Справа № 629/7656/23 Головуючий суддя І інстанції Каращук Т. О.
Провадження № 22-ц/818/2164/25 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: інших видів кредиту
04 серпня 2025 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі суддів судової колегії судової палати у цивільних справах :
головуючого Яцини В.Б.,
суддів колегії Мальованого Ю.М., Маміної О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 листопада 2024 року у справі № 629/7656/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором позики,
У грудні 2023 року представник ТОВ «ФК «Профіт Капітал» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором позики.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 16.02.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" (далі кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі позичальник) було укладено договір позики №6754177, шляхом обміну електронними повідомленнями та прийняття умов, підписаний в порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до п.2 кредитного Договору, кредитодавець н адає клієнту кредит в сумі 8 000,00 грн, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми позики. За цим договором сторони визначили, що строк позики складає 30 днів, з відповідною базовою ставкою 1,60 % в день та розміром акційних процентів 0,64 % в день. Також відповідно до умов п.2 Договору визначено, що розмір процентів на прострочену позику складає 2,70 % в день. Кредитодавець на виконання умов договору надав позичальнику грошові кошти у розмірі 8 000,00 грн строком на 30 днів. ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором не виконала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 27.10.2020 року (дата відступлення права вимоги) становить 12 391,25 грн. 10.07.2020 року між ТОВ "1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (далі ТОВ "ФК "Профіт капітал") укладено Договір факторингу №10072020. Відповідно до п.2.1 Договору факторингу Первісний кредитор зобов'язується передати Новому кредитору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимог, а новий кредитор зобов'язується їх прийняти. 27.10.2020 року між сторонами за Договором факторингу було підписано Реєстр прав вимоги №108, відповідно якого право вимоги за договором позики №6754177 від 16.02.2020 року перейшло до ТОВ "ФК "Профіт капітал". Посилаючись на вказані обставини, представник позивача просить стягнути з відповідачки суму заборгованості за договором позики в розмірі 12 391,25 грн, станом на 27.10.2020 року та нараховані у відповідності до ст.625 ЦК України 3% річних в сумі 493,95 грн, заборгованість за інфляційними втратами в сумі 1 723,67 грн, що у загальній сумі становить 14 608,87 гривень.
Заочним рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.04.2023 року було задоволено позов.
Ухвалою цього ж суду від 10 вересня 2024 року було скасовано заочне рішення та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано строк учасникам для подання заяв по суті.
30.09.2024 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Баллою В.В. було подано відзив на позов, в якому він зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.
В обґрунтування вказав, що ОСОБА_1 з ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" не укладала жодних договорів позики, крім того, останнім не надано до суду договору позики, який би був підписаний власноруч відповідачкою, також не надано доказів того, що саме відповідачка проходила ідентифікацію для укладення договору в електронній формі, електронна пошта likaada65@gmail.com, на яку відповідачці направлявся одноразовий ідентифікатор їй не належить.
Позивачем не надано доказів надання та отримання відповідачкою підтвердження ознайомлення з детальним розписом сукупної вартості кредиту, право дострокового повернення, інформації про умови кредитування, графіку платежів, права та обов'язки сторін умови кредитування, а отже відсутні обов'язкові умови договору, передбачені чинним законодавством України для кредитів.
Також представник зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що під час нібито укладення договору позики діяла та сама редакція договору, на яку посилається позивач, оскільки надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи мають мінливий характер, крім того не мають підпису відповідачки, а тому їх не можна вважати частиною кредитного договору.
Представник вказує, що позивачем на підтвердження позовних вимог надано розрахунок заборгованості та довідку ТОВ "Фінансова компанія "Фінекспрес" про нібито перерахування кредитних коштів відповідачці, але дані докази не підтверджені первинними документами, не надано виписку з рахунку відповідачки, інших доказів підтверджуючих те, що ОСОБА_1 має заборгованість перед позивачем не надано.
Як вказує представник відповідачки, позивачем не надано до суду ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг тим самим не доведено існування у нього права укладати договори факторингу. Відповідно до норм діючого законодавства позивач повинен був повідомити відповідачку про заміну кредитора, але остання в свою чергу, ніяких повідомлень про це не отримувала, позивачем не надано доказів направлення ОСОБА_1 такого повідомлення, що свідчить про те, що обов'язок зі сплати заборгованості відповідачки перед позивачем взагалі не настав.
Крім того, представник відповідачки зазначає, що до правовідносин, які склалися між позивачем та відповідачкою слід застосувати положення Закону України "Про захист прав споживачів". Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідачки витрат на правничу допомогу, то представник останньої вказує, що позивачем не доведено реальність надання його представником правничої допомоги та надання послуг передбачених договором, вартість яких він просить стягнути. Розмір витрат не співмірний з обсягом проведених робіт і наданих послуг, відсутній детальний опис робіт виконаних адвокатом, не надано попереднього розрахунку витрат.
Представник вказав, що між ним та відповідачкою було укладено договір про надання правової допомоги та встановлено фіксований розмір гонорару у розмірі 12 000,00 гривень, який не залежить від обсягу послуг та часу витраченого адвокатом. На підтвердження надання послуг адвокат надає: договір про надання правової допомоги від 24.06.2024 року, акт прийому-передачі послуг від 24.06.2024 року та довідку про проведену адвокатом роботу. Враховуючи вищевикладене представник відповідачки просить відмовити у задоволенні позовних вимог, застосувати до позовних вимог строк позовної давності та стягнути з позивача на користь відповідачки витрати на правничу допомогу у розмірі 12 000,00 гривень та судовий збір за подання заяви про перегляд заочного рішення у розмірі 484,48 грн.
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 листопада 2024 року у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» відмовлено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 гривень та судовий збір у розмірі 484,48 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити у повному обсязі; відмовити відповідачу у стягненні з ТОВ «ФК «Профіт Капітал» витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи у суді першої інстанції; судові витрати пов'язані із розглядом справи покласти на Відповідача.
Вказав, що матеріалах справи містяться всі необхідні докази, які дають можливість встановити факт заборгованості ОСОБА_1 за договором Позики № 6754177 від 16.02.2020 року.
Наполягає на тому, що 16.02.2020 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 6754177 шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Ідентифікація Споживача відбулася шляхом надання Товариству інформації та персональних даних, які необхідні для верифікації та укладення правочину (сторінка в Інформаційно- телекомунікаційній системі, що містить поля, які Заявник заповнює самостійно і несе відповідальність за повноту, точність і достовірність наданих ним даних); Заявник має можливість змінювати зміст наданої ним інформації, яка верифікується відповідно до цих Правил, до моменту прийняття Оферти. Результатом цього етапу є створення Особистого кабінету- розділу на сайті Позикодавця, який є частиною облікової та реєструючої системи Товариства, до якого цій особі тимчасово надається цілодобовий захищений доступ. Заявник користується в наступному створеним Особистим кабінетом без обмеження кількості разів, у тому числі для укладення договорів з Товариством; розміщення оферти у вигляді інформації та згенерованого за обраними Заявником параметрами змісту договору позики Із істотними умовами та реквізитами, що передбачені законодавством, та надання її заявнику для вивчення і прийняття рішення. Оферта включає перенаправления (відсилання) до передбаченої п.п. 3.1 -3.9 цих Правил інформації та документів про Товариство та послуги, які ним надається (сторінка на Сайті Товариства, на якій розміщена відповідна інформація та документи для ознайомлення), до яких заявнику надається безперешкодний доступ, у тому числі шляхом переходу по відповідному зовнішньому відсиланню. Заявнику надається можливість обрати варіант згоди прийняти пропозицію укласти Договір (Оферту) або відмовитись від цієї Оферти. Для укладення договору підписання електронного повідомлення Заявнику надсилається на електронну пошту Одноразовий ідентифікатор. Прийняття заявником Оферти (Акцепт) та підписання ним електронного договору здійснюється шляхом надсилання електронного повідомлення в електронній формі, про прийняття (акцепт) пропозиції, яка розміщена у цьому розділі. Після підписання Заявником Електронного договору формується одноразовий ідентифікатор підпису Товариства, який є результатом обробки даних, наданих Заявником, та послідовності підтвердження погодження усіх етапів укладення Електронного договору в Інформаційно-телекомунікаційній системі.
Відповідно до п.2 кредитного Договору, кредитодавець надає клієнту кредит в сумі 8 000,00 грн, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми позики. За цим договором сторони визначили, що строк позики складає 30 днів, з відповідною базовою ставкою 1,60 % в день та розміром акційних процентів 0,64 % в день. Також відповідно до умов п.2 Договору визначено, що розмір процентів на прострочену позику складає 2,70 % в день. Кредитодавець на виконання умов договору надав позичальнику грошові кошти у розмірі 8 000,00 грн строком на 30 днів. ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором не виконала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 27.10.2020 року (дата відступлення права вимоги) становить 12 391,25 грн. 10.07.2020 року між ТОВ "1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (далі ТОВ "ФК "Профіт капітал") укладено Договір факторингу №10072020. Відповідно до п.2.1 Договору факторингу Первісний кредитор зобов'язується передати Новому кредитору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимог, а новий кредитор зобов'язується їх прийняти. 27.10.2020 року між сторонами за Договором факторингу було підписано Реєстр прав вимоги №108, відповідно якого право вимоги за договором позики №6754177 від 16.02.2020 року перейшло до ТОВ "ФК "Профіт капітал". Посилаючись на вказані обставини, представник позивача просить стягнути з відповідачки суму заборгованості за договором позики в розмірі 12 391,25 грн, станом на 27.10.2020 року та нараховані у відповідності до ст.625 ЦК України 3% річних в сумі 493,95 грн, заборгованість за інфляційними втратами в сумі 1 723,67 грн, що у загальній сумі становить 14 608,87 гривень.
При укладенні Договору позики сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов та зарахування кошів у сумі 8000.00 грн відбулось на номер рахунку Відповідача № НОМЕР_1 . Підтвердженням переказу коштів є копія договору та Інформація про переказ коштів, яку надало ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Ф1НЕКСПРЕС». ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНЕКСПРЕС" надає послуги відповідно до чинного законодавства та ліцензії НБУ від 29.01.2016р. № 37 на переказ коштів без відкриття рахунків. Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи серії ФК№577 від 21.05.2015 року.
Оскільки ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНЕКСПРЕС" не здійснювала операції з готівковими грошима, а перекази коштів здійснювалися виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Також умовами угод з банками-екваєрами, від яких фактично надходили на картки клієнтів кошти (чиї кошти??) для переказу, передбачено надходження від ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНЕКСПРЕС" загальних сум поповнення, а не окремих транзакцій. В зв'язку з цим виділити транзакції як окремі платежі у банківській виписці не є можливим.
Відповідно до ч. 1 cт. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку операцій та договорів, що їх регламентують, підприємство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення: особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відтак. ТОВ «1 БАНК» було надано інформацію про переказ коштів, яка відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: містить дату і місце складання документу (18.07.2023 року, м. Київ, Гарматна, буд. 4, поверх 5, офіс 1-2; - назву підприємства (ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНЕКСПРЕС); зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції (16.02.2020 року, сума 8000,00 грн, відбувся успішний переказ на картку № НОМЕР_1 . Номер платежу 6371748392577049962718370); посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення (підписано директором ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНЕКСПРЕС Оксана Губіна); особистий підпис або інші дані, що дають змогу Ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції {підписано директором ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІН ЕКСПРЕС Оксана Губіна за допомогою електронного цифрового підпису 19.07.2023 року).
Також зауважено, що наказом Міністерства фінансів України «Про внесення змін до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 20.06.2018 року № 565 визначено, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Підсумовуючу вищевикладене, Підтвердженням переказу коштів є копія договору та інформація про переказ коштів, яку надало ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНЕКСПРЕС», а надана інформація відповідає вимогам Закону України отримання Відповідачем суми коштів у позику.
Подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу(постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.012021 року по справі № 922/51/20). Оскільки в матеріалах справи відсутні ухвали суду, якими б випробовувались оригінали електронних доказів, слід вважати, що відповідність таких копій під сумнів ані судом ані Відповідачем не ставилось.
Відповідно до постанови від 26 вересня 2018 року у справі № 1507/2772/12. неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про зміну кредитора за умови невиконання боржником грошового зобов'язання, не с підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань, які на користь первісного кредитора боржник не виконав також. Після отримання позовної заяви та ухвали про відкриття провадження, Відповідачу було відомо про договір факторингу, але погашення заборгованості ні на рахунок ТОВ «1 БЕЗПЕЧНОГО АГЕНТСТВА НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ні на рахунок ТОВ «ФК «Профіт Капітал» не здійснювались.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У письмовому відзиві представник відповідача просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Фінансова компанія «Профіт Капітал" на рішення Лозівського міськрайонного суду Хаарківської області від 19.11.2024 року по справі №629/7656/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором позики, а рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.11.2024 р. у справі № 629/7656/23 залишити без змін. Закрити апеляційне провадження у даній справі як помилково відкрите у зв'язку з пропуском апелянтом процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення суду попередньої інстанції у даній справі.
Як зазначається і самим Апелянтом в позовній заяві та в апеляційній скарзі, так і згідно відомостей в системі Електронний суд, Апелянт має зареєстрований кабінет в системі ЄСІТС через який здійснюється електронний обмін документами з судом з 19.10.2023 р. Тобто на момент прийняття оскаржуваного рішення судом попередньої інстанції Апелянт та його представник мали зареєстровані кабінети в системі ЄСІТС через який здійснюється електронний обмін документами з судом. Як вбачається із змісту позовної заяви, Апелянтом було зазначено електронну пошту свого представника в позовній заяві. В своїх постановах від 28.06.2023 у справі №757/48467/21 та від 23.01.2025 у справі №591/4693/15 Верховний суд серед іншого зазначив, що Якщо учасник справи надав суду телефон та електронну адресу, зазначивши їх у скарзі, то можна припустити, що він не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, у свою чергу, покладає на особу обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. Отже, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою вказаних ним засобів зв'язку, діє правомірно й добросовісно. Відтак твердження апелянта про те, що він не отримував копію рішення засобами поштового зв'язку не звільняє його від обов'язку дотримання процесуальних строків, встановлених чинним процесуальним законодавством в даному випадку для подання апеляційної скарги на рішення суду. Разом з тим, в своїй постанові від 28.01.2025 у справі №756/1579/24 Верховний суд серед іншого зазначив, що Учасник справи, який бере в ній участь через представника, а саме адвоката, вважається таким, що отримав копію судового рішення, за результатами розгляду справи в суді першої інстанції, якщо представнику доставлено такий процесуальний документ до електронного кабінету. Відтак твердження апелянта про отримання ним копії оскаржуваного рішення лише 27.01.2025 р. є безпідставними та не підтвердженими жодними належними і допустимими доказами.
Зазначає, що позивачем не надано доказів надання та отримання відповідачкою підтвердження ознайомлення з детальним розписом сукупної вартості кредиту, право дострокового повернення, інформації про умови кредитування, графіку платежів, права та обов'язки сторін умови кредитування, а отже відсутні обов'язкові умови договору, передбачені чинним законодавством України для кредитів. Також представник зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що під час нібито укладення договору позики діяла та сама редакція договору, на яку посилається позивач, оскільки надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи мають мінливий характер, крім того не мають підпису відповідачки, а тому їх не можна вважати частиною кредитного договору.
Представник вказує, що позивачем на підтвердження позовних вимог надано розрахунок заборгованості та довідку ТОВ "Фінансова компанія "Фінекспрес" про нібито перерахування кредитних коштів відповідачці, але дані докази не підтверджені первинними документами, не надано виписку з рахунку відповідачки, інших доказів підтверджуючих те, що ОСОБА_1 має заборгованість перед позивачем не надано. Як вказує представник відповідачки, позивачем не надано до суду ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг тим самим не доведено існування у нього права укладати договори факторингу. Відповідно до норм діючого законодавства позивач повинен був повідомити відповідачку про заміну кредитора, але остання в свою чергу, ніяких повідомлень про це не отримувала, позивачем не надано доказів направлення ОСОБА_1 такого повідомлення, що свідчить про те, що обов'язок зі сплати заборгованості відповідачки перед позивачем взагалі не настав.
20 березня 2025 представником позивача Ушакевич М.П. подала заяву/пояснення на відзив відповідача, у якій просила задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі.
Вказала, що враховуючи положення Договору факторингу та сталу судову практику щодо вирішення подібних правових питань, неповідомлення боржника про заміну кредитора, за умови невиконання ним грошового зобов'язання, не є правовою підставою для звільнення боржника від обов'язку виконання зазначеного зобов'язання перед новим кредитором, якщо воно залишалося невиконаним перед первісним кредитором. Окрім того неповідомлення боржника про заміну кредитора, не може вважатись підставою для невизнання факту переходу прав вимоги.
ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНЕКСПРЕС» надало інформацію про переказ коштів, яка відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містить всі необхідні реквізити первинного бухгалтерського документа.
Оскільки ТОВ ФК «Фінекспрес» здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства, ліцензії НБУ та свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, довідка, видана цією фінансовою установою, є належним і допустимим доказом переказу коштів на рахунок Відповідача. Крім того, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 20.06.2018 року № 565, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Таким чином, надана ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНЕКСПРЕС» інформація є достовірним та належним доказом факту переказу коштів відповідачу.
Відповідачем було вказано, що з наданих доказів неможливо встановити чи належить
зазначена картка саме Відповідачу. Позивач не погоджується із даним твердженням та просить суд врахувати, що Позивачем було надано копію договору Позики № 6754177 від 16.02.2020 року, яким був укладений за результатом процедури ідентифікації та верифікації особи Позичальника та підписано за допомогою одноразового ідентифікатора, який Відповідач отримав на електронну пошту. Саме під час процедури ідентифікації, Позичальником було вказано картковий рахунок, на який особа має бажання отримати суму коштів у Позику, а також такий картковий рахунок було вказано в договорі Позики №6754177 від 16.02.2020 року вказано саме банківську картку під номером НОМЕР_1 .Тому твердження Відповідача про неможливість встановити приналежність карткового рахунку ОСОБА_1 є безпідставними, необґрунтованими та недоведеними, а тому не можуть бути підставою для вирішення питання по суті заявлених вимог.
Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 листопада 2024 року, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Перевіряючи законність і обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції вважав доведеним, що 16.02.2020 року між ТОВ "1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 було укладено договір позики №6754177, за умовами якого відповідачка отримала позику в сумі 8 000,00 грн строком на 30 днів та зобов'язалася 15.03.2020 року повернути товариству таку ж суму грошових коштів та сплатити проценти за користування позикою за базовою ставкою 1,60% на день, процентна ставка за прострочене користування позикою становить 2,70 % у день; проценти нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення на залишок позики, у випадку дострокового повернення підлягають перерахунку. Договір позики №6754177 укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, про що свідчить п.5 договору.
Даний договір було підписано ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором alz4EMn3hG 16.02.2020 року о 21:05:13, відповідно до ЗУ "Про електронну комерцію" (а.с.7-8).
Разом з тим, суд вважав недоведеним, що при підписанні вказаного договору відповідачка ознайомилась з правилами надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredіt.ua/ru/documents-license/, з їх змістом, а тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 позикодавець дотримав вимог, передбачених ч. 2 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими позикодавець.
Суд зауважив, що для доведення існування ймовірної заборгованості та встановлення розміру даної ймовірної заборгованості відповідача перед первісним кредитором (а отже, і перед позивачем). Позивач зобов'язаний був надати банківські виписки, платіжні доручення, меморіальні ордери та/або інші первинні бухгалтерські документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та Фінансову звітність», тобто довести сам факт надання коштів відповідачу первісним кредитором, що зроблено не було.
Позивачем разом з позовною заявою подані копії звернення TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» від 17.07.2023 №17/07/23-27 (з доказами підпису ЕЦП) та відповіді на це звернення - Довідки ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» від 18.07.2023 року №18/07-2023-6 (з доказами підпису ЕЦП).
Суд першої інстанції відхилив вказану Довідку ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» від 18.07.2023 року №18/07-2023-6 та зазначив, що вона не є достовірним та належним доказом факту переказу коштів Відповідачу.
Крім того вказав, що позивачем не надано належних доказів того, що картка № НОМЕР_1 на яку здійснювався переказ коштів належить саме відповідачці.
Таким чином суд вважав, що жодний з первинних бухгалтерських документів, оформлений відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» позивачем наданий не був, а отже суд фізично не має можливості встановити існування заборгованості Відповідача перед позивачем та можливий розмір такої заборгованості.
Однак, дані документи не відповідають зазначеним вище ч.ч. 1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що в принципі вже доводить, що вони не є первинними бухгалтерськими документами, а отже, не можуть бути належними доказами існування та розміру заборгованості, так ще й в принципі не доводять факт переказу позивачем відповідачу коштів за договором позики.
Також суд зауважив, що наданий позивачем разом з позовною заявою розрахунок заборгованості, складений представником самого позивача - адвокатом Мартиненком В.В., та не містить жодного підпису представників первісного кредитора, жодного підтвердження реальності господарської операції.
Розрахунок заборгованості за висновком суду першої інстанції є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит, а тому суд відхилив цей доказ, як неналежний.
При цьому суд першої інстанції покликався на правові висновки, які були висловлені з цього приводу у постановах ВС від 13.05.2020 року, справа №219/1704/17, від 20.05.2022, справа № 336/4796/18
Суд першої інстанції також вказав, що оскільки, позивачем не доведено факт укладення договору з відповідачкою, а отже і наявність у неї грошових зобов'язань перед позивачем, беручи до уваги те, що позивачем не надано доказів того, що ОСОБА_1 до подання позову, висувалися вимоги про стягнення заборгованості, а отже підстави для застосування ст. 625 ЦК України, яка є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, відсутні, оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання відсутнє.
Тому дана вимога позивача є необґрунтованою, а позовні вимоги в даній частині не підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції також зауважив, що за умовами п.2.4. договору факторингу №10072020 від 10.07.2020 року фактор, тобто позивач, зобов'язаний був письмово повідомити ОСОБА_1 про відступлення первісним кредитором права вимоги.
Отже, отримання згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язані є обов'язковою передумовою здійснення такої заміни, якщо ця умова погоджена сторонами договору, за яким здійснюється заміна кредитора, або така умова прямо визначена законом.
При цьому суд першої інстанції послався на правові висновки, які були висловлені у постанові КГС ВС від 22.05.2018 у справі № 904/11838/16.
Колегія суддів в цілому погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач не довів належними і допустимими доказами наявність у нього права вимоги, яка відповідно до вищевказаних висновків касаційного суду має підтверджуватися належними і допустимими документами у розумінні згаданого Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які позивач за умовами договору факторингу мав отримати від клієнта - первинного кредитора.
При цьому суд першої інстанції помилково послався на вищевказану постанову КГС ВС від 22.05.2018 у справі № 904/11838/16 та навів аргументи щодо необхідності отримання згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язані є обов'язковою передумовою здійснення такої заміни, якщо ця умова погоджена сторонами договору, за яким здійснюється заміна кредитора, або така умова прямо визначена законом.
У матеріалах справи відсутні відомості про те, що за умовами договору кредиту, передбачено таку умову, як отримання згоди відповідачки (як боржника за зобов'язанням) на заміну кредитора у цьому зобов'язанні у розумінні частини 1 статті 516 ЦК України, яка передбачає, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Укладений відповідачкою договір позики таким умов не містить (а.с. 87).
Згідно ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
В іншій частині висновки суду доводами скарги не спростовані.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16 лютого 2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено у електронній формі договір позики №6754177, відповідно до умов якого банк мав надати позичальнику грошові кошти в розмірі 8000,00 грн на 30 днів із відповідною базовою ставкою 1,60% в день та розміром акційних процентів 0,64% в день. Також сторонами визначено, що розмір процентів на прострочену позику складають 2,70% в день. Кредитодавець умови договору виконав та перерахував 8000,00 грн на платіжну картку позичальника.
10 липня 2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» то ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №10072020, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перейшло право вимоги за укладеним з відповідачем кредитним договором.
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов'язань за договором позики станом на дату підписання реєстру №108 про відступлення прав вимоги від 27 жовтня 2020 року заборгованість по кредиту становила 12391,25 грн, з яких заборгованість за основним боргом 7351,20 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими базовими процентами 1364,45 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами на прострочену позику 3675,60 грн.
Пославшись на статтю 625 ЦК України, позивач розрахував також заборгованість за 3% річних за користування кредитом в розмірі 493,95 грн та інфляційними втратами в розмірі 1723,67 грн за весь час прострочення виконання зобов'язання з 27 жовтня 2020 року до 23 лютого 2022 року.
Зважаючи на вище викладене, позивач просив позов задовольнити та стягнути з відповідачки загальну заборгованість в розмірі 14608,87 грн.
Позивач на підтвердження наявності у нього права вимоги надав довідку від 18.07.2023 ТОВ «ФК «Фінекспрес» про те, що 16.02.2020 відбувся успішний переказ коштів у сумі 8000,00грн на банківську карту № НОМЕР_1 , номер якої також зазначено у договорі позики (а.с.7, 19).
Однак, вказана довідка не містить інформації про те, що вказані кошти належали первинному кредитору, а номер кредитної картки не є повним, що є необхідним для її верифікації. У справі також відсутні докази, що вказана кредитна карта належить саме відповідачці.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
10 липня 2020 року між ТОВ «ФК «Профіт Капітал» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір факторингу № 10072020, згідно з умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язався відступити ТОВ «ФК «Профіт Капітал» права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги.
Відповідно до договору факторингу «право» вимоги» - означає всі права клієнта за договірними відносинами з боржником строк платежу за якими настав або настане в майбутньому, в тому числі права вимоги грошових вимог щодо заборгованості.
Пунктом 1.1 договору передбачено, що клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату у передбачений цим договором спосіб.
Відповідно до реєстру прав вимоги № 108 від 27 жовтня 2020 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК «Профіт Капітал» право вимоги, в тому числі, і до відповідача за кредитним договором № 6754177 від 16 лютого 2020 року, загальна сума заборгованості 12391,25 грн, з яких: 7351,20 грн сума заборгованості за тілом, 1364,45 грн - сума заборгованості по процентам за користування, 3675,60 грн сума заборгованості по простроченим процентам за користування.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За відсутності належних і допустимих доказів наявності у первинного кредитора - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконання обов'язку з надання позики суд першої інстанції обґрунтовано вважав недоведеним передачу такого права за договором факторингу позивачу та наявність у нього права вимоги.
Суд першої інстанції обґрунтовано вважав неналежним доказом Довідку ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» від 18.07.2023 року №18/07-2023-6 про те, що за умовами Договору № 23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між вказаною компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було здійснено успішний переказ 16.02.2020 на суму 8000 грн. на карту № НОМЕР_1 , номер якої також зазначено у договорі позики, але цей номер не є повний, оскільки замість повного набору цифр містить зірочки, а тому за таким номером апріорі неможлива ідентифікація власника платіжної карти та карткового рахунку відповідачки (а.с.7, 19). Оскільки позивач не довів, що відповідачці були надані кредитні кошти на її картковий рахунок, як це передбачено умовами договору кредиту - суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність цих обставин.
Суд першої інстанції також обґрунтовано відхилив наданий позивачем розрахунок заборгованості, який не відповідає наведеним у ст.ст. 77-79 ЦПК України вимогам щодо належності, допустимості та достовірності доказів. Наведені з цього висновки суду відповідають правовим висновкам, які були висловлені у вищевказаних постановах касаційного суду.
Суд першої інстанції правильно вказав, що позивачу при стягненні заборгованості за договором позики, як реальним договором, треба доводити сам факт передачі коштів відповідачу. Водночас, з наявних в матеріалах справи документів, які долучив позивач до своєї позовної заяви, вбачається, що позивачем не надано жодного первинного бухгалтерського документа, що підтверджував факт здійснення господарської операції в тому числі, але не виключно, надання кредитних коштів первісним кредитором відповідачу, оплати відповідачем певних сум по договору позики, нарахування відсотків, тощо.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.01.2018 року по справі №161/16891/15-ц знаходить відображення стала позиція Верховного Суду стосовно необхідності дослідження саме первинних документів в справах щодо стягнення кредитної заборгованості. Причому важливими є наступні висновки: «Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що позивач у порушення вимог частини першої статті 60 ЦПК України в редакції Кодексу, що діяла на час розгляду справи, не довів належними доказами (первинними документами, оформленими відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність») наявність заборгованості у відповідача перед банком.».
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.»
Тобто, для доведення існування ймовірної заборгованості та встановлення розміру даної ймовірної заборгованості відповідача перед первісним кредитором (а отже, і перед позивачем). Позивач зобов'язаний був надати банківські виписки, платіжні доручення, меморіальні ордери та/або інші первинні бухгалтерські документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та Фінансову звітність».
Окрім того, як встановлено ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах; встановлених договором; а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Більше того, відповідно до абз.2 ч.1 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Тобто, для того щоб стягувати з Відповідача якусь уявну заборгованість Позивач зобов'язаний був довести належними та допустимими доказами (первинними бухгалтерськими документами, оформленими відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та Фінансову звітність в Україні») сам Факт надання коштів відповідачу первісним кредитором, що зроблено не було.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: «1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).»
За відсутності вищевказаних первинних документів суд позбавлений можливості з'ясувати дійсні обставини щодо отримання кредитних коштів та розміру заборгованості, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Наведені у доводах скарги аргументи є безпідставними і матеріалами справи не підтверджується, окрім вищевказаних помилкової вказівки суду щодо необхідності згоди кредитора на передачу права вимоги третім особам, яке у даному випадку є безпідставною та не має юридичного значення для остаточного рішення суду, яке є законним та обґрунтованим і доводами скарги в результаті не спростовані.
Тому колегія суддів відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України виключає покликання на необхідності згоди кредитора на передачу права вимоги третім особам з мотивів рішення суду.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381 - 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Капітал» задовольнити частково.
Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 листопада 2024 року змінити, виключити з мотивів відмови у задоволенні позову покликання на необхідність отримання згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язані є обов'язковою передумовою здійснення такої заміни, за їх безпідставністю.
В іншій частині рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 листопада 2024 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня ухвалення, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 04 серпня 2025 року.
Головуючий В.Б. Яцина
Судді Ю.М. Мальований
О.В.Маміна