Справа № 639/2546/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/1531/25 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст.537-539 КПК України
01 серпня 2025 року м. Харків
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши матеріали судового провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_3 на ухвалу Новобаварського районного суду м.Харкова від 23 травня 2023 року стосовно ОСОБА_3 ,-
Ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова від 23 травня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про зарахування строку тримання в місцях попереднього ув'язнення до строку відбування покарання відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №838-VІІІ від 26 листопада 2015).
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, засудженим ОСОБА_3 подана апеляційна скарга.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Харківського апеляційного суду від 29 липня 2025 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - ОСОБА_2 , судді: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Під час підготовки до апеляційного розгляду головуючим суддею ОСОБА_2 встановлено підстави для самовідводу, з огляду на наступне.
Так, ухвалою Харківського апеляційного суду від 22 січня 2024 року задоволено заяву ОСОБА_3 про відвід колегії суддів у складі: головуючого - судді ОСОБА_6 , суддів: ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , окрім іншого, з тих підстав, що судді приймали відносно нього процесуальні рішення як під час досудового розслідування, так і судового розгляду. Зокрема, судді ОСОБА_2 та ОСОБА_7 розглядали його апеляційні скарги на ухвали слідчих суддів та відмовляли у задоволенні його апеляційних скарг, а суддя ОСОБА_8 приймала участь у перегляді вироку за його апеляційної скаргою, яка була залишена без задоволення.
Більш того, ухвалами Харківського апеляційного суду від 27 вересня 2024 року, 08 січня 2025 року, 27 січня 2025 року, 12 лютого 2025 року, 19 березня 2025 року, 09 квітня 2025 року, 19 травня 2025 року (справа №642/5079/21, справа №953/10918/24, справа №953/11493/24, справа №646/13636/24, справа №646/10964/24, справа №646/10959/24, справа №645/381/25) задоволено заяви про самовідвід судді ОСОБА_2 .
Статтею 75 КПК України визначений перелік обставин, що виключають участь судді у кримінальному провадженні.
У пункті 4 ч.1 ст.75 КК України зазначено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки суддів», суддя заявляє самовідвід навіть коли не тільки у сторін по справі, а і у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до п.3 Європейського статуту судді «Суддя не тільки повинен бути неупередженим, але і повинен сприйматися будь-ким як неупереджений».
Крім того, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лауко проти Словаччини», будь-який служитель Феміди, щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи, тобто заявити самовідвід.
Відповідно до змісту ст. 6 Конвенції та практики Європейського суду з прав людини з питань неупередженості суду вбачається, що правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або упередженості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «Мікаллеф проти Мальти», п. 93). Європейський Суд з прав людини у своїй практиці проводить відмінність між суб'єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб'єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об'єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви в цьому відношенні (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «П'єрсак проти Бельгії», п. 30; справа «Грівз проти Сполученого Королівства», п. 69).
Вимога «безсторонності», згідно з прецедентною судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України», характеризується двома критеріями: по-перше, суд (суддя повинні бути суб'єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи; по-друге, бути об'єктивно безстороннім, тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.
Відповідні принци практики Європейського суду з прав людини щодо вимоги про безсторонність, відповідно до п.1 ст.6 Конвенції, наведені в рішенні у справі «Карелін проти Росії», заява №926/08, п.п. 51-57, від 20 вересня 2016 року.
Згідно з ч.2 ст.52 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судоустрою чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.
У Конституції України закріплені основні засади судочинства, а Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що судова влада в Україні здійснюється незалежними та безсторонніми судами, суд повинен бути справедливим та неупередженим.
Зазначені принципі також закріплені і в міжнародних актах, зокрема, відповідно до пункту 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.
За таких обставин та на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України, а також з метою недопущення будь-яких сумнівів у сторін цього судового провадження чи будь-якого стороннього спостерігача в неупередженості судді ОСОБА_2 , а також в об'єктивності рішень колегії суддів за його участі, суддя ОСОБА_2 дійшов висновку про необхідність задоволення вищезазначеної заяви про самовідвід.
Відповідно до ст.82 КПК України, матеріали справи №639/2546/25, апеляційне провадження № 11-кп/818/1531/25 необхідно передати керівнику апарату Харківського апеляційного суду для визначення головуючого судді у складі колегії суддів.
Керуючись п.4 ч.1 ст. 75, ч.1 ст. 80 КПК України, суддя-доповідач, -
Заяву головуючого судді ОСОБА_2 про самовідвід задовольнити.
Матеріали провадження (справа №639/2546/25, апеляційне провадження №11-кп/818/1531/25) за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Новобаварського районного суду м.Харкова від 23 травня 2025 року - передати керівнику апарату Харківського апеляційного суду для заміни головуючого судді ОСОБА_2 , і визначення головуючого судді у складі колегії суддів.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя ОСОБА_2