вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
29.07.2025м. ДніпроСправа № 904/2712/25
За позовом Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл.Молодіжна, буд. 1, код ЄДРПОУ 33874388)
до Приватного акціонерного товариства «Електроград» (01014, м. Київ, вул. Миколи Соловцова, буд. 2, офіс 38, код ЄДРПОУ 30734728)
про стягнення 261 030,82 гривень
Суддя Дичко В.О.
Без виклику (повідомлення) учасників справи.
Криворізька міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Електроград» про стягнення 261030,82грн, у тому числі 231 741,83 грн за користування земельною ділянкою та пені в сумі 29288,99 гривень.
Судові витрати просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Приватне акціонерне товариство «Електроград» не сплатило безпідставно збережені кошти за період з 08.08.2023 до 25.09.2023 та не виконало зобов'язання за договором оренди земельної ділянки № 2023572 від 18.09.2023 щодо сплати орендної плати за період з 26.09.2023 до 31.12.2024 року.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/2712/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Згідно з ч.ч. 1, 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно з абз. 1 ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до п. 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (з наступними змінами та доповненнями, далі - Положення), особам, які зареєстрували Електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС), суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з абз. 1 п. 24 Положення підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до п. 42 Положення засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.
В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
Судом з'ясовано, що відповідач має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС, у зв'язку з чим ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2025 про відкриття провадження у справі № 904/2712/25 надіслана до електронного кабінету Приватного акціонерного товариства «Електроград», що підтверджується довідкою Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа (а.с. 71), згідно з якою вказана ухвала суду доставлена до електронного кабінету відповідача 01.06.2025 об 11:14 год.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Отже, Приватне акціонерне товариство «Електроград» повідомлено про розгляд справи належним чином.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2025 про відкриття провадження у справі № 904/2712/25, з урахуванням вимог ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Будь-яких клопотань про продовження зазначеного процесуального строку в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від Приватного акціонерного товариства «Електроград» не надходило, поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з абз. 1 ч. 2 ст. 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приватне акціонерне товариство «Електроград» не скористалось своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, тому господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Ураховуючи предмет та підстави позову в даній справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позовну заяву, так і доказів, у разі їх наявності, чого Приватне акціонерне товариство «Електроград» не зробило, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідач суду також не повідомив.
З огляду на достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, беручи до уваги принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства, передбачені п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, у межах наданих йому повноважень, створив належні умови учасникам судового процесу для реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 «Розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження» цього Кодексу.
Ураховуючи, що Приватне акціонерне товариство «Електроград» не скористалось наданим законом правом на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
З огляду на приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані письмові докази, господарський суд
Предметом доказування в даній справі є обставини фактичного користування земельною ділянкою, сума, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, що залежить від вартості цієї ділянки (її нормативної грошової оцінки), період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави, а також обставини укладення договору оренди земельної ділянки, строк дії договору, розмір орендної плати та строк її внесення, допущення прострочення сплати орендної плати.
Земельна ділянка площею 0,4982 га з кадастровим номером 1211000000:08:158:0022 за місцезнаходженням: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Прорізна, 87/13 є сформованою з 19.12.2017, що підтверджується витягом № НВ-0001063302025 від 26.05.2025 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 12-17).
07 серпня 2018 року за територіальною громадою м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради зареєстровано право власності на зазначену земельну ділянку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1619121312110), що підтверджується інформаційною довідкою №427470494 від 19.05.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с. 34).
Згідно з інформаційною довідкою № 427471707 від 19.05.2025 (а.с. 35) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за вказаною адресою за Приватним акціонерним товариством «Електроград» з 09.10.2013 (номер відомостей про речове право: 2798444) на праві власності зареєстрована нежитлова будівля трансформаторної підстанції літ. З, площею основи 357,7 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 176272712110).
За даними витягу № НВ-0001063302025 від 26.05.2025 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 12-17) цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:158:0022 за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Прорізна, 87/13 віднесено до коду 14.02 Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів передачі електричної енергії, що відповідає розміру ставки орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу (рядок 14.02 додатка 2 до рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу», а.с. 49-54).
