30 липня 2025 року
м. Київ
справа № 2-2065/12
провадження № 61-9526ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційні скарги Державної іпотечної установи, які підписані представником Подольною Ольгою Миколаївною на ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 23 квітня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 26 червня 2025 рокуза заявами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у цивільній справі № 2-2065/12 за позовом ПАТ «Фінанси та кредит» (правонаступником якого є Державна іпотечна установа) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 23 квітня 2025 року задоволено заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Визнано виконавчий лист №2-2065/12 виданий Дарницьким районним судом м. Києва 29 серпня 2014 року про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фінанси та кредит», правонаступником якого є Державна іпотечна установа, заборгованості в розмірі 1 166 061,78 грн таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 23 квітня 2025 року задоволено заяву ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Визнано виконавчий лист №2-2065/12 виданий Дарницьким районним судом м. Києва 29 серпня 2014 року про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фінанси та кредит», правонаступником якого є Державна іпотечна установа, заборгованості в розмірі 1 166 061,78 грн таким, що не підлягає виконанню.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 червня 2025 року апеляційну скаргу Державної іпотечної установи, яка подана адвокатом Подольною О. М. на заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню залишено без задоволення, ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 23 квітня 2025 року залишено без змін.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 червня 2025 року апеляційну скаргу Державної іпотечної установи, яка подана адвокатом Подольною О. М. на заяву ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню залишено без задоволення, ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 23 квітня 2025 року залишено без змін.
24 липня 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшли через підсистему «Електронний суд» касаційні скарги Державної іпотечної установи, які підписані представником Подольною О. М. на ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 23 квітня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 26 червня 2025 року.
В касаційній скарзі на заяву ОСОБА_1 посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах де відсутній висновок з питання «Чи є обов'язковим виконання рішення суду про стягнення заборгованості з фізичної особи після проведення процедури банкрутства відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства?» просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким задовольнити касаційну скаргу.
В касаційній скарзі на заяву ОСОБА_2 посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах де відсутній висновок з питання «Чи можуть застосовуватись наслідки визнання неплатоспроможним боржника (позичальника) до іншої особи, зокрема до майнового поручителя, який в свою чергу не визнавався неплатоспроможним відповідно до кодексу України з процедур банкрутства?» просить направити справу на розгляд до Об'єднаної або Великої Палати Верховного Суду, скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким задовольнити касаційну скаргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 липня 2025 року справу № 2-2065/12 визначено судді-доповідачеві Дундар І. О.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті З ЦПК України).
Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу (частина перша статті 406 ЦПК України).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7,15,16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку (пункт 2 частини першої статті 389 ЦПК України).
Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України (частина друга статті 352 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Ухвала суду щодо задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню може бути оскаржена в апеляційному порядку (пункт 25 частини першої статті 353 ЦПК України).
У статті 389 ЦПК України міститься норма, яка визначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку.
Тлумачення пункту 25 частини першої статті 353 та частини першої статті 389 ЦПК України свідчить, що оскарження ухвал щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у касаційному порядку, не передбачено.
Ухвала суду першої інстанції про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (пункт 25 статті 353 ЦПК України), та постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за результатами її перегляду, оскарженню у касаційному порядку не підлягають. У ЦПК України не передбачено права на оскарження у касаційному порядку ухвали суду про задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та постанови суду апеляційної інстанції, ухваленої за результатами її перегляду (див., зокрема, ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2022 року в справі № 2/2218/3393/11, ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2022 року у справі № 754/5288/21, ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2022 року у справі № 2-68/11, ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 грудня 2022 року в справі № 757/35696/15-ц).
Ухвала суду першої інстанції щодо виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню, може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду (пункт 25 частини першої статті 353 ЦПК України). Ухвала суду першої інстанції щодо задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню після її перегляду в апеляційному порядку не підлягає касаційному оскарженню, оскільки не зазначена в пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України (див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2023 року в справі № 757/30497/15-ц).
В ухвалі Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 753/23412/17 (провадження № 61 -44581 свої 8) вказано, що: «відповідно до пункту 25 частини першої статті 353 ЦПК України ухвала суду щодо задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню може бути оскаржена в апеляційному порядку. Водночас стаття 389 ЦПК України містить норму, яка визначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку. Тлумачення пункту 25 частини першої статті 353 та частини першої статті 389 ЦПК України свідчить, що оскарження ухвал про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у касаційному порядку, не передбачено. За таких обставин та з урахуванням вказаних норм процесуального права постанова Апеляційного суду м. Києва від 29 серпня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 звернувся про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не підлягає оскарженню у касаційному порядку, а касаційне провадження, відкрите за касаційною скаргою ОСОБА_1 підлягає».
Зміст пункту 25 частини першої статті 353 та частини першої статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права та регламентує право касаційного оскарження судових рішень, свідчить про те, що неможливим є як касаційне оскарження ухвали суду про відмову у задоволенні заяви про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, так і касаційне оскарження постанови апеляційного суду, згідно з якою така ухвала переглядалася (див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2023 року в справі № 196/1186/18 (провадження № 61 -6023ск23).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, у відкритті касаційних проваджень необхідно відмовити, оскільки постанова апеляційного суду за наслідками перегляду ухвали про поворот виконання рішення суду не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційних проваджень за касаційними скаргами Державної іпотечної установи, які підписані представником Подольною Ольгою Миколаївною на ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 23 квітня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 26 червня 2025 року за заявами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат