09.07.2025 року м.Дніпро Справа № 904/1922/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Чус О.В. (доповідач),
судді Кощеєв І.М., Дармін М.О.
секретар судового засідання Солодова І.М.
За участю:
Представник позивача: Богдан С.В. (поза межами суду, з використанням власних технічних засобів) - адвокат
Представник відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2025 (повний текст рішення складено 10.01.2025, суддя Дупляк С.А.) у справі №904/1922/24
за позовом Адвокатського об'єднання "Правовий альянс"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"
про стягнення грошових коштів,
У квітні 2024 року Адвокатське об'єднання "Правовий альянс" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (далі - відповідач) , у якій, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, яка ухвалою від 13.11.2024 прийнята судом до розгляду, позивач просив суд стягнути з відповідача 1.274.069,87 грн основної заборгованості, 284.302,35 пені, 56.207,22 грн трьох процентів річних та 103.425,31 грн інфляційних втрат.
Позов мотивований тим, що між сторонами укладено договір про надання правової допомоги. За твердженням позивача, у період з березня 2023 року до травня 2023 року позивач відповідачу надавав послуги, складалися акти приймання-передачі, проте відповідач не здійснював оплати отриманих від позивача послуг, що і змусило позивача звернутися до суду за захистом порушених прав.
Рішенням господарського суду від 08.01.2025, в даній справі, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 2; ідентифікаційний код 03340920) на користь Адвокатського об'єднання "Правовий альянс" (01010, м. Київ, вул. Острозьких князів, буд. 32/2; ідентифікаційний код 41558229) 1.274.069,87 грн (один мільйон двісті сімдесят чотири тисячі шістдесят дев'ять грн 87 к.) основної заборгованості, 284.302,35 грн (двісті вісімдесят чотири тисячі триста дві грн 35 к.) пені, 56.207,22 грн (п'ятдесят шість тисяч двісті сім грн 22 к.) трьох процентів річних, 103.425,31 грн (сто три тисячі чотириста двадцять п'ять грн 31 к.) інфляційних втрат, 20.616,06 грн (двадцять тисяч шістсот шістнадцять грн 06 к.) судового збору.
Не погодившись з рішенням суду, через систему «Електронний суд», Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 08.01.2025 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимогу повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим у зв'язку із тим, що судом було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Так, 01 червня 2022 року між АО «Правовий Альянс» (Виконавець) та АТ «Дніпропетровськгаз» (Замовник) укладено договір надання правової допомоги № 38S490-9131-22 (далі - «Договір») за яким в порядку та на умовах визначених цим Договором, виконавець зобов'язується надавати комплекс послуг правової допомоги, а замовник приймати та оплачувати їх.
Позивачем не надано доказів отримання завдань від відповідача та доказів інформування про хід виконання завдань. Крім того, позивачем не надано до позовної заяви звітів на підставі яких формувалися акти наданих послуг.
Судом першої інстанції не взявся до уваги той факт, що відповідачем у Господарському суді м. Києва оскаржується дійсність договору на підставі якого АО «Правовий альянс» стягує заборгованість по справі № 904/1922/24.
Крім того, судом першої інстанції відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 904/1922/24.
Так, 15.10.2024 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №904/1922/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/11697/24, предметом спору у якій є визнання договору про надання правової допомоги (на підставі якого обґрунтовується спірна заборгованість) недійсним.
Ухвалою від 13.11.2024 у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено, заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1.274.069,87 грн основної заборгованості, 284.302,35 пені, 56.207,22 грн трьох процентів річних та 103.425,31 грн інфляційних втрат прийнято до розгляду, заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 950.624,00 грн визнано такою, не підлягає прийняттю судом до розгляду. Підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 12.12.2024.
На думку скаржника, судом першої інстанції не взято до уваги наявність підстав для зупинення провадження у даній справі.
30 вересня 2024 року ухвалою Господарського суду міста Києва відкрито провадження у справі № 910/11697/24 за позовною заявою Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до Адвокатського об'єднання «Правовий альянс» про визнання недійсним договору про надання правової допомоги від 01 червня 2022 року № 38S490-9131-22.
Скаржник наполягає, що підставою для зупинення провадження у справі є об'єктивна неможливість розгляду господарської справи до вирішення пов'язаної справи іншим судом.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення.
Рішення у справі № 910/11697/24 безпосереднім чином впливає на рішення у справі № 904/1922/24.
У справах № 910/11697/24 та № 904/1922/24 спірні правовідносини виникають у зв'язку із договором про надання правової допомоги від 01 червня 2022 року № 38S490-9131-22.
Предметом спору у справі № 904/1922/24 є стягнення заборгованості за договором про надання правової допомоги від 01 червня 2022 року № 38S490-9131-22.
Предметом спору у справі № 910/11697/24 є визнання договору про надання правової допомоги від 01 червня 2022 року № 38S490-9131-22 недійсним.
У випадку встановлення факту недійсності вищевказаного договору у межах справи № 910/11697/24, у АО «Правовий альянс» не буде підстав для стягнення заборгованості у межах справи № 904/1922/24.
Предметом справи № 904/1922/24 є стягнення заборгованості, а відтак встановити факт недійсності договору про надання правової допомоги від 01 червня 2022 року № 38S490-9131-22 у межах справи № 904/1922/24 неможливо.
Таким чином, для всебічного, повного, об'єктивного дослідження усіх обставин справи № 904/1922/24, для ухвалення у ній законного, обґрунтованого рішення на теперішній час необхідною умовою є підтвердження чи спростування дійсності договору про надання правової допомоги від 01 червня 2022 року № 38S490-9131-22.
Оскільки підтвердити чи спростувати факт дійсності договору про надання правової допомоги від 01 червня 2022 року № 38S490-9131-22 можливо лише у межах справи № 910/11697/24, то розгляд справи № 904/1922/24 необхідно зупинити до набрання чинності судовим рішенням у справі № 910/11697/24.
Скаржник наголошує, що суд першої інстанції не встановивши факт дійсності договору, а отже наявності договірних зобов'язань ухвалив рішення у справі № 904/1922/24.
Згідно до протоколу автоматичногорозподілу судової справи між суддямивід 30.01.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2025 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/1922/24. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/1922/24.
05.02.2025 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2025 у справі №904/1922/24 - залишено без руху. Рекомендовано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору, на належні реквізити, надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.
18.02.2025 від представника скаржника до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, якою долучено до матеріалів апеляційної скарги докази сплати судового збору у розмірі 30924,08 грн, відповідно до квитанції від 18.02.2025.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2025 у справі №904/1922/24. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 09.07.2025 о 10 год. 00 хв.
07.03.2025 від позивача до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про те, що оскаржуване судове рішення у даній справі є законним та обґрунтованим, прийнятим судом першої інстанції з дотриманням норм процесуального права та при правильному застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Відповідача не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2022 року між Адвокатським об'єднанням «Правовий Альянс» та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» був укладений договір про надання правової допомоги № 38S490-9131-22.
З огляду на умови Договору та на підтвердження фактичного надання правової допомоги Адвокатським об'єднанням «Правовий Альянс» у спірному періоді Позивачем до Суду першої інстанції подано звіт від 31.05.2023 року про надані послуги за Договором про надання правової допомоги за період з 01.05.2023 року по 31.05.2023 року з доказом його направлення на офіційну електронну адресу Відповідача.
Також, на підтвердження реальності надання вказаних послуг позивач до справи долучив зведені звіти про фактичне надходження коштів та розрахунки сум по п. п. 3.1.3, 3.1.2 Договору надання правової допомоги у 1 кварталі 2023 року та у квітні 2023 року. Зазначені зведені звіти про фактичне надходження коштів формувались Відповідачем у відповідності до умов п. 2.3.3, п. 3.4 Договору та направлялися на адресу Позивача.
Таким чином, умовами Договору в рамках якого надавалася у спірному періоді правова допомога, не вимагалося будь-яких додаткових документів, окрім Звітів, на підтвердження надання послуг з правової допомоги, у зв'язку з чим в контексті умов договору Звіти є достатніми доказами наданої правової допомоги та підставою для складання відповідних актів наданих послуг.
