Житомирський апеляційний суд
Справа №296/11103/23 Головуючий у 1-й інст. Анциборенко Н.М.
Категорія 39 Доповідач Шевчук А. М.
30 липня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Павицької Т.М., Борисюка Р.М.,
за участі секретаря судового засідання Бузган А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
цивільну справу №296/11103/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Давиденком Віктором Віталійовичем,
на ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 30 січня 2025 року, яка постановлена під головуванням судді Анциборенко Н.М. у м.Житомирі,
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 . Просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 69 531,40 доларів США, з яких: 68 000 доларів США - основний борг; 1 531,40 доларів США - три процента річних.
Свій позов обґрунтував тим, що передав ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 68 000 доларів США, а остання, одержавши кошти, зобов'язалася повернути борг у повному обсязі до 16 січня 2023 року, що підтверджується розпискою. Наразі відповідач борг не повернула та прострочила виконання зобов'язання.
Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 30 січня 2025 року позовна заява залишена без розгляду.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 через адвоката Давиденка В.В. подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що представник позивача прибував у всі судові засідання у справі, крім 30 січня 2025 року. Адвокат Давиденко В.В. 20 листопада 2024 року прибув до зали судового засідання №203 Корольовського районного суду м. Житомира, але секретар судового засідання повідомила, що суддя Анциборенко Н.М. перебуває на лікарняному, а тому судове засідання не відбудеться та про дату наступного судового засідання буде повідомлено додатково. Прибуття до зали судових засідань може підтвердити журнал відвідувачів Корольовського районного суду м.Житомира, про витребування копії якого подано відповідний адвокатський запит до Служби судової охорони. Вказаний доказ не може бути поданий разом із апеляційною скаргою. Представник позивача не був повідомлений про розгляд справи на 30 січня 2025 року. Жодні судові повістки йому не направлялися, в тому числі через підсистему Електронний суд ЄСІТС. Судова повістка, направлена на адресу ОСОБА_1 була повернута у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Хоча така повістка і вважається врученою, але за відсутності повідомлення представника позивача не може бути доказом належного інформування учасника справи про час і місце розгляду справи. ОСОБА_1 не змінював місця проживання, що може бути підтверджено витягом із реєстру територіальної громади. На момент подання апеляційної скарги застосунок Дія не формує витяг із реєстру територіальної громади через помилку, а тому такий доказ не може бути поданий разом з апеляційною скаргою. Недоліки роботи оператора поштового зв'язку не можуть бути підставою для позбавлення особи доступу до правосуддя. Неявка позивача в судове засідання 30 січня 2025 року не є повторною, а позивач не був повідомлений про день та час розгляду справи.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Відповідно до частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.
У судове засідання учасники справи не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (а.с.118). Про причини неявки учасники справи суд не повідомили. У разі неповідомлення про причини неявки вважається, що учасник судового процесу не з'явився в судове засідання без поважних причин. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з наступних підстав.
Суд першої інстанції залишив позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду у зв'язку з повторною його неявкою в судове засідання та відсутністю заяви про розгляд справи за відсутності позивача, що перешкоджає вирішенню спору, оскільки суд позбавлений можливості з'ясувати позицію позивача з приводу заявлених позовних вимог на час розгляду справи.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з таких мотивів
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Із матеріалів справи вбачається, що 05 квітня 2024 року ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира у справі було відкрито провадження та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30 травня 2024 року (а.с.47).
У судове засідання, призначене на 30 травня 2024 року, позивач та його представник не з'явилися. Разом із тим, від представника позивача адвоката Давиденка В.В. 29 травня 2024 року надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з його зайнятістю у іншому судовому засіданні (а.с.54). Судове засідання було відкладено на 07 серпня 2024 року (а.с.57).
У судове засідання, призначене на 07 серпня 2024 року, сторони не з'явилися. Від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Давиденка В.В. знову надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання із посиланням на те, що з відповідачем тривають перемовини щодо можливого позасудового врегулювання спору (а.с.62). Судове засідання знову відкладено на 15 жовтня 2024 року (а.с.63).
Судове засідання, призначене на 15 жовтня 2024 року, не відбулося, оскільки суддя перебувала на лікарняному та наступний розгляд справи відкладено на 20 листопада 2024 року (а.с.68).
20 листопада 2024 року в судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися. Судова повістка, яка направлялася позивачу, відповідно до довідки відділення поштового зв'язку повернулася на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.71-72). Наступний розгляд справи відкладений на 30 січня 2025 року (а.с.73).
30 січня 2025 року в судове засідання позивач та представник позивача повторно не з'явилися. Повістка суду, яка направлялася позивачу, відповідно до довідки відділення поштового зв'язку повторно повернулася на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.76-77). У цьому судовому засіданні позов залишений без розгляду.
Відповідно до ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилаються учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя ст.131 ЦПК України).
Відповідно до відповіді на запит ВОМІРМП УДМС України в Житомирській області від 20 грудня 2023 року, ОСОБА_1 дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18).
Враховуючи зазначене вище, а також ту обставину, що позивач не повідомляв суд про зміну свого проживання (перебування, знаходження) під час провадження справи, фактично проживає за адресою, зазначеною ним особисто у позові, а саме: АДРЕСА_1 , що вбачається також із відповіді ВОМІРМП УДМС України в Житомирській області, за таких обставин позивач вважається таким, що повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а саме, двох останніх поспіль судових засідань, але до суду він та його представник не з'явилися поспіль 20 листопада 2024 року та 30 січня 2025 року і заяви про розгляд справи у їх відсутність не подавали.
За положеннями частини восьмої ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування.
Зазначення в позовній заяві адреси позивача поклало на нього обов'язок отримувати за цією адресою судові повістки про виклик до суду.
За таких обставин, суд першої інстанції діяв правомірно, оскільки комунікував з позивачем за допомогою повідомленої у його позовній заяві адресою, а тому слід виходити з «презумпції обізнаності». Позивач, якому адресовано судові повістки через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинен був дізнатися про виклик, який повідомлений судовою повісткою, у якій зазначено дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до частин першої та другої ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята ст.223 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини першої ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі №465/205/17.
Встановивши, що позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явився у судове засідання і не скористався своїм правом подати заяву про розгляд справи за його відсутності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої ст.257 ЦПК України.
Окрім того, залишення заяви без розгляду не порушує право позивача на судовий захист, оскільки відповідно до положень частини другої ст.257 ЦПК України залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з тією ж позовною заявою.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не направляв повісток представнику позивача, а тому він не був обізнаний про розгляд справи не можуть слугувати підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки відповідно до ст.14 ЦПК України адвокати реєструють електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. Адвокат Давиденко Віктор Віталійович 26 січня 2024 року отримав доступ до справи за допомогою Електронного кабінету користувача ЄСІТС (а.с.21), а тому не був позбавлений можливості відслідковувати рух справи в суді першої інстанції за допомогою вказаного сервісу.
За приписами частини першої ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що представник позивача з'являвся у судове засідання, яке призначалося на 20 листопада 2024 року, але хворіла суддя і саме із цієї причини судове засідання було відкладено на 30 січня 2025 року, спростовуються матеріалами справи, якими підтверджується, що суддя хворіла у період, коли мало проводитися 15 жовтня 2024 року судове засідання, а не 20 листопада 2024 року. Сам по собі запит представника позивача до Територіального управління служби судової охорони у Житомирській області без відповіді на нього не доводить явку представника позивача у судове засідання, яке призначалося на 20 листопада 2024 року, оскільки доказування ґрунтуватися на припущеннях не може, а спотворювання обставин свідчить про маніпуляції та намагання зловживати процесуальними правами, чому суд зобов'язаний протистояти та вживати заходів для запобігання такій процесуальній поведінці учасника справи (а.с.86)
Решта доводів апеляційної скарги ґрунтується на помилковому тлумаченні норм процесуального права та з огляду на викладене вище додаткового правового обґрунтування не потребує.
Відповідно до змісту ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Ухвала відповідає вимогам чинного процесуального законодавства та залишається без змін.
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Давиденком Віктором Віталійовичем, залишити без задоволення.
Ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 30 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді: