Справа № 761/29995/25
Провадження № 1-кс/761/19839/2025
18 липня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання слідчого Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Болгарія, громадянина Республіки Болгарія, з вищою освітою, не працевлаштованого, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 1112 КК України, у кримінальному провадженні №22024000000000370 від 26.04.2024,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 1112 КК України, у кримінальному провадженні №22024000000000370 від 26.04.2024.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначає про те, що у провадженні Головного слідчого управління Служби безпеки України перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22024000000000370 від 26.04.2024 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 1112 КК України.
23.04.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. ст. 208, 615 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 1112 КК України.
23.04.2025 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 1112 КК України.
23.04.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва задоволено клопотання слідчого та застосовано запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
16.06.2025 постановою першого заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000370 продовжено до 23.07.2025.
18.06.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 23.07.2025, без визначення розміру застави.
18.07.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до шести місяців.
Підозра у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 1112 КК України обґрунтовується доказами, які зібрані у кримінальному провадженні, а саме: протоколом за результатом проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних мереж від 06.02.2025 стосовно ОСОБА_8 , яким зафіксовано розмову з ОСОБА_7 щодо співпраці з особою на ім'я « ОСОБА_9 »; протоколом за результатом проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних мереж від 06.02.2025 стосовно ОСОБА_7 , яким зафіксовано розмови з ОСОБА_8 щодо співпраці з особою на ім'я « ОСОБА_9 », з особою на ім'я « ОСОБА_10 » з приводу роботи з ОСОБА_11 ; протоколом за результатом проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних мереж від 13.03.2025 стосовно ОСОБА_7 , яким зафіксовано розмови з ОСОБА_12 щодо продажу злитків титану та експорту титанового лому до Європи; протоколом за результатом проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних мереж від 02.01.2025 стосовно ОСОБА_8 , яким зафіксовані розмови з ОСОБА_7 щодо співпраці з особою на ім'я « ОСОБА_9 », закупівлі товару, сировини, оплати за товар; протоколом огляду від 11.09.2024, яким зафіксована надана Державною митною службою України інформація з баз даних щодо митного оформлення товарів компаніями ДП «Ровена», «ExpoGroup OU», FAROTEX DWC-LLC, ТОВ «Двіна сплавресурс»; відповідями на доручення слідчого з оперативного підрозділу від 09.09.2024 вих. № 8/1/1-13338, 12.09.2024 вих. № 8/1/1-13782, 18.10.2024 вих. № 8/1/1-14922, 02.01.2025 вих. № 8/1/1-27, 24.01.2025 вих. № 8/1/1-755, 31.01.2025 вих. № 8/1/1-1800, 17.01.2025 вих. № 8/1/1-454, 11.02.2025 вих. № 8/1/1-2194, 07.03.2025 вих. № 8/1/1-3726, 21.04.2025 вих. № 8/1/1-6049, з додатками до них, у тому числі протоколами огляду; відповіддю на доручення слідчого з оперативного підрозділу від 11.02.2025 вих. № 8/1/1-2194 з додатками (документальними матеріалами), отриманими від Служби зовнішньої розвідки України, згідно яких ДП «Ровена» за час повномасштабного вторгнення рф в Україну здійснено експорт понад 95 титанових злитків на адресу естонської фірми - посередника «ExpoGroup OU», а в подальшому вказані злитки були експортовані на адресу російської компанії ТОВ «Двіна сплавресурс»; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
В обґрунтування свого клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим зазначено, що ОСОБА_5 інкримінуються діяння, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до особливо тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачено виключно позбавлення волі строком від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, ризики, які враховувались судом раніше, не змінились та не зменшились, а застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти існуючим ризикам щодо можливості переховування від органу досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; знищення, сховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення у якому підозрюється.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з підстав зазначених у ньому, вважав, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України на даний час не зменшилися, а підозра пред'явлена ОСОБА_5 є обґрунтованою та підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами, відтак просив задовольнити клопотання та продовжити підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання і продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 . На обґрунтування вказаних доводів зазначив, що висунута підозра ОСОБА_5 є не обґрунтованою та не підтверджується зібраними доказами. Крім того, адвокат зазначив, що ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваного також є не доведеними, оскільки ризик переховування підозрюваного не відповідає фактичним обставинам справи, так як, ОСОБА_5 не має наміру переховуватися, одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, відтак просив відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також адвокат зазначив, що стороною обвинувачення не надано слідчому судді доказів, що більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовано до підозрюваного, а відтак просив застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід не пов'язаний з триманням в умовах не свободи.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника і також просив відмовити у задоволенні клопотання.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000370 від 26.04.2024 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 1112 КК України.
23.04.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. ст. 208, 615 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 1112 КК України.
23.04.2025 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 1112 КК України.
23.04.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва задоволено клопотання слідчого та застосовано запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
16.06.2025 постановою першого заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000370 продовжено до 23.07.2025.
18.06.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 23.07.2025, без визначення розміру застави.
18.07.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до шести місяців.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 та причетність підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому суд звертає увагу, що для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення. Такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.
Таким чином, враховуючи поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 1112 КК України.
Водночас, при розгляді клопотання та вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Так, аналізуючи зазначені слідчим та прокурором ризики, слідчий суддя враховує, що ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнано ризики переховування від органу досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; знищення, сховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення у якому підозрюється.
Вирішуючи питання про продовження існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відзначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя бере до уваги, що існує ймовірність того, що ОСОБА_5 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, вчинить дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Так, інкриміноване ОСОБА_5 діяння відповідно до ст. 12 КК України віднесено до особливо тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачено у вигляді позбавлення волі строком від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, у зв'язку з чим є всі підстави вважати, що тяжкість покарання у разі визнання судом його винним сама по собі може бути обставиною, яка може обумовити ризик переховування останнього від органів досудового розслідування, суду.
Водночас, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «W. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Також що стосується ризику втечі підозрюваного, то Європейський суд з прав людини вказує, що він не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня «Панченко проти Росії». Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню «Бекчиєв проти Молдови».
Так, наявність у підозрюваного на утриманні дружини, неповнолітньої дитини хоча і мінімізує ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду, однак повністю його не виключає.
Надаючи оцінку можливості впливу на свідків, іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу на свідків та іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та підозрюваних та дослідження їх судом.
Також ґрунтуються на матеріалах клопотання і доводи сторони обвинувачення про наявність ризику знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування на даний час триває та органом досудового розслідування продовжується збір доказів для встановлення всіх обставин у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий суддя вважає доведеними часткову наявність заявлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.
Разом з тим, суд приходить до висновку, що наведений стороною обвинувачення ризик, а саме, ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не знайшов свого підтвердження. Так, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні наведенні лише припущення, які не були підтвердженні жодним належним та допустимим доказом, щодо можливості існування на даний час вказаного ризику.
Слідчий суддя вважає також не доведеним ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він раніше до кримінальної відповідальності не притягався.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 не порушує його права на судовий розгляд упродовж розумного строку, оскільки відповідно до п. 110 Рішення ЄСПЛ «Кудла проти Польщі» тривале тримання під вартою може бути виправдане у кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції.
При цьому, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , а також те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжкого злочину, слідчий суддя не знаходить підстав для скасування чи обрання іншого, більш м'якого, запобіжного заходу.
При цьому, будь-яких даних на підтвердження поганого стану здоров'я або існування інших обставин, що виключали би можливість тримання під вартою останнього, слідчому судді не надано.
Також слідчий суддя вважає доведеними і об'єктивні обставини, що полягають у неможливості завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, оскільки в рамках даного кримінального провадження необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на момент вирішення слідчим суддею питання про застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Водночас, слідчий суддя відзначає, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.07.2025 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, а тому, враховуючи викладене, строк дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід встановити з урахуванням зазначеного терміну, як це передбачено положеннями ч. 3 ст. 197 КПК України.
Так, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Водночас, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-1142, 258-2586, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України. В той же час, прокурором не доведено обставин, які давали підстави не визначати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а лише зроблено посилання на вказану норму закону.
Крім того, слідчий суддя також враховує, те що в своєму рішенні №7-р(ІІ)/2024 від 19.06.2024 Конституційний Суд України зазначив, що законодавець закріпив дискрецію слідчого судді, суду під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за ч. 6 ст. 176 КПК не визначати або визначати розмір застави з урахуванням підстав та обставин, установлених ст. ст. 177, 178 Кодексу.
Відтак, слідчий суддя, при розгляді клопотання, враховуючі вік підозрюваного, його стан здоров'я, сімейний стан, наявність позитивної характеристики, можливість забезпечення виконання обов'язків приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави як альтернативного заходу.
Відповідно до ч. 4 та п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у таких межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких умов, слідчий суддя вважає, що розмір застави, визначений підозрюваному ОСОБА_5 повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на нього обов'язків. Цей розмір має бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від порушення встановлених процесуальними нормами таабо покладених судом на нього обов'язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку, та не була надмірною. Водночас, слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК.
Зважаючи на тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 , обставини кримінального правопорушення та відомості про підозрюваного, його матеріальний стан, слідчий суддя вважає, що розмір застави, який належить визначити підозрюваному має бути встановлений в розмірі передбаченому п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 302 800 грн, такий розмір є виправданим за наявних обставин, а тому може бути застосований.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя враховує не лише обсяг повідомленої підозри, а також і правові позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до яких розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гафа проти Мальти»).
Оскільки слідчим суддею вирішено застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, то у разі внесення застави в розмірі, визначеному цією ухвалою, на нього слід покласти також обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КК України.
Слідчий суддя приходить до висновку, що вказані обов'язки, у разі внесення застави, здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та не зашкодять інтересам досудового розслідування.
Зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного строком на два місяці з моменту внесення застави (ч. 7 ст. 194 КПК).
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії ухвали про продовження строку тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою, визначити строком на 60 діб, тобто до 15 вересня 2025 року, включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:
Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,
ЄДРПОУ: 26268059,
МФО: 820172,
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,
р/р: № UA128201720355259002001012089,
призначення платежу: застава за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 18.07.2025 у справі №761/29995/25.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем свого проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов'язків - 60 днів з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави у розмірі, визначеному судом, але в межах строку досудового розслідування.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1