вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"31" липня 2025 р. Cправа № 902/722/25
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни
за участю секретаря судового засідання Багулової Є.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Комунального підприємства "Хмільникводоканал" Хмільницької міської ради, 22000, Вінницька обл., місто Хмільник, вулиця Вугринівська, будинок 130, ідентифікаційний код юридичної особи 36575284
до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця, 21015, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Стрілецька, будинок 87, ідентифікаційний код юридичної особи 08320218
про стягнення 122 912,43 гривень
за участю представників:
від позивача - Продеус Н.І., згідно довіреності
від відповідача - Попатенко С.В., у порядку самопредставництва
До Господарського суду Вінницької області 30.05.2025 року надійшла позовна заява №01-14/185 від 27.05.2025 (вх. № 770/25 від 30.05.2025) Комунального підприємства "Хмільникводоканал" Хмільницької міської ради до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця про стягнення 122 912,43 гривень заборгованості за надані послуги водовідведення, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання послуг з централізованого водовідведення № 220 від 24.01.2024.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2025 року справу розподілено судді Шамшуріній М.В.
Ухвалою від 04.06.2025 суд постановив позовну заяву №01-14/185 від 27.05.2025 (вх. № 770/25 від 30.05.2025) Комунального підприємства "Хмільникводоканал" Хмільницької міської ради залишити без руху із встановленням позивачу строку та способу усунення недоліків позовної заяви.
16.06.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків з додатками №01-14/200 від 12.06.2025 (вх. № 01-34/6408/25 від 16.06.2025).
Ухвалою від 18.06.2025 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 902/722/25, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи № 902/722/25 по суті призначено на 31 липня 2025 року об 11:00.
01.07.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 01.07.2025 (вх. №01-34/6951/25 від 01.07.2025) у якому відповідач заперечив щодо заявлених вимог з підстав зазначених у відзиві, у задоволенні позову просив відмовити.
03.07.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив № б/н від 03.07.2025 (вх. № 01-34/7096/25 від 03.07.2025).
На визначену судом дату у судове засідання з'явились представники обох сторін.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні зазначив про визнання обставин зазначених у позові та зазначив про несплату боргу з огляду на відсутність бюджетних коштів.
У судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору:
Комунальне підприємство "Хмільникводоканал" Хмільницької міської ради звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця про стягнення 122 912,43 гривень заборгованості за надані послуги водовідведення.
На обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що між Комунальним підприємством "Хмільникводоканал" Хмільницької міської ради та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця було укладено договір про надання послуг з централізованого водовідведення № 220 від 24.01.2024.
За твердженням позивача, Комунальним підприємством "Хмільникводоканал" Хмільницької міської ради було надано послуги з централізованого водовідведення Квартирно-експлуатаційному відділу м. Вінниця в листопаді та грудні місяці 2024 р. в належній кількості та якості, що підтверджується наданими звітами про об'єми водовідведення та належним чином оформленими актами здачі - приймання послуг, натомість отримані відповідачем рахунки за надані послуги водовідведення за листопад та грудень 2024 р. залишилися неоплаченими на загальну суму 122 912, 43 гривень.
Позивач зазначив, що звертався до відповідача з листом №01-14/84 від 27.02.2025 р. з вимогою провести оплату заборгованості в сумі 122 912, 43 гривень за надані послуги водовідведення в листопаді та грудні 2024 р.
У відповіді на цей лист відповідач підтвердив заборгованість перед Комунальним підприємством "Хмільникводоканал" Хмільницької міської ради за спожиті послуги водовідведення в сумі 122 912 грн. 43 коп. станом на 01.01.2025 р. та зазначив, що здійснення оплати за послуги, період надання яких припадає на інший бюджетний період, є неможливим та призводить до порушення Бюджетного кодексу України.
Позивач вважає таку позицію безпідставною, оскільки рахунки за листопад та грудень 2024 року були надані відповідачу для оплати завчасно, тому у відповідача було достатньо часу для проведення розрахунків за отримані послуги водовідведення належним чином і в терміни передбачені Бюджетним кодексом України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву підтвердив укладення 24.01.2024 року між сторонами договору про надання послуг з централізованого водовідведення № 220.
