Житомирський апеляційний суд
Справа №274/1964/25 Головуючий у 1-й інст.
Номер провадження №21-з/4805/17/25
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_1
28 липня 2025 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні апеляційного суду заяву ОСОБА_4 про роз'яснення ухвали Житомирського апеляційного суду від 16.06.2025,
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 16.06.2025 залишено без зміни ухвалу слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13.05.2025, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 14.03.2025.
17.07.2025 на електрону адресу Житомирського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_4 про роз'яснення ухвали Житомирського апеляційного суду від 16.06.2025.
В обгрунтування заяви ОСОБА_4 зазначив, що йому незрозуміло чи не означає факт відмови апеляційною інстанцією у внесені в ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за його заявою від 14.03.2025 заборону Бердичівському РВП ГУНП в Житомирській області розпочинати досудове розслідування; чи є ухвала апеляційного суду підставою для відмови Бердичівським РВП внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР; чи не створює для нього відмова у внесенні до ЄРДР відповідальність за завідомо неправдиві відомості про злочин за ст.383 КПК України.
ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду заяви про роз'яснення судового рішення, в судове засідання апеляційного суду не з'явився.
Відповідно до ч.1 ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Тому колегія суддів вважає можливим проводити розгляд у відсутності заявника.
Заслухавши доповідача, перевіривши заяву ОСОБА_4 про роз'яснення судового рішення, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до частин 1, 4 ст.380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Виходячи з системного тлумачення положень закону роз'яснено може бути рішення суду, якщо його важко виконати. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Окрім цього, необхідно вказати, що зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акту, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Роз'яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз'яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз'яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз'яснення судового рішення полягає не в роз'ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз'ясненні рішення з метою наступного його виконання (ухвали Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 1-26/04 та від 08.08.2019 у справі № 202/4467/14-к).
Отже, правовий механізм роз'яснення судового рішення впроваджений з метою виправлення недоліків судового акту та полягає в усуненні його незрозумілості, викладенні судового рішення у більш зрозумілій формі. У зв'язку з цим суд не роз'яснює мотиви прийняття судового рішення та не змінює його зміст, а виходячи із суб'єктів звернення із заявою може роз'яснити лише те рішення, яке підлягає виконанню.
Застосовуючи наведений підхід до тлумачення норм кримінального процесуального закону у цій справі слід звернути увагу на те, що хоча заявник кваліфікує процесуальний документ, з яким звернувся до суду, як заяву про роз'яснення судового рішення, але з наведеного у ній тексту вбачається, що мотиви та вимоги такої заяви не стосуються незрозумілості, неоднозначності, можливості різного сприйняття як учасниками кримінального провадження, так і сторонньою особою ухвали Житомирського апеляційного суду від 16.06.2025.
Тобто, по суті заявник не виносить на розгляд суду питання, які вирішуються у порядку, визначеному ст. 380 КПК України, а лише висловлюється фактично про незгоду з судовим рішенням та намагається отримати відповідну правову консультацію.
За наведених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для роз'яснення ухвали Житомирського апеляційного суду від 16.06.2025, яка є повністю зрозумілою та будь-яких положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння не містить.
Керуючись ст. 380 КПК України, апеляційний суд,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4 про роз'яснення ухвали Житомирського апеляційного суду від 16.06.2025.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :