту інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, однак підприємством жодної інформації не надано.
Відповідно до п.3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, встановлено, що у разі не надання суб'єктом господарювання інформації протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмового запиту (припису) фактичний час роботи джерела викиду під час розрахунку вважаться 24 години на добу і відповідно враховуються всі джерела викиду.
Відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277, наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються: викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл.
Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлено державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єкта господарювання та/або розрахунковими методами.
В ході проведення перевірки, за результатами аналізу документів, встановлено що підприємство до 21.06.2020 року (включно) (проммайданчик №1-Мехток, проммайданчик №2-Гараж, проммайданчик №3-адмінбудівля), до 13.05.2021 року (включно) (проммайданчик №4-свиноферма, проммайданчик№5-бригада) здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, що є порушенням вимог ст.ст. 10,11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», що підтверджується складеним актом перевірки № 519/2.1/21 від 20.12.2021.
Суд звертає увагу, що Уніфікованою формою акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю), щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів затвердженого наказом від 26.11.2019 року № 450, не передбачено фіксування часу роботи обладнання саме в акті перевірки.
Крім того, як зазначено вище, відповідачем не надано запитуваної інформації щодо часів роботи обладнання по джерелам викидів згідно матеріалів звіту інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Відповідно до пункту 3.7 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, визначено, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за: характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва) або результатами інструментально-лабораторних вимірювань або затвердженими методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
В ході проведення перевірки інструментально-лабораторні методи контролю не застосовувалися, оскільки факт викидів встановлено з матеріалів інвентаризації викидів.
Суд погоджується з твердженнями прокурора, що відповідачем не надано належних доказів в підтвердження того, що відповідачем не використовувалось у господарський діяльності у період з 01.01.2021 по 15.09.2021 свинарники №№ 6, 7, 8, 9, 10 у зв'язку з ремонтними роботами, оскільки відповідачем на надано належним чином оформлених документів оформлені документи: актів простою, первинні бухгалтерські та технічні документи (акти форми КБ-2в, КБ-3), актів технічного огляду, журналів обліку та звітності.
Положеннями статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
В травні 2023 Держекоінспекцією здійснено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002" в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Суд погоджується з твердженням відповідача, що методикою не встановлено строку проведення розрахунку розміру шкоди, яка заподіяна державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Відповідно до інформації Держекоінспекції № 3-8560-6 від 09.12.2024 розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативне забруднення атмосферного повітря Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002" здійснено за параметрами джерел викидів (джерел утворення викидів), зафіксованими у відповідній документації підприємства (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, матеріали дозволу на викиди).
Держекоінспекцією розрахунок розміру відшкодування збитків за наднормативний викид проведено згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277.
Позивач вказує на те, що для проведення розрахунку збитків, які заподіяні державі, Держекоінспекцією неодноразово направлялися листи № 4-259-21 від 13.01.2022, № 4-1326-21 від 17.02.2022) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002" з вимогою надати довідку щодо кількості годин роботи джерел викидів в атмосферне повітря в період з 11.01.2021 по 13.05.2021 включно від джерел викидів відповідно до дозволів на викиди № 1223200000-211; № 1223200000-212 та в період з 17.09.2019 по 21.06.2020 включно від джерел викидів відповідно до дозволів на викиди №1223200000-194.
З урахуванням викладеного, відповідно до п.3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря затвердженої Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277, у разі не надання суб'єктом господарювання інформації протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмового запиту (припису) фактичний час роботи джерела викиду під час розрахунку прийнято вважати 24 годинним на добу.
Однак, відповідно до інформації Держекоінспекції №3-8575-6 від 09.12.2024, запитувану інформацію підприємством не надано.
Загальний розмір компенсації збитків за наднормативні викиди в атмосферу Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002" по джерелам викидів (джерело утворення) (проммайданчик № 1-Мехток, проммайданчик № 2-Гараж, проммайданчик № 3-адмінбудівля = 16 931,87 грн.), (проммайданчик № 4-свино-товарна ферма = 2 454 992, 57 грн), (проммайданчик №5 -бригада = 8 838, 91 грн) складає 2 480 763,35 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що надані відповідачем докази (в тому числі, що свинарники №№ 6, 7, 8, 9, 10 не використовувалися в господарській діяльності відповідача з 01.01.2021 до 15.09.2021) не є належними та достатніми у розумінні ст.ст. 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України щодо спростування розміру та підстав нарахування збитків.