Відповідач зазначив, що згідно договору позивачем надавались послуги, а відповідачем здійснювалась своєчасно оплата за них. Водночас, у листопаді - грудні 2024 року, враховуючи значне навантаження на Державний бюджет України в умовах воєнного стану, відсутність фінансування від розпорядників коштів вищого рівня, КЕВ м. Вінниця не здійснено оплату за ці періоди.
Посилаючись на частину 1 статті 23 Бюджетного кодексу України позивач зазначив, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
За твердженням відповідача, КЕВ м. Вінниця є бюджетною установою, яка фінансується виключно з державного бюджету України та заборгованість за договором у розмірі 122 912,43 гривень виникла з незалежних від відповідача обставин, у зв'язку із відсутністю фінансування від розпорядників коштів вищого рівня, введенням воєнного стану на території України та наявністю значної заборгованості за спожиті комунальні послуги та енергоносії у сумі 49 418 218,74 гривень внаслідок недостатнього фінансування в умовах воєнного стану.
З урахуванням наведеного у задоволенні позову відповідач просив відмовити.
У відповіді на відзив позивач зауважив, що зазначені відповідачем причини несплати за надані послуги, а саме відсутність фінансування від розпорядників коштів вищого рівня та введення воєнного стану на території України, не є обставиною, яка звільняє від зобов'язань за договором в частині оплати за надані послуги з централізованого водовідведення.
За позицією позивача, відповідачем у відзиві на позовну заяву не обґрунтовано та не доведено причин несплати за надані послуги з централізованого водовідведення відповідно укладеного договору про надання послуг з централізованого водовідведення №220 від 24 січня 2024 р.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
24.01.2024 між Комунальним підприємством "Хмільникводоканал" Хмільницької міської ради (далі - підприємство, позивач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця (далі - споживач, відповідач) укладено договір № 220 про надання послуг з централізованого водовідведення (далі - договір) (т. 1 а.с. 6-13).
Відповідно до пункту 1.1. договору підприємство зобов'язується надавати споживачу послуги з централізованого водовідведення (ДК 021:2015-90430000-0 Послуги з відведення стічних вод), для потреб військової частини, а споживач зобов'язується оплатити отримані послуги на умовах цього договору. (Прим.: найменування військової частини судом не зазначається з міркувань національної безпеки). Сторони погодили об'єми водовідведення в розмірах, що не перевищують 48000,00 м.куб. в тому числі по місяцях в м.куб. зазначених у цьому пункті на загальну суму 1 025 280,00 грн. з ПДВ (170 880, 00 грн.) за рахунок фінансування загального і спеціального фондів, а саме:
- загальний фонд державного бюджету: 349 470,96 грн. з ПДВ;
- спеціальний фонд державного бюджету, в т.ч. кошти отримані від орендарів та платних споживачів (відновлення понесених видатків): 675 809,01 грн. з ПДВ. Згідно пункту 1.3. договору споживач зобов'язується вносити плату за надані послуги на умовах цього договору, за тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку (п. 5.1.).
За змістом пунктів 4.1.-4.3 договору споживач з 15 по 20 число кожного місяця через відповідальну особу за надання звіту подає у відділ збуту послуг підприємства щомісячний "Звіт про об'єм використаної води та водовідведення" за поточний розрахунковий період. Звіт включає в себе об'єми використаної води та скинутих стоків, визначені за показниками приладів, або за розрахунками виконаними за умовами цього договору п.3.11. Якщо число надання звіту припадає на вихідний день, то звіт подається наступного за вихідним робочого дня. Звітний період не змінюється.
Якщо об'єм використаної води становить менше 6 м.куб. на місяць, то звіт про об'єм використаної води та водовідведення подається споживачем один раз в квартал з 18 по 23 число робочого дня 1 місяця кварталу.
Звіт приймається представником підприємства під розпис, коли об'єм водоспоживання та водовідведення розраховані у відповідності з розділом 3 цього договору і є документом, на підставі якого підприємством виписується рахунок до оплати за спожиті послуги.
Згідно з пунктом 4.5 договору споживач самостійно отримує рахунок під розпис за надані попередньо послуги при поданні звіту.
За умовами пункту 5.1. договору розрахунки за водовідведення здійснюються у відповідності з чинним законодавством України за тарифами встановленими рішенням виконкому Хмільницької міської ради №153 від 16 квітня 2022 року "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що надаються КП "Хмільникводоканал".
Розрахунковим періодом є календарний місяць. Бюджетні установи, інші споживачі тариф за 1 м. куб.- 21,36 грн. У разі зміни зазначених тарифів протягом строку дії цього договору новий розмір тарифів застосовується з моменту його введення в дію про що сторонами укладається додаткова угода до договору.
Пунктом 5.2. договору визначено, що після отримання рахунку, акту здачі-прийняття послуг, акту звірки розрахунків, споживач на протязі 7-х банківських днів проводить оплату шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства, що вказаний в цьому договорі. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за отримані послуги здійснюються протягом 7 (семи) банківських днів з дня отримання споживачем на зазначені цілі бюджетного фінансування на рахунок в межах фінансового зобов'язання поточного року.
Згідно з пунктом 6.2.1. договору споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлений договором строк.
За змістом пункту 8.10 договору всі спірні питання між сторонами розв'язуються шляхом переговорів, при недосягнення згоди у судовому порядку.
Відповідно до пункту 9.1. договір діє з моменту його підписання сторонами до 31 грудня 2024 року включно, разом з тим сторони домовились, що відповідно до статті 631 Цивільного Кодексу України умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення.
Згідно пункту 9.14 договору зміни та доповнення до цього договору вносяться за взаємною згодою сторін та оформляються в письмовій формі шляхом укладання відповідної додаткової угоди, яка підписується уповноваженими представниками обох сторін, скріплюється печатками сторін (за наявності) та є невід'ємною частиною договору. Додатки та додаткові угоди до цього договору підписані сторонами протягом терміну його дії, є невід'ємними частинами цього договору.
29.05.2024 сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору, за змістом якої збільшено тариф з 15 квітня 2024 року та викладено у новій редакції підпункт 5.1 пункту 5 договору:
" 5.1. Розрахунки за водопостачання та водовідведення здійснюються у відповідності з чинним законодавством України за тарифами встановленими рішенням виконавчого комітету Хмільницької міської ради №153 від 16 квітня 2022 року "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що надаються КП "Хмільникводоканал" (за період з 01.01.2024 р. по 14.04.2024 р.) та рішенням виконавчого комітету Хмільницької міської ради Вінницької області від 11 квітня 2024 року №227 “Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються КП "Хмільникводоканал" (за період з 15.04.2024 р.). (Тарифи з ПДВ.) Розрахунковим періодом є календарний місяць.
Категорія споживачаСтоки тариф за 1 м.куб. з 01.01.2024 по 14.04.2024Стоки тариф за 1 м.куб. з 15.04.2024 по 31.12.2024
Бюджетні установи21,36 грн. 32,51 грн.
Інші споживачі21,36 грн. 32,51 грн.
У разі зміни зазначених тарифів протягом строку дії цього договору новий розмір тарифів застосовується з моменту його введення в дію, про що сторонами укладається додаткова угода до цього договору".
Згідно пункту 1.2. Додаткової угоди, у зв'язку зі зміною тарифу на послуги з централізованого водовідведення, сторони дійшли згоди зменшити річний обсяг на 11 046 м3 та зменшити загальну суму договору на 30,86 грн, в т. ч. по загальному фонду державного бюджету на 7,19 грн. , в т. ч. по спеціальному фонду на 23,67грн. та пункт 1.1 договору викласти у новій редакції.
Відповідно до пункту 5 Додаткової угоди сторони домовились, що умови цієї Додаткової угоди застосовуються до відносин, що виникли між сторонами з 15 квітня 2024 року (т. 1 а.с. 77, 89).
Як убачається із матеріалів справи представниками Комунального підприємства "Хмільникводоканал" Хмільницької міської ради та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця складено акти здачі-приймання послуг за листопад та грудень 2024 року (т. 1 а.с. 20-22).
Відповідно до цих актів Комунальним підприємством "Хмільникводоканал" Хмільницької міської ради надано, а Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця як споживачем отримано послуги по водовідведенню:
- згідно з актом здачі-приймання послуг № 1506 за листопад 2024 року у розмірі 1449,27 м.куб. на суму 47 112,86 гривень;
- згідно з актом здачі-приймання послуг № 1507 за листопад 2024 року у розмірі 1180,73 м.куб. на суму 38 383,18 гривень;
- згідно з актом здачі-приймання послуг № 1 за грудень 2024 року у розмірі 2600,26 м.куб. на суму 84 529,25 гривень.
Акти здачі-приймання послуг спільно підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень та скріплені печатками позивача та відповідача.
Загальна сума наданих позивачем відповідачу послуг за актами здачі-приймання послуг № 1506 за листопад 2024 року на суму 47 112,86 гривень, № 1507 за листопад 2024 року на суму 38 383,18 гривень, № 1 за грудень 2024 року на суму 84 529,25 гривень складає 170 025,29 гривень.
Судом установлено, що надання послуг водовідведення Комунальним підприємством "Хмільникводоканал" Хмільницької міської ради Квартирно-експлуатаційному відділу м. Вінниця підтверджується наявними у матеріалах справи актами здачі-приймання послуг № 1506 за листопад 2024 року на суму 47 112,86 гривень, № 1507 за листопад 2024 року на суму 38 383,18 гривень, № 1 за грудень 2024 року на суму 84 529,25 гривень (т. 1 а.с. 20-22), звітами про об'єми водовідведення за листопад 2024 та за грудень 2024 відповідно до договору № 220 від 24.01.2024 (т. 1 а.с. 15, 16), рахунками № 1506 від 22.11.2024 за листопад 2024 на суму 47 112,86 гривень, № 1507 від 26.11.2024 за листопад 2024 на суму 38 383,18 гривень, № 1661 від 28.12.2024 на суму 84 529,25 гривень (т. 1 а.с. 17-19).
Як убачається із рахунку № 1661 від 28.12.2024 за грудень 2024 платником Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця 01.12.2024 сплачено 47 112,86 гривень, сума до сплати становить - 122 912,43 гривень (т. 1 а.с. 19).
Судом установлено, що позивач звертався до відповідача з листом № 01-14/84 від 27.02.2025, у якому просив погасити заборгованість за надані послуги з централізованого водовідведення у розмірі 122 912,43 гривень (т. 1 а.с. 23).
У відповідь на цей лист відповідач у листі від 04.04.2025 року № 573/715 підтвердив наявність боргу перед позивачем у розмірі 122 912,43 гривень та зазначив, що здійснення оплати за послуги, період надання яких припадає на інший бюджетний період є неможливим та призводить до порушення Бюджетного кодексу України (т. 1 а.с. 24-25).
За твердженням позивача, оплату за надані відповідачу послуги водовідведення у листопаді, грудні 2024 у розмірі 122 912,43 гривень відповідачем не здійснено.
Доказів погашення заборгованості у розмірі 122 912,43 гривень матеріали справи не містять.
З огляду на несплату відповідачем заборгованості за послуги централізованого водовідведення в період листопад - грудень 2024 позивач звернувся із цим позовом до суду про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 122 912, 43 гривень.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання послуг з централізованого водовідведення у розмірі 122 912,43 гривень за листопад - грудень 2024 року, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов зазначеного договору в частині своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг водовідведення.
Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.
Здійснюючи правову кваліфікацію спірних правовідносин та вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог, судом враховано таке.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом статі 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 2.2. договору про надання послуг з централізованого водовідведення, укладеного сторонами визначено, що водовідведення - послуга, яка передбачає відведення стічних вод організації, установи, будинку при допомозі санітарно-гігієнічних приладів та каналізаційних мереж або доставкою спеціальним автотранспортом перевізника до колодязів визначених підприємством, в які дозволяється скидати рідкі відходи для подальшої їх переробки.
Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між cторонами договір є договором надання послуг.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно пунктів 32, 33 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України
від 5 липня 2019 р. № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2022 р. № 85) вартість послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення визначається за обсягом спожитих послуг та встановленими відповідно до законодавства тарифами. Плата за послуги розраховується виходячи з розмірів затверджених тарифів та обсягу спожитих послуг, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.
За змістом пунктів 37, 38 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Споживач здійснює оплату спожитих послуг щомісяця в порядку та строки, визначені договором.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як убачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, у той же час відповідач свої зустрічні зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги з водовідведення за листопад, грудень 2024 року у розмірі 122 912, 43 гривень належним чином не виконав.
Обставина отримання рахунків на оплату, підписання актів здачі-прийняття послуг, обсяг наданих послуг за спірний період, їх вартість та сума заборгованості відповідачем визнаються.
Сума заборгованості підтверджується актом звірки розрахунків станом на 01.04.2025 року підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками сторін, у якому відображено сальдо на 01.01.2025 року боргу у сумі 122 912,43 гривень (т. 1 а.с. 87 зворот).
Посилання відповідача на відсутність у нього, як бюджетної установи необхідного фінансування суд відхиляє, оскільки такі обставини не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову.
Положеннями частини 2, 3 статті 13 ЦК України передбачено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Згідно вимог частини 2 статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Аналогічні положення містяться у статті 617 ЦК України.
Відповідно до статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
За висновками Великої Палати Верховного Суду (див.: постанови від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц), зазначений принцип включає, зокрема обов'язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори; сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.
Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до Державної казначейської служби з метою проведення оплати заборгованості за надані послуги водовідведення за листопад-грудень 2024 року у сумі 122 912,43 гривень, відмови органу казначейської служби у реєстрації бюджетних зобов'язань, а також вжиття відповідачем інших належних заходів з метою виконання зобов'язання перед позивачем та недопущення виникнення його прострочення.
Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд звертає увагу, що положеннями частини 2 статті 218 ГК України та статті 617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.
Європейський суд з прав людини у пункті 48 рішення від 30 листопада 2004 року у справі "Бакалов проти України" та в пункті 40 рішення від 18 жовтня 2005 року у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Таким чином, відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання та відповідно підставою для невиконання взятого на себе боржником зобов'язання.
Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Положеннями статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Як убачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, у той же час відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг з водовідведення за листопад - грудень 2024 року у розмірі 122 912,43 гривень належним чином не виконав, внаслідок чого було допущено прострочення у виконанні грошового зобов'язання.
Доказів сплати заявленого до стягнення основного боргу у розмірі 122 912,43 гривень повністю чи частково (платіжні доручення, банківські виписки тощо) матеріали справи не містять, а тому позивач обґрунтовано звернувся з позовом до суду про стягнення несплаченої суми заборгованості у розмірі 122 912,43 гривень.
Приймаючи до уваги, що розмір заявленої до стягнення суми боргу відповідає фактичним обставинам справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 122 912,43 гривень боргу за надані послуги водовідведення за листопад - грудень 2024 року є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).
Під час розгляду справи, судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи викладене, суд не надає детальної відповіді на кожний аргумент та довід учасників справи, оскільки такі доводи та аргументи не впливають на висновки суду у цій справі.
Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 122 912,43 гривень заборгованості за надані послуги водовідведення за листопад - грудень 2024 року є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат судом враховано таке.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 6102 від 26.05.2025 року сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 гривень.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3 028,00 гривень покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця (21015, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Стрілецька, будинок 87, ідентифікаційний код юридичної особи 08320218) на користь Комунального підприємства "Хмільникводоканал" Хмільницької міської ради (22000, Вінницька обл., місто Хмільник, вулиця Вугринівська, будинок 130, ідентифікаційний код юридичної особи 36575284) заборгованість у розмірі 122 912,43 гривень (сто двадцять дві тисячі дев'ятсот дванадцять гривень, 43 копійки) за надані послуги водовідведення та 3 028,00 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень) судових витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.
Повне рішення складено 04 серпня 2025 р.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2, 3 - сторонам до електронного кабінету у системі ЄСІТС.