Додатково, для підтвердження обставин представництва інтересів відповідача представниками позивача, останній долучив до справи ухвали Господарського суду Дніпропетровської області, Центрального апеляційного господарського суду, Третього апеляційного адміністративного суду, Дніпровського апеляційного суду складені у квітні, травні 2023 року з яких вбачається, що від імені відповідача діяли представники позивача та відповідь Центрального апеляційного господарського суду (лист від 26.06.2024 за вих.№08-09/357/24), зі змісту якої вбачається, що заяви по суті (відзив) у травні 2023 року від імені відповідача підписував представник позивача.
Згідно відповіді Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2024 року №10-04/595/24 на адвокатський запит адвоката АО «Правовий Альянс» Юлії Рудницької від 14.06.2024 р., згідно даних комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» у справах №904/3855/21, 904/315/23, 904/1257/23, 904/1255/23, 904/1643/23, 904/1735/23, 904/535/23, 904/2862/23, 904/414/23, 904/2700/23 у якості представника АТ «Дніпропетровськгаз» підписувала та подавала документи адвокат АО «Правовий Альянс» Кузьміна Ірина Сергіївна. У справі №904/1740/23 підписантом була адвокат АО «Правовий Альянс» Юлія Рудницька, а згідно даних протоколу судового засідання від 17.05.2023 у справі №904/833/23 представником АТ «Дніпропетровськгаз» виступала також адвокат АО «Правовий Альянс» Кузьміна Ірина Сергіївна.
АТ «Дніпропетровськгаз», не відкликаючи довіреності, не повідомляючи про будь-які наміри змінити договірні відносини чи порядок надання та отримання юридичних послуг, отримувало в березні - травні 2023 року правову допомогу від Адвокатського об'єднання «Правовий Альянс», яка, наголошуємо, у повній відповідності до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та згідно з положеннями Договору полягала не лише у написанні процесуальних документів, а згідно з п.1.2 вказаного Договору охоплювала серед інших наступні види послуг: вивчення матеріалів справи; моніторинг діючого законодавства; опрацювання вхідної кореспонденції; підготовка стратегії захисту інтересів замовника; узагальнюючі консультації з питань українського законодавства, яким регулюються господарські, адміністративні, цивільні, земельні, фінансові, трудові та інші види правовідносин; узагальнюючі консультації з питань господарського, фінансового, банківського, цивільного та інших галузей права України, в межах, що стосується діяльності Замовника; аналіз судової практики в частині, що стосується діяльності Замовника, надання Замовнику практичних пропозицій та рекомендацій за наслідками такого аналізу.
Водночас, умовами Договору надання правової допомоги не передбачено обов'язку Позивача надавати послуги лише за завданням отриманим від відповідача та щодо будь-якого погодження чи ознайомлення Відповідача з позицією захисту, як і будь- якого письмового викладення аргументів та доводів при побудові стратегії захисту інтересів клієнта у справі, що спростовує протилежні твердження Відповідача.
Також, вищезазначеним спростовуються і твердження Відповідача відносно того, що Позивачем не надано до позовної заяви звітів на підставі яких формувалися акти наданих послуг.
При цьому, ототожнення Відповідачем процесу надання звітів в електронному вигляді і електронних документів є помилковим оскільки Договором не встановлено формування звітів як електронних документів. Договір не містить інших особливих умов щодо порядку оформлення звітів ніж ті, що викладені у п. 3.4, а саме: «...звіти працівників Виконавця про фактично надані послуги надаються в електронному вигляді.».
Позивач наголошує, що правова допомога включає не лише складення процесуальних документів та участі у судових засіданнях, а і аналіз законодавства, матеріалів справи, судової практики та позицій Верховного Суду у справах щодо подібних правовідносин. (аналогічна правова позиція міститься у поставах Верховного суду, зокрема, у справах № 905/493/22 від 06.12.2023 та у справі №910/789/21 від 19.01.2022)
Вартість отриманих Замовником юридичних послуг за спірний період було розраховано Виконавцем на підставі пунктів 3.1.1 та 3.3.1 Договору, згідно яких щомісячна плата за отримання правової допомоги у розмірі 950 624,00 грн. перераховується Замовником на рахунок Виконавця на умовах передоплати не пізніше 1-го числа місяця в якому будуть надаватись послуги, а також на підставі наданої Позивачу Відповідачем інформації та зведених звітів про фактичне надходження коштів та розрахунків сум за пунктами 3.1.2 та 3.1.3 Договору, що в подальшому оформлено Актами наданих послуг на загальну суму 1 274 069,87 грн.
У відповідності до п. 3.5. Договору зазначені акти наданих послуг за спірний період були направлені Виконавцем Замовнику в електронному вигляді за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc» з використанням гарантованої доставки, що підтверджується наявними у матеріалах справи протоколами руху документів.
З даних протоколів вбачається, що вищезазначені акти прийняті та затверджені Відповідачем без жодних зауважень та застережень. Зазначена обставина підтверджується і самими актами у верхньому правому куті яких міститься інформація про те, що «документ прийнято контрагентом» та підписано електронним підписом Відповідача.
Враховуючи той факт, що з боку Замовника юридичних послуг мотивованої відмови від підписання актів приймання-передачі послуг в строк, передбачений пунктом 3.4 Договору, не надходило, послуги за Договором вважаються наданими Виконавцем і прийнятими Замовником в обсязі та на умовах, зазначених в цих актах.
На думку позивача, АТ «Дніпропетровськгаз» отримало у спірному періоді послуги, передбачені умовами Договору, надані належним чином Позивачем, проте Відповідач не здійснив їх оплату, що свідчить про порушення ним умов Договору та прострочення виконання господарського зобов'язання.
Відповідач не надав до суду першої інстанції контррозрахунку нарахованих Позивачем сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення виконання договірного зобов'язання; про незгоду із розрахунками позивача суд не повідомив.
Натомість подав клопотання про зменшення розміру пені, 3% річних та інфляції до 1 грн. відмовляючи у задоволенні якого судом правомірно зазначено, що належні до сплати штрафні санкції у даному випадку не є надмірно великими (пеня складає лише 22,31 % від суми основної заборгованості). Навпаки, тривале невиконання грошового зобов'язання з боку відповідача має негативний характер для позивача та суперечить як домовленостям сторін, так і положенням законодавства щодо належного виконання взятих на себе зобов'язань, а тому висновок відповідача, що саме нарахована позивачем неустойка носить караючий характер є необґрунтованим.
Також позивач зазначає, що зупинення провадження у справі №904/1922/24 призвело б до грубого порушення права Позивача на судовий захист в межах процесуальних строків передбачених процесуальним законодавством, оскільки наявні в справі докази були достатніми для прийняття рішення по суті спору. При цьому, негативні наслідки для Позивача від зупинення провадження у справі є очевидними та такими, що не будуть поновлені після винесення рішення у даній справі.
Оскільки Договір був укладений та виконувався сторонами, твердження Відповідача щодо недійсності вказаного правочину суперечать попередній його поведінці та свідчать про намагання останнього уникнути відповідальності за невиконання договірних зобов'язань.
АТ «Дніпропетровськгаз» повинно виконати взяті на себе згідно умов Договору надання правової допомоги №38S490-9131-22 від 01.06.2022 року договірні зобов'язання і сплатити заборгованість перед АО «Правовий Альянс», та слідуючи принципу добросовісності в цивільному законодавстві не має вчиняти дії, що суперечать попередній поведінці.
Позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 відмовлено у задоволенні позову АТ «Дніпропетровськгаз» до АО «Правовий Альянс» у справі № 910/11697/24 про визнання правочину недійсним (нікчемним).
Просить залишити апеляційну скаргу АТ «Дніпропетровськгаз» без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2025 у справі № 904/1922/24 без змін.
09.07.2025 від скаржника/відповідача до ЦАГС надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням у відрядженні у м. Луцьк повноважного представника відповідача/адвокат Явтух О.Г.
Щодо клопотання скаржника про відкладення розгляду справи суд зазначає таке.
Як вбачається з поданого скаржником 09.07.2025 клопотання про відкладення розгляду справи, останній обізнаний про день, час та місце даного судового засідання.
Відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
У свою чергу суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 922/1200/18, від 04.06.2020 у справі № 914/6968/16.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання скаржника про відкладення розгляду справи та вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у даному судовому засіданні.
У судовому засіданні 09.07.2025 проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) по справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2022 між позивачем (далі - позивач, виконавець) та відповідачем (далі - відповідач, замовник) був укладений договір №38S409-9131-22 надання правової допомоги (далі - договір). (а.с. 18-20 т 1)
Відповідно до п. 1.1 умов якого в порядку та на умовах визначених цим договором, виконавець зобов'язується надавати комплекс послуг правової допомоги, а замовник приймати та оплачувати їх.
У пункті 3.1 договору визначено, що вартість послуг виконавця, з урахуванням ПДВ 20%, складається з:
3.1.1. щомісячної плати за отримання правової допомоги у розмірі 950.624,00 грн;
3.1.2. плати, що розраховується як 12% від стягнутих та/або перерахованих на користь замовника, внаслідок претензійно-позовної роботи виконавця, коштів штрафних та/або фінансових санкцій (інфляційних нарахувань, проценти річні, пеня);
3.1.3. плати, що розраховується як 10% від стягнутих та/або перерахованих на користь замовника, внаслідок позовної роботи виконавця, коштів за необліковані об'єми (обсяги) природного газу.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє в частині надання послуг з 01.06.2022 по 31.12.2025 включно, а в частині проведення розрахунків - до їх остаточного завершення (п. 5.1 договору).
В якості доказів наданих послуг на загальну суму 1.274.069,87 грн позивач до справи долучив акти надання послуг (а.с. 10-13 т.1), а саме:
акт надання послуг №АОЯ83000069 від 31.03.2023 на суму 83.604,90 грн;
акт надання послуг №АОЯ83000131 від 30.04.2023 на суму 87.123,20 грн;
акт надання послуг №АОЯ83000154 від 31.05.2023 на суму 152.717,77 грн;
акт надання послуг №АОЯ83000129 від 31.05.2023 на суму 950.624,00 грн.
Оскільки відповідача не здійснив оплату отриманих від позивача послуг, останній звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виснував, що право вимоги заборгованості (1.274.069,87 грн основної заборгованості, 284.302,35 пені, 56.207,22 грн трьох процентів річних та 103.425,31 грн інфляційних втрат) позивач набув за договором №38S409-9131-22 від 01.06.2024 про надання правової допомоги.
Обставини надання послуг позивачем відповідачу у загальному розмірі 1.274.069,87 грн встановлені матеріалами справи та судом визнають доведеними. Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1.274.069,87 грн є доведеними та такими, що підлягають задоволенню. Розрахунок пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат є арифметично та методологічно правильними, а вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Суд не вбачав підстав для зменшення заявленої до стягнення позивачем суми 3% річних та інфляційних втрат. Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів того, що прострочення відповідача сталося з вини позивача.
Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач посилається на наявність заборгованості відповідача за юридичні послуги отримані за Договором у сумі 1.274.069,87 грн основної заборгованості, прострочення їх оплати стало підставою для нарахування пені у розмірі 284.302,35 грн , 56.207,22 грн трьох процентів річних та 103.425,31 грн інфляційних втрат.
Нормами статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Згідно із статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Сторонами у договорі чітко погоджено порядок надання послуг, обсяг та відповідно порядок оплати. Умовами договору передбачено подання позивачем звітів про фактично надані послуги в електронному вигляді.
Матеріалами справи підтверджується направлення засобами електронного зв'язку таких звітів за спірний період, як це передбачено умовами договору. (а.с. 14, 17 т. 1)
Так, на підтвердження фактичного надання правової допомоги Адвокатським об'єднанням «Правовий Альянс» у спірному періоді Позивачем до долучено до матеріалів справи звіт від 31.05.2023 року про надані послуги за Договором про надання правової допомоги за період з 01.05.2023 року по 31.05.2023 року з доказом його направлення на офіційну електронну адресу Відповідача. (а.с. 61-67 т 1)
Як вбачається з наявного у матеріалах справи скріншоту з електронної пошти працівника АО «Правовий Альянс» ОСОБА_1 зазначений звіт було направлено Позивачем Відповідачу 05.06.2023 о 12:34 год. (а.с. 68 т 1)
Зокрема, у звіті за травень 2023 року зазначено, що працівниками АО «Правовий альянс», які надавали юридичні послуги АТ «Дніпропетровськгаз» були адвокати Кузьміна Ірина Сергіївна, Костенко Олександр Вікторович та Лебеденко Андрій Олександрович. Виконавцем витрачено 210 людино-годин згідно Договору.
Також, на підтвердження реальності надання вказаних послуг позивач до справи долучив зведені звіти про фактичне надходження коштів та розрахунки сум по п. п. 3.1.3, 3.1.2 Договору надання правової допомоги у 1 кварталі 2023 року та у квітні 2023 року. Зазначені зведені звіти про фактичне надходження коштів формувались Відповідачем у відповідності до умов п. 2.3.3, п. 3.4 Договору та направлялися на адресу Позивача. (а.с 69-71 т 1)
Колегія суддів дійшла висновку, що згідно з умовами Договору, в межах якого надавалась правова допомога у спірному періоді, не передбачалося обов'язку надання будь-яких інших документів, окрім Звітів, для підтвердження факту надання таких послуг. Відтак, у контексті положень договору, Звіти є належним та достатнім доказом надання правової допомоги і підставою для оформлення відповідних актів наданих послуг.
Водночас, положення Договору про надання правової допомоги не містять вимог щодо обов'язковості надання послуг виключно на підставі завдання, отриманого від Відповідача, а також не передбачають погодження чи ознайомлення Відповідача з правовою позицією, як і обов'язку письмового викладення аргументів і доводів при формуванні стратегії захисту інтересів клієнта у справі, що спростовує протилежні твердження Відповідача/скаржника.
Також, сторони погодили в договорі (п.3.4), що Виконавець щомісячно, до 5 числа місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику у електронному вигляді Акти приймання-передачі послуг, що складені на підставі звітів працівників Виконавця.
Як вбачається з матеріалів справи, в якості доказів наданих послуг на загальну суму 1.274.069,87 грн позивач до справи долучив акти надання послуг, а саме: акт надання послуг №АОЯ83000069 від 31.03.2023 на суму 83.604,90 грн; акт надання послуг №АОЯ83000131 від 30.04.2023 на суму 87.123,20 грн; акт надання послуг №АОЯ83000154 від 31.05.2023 на суму 152.717,77 грн; акт надання послуг №АОЯ83000129 від 31.05.2023 на суму 950.624,00 грн. (а.с. 10-13 т 1)
Вказані акти підписані кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників сторін.
Як передбачено п. 3.4. договору, якщо до 20 числа місяця, наступного за звітним, Виконавець не одержить від Замовника підписаний Акт приймання-передачі або мотивовану відмову від його підписання, Сторони визнають, що Акт приймання-передачі послуг вважається підписаним, а Послуги наданими Виконавцем і прийнятими Замовником в обсязі і на умовах, зазначених у такому Акті приймання-передачі.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем відповідного належного реагування на отримані від позивача звіти та акти здійснено не було та протягом строку визначеного п. 3.4. договору не повідомлено позивача про обґрунтовані зауваження щодо наданих відповідачем послуг.
Як доречно зазначено судом першої інстанції, у відповідності до положень п. 3.5 договору акти приймання-передачі послуг за період з березня 2023 року до травня 2023 року скріплені електронними підписаними кожної із сторін; акти приймання-передачі (які скріплені електронними підписами кожної із сторін), за умовами п. 3.4 договору, складаються на підставі звітів працівників виконавця. Тобто, підписуючи акт приймання-передачі, зокрема, сторона відповідача визнає ознайомлення зі звітом працівників позивача і погодження з ним (звітом); положеннями договору (п. п. 3.4, 3.5) закріплено право відповідача відмовитися від підписання актів приймання-передачі послуг, у разі наявності мотивів для такої відмови, проте таким правом відповідач не скористався, що свідчить про згоду з обсягом та вартістю послуг, наданих позивачем у спірний період; в силу приписів п.п. 2.3.3 п. 2.3 договору замовник (тобто відповідач) зобов'язаний щокварталу, в строк до 3 (третього) числа місяця наступного за звітним кварталом, надавати виконавцю інформацію про розмір коштів, які надійшли зі сплати штрафних та/або фінансових санкцій, а також суму коштів за необліковані об'єми (обсяги) природного газу, фактично зарахованих на рахунок замовника за звітний період. Тобто, підставою для складання актів №АОЯ83000069 від 31.03.2023 на суму 83.604,90 грн, №АОЯ83000131 від 30.04.2023 на суму 87.123,20 грн та №АОЯ83000154 від 31.05.2023 на суму 152.717,77 грн є інформація надана саме відповідачем позивачу.
Таким чином, обставини надання послуг позивачем відповідачу у загальному розмірі 1.274.069,87 грн є доведеними.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Строк розрахунку за договором визначено у п. 3.3 договору.
Так, підпунктом 3.3.1 визначено - щомісячна оплата за отримання правової допомоги (п. 3.1.1 договору) перераховується замовником на рахунок виконавця на умовах передоплати не пізніше 1-го числа місяця в якому будуть надаватися послуги.
Підпунктом 3.3.2. плата, передбачена пунктом 3.1.2 та пунктом 3.1.3 цього договору перераховується замовником виконавцю щоквартально, до 10 числа місяця, наступного за кварталом, в якому відбулося фактичне зарахування на банківський рахунок замовника коштів штрафних та/або фінансових санкцій, чи коштів вартості необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно з положеннями п. 3.1 договору строк оплати за актом надання послуг №АОЯ83000129 від 31.05.2023 на суму 950.624,00 грн є таким, що настав 01.05.2023, як то передбачено у п.п. 3.3.1 договору.
За актом надання послуг №АОЯ83000069 від 31.03.2023 на суму 83.604,90 грн строк оплати послуг є таким, що настав 10.04.2023, оскільки даний акт складений за підсумками першого кварталу 2023 року, що випливає зі зведеного звіту про фактичне надходження коштів та розрахунок сум по п. п. 3.1.2, 3.1.3 договору №38S490-9131-22 про надання правової допомоги у 1 кварталі 2023 року і строк оплати розрахований у відповідності до п.п. 3.3.2 договору.
За актами надання послуг №АОЯ83000131 від 30.04.2023 на суму 87.123,20 грн та №АОЯ83000154 від 31.05.2023 на суму 152.717,77 грн строк оплати наданих послуг є таким, що настав 10.06.2023, оскільки вказані акти фактично складені за підсумками роботи у другому кварталі 2023 року і строк оплати розрахований у відповідності до п.п. 3.3.2 договору.
Отже, строк оплати послуг за спірну суму заборгованість (1.274.069,87 грн) є таким, що настав.
Відповідач під час вирішення спору у цій справі не надав, а відтак матеріали справи не містять доказів, які підтверджують оплату послуг у розмірі 1.274.069,87 грн.
Колегія суддів дійшла висновку, що АТ «Дніпропетровськгаз» у спірному періоді отримало послуги, передбачені умовами Договору, які були належним чином надані Позивачем. Водночас, Відповідач не здійснив оплату за надані послуги, що свідчить про порушення ним умов Договору та прострочення виконання господарського зобов'язання.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Пунктом 4.2 договору визначено, що у випадку порушення строків оплати послуг, що надаються виконавцем замовнику, замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно дод ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки прострочення оплати грошового зобов'язання мало місце, позивач обґрунтовано нарахував пеню, 3% річних та інфляційні втрати за період прострочення.
Відповідач не надав до суду першої інстанції контррозрахунку нарахованих Позивачем сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення виконання договірного зобов'язання.
