04 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 754/2836/24
провадження № 61-9155ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Любаренко Ігор Олегович, на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду
від 07 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання права користування житловим приміщенням,-
15 липня 2025 року засобами поштового зв'язку представник ОСОБА_1 - адвокат Любаренко І. О. подав касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 травня 2025 року (повний текст постанови складено 12 червня 2025 року) у справі № 754/2836/24.
За змістом частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується, а також клопотання особи, яка подає скаргу.
Відповідно до статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Відповідно до частини другої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
У касаційній скарзі заявниця просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 травня 2025 року, ухваливши по справі нове судове рішенням, яким визнати за ОСОБА_3 та його донькою ОСОБА_2 право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Водночас згідно з текстами оскаржених судових рішень розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень, суди вирішували позовні вимоги про визнання права користування житловим приміщенням за ОСОБА_1 та її дочкою ОСОБА_2 .
Таким чином, заявниця просить Верховний Суд ухвалити судове рішення про задоволення позовних вимог (визнання права користування житлом за ОСОБА_5 ), які не були предметом розгляду в судах першої та апеляційної інстанції.
Отже, в порушення пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України викладене наразі в касаційній скарзі клопотання (процесуальна вимога) сформульована некоректно, без урахування повноважень касаційного суду.
Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом подання уточненої касаційної скарги із коректним викладенням клопотання (процесуальної вимоги), з урахуванням повноважень Верховного Суду, передбачених
статтею 409 ЦПК України та роз'яснень, викладених в цій ухвалі.
У разі подання уточненої касаційної скарги засобами поштового зв'язку, копії скарги мають бути надані відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Любаренко Ігор Олегович, на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду
від 07 травня 2025 року у справі № 754/2836/24 залишити без руху.
Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у випадку, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович