Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/10802/25
23 липня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025100070001643 від 19.07.2025, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні слідчого відділу Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві матеріали досудового розслідування № 12025100070001643 від 19.07.2025, за ознаками вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , солдат, солдат-стрілець протитанкового батальйону ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порушення вимог ст. ст. 3, 68 Конституції України, ст. ст. 6, 11, 16, 29, 30, 32, 49, 50 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 18.07.2025, приблизно о 23 год. 48 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, площа Контракова, біля буд. 8, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, взяв з кишені сумки предмет схожий на ніж та утримуючи його в правій руці, наніс один удар в область живота з ліва ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинивши наступні тілесні ушкодження, у вигляді: проникаючого поранення лівої бокової ділянки живота, з ушкодженням брижі тонкої кишки, з кровотечею, гематома брижі тонкої кишки, наскрізне пошкодження петлі тонкої кишки, гемоперитонеум.
Так 19.07.2025, слідчим, в ході проведення затримання ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні злочину, в порядку ст. 208 КПК України, за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 28, а саме під час особистого обшуку особи, було виявлено та вилучено речі, що належать підозрюваному, а саме: мобільний телефон марки «Sumsung», IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , сім-карта з номером телефону НОМЕР_4 , у чохлі чорного кольору, поміщений до спеціального пакету № WAR1330134; кросівки «Пума», поміщені до спеціального паперового пакету НПУ.
Окрім цього, 20.07.2025, постановою слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , про визнання предметів речовими доказами та визначення їх місця зберігання, вище перелічені предмети було визнано речовими доказами у кримінальному провадження № 12025100070001643 від 19.07.2025, за ознаками вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Враховуючи те, що вище вказане вилучене майно являється предметами та засобами вчинення кримінального правопорушення та мають значення речового доказу, тому необхідно на вказане майно накласти арешт, оскільки незастосування заборони на відчуження, використання та розпоряджання цим майном може призвести до перепродажі майна, його пошкодження, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Від слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві на адресу суду надійшла заява про розгляд клопотання без його участі в якій слідчий подане клопотання підтримав, просила суд його задовольнити.
Власник майна у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, від захисника власника майна на адресу суду надійшла заява про розгляд клопотання без його участі.
Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, що обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Метою накладання арешту на майно є збереження речових доказів у кримінальному провадженні, їх подальше дослідження та огляд.
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим. Отже, відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання сторони обвинувачення про арешт майна підлягає задоволенню, оскільки стороною обвинувачення доведено необхідність здійснення такого арешту, обґрунтовано правову підставу для його задоволення.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. 167 - 168, 170 - 173, 309 КПК України,
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025100070001643 від 19.07.2025, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «Samsung», IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , сім-карта з номером телефону НОМЕР_4 , у чохлі чорного кольору, поміщений до спеціального пакету № WAR1330134; кросівки «Пума», що належать підозрюваному ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , поміщені до спеціального паперового пакету НПУ, з метою збереження речових доказів.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що згідно із частин 1-2 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1