У результаті перевірки розрахунків пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат колегія суддів дійшла висновку, що вони здійснені арифметично та методологічно вірно, а відтак підлягають стягненню: пеня у розмірі 284 302,35 грн (за загальний період прострочення з 11.04.2023 по 01.11.2023), 3% річних у сумі 56 207,22 грн (за той самий період), а також інфляційні втрати у розмірі 103 425,31 грн (за період з квітня 2023 року по вересень 2024 року).
Щодо тверджень Відповідача/скаржника відносно наявності підстав для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/11697/24, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.2024 від відповідача до суду першої інстанції надійшло клопотання, у якому останній просить зупинити провадження у справі №904/1922/24 до набрання законної сили судового рішення у справі №910/11697/24.
Ухвалою Господарського Дніпропетровської області суду від 13.11.2024, зокрема, у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4, 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України).
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, з іншою справою, що розглядається судом; 2) чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Оцінивши клопотання Відповідача, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав, які б унеможливлювали самостійне встановлення обставин виконання або невиконання Відповідачем зобов'язань за Договором про надання правової допомоги №38S490-9131-22 від 01.06.2022, зокрема щодо своєчасної та повної оплати юридичних послуг, наданих у березні - травні 2023 року на загальну суму 1 274 069,87 грн, на підставі наявних у матеріалах справи доказів та вирішення спору по суті.
Колегією суддів встановлено, що 30 вересня 2024 року ухвалою Господарського суду міста Києва відкрито провадження у справі № 910/11697/24 за позовною заявою Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до Адвокатського об'єднання «Правовий альянс» про визнання недійсним договору про надання правової допомоги від 01 червня 2022 року № 38S490-9131-22.
Предметом спору у справі № 910/11697/24 є визнання договору про надання правової допомоги від 01 червня 2022 року № 38S490-9131-22 недійсним.
Скаржник наполягає, що предметом справи № 904/1922/24 є стягнення заборгованості, а відтак встановити факт недійсності договору про надання правової допомоги від 01 червня 2022 року № 38S490-9131-22 у межах справи № 904/1922/24 неможливо.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, яким чином пов'язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18.
При цьому, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Зазначені позиції викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі № 910/5425/18 та від 20.06.2019 року у справі № 910/12694/18.
Отже, зупинення провадження у справі №904/1922/24 призвело б до порушення права Позивача на судовий захист у межах процесуальних строків, встановлених процесуальним законодавством, оскільки наявні у матеріалах справи докази є достатніми для розгляду справи та ухвалення рішення по суті.
До того ж, рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 відмовлено у задоволенні позову АТ «Дніпропетровськгаз» до АО «Правовий Альянс» у справі № 910/11697/24 про визнання правочину недійсним (нікчемним). Оскільки, Товариство не довело тих обставин, на які воно посилалося як на підставу пред'явлених до відповідача вимог.
Колегія суддів погоджується з доводами, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема, про те, що АТ «Дніпропетровськгаз» вчиняючи дії, спрямовані на виконання Договору надання правової допомоги №38S490-9131-22 від 01.06.2022 року: отримуючи юридичні послуги від АО «Правовий Альянс», підтверджуючи отримання належних послуг підписанням актів надання послуг, здійснюючи плату за отримані послуги правової допомоги за попередні періоди, підтвердило дійсність Договору.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не дослідив обставини справи та допустив порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, щодо встановлення реального факту надання послуг та їх обсягу та щодо зупинення провадження - не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи. За переконанням апеляційного господарського суду, приймаючи оскаржуване рішення, місцевим господарським судом були оцінені усі обставини справи та докази у сукупності, надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникли із спірних правовідносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, зміст оскаржуваного судового рішення містить підстави та нормативне обґрунтування, з яких виходив суд, приймаючи це рішення.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин та не спростовують викладених вище висновків суду.
Отже, звертаючись з апеляційною скаргою, відповідач не довів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржнику/відповідачу було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.
З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2025 у справі №904/1922/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 269,270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суду -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2025 у справі №904/1922/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2025 у справі №904/1922/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова підписана 04.08.2025
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін