04 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 757/28573/18-к
провадження № 51- 2988 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 у інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 травня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Суть питання та встановлені судом обставини
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2018 року задоволено клопотання прокурора, постановлено накласти арешт на нерухоме майно, 1/2 частка якого на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_5 .
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 травня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 на вказану ухвалу слідчого судді на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга захисника ОСОБА_4 , у якій він, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Вважає, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку про неможливість перегляду ухвали слідчого судді в апеляційному порядку, не врахував, що сторона захисту була позбавлена можливості її оскаржити під час досудового розслідування. Судом було обмежено право ОСОБА_5 на доступ до правосуддя з метою захисту своїх прав та свобод.
Мотиви Суду
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що у відкритті провадження за касаційною скаргою слід відмовити, з огляду на таке.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 428 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження у випадку, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Йдеться про право на апеляційний перегляд справи, тобто, кінцевого рішення суду по кримінальному провадженню, а не про апеляційний перегляд всіх без винятку ухвал, постановлених слідчим суддею і судом у кримінальному провадженні на всіх його стадіях. Такий підхід цілком узгоджується із міжнародними стандартами.
Згідно зі ст. 310 КПК України оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку.
Частиною 3 ст. 392 КПК України визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, з урахуванням положень п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому.
Кримінальна процесуальна діяльність здійснюється у певній послідовності та включає в себе стадії кримінального провадження, які тісно пов'язані між собою, проте відрізняються одна від одної безпосередніми завданнями, особливим колом учасників, специфікою процесуальних відносин, а також підсумковими рішеннями.
Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України судовим провадженням є кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною 4 ст. 399 КПК України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Так, захисник ОСОБА_4 20 травня 2025 року звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду зі скаргою на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2018 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 квітня 2018 року за № 42018000000000824.
Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що 31 січня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні, справа знаходиться на стадії судового розгляду, а тому він не наділений повноваженнями переглядати ухвалу слідчого судді на цьому етапі.
Судовий контроль на стадії досудового розслідування здійснюється слідчим суддею, а у разі направлення обвинувального акта до суду судовий контроль переходить до повноважень того суду, який здійснює розгляд кримінального провадження по суті.
Отже, апеляційний суд дійшов правильного висновку про неможливість перегляду оскарженої ухвали слідчого судді та обґрунтовано відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника.
Ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 травня 2025 року є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Що стосується посилань адвоката на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 березня 2016 року, то слід зауважити, що висновки, зроблені у цьому судовому рішенні не є обов'язковими для Верховного Суду.
Натоміть колегії суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду послідовно утверджували, що оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна здійснюється саме під час досудового розслідування (ухвали від 22 лютого 2021 року в справі № 760/14033/18, від 13 січня 2022 року та від 28 січня 2025 року в справі № 760/675/16-к), про що правильно згадав у своєму рішенні суд апеляційної інстанції.
Слід зауважити, що ст. 174 КПК України унормовано порядок скасування арешту майна, що фактично дорівнює перегляду первинної ухвали судді з цього питання. Скасування арешту майна здійснюється тим самим судом, який розглядає кримінальне провадження по суті, за ініціативою осіб, перелічених у ч. 1 ст. 174 КПК України.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Отже, сторона захисту не позбавлена можливості звернутись до суду першої інстанції з клопотанням про скасування арешту майна під час судового провадження в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом.
Зі змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що підстав для задоволення скарги немає, а тому у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 слід відмовити.
З цих підстав та, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 у інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 травня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3