вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" серпня 2025 р. Справа№ 910/744/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Демидової А.М.
Владимиренко С.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2025 (додаткове рішення складено 18.04.2025)
у справі № 910/744/25 (суддя Андреїшина І. О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С Т А Р Т Б У Д"
до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
про стягнення 58 038,44 грн
Короткий зміст позовних вимог.
В січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАРТБУД" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення 58 038,44 грн, з яких: 13 916,13 грн 3% річних та 44 122,31 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 752/5/16-22 від 03.06.2022 в частині своєчасної оплати наданих послуг.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення.
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.04.2025 у справі № 910/744/25 позов задоволено та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРТБУД" 44 122 грн 31 коп. інфляційних втрат, 16 916 грн 13 коп. 3 % річних та 2 422 грн 58 коп. судового збору.
Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 18.04.2025 у справі №910/744/25 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "С Т А Р Т Б У Д" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/744/25 задоволено частково та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С Т А Р Т Б У Д" витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 5 000 грн 00 коп. У задоволенні заяви у решті суми витрат на правову допомогу відмовлено.
Додаткове рішення мотивовано тим, що сума витрат стягувача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 15 000,00 грн є необґрунтованою. На думку суду, витрати на правову допомогу, заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "С Т А Р Т Б У Д" до стягнення, мають бути зменшені до 5 000,00 грн.
Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.
Не погоджуючись з додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 18.04.2025 у справі № 910/744/25, Приватне акціонерне товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.42, 124, 126, 129 ГПК України, заяву про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду.
Зокрема, скаржник вказує на невідповідність висновків суду першої інстанції позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15, згідно з якою, якщо до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, оскаржене додаткове рішення залишити без змін.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 (колегія суддів у складі: головуючої Ходаківської І.П., суддів Владимиренко С.В., Демидової А.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення від 01.04.2025 та на додаткове рішення від 18.04.2025 у справі № 910/744/25 господарського суду міста Києва; розгляд апеляційних скарг постановлено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Згідно з статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом з тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
Отже, у розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З матеріалів справи вбачається, що із заявою про ухвалення судового рішення Товариство з обмеженою відповідальністю "С Т А Р Т Б У Д" звернулось 07.04.2025, тобто в останній день строку, визначеного ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки 06.04.2025 припадало на неділю.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, Товариством з обмеженою відповідальністю "С Т А Р Т Б У Д" було надано суду договір про надання правової допомоги №189-АО від 17.10.2023 укладений з Адвокатським об'єднанням "ГОЛДРЕЙН ПАРТНЕРС", за яким клієнт доручає виконавцю вести судові справи в місцевих загальних, господарських, адміністративних судах, апеляційних судах, апеляційних господарських судах, апеляційних адміністративних судах, у Верховному Суді, Конституційному Суді України.
Додатковою угодою № 1 від 20.01.2025 до договору сторони погодили, що вартість надання професійної правничої допомоги клієнту у справі згідно п.2.1.2 договору (п.1 додаткової угоди) є фіксованою та складає у суді першої інстанції - 15 000,00 грн.
Заявником до матеріалів заяви також долучено рахунок №001389 від 20.01.2025 на сплату 15 000,00 грн та акт виконаних робіт №001389 від 31.01.2025 на суму 15 000,00 грн, який містить детальний опис обсягу та вартості наданих послуг, а саме: "Підготовка процесуального документу: аналіз документів, підготовка та подача позову від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "С Т А Р Т Б У Д" до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення 58 038,44 грн."
Доказів сплати позивачем адвокату коштів за договором в сумі 15 000, 00 грн не подано.
Суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Аналогічний правовий висновок викладено в постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Апеляційний господарський суд вважає, що господарський суд першої інстанції, на підставі наданих заявником доказів, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу, дійшов обґрунтованого висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним з обсягом наданих послуг, складністю справи та не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, у зв'язку з чим правомірно зменшив їх розмір, який підлягає стягненню з позивача, до 5 000 грн.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення.
Додаткове рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2025 у справі №910/744/25 залишити без змін.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
У зв'язку з перебуванням колегії суддів з 07.07.2025 по 25.07.2025 (включно) у відпустці, повна постанова складена та підписана після їх виходу з відпустки - 04.08.2025.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.М. Демидова
С.В. Владимиренко