У період з 08.08.2023 до 25.09.2023 між Криворізькою міською радою та Приватним акціонерним товариством «Електроград» не існувало договірних правовідносин. При цьому відповідач у зазначений період часу не сплачував за користування земельною ділянкою по вул.Прорізна, 87/13 у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області плату за землю в установленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок позивача, як власника земельної ділянки, грошові кошти в розмірі орендної плати за землю.
Рішенням Криворізької міської ради від 28.07.2023 № 2122 «Про поновлення (подовження) договорів оренди землі» (а.с. 32-33) Приватному акціонерному товариству «Електроград» поновлено (подовжено) строком на 5 років договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:158:0022 площею 0,4982 га із земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, для розміщення трансформаторної підстанції.
18 вересня 2023 року між Криворізькою міською радою (далі - орендодавець) та Приватним акціонерним товариством «Електроград» (далі - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 2023572 (а.с. 28-31, далі - Договір).
Відповідно до пункту 1 Договору орендодавець на підставі рішення Криворізької міської ради від 28.07.2023 № 2122 «Про поновлення (подовження) договорів оренди землі» надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення - за цільовим призначенням - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів передачі електричної та теплової енергії (14.02), для розміщення трансформаторної підстанції, з кадастровим номером 1211000000:08:158:0022, яка розташована на вул. Прорізній, 87/13 у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу.
Згідно з пунктом 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4982 га.
На підставі пункту 3 Договору на земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна: будівля відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (інформаційна довідка від 26.06.2023 № 336915323), право власності зареєстровано 09.10.2013, номер відомостей про речове право: 2798444, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 176272712110, а також інші об'єкти інфраструктури: охоронні зони інженерних мереж.
Згідно з пунктом 4 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 02.11.2022 № 12355/301-22 становить 4 636 199,38 гривень (чотири мільйони шістсот тридцять шість тисяч сто дев'яносто дев'ять грн 38 коп.) та підлягає індексації за 2022 рік - 1,15.
Згідно з пунктом 6 Договору земельна ділянка вважається переданою орендодавцем орендареві з дати внесення відомостей в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до абзацу 1 пункту 7 Договору Договір укладено строком на 5 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладання. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту його державної реєстрації.
Згідно з пунктом 8 Договору орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі відповідно до рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м.Кривого Рогу» в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної згідно рішення міської ради від 26.05.2021 № 523 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу».
Розмір орендної плати не є сталим і змінюється без внесення змін до цього Договору в разі внесення змін до Податкового кодексу України та встановлення Криворізькою міською радою нового розміру ставок плати за землю.
На підставі пункту 9 Договору розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється без внесення змін до цього Договору у разі затвердження Криворізькою міською радою нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста, у зв'язку із проведенням її щорічної індексації та на інших підставах, визначених чинним законодавством України.
Орендар самостійно здійснює індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, після чого самостійно обчислює суму орендної плати щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходження земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.
Згідно з пунктом 11 Договору орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою.
Строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до вимог чинного законодавства України без внесення змін до Договору.
Згідно з пунктом 12 Договору розмір орендної плати переглядається без внесення змін до цього Договору в разі:
- зміни умов господарювання, передбачених Договором;
- зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;
- зміни ставки орендної плати за землю на підставі рішення Криворізької міської ради;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
- зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
- в інших випадках, передбачених законом та цим Договором.
Відповідно до пункту 13 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором:
- у 10-денний строк після останнього дня граничного строку сплати грошового зобов'язання сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим Договором;
- стягується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Термін нарахування пені за прострочення сплати грошового зобов'язання не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, не обмежується і встановлюється від першого дня виникнення прострочення до дня погашення включно.
Згідно з пунктом 14 Договору земельна ділянка передається в оренду для: розміщення трансформаторної підстанції.
Відповідно до пункту 15 Договору цільове призначення земельної ділянки: для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів передачі електричної та теплової енергії (14.02).
Згідно з пунктом 28 Договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення у повному обсязі орендної плати.
На підставі пункту 31 Договору орендар зобов'язаний:
- здійснювати оплату за фактичне користування земельною ділянкою за період від дати закінчення дії договору оренди (державна реєстрація права оренди від 07.08.2018 № 27432102) до дати державної реєстрації права оренди, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства України;
- систематично сплачувати орендну плату в повному обсязі в установлений Договором строк;
- здійснювати оплату за фактичне користування земельною ділянкою за період від дати закінчення дії попереднього договору оренди до дати державної реєстрації права оренди, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства України.
Згідно з пунктом 39 Договору за невиконання або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору.
Згідно з абзацом 1 пункту 41 Договору цей Договір вважається укладеним з дати його підписання сторонами та набирає чинності з моменту державної реєстрації права оренди відповідно до закону.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с. 26, 34) право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:158:0022 (номер запису про інше речове право: 51908857) зареєстровано 26.09.2023 року.
Позивач указує, що в період з 08.08.2023 до 25.09.2023 між Криворізькою міською радою та відповідачем не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:158:0022, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовною вимогою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Електроград» безпідставно збережених коштів за користування зазначеною земельною ділянкою в сумі 21 426,84 грн за вказаний період, а також з позовною вимогою про стягнення з відповідача орендної плати за землю в сумі 210 314,99 грн за період з 26.09.2023 до 31.12.2024 року.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини, що виникли між сторонами у справі, є господарськими зобов'язаннями, тому на підставі ч. 2 ст. 4, ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України до цих правовідносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частинами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Згідно з пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.
Згідно з п.п. 288.1, 288.4, 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, при цьому річна сума платежу залежить від проведеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки та має граничний розмір.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно зі ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 8, 9 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи або особи, які використовують земельні ділянки на праві емфітевзису.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Згідно з п. «в» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
На підставі ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Згідно з абз. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.
Відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Згідно з абз. 1 п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 08.08.2023 до 25.09.2023 Приватне акціонерне товариство «Електроград» фактично користувалось земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:158:0022, однак у встановленому законодавством порядку не оформило речове право на зазначену земельну ділянку.
Верховний Суд, розглядаючи спори в подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу, що предметом регулювання глави 83 «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Верховний Суд, розглядаючи спори в подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на жилий будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику.
Водночас Велика Палата Верховного Суду в п. 38 постанови від 22.06.2021 у справі №200/606/18 звернула увагу, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Таким чином, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Ураховуючи вищевикладене, власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна.
Аналогічну правову позицію викладено в п. 66 постанови Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.
Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об'єкт, стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Подібний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 17.03.2020 у справі №922/2413/19, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18.
Як установлено матеріалами справи № 904/2712/25 (інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а.с. 35), за відповідачем з 09.10.2013 (номер відомостей про речове право: 2798444) на праві власності зареєстрована нежитлова будівля трансформаторної підстанції літ. З, площею основи 357,7 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 176272712110).
При цьому за період з 08.08.2023 до 25.09.2023 між Криворізькою міською радою та Приватним акціонерним товариством «Електроград» не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:158:0022.
Установлені обставини свідчать, що відповідач, як власник об'єкта нерухомого майна, в зазначений період часу користувався вказаною земельною ділянкою, на якій розташоване згадане нерухоме майно, за відсутності оформленого на підставі вимог чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи за користування останньою грошові кошти.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію: у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України (п. 7.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, п. 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19).
Приватне акціонерне товариство «Електроград» не є власником або постійним користувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а її розмір визначається на підставі рішень органів місцевого самоврядування (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14, абз. 1 п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України).
Відповідач, не сплачуючи за період з 08.08.2023 до 25.09.2023 плату за користування земельною ділянкою площею 0,4982 га, фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належні йому грошові кошти.
Таким чином, Криворізька міська рада, як власник сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, унаслідок користування Приватним акціонерним товариством «Електроград» такою земельною ділянкою без оформлення договору оренди за вказаний період часу, має право на компенсацію вартості неотриманої орендної плати в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523 (а.с. 55), яке набуло чинності з 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу.
Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506 (а.с. 49-54), яке набуло чинності з 01.01.2022, установлено ставки плати за землю та пільги із земельного податку на території м. Кривого Рогу, зокрема, ставка орендної плати за земельні ділянки з кодом 14.02 з цільовим призначенням для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів передачі електричної та теплової енергії становить 3% від нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу (рядок 14.02 додатка 2 до рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506).
Відповідно до витягу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №12355/301-22 від 02.11.2022 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (а.с. 25) нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:158:0022 становить 4 636 199,38 гривень.
Згідно з листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 19100/5/04-36-04-15-11 від 22.04.2025 (а.с. 36) за показниками поданої звітності з плати за землю за Приватним акціонерним товариством «Електроград» за користування земельною ділянкою площею 0,4982 га з кадастровим номером 1211000000:08:158:0022 по вул. Прорізна, 87/13 у м. Кривий Ріг станом на 22.04.2025 обліковується заборгованість у розмірі 261 479,54 гривень.
За розрахунком позивача (а.с. 38) за період з 08.08.2023 до 25.09.2023 розмір безпідставно збережених коштів у формі орендної плати за користування відповідачем без оформлення належним чином права користування земельною ділянкою площею 0,4982 га з кадастровим номером 1211000000:08:158:0022 становить 21 426,84 гривень.
За період з 26.09.2023 до 31.12.2024 заборгованість Приватного акціонерного товариства «Електроград» з орендної плати за договором оренди земельної ділянки № 2023572 від 18.09.2023 щодо земельної ділянки площею 0,4982 га з кадастровим номером 1211000000:08:158:0022 становить 210 314,99 грн (а.с. 40, 42), у тому числі за період з 26.09.2023 до 31.12.2023 - 42 208,72грн та за період з 01.01.2024 до 31.12.2024 - 168 106,27 гривень.
Криворізька міська рада також нарахувала та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 29 288,99 грн (а.с. 40, 42), у тому числі за період з 31.10.2023 до 30.04.2025 - 9 472,07 грн, за період з 02.03.2024 до 30.04.2025 - 19 816,92 гривень.
З приводу нарахування пені суд зазначає наступне.
На підставі ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 13 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором:
- у 10-денний строк після останнього дня граничного строку сплати грошового зобов'язання сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим Договором;
- стягується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Термін нарахування пені за прострочення сплати грошового зобов'язання не обмежується і встановлюється від першого дня виникнення прострочення до дня погашення включно.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч.ч. 1, 3 ст. 74, ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену у процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах, у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приватне акціонерне товариство «Електроград» не надало докази, які би спростовували правильність здійснених позивачем нарахувань безпідставно збережених коштів, орендної плати за землю та пені.
За результатами перевірки судом здійснених Криворізькою міською радою розрахунків безпідставно збережених коштів, заборгованості з орендної плати за землю та пені (а.с. 38, 40, 42) арифметичних помилок не виявлено.
З урахуванням установлених обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 261 030,82 грн, у тому числі безпідставно збережені кошти в сумі 21 426,84 грн за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:158:0022 за період з 08.08.2023 до 25.09.2023, заборгованість з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:158:0022 за період з 26.09.2023 до 31.12.2024 у сумі 210 314,99 грн та пеня в сумі 29 288,99 гривень.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в сумі 3 132,37 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовну заяву Криворізької міської ради до Приватного акціонерного товариства «Електроград» про стягнення 261 030,82 грн - задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Електроград» (01014, м. Київ, вул.Миколи Соловцова, буд. 2, офіс 38, код ЄДРПОУ 30734728) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд. 1, код ЄДРПОУ 33874388) 261 030,82 грн (двісті шістдесят одна тисяча тридцять гривень 82 копійки), в тому числі безпідставно збережені кошти в сумі 21 426,84 грн (двадцять одна тисяча чотириста двадцять шість гривень 84 копійки) за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:158:0022 за період з 08.08.2023 до 25.09.2023, заборгованість з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:158:0022 за період з 26.09.2023 до 31.12.2024 у сумі 210 314,99 грн (двісті десять тисяч триста чотирнадцять гривень 99 копійок), пеню в сумі 29 288,99 грн (двадцять дев'ять тисяч двісті вісімдесят вісім гривень 99 копійок), судовий збір у сумі 3 132,37 грн (три тисячі сто тридцять дві гривні 37 копійок).
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 04.08.2025.
Суддя В.О. Дичко