Доказів сплати вищевказаних збитків відповідачем суду не надано.
Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню в повному обсязі (ч.1 ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря").
Згідно з ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Отже, стягнення збитків за наднормативні викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, майнової шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи та шкодою і вини особи, яка завдала шкоду.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного суду від 17.04.2018 року по справі № 909/285/16.
У даному випадку відповідачем здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволів і тим самим він порушував Закон України "Про охорону атмосферного повітря", тобто діяв протиправно і шкідливо.
Факт наднормативного викиду відповідачем забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на такі викиди належним чином встановлений проведеними позивачем перевірками, підтверджується матеріалами справи.
Відповідачем не доведено відсутності своєї вини у заподіянні шкоди наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферу за періодами: з 12.05.2020 по 21.06.2020 та 19.02.2021 по 13.05.2021.
Відтак неправомірність поведінки відповідача, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і заподіяною шкодою та вина відповідача у заподіянні шкоди є доведеними.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно, цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з “Достатність доказів» на нову - “Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування “вірогідність доказів».
Стандарт доказування “вірогідність доказів», на відміну від “достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції» (“J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що “у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування “поза розумним сумнівом» (“beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Аналогічний підхід до стандарту доказування “вірогідність доказів» висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей".
Додатково суд при вирішенні спору звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17, які зводяться до того, що суди, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)). Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що судом встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу; безпосереднього причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об'єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; самої шкоди та вини, суд дійшов висновку, що розмір заявлених позовних вимог є обґрунтованим, доведеним і не спростованим відповідачем, тому підлягає задоволенню та стягненню з відповідача у розмірі 2 480 763, 35 грн.
Щодо тверджень відповідача, що інспекцією не доведено факту утворення викидів забруднюючих речовин від зазначених в акті перевірки джерел утворення викидів, суд зазначає наступне.
Згідно зв ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання.
Відповідно до пункту 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, який затверджено постановою Кабінету міністрів України № 302 від 13.03.2002 дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам - підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі термін
Пунктом 4 Порядку визначено, що для отримання дозволу суб'єкт господарювання: оформляє заяву; готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин; проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання.
Суб'єкт господарювання для розроблення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, може залучати установи, організації та заклади, яким Мінекоенерго надає право на розроблення цих документів.
Суд зазначає, що Інспекція не уповноважена на розроблення документів, які передують отриманню дозволу на викиди, зокрема, на проведення суб'єктам господарювання інвентаризації джерел утворення викидів.
Таким чином, твердження відповідача, що обов'язком Інспекції є проведення Інвентаризації джерел викидів відповідача не є обґрунтованим.
Суд звертає увагу на те, що для отримання дозволу на викиди суб'єкту господарювання необхідно провести інвентаризацію джерел викидів, який для цього може залучити відповідну ліцензовану установу, організацію.
Крім того, згідно зі змісту акта, у відповідача наявна відповідна інвентаризації і в подальшу ним вже отримувались дозволи на викиди.
Враховуючи вищевикладене, Інспекцією доведено факт вчинення суб'єктом господарюванням порушень, наявність яких стала підставою для звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, і такий факт підтверджується сукупністю доказів у справі.
Щодо долучення прокурором копії висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/104-24/47590-ФХЕД від 12.02.2025, суд зазначає наступне.
Звертаючись з клопотання про приєднання письмових доказів (висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/104-24/47590-ФХЕД від 12.02.2025) прокурором вказано на те, що в провадженні СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 120230413500001146, у якому на теперішній час триває досудове розслідування.
В рамках даного кримінального провадження проведено судову інженерно- екологічну експертизу, яку направлено експертом лише в середині лютого 2025 року (вихідний номер супровідного листа №19/104/14/2-6080-2025 від 12.02.2025).
Так, у висновку експерта зазначається, зокрема, що за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002" виявлено наступні недотримання вимог нормативних актів з охорони навколишнього середовища: статті 10, 11, 29 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»; статті 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Крім того, експертом підтверджено збитки, заподіяні Державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел викидів зазначених у Приписах, розрахованих Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).
Відповідач посилався на те, що вказаний висновок не підлягає прийняттю до розгляду, оскільки відсутні відомості про надання дозволу на його розголошення.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 222 КПК України, відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв'язку з участю в ньому, про їх обов'язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.
Отже, ст. 222 КПК України встановлює недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування без отримання дозволу.
Вказана стаття визначає таку заборону саме для осіб яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв'язку з участю в ньому, про їх обов'язок не розголошувати такі відомості без його дозволу.
Крім того, ч. 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Такі дані встановлюються зокрема, висновками експертів (п. 2 ч. 2 ст. 73 ГПК України). Вимоги до висновку експерта встановлені у ст. 98 ГПК України.
В свою чергу, суд враховує, що висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/104-24/47590-ФХЕД від 12.02.2025 надано саме прокурором, і у відповідному обсязі, який прокурор вважає за необхідне, вказаний висновок відповідає вимогам, встановленим ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 73, ст. 98 ГПК України, і враховуючи те, що вказаний висновок надано саме прокурором, як особою, якій надано право подавати відповідні докази, суд дійшов висновку про необхідність прийняття такого доказу, з здійсненням його оцінки у даній справі.
Щодо долученої до матеріалів справи відповіді на відзив поданої Державною екологічної інспекції Придніпровського округу, суд зазначає наступне.
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі, тому їх тлумачення та застосування залежить від практики, і роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 11.11.1996 у справі "Кантоні проти Франції", від 11.04.2013 у справі "Вєренцов проти України").
У рішенні ЄСПЛ у справі "Сутяжник проти Росії" зазначено, що відступи від принципу правової визначеності виправдані лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру, зокрема, відступ від цього принципу допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи. Не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму.
Під правовим пуризмом у практиці ЄСПЛ розуміється невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок; надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
ЄСПЛ звернув увагу, що при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Волчлі проти Франції", від 08.12.2016 у справі "ТзОВ "Фріда" проти України").
Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) було подано відповідь на відзив у строк, установлений судом та у відповідності до вимог процесуального закону, у вказаній відповіді на відзив заявником обґрунтовано підстави необхідності подання такої відповіді на відзив та обґрунтовано підстави долучення відповідних доказів, а тому з метою уникнення правового пуризму в умовах існуючого воєнного стану, з урахуванням дотримання усіх засад господарського судочинства, закріплених у статті 2 ГПК України, суд дійшов висновку про необхідність прийняття до розгляду відповіді на відзив з додатками, та вважає за необхідне надати оцінку долучених доказів з метою встановлення істини у справі та прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає.
Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частинами 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідачем заявлено клопотання про застосування строків позовної давності до вимог позивача.
Зі змісту статті 261 Цивільного кодексу України вбачається, що позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду.
Згідно зі статтею 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно з висновком Верховний Суд у справі №910/2863/17 від 17.04.2018, перебіг позовної давності у спорах, пов'язаних із стягненням завданої природі шкоди, починається з дня складення акта про відповідне порушення. Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення встановленого періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту з плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Законом від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу доповнено пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Також 17.03.2022 набрав чинності Закон від 15.03.2022 №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу доповнено пунктом 19 - «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану продовжуються на строк його дії строки, визначені статтями 257 - 259 ЦКУ (позовна давність, спеціальна позовна давність)».
Принагідно, суд зазначає, що Законом «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» виключено пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення". Тому, лише з дня набрання чинності цим Законом 04.09.2025 відновиться перебіг строків позовної давності, які діяли до введення воєнного стану.
Враховуючи те, що акт за результатами перевірки Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002" складено 20.12.2021, то строк позовної давності у вказаній справі розпочався в момент дії запровадженого карантину, і продовжився під час запровадженого воєнного стану, і відповідно, враховуючи те, що позовну заяву подано прокурором 19.12.2024, відповідний строк позовної давності продовжено в силу прямих законодавчих приписів, у зв?язку з чим на момент подання позову такий строк не сплив, і відповідно, застосуванню судом не підлягає.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в розмірі 29 769,16 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002" (51260, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Вільне, вул. Шкільна, буд. 2, код ЄДРПОУ 32062052) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (50103, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, буд. 92, код ЄДРПОУ 43877118) збитки завдані порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря в сумі 2 480 763,35 грн.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002" (51260, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Вільне, вул. Шкільна, буд. 2, код ЄДРПОУ 32062052) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, код ЄДРПОУ 02909938) витрати по сплаті судового збору в розмірі 29 769,16 грн.
Наказів видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення 04.08.2025
Суддя В.І. Ярошенко