печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17177/22-ц
пр. 2-1733/25
28 травня 2025 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Хайнацького Є.С.,
при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,
за участю:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 562 257,78 грн матеріальної шкоди, завданої позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), 49 622,58 грн моральної шкоди та понесені судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 09.01.2022 року о 15 годині 50 хвилин на перехресті вулиць Басейної та Еспланадної у місті Києві відповідач ОСОБА_5, керуючи автомобілем Tesla, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїхав на перехрестя на забороняючий сигнал світлофора, внаслідок чого здійснив зіткнення із автомобілем Mercedes-Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Автомобіль Mercedes-Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на праві власності належить ОСОБА_1 - позивачу.
За вказаною подією був складений протокол про адміністративне правопорушення та винесена постанова Печерського районного суду міста Києва від 28.04.2022 у справі № 757/3101/22, якою відповідача визнано винним у ДТП.
Відповідальність заподіювача шкоди, тобто водія ОСОБА_2 , згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP-207149950 було застраховано у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (далі ТДВ «СК «Кредо»). Страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну, за вказаним полісом становила 130 000,00 грн та була погашена страховою компанію у повному обсязі на користь позивача. Платіжне доручення від 03.02.2022 року № 5680 про оплату страхового відшкодування додається до позову.
Позивачем у приватному порядку було замовлене проведення експертного дослідження пошкодження при ДТП її транспортного засобу - автомобіля Mercedes-Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 - для визначення розміру завданого збитку.
Відповідно до висновку судового експерта Новоселецького В.А. від 23.05.2022 року № 02/02 вартість матеріального збитку, позивачу неправомірними діями відповідача, становить 692 291,13 грн, з яких вартість відновлювального ремонту становить 628 629,47 грн та величина втрати товарної вартості - 63 661,66 грн.
Позивач користується послугами СП ТОВ «Автомобільний Дім Україна-Мерседес Бенц», код 20021843; вказане Товариство здійснює технічне обслуговування та, у разі необхідності, ремонт транспортного засобу позивача; сам автомобіль Mercedes-Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент ДТП перебував на гарантійному обслуговуванні у вказаного Товариства.
Тому позивач як власник пошкодженого транспортного засобу звернулася до зазначеного Товариства із проханням про ремонт пошкодженого у ДТП автомобіля.
Після огляду автомобіля фахівцями СП ТОВ «Автомобільний Дім Україна-Мерседес Бенц» було здійснено відновлення пошкодженого транспортного засобу.
Вартість робіт по відновленню пошкоджень автомобіля після ДТП становила 628 596,12 грн, що підтверджується актами виконаних робіт та актом звірки між позивачем та СП ТОВ «Автомобільний Дім Україна-Мерседес Бенц» на 16.05.2022 року.
Вартість відновлювального ремонту та величина втрати товарної вартості разом становлять матеріальну шкоду, що була завдана відповідачем внаслідок ДТП та підлягає стягненню з нього з урахуванням виплаченої страхової суми.
Тобто, відповідач має відшкодувати позивачеві 628 596,12 грн + 63 661,66 гривень - 130 000 гривень = 562 257,78 грн.
Посилаючись на наведене, позивач просить: стягнути з ОСОБА_5 на свою користь майнову шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, у розмірі 562 257,78 грн та судові витрати у справі покласти на відповідача.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.08.2022 року відкрито провадження у справі в загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 28.11.2022 року.
30.09.2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. Зазначав, що викладена у звіті інформація про вартість матеріального збитку є суперечливою та не відповідає дійсним обставинам справи. За своєю правовою природою висновок судового експерта про вартість матеріального збитку є фактично звітом про оцінку вартості матеріального збитку. Однак, звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу. Крім того, вартість ремонту з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати, однак матеріали справи матеріали справи таких доказів не містять.
Також відповідач зазначає, що на адвокатський запит страхова компанія надала звіт № 3003229/01/22 про оцінку колісного транспортного засобу від 24.01.2022 року відповідно до якого вартість відновлювального ремонту становить 390 234,02 грн. Тобто, різниця між попереднім оціночним документом - звітом наданим позивачем та попереднім розрахунком проведеним страховиком складає 302 057,11 грн. ( 692 291,13 грн - 390 234,02 грн = 302 057,11 грн.)
Отже, різниця в сумах є доказом того, що без реального підтвердження витрат, встановити реальну шкоду, яку завдав відповідач, неможливо.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.11.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 22.03.2023 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.03.2023 року розгляд справи відкладено на 01.06.2023 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.06.2023 року розгляд справи відкладено на 12.09.2023 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.09.2023 року розгляд справи відкладено на 14.12.2023 року.
Судове засідання призначене на 14.12.2023 року було знято з розгляду у зв'язку із оголошенням масштабної повітряної тривоги. Дата наступного судового засідання 21.03.2024 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.03.2024 року розгляд справи відкладено на 04.06.2024 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.06.2024 року розгляд справи відкладено на 16.09.2024 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.09.2024 року розгляд справи відкладено на 12.12.2024 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2024 року розгляд справи відкладено на 18.03.2025 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.03.2025 року розгляд справи відкладено на 28.05.2025 року.
У судове засідання позивач та її представник не з'явилися; про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином; представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без їх участі, у якій вказав, що позов підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися; про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином; представник відповідача подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без їх участі, у якій вказав, що позов підтримує в повному обсязі, просить задовольнити
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд установив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Суд установив, що 09.01.2022 року о 15 годині 50 хвилин на перехресті вулиць Басейної та Еспланадної у місті Києві відповідач ОСОБА_5, керуючи автомобілем Tesla, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїхав на перехрестя на забороняючий сигнал світлофора, внаслідок чого здійснив зіткнення із автомобілем Mercedes-Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Автомобіль Mercedes-Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на праві власності належить ОСОБА_1 - позивачу.
Згідно з постановою Печерського районного суду міста Києва від 28.04.2022 у справі № 757/3101/22, відповідача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до платіжного доручення від 03.02.2022 року № 5680 про оплату страхового відшкодування ТДВ «СК «Кредо» перерахувало грошові кошти у розмірі 130 000,00 грн на рахунок ТОВ «Автомобільний дім Україна-Мерседес» згідно акту № 3003229-1 поліс № ЕР-207149950.
Відповідно до висновку судового експерта Новоселецького В.А. від 23.05.2022 року № 02/02 ринкова вартість автомобіля Mercedes-Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 2 200 777,80 грн, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Mercedes-Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 пошкодженого внаслідок ДТП становить 692 291,13 грн, з яких вартість відновлювального ремонту становить 628 629,47 грн та величина втрати товарної вартості - 63 661,66 грн.
У ч. 1 ст. 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
При цьому, особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі, і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187, п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Згідно зі ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 18.04.2024 року у справі № 701/453/21.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд установив, що в результаті ДТП належний позивачу на праві власності транспортний засіб Mercedes-Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження та згідно висновку експерта від 23.05.2022 року № 02/02 за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Mercedes-Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 пошкодженого внаслідок ДТП становить 692 291,13 грн, з яких вартість відновлювального ремонту становить 628 629,47 грн та величина втрати товарної вартості - 63 661,66 грн. Тобто, відповідач має відшкодувати позивачеві 628 596,12 грн+63 661,66 грн-130 000,00 грн=562 257,78 грн.
Відповідно до ст. 106 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.
У матеріалах даної справи відсутні будь-які дані щодо відводу експерта по даному дослідженню.
Відповідно до ст. 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Суд вважає, що висновок експерта від експерта від 23.05.2022 року № 02/02 відповідає вимогам щодо належного доказу у цій справі і береться судом до уваги в якості доказу при вирішенні питання щодо розміру завданої позивачу ДТП майнової шкоди.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, в сумі 563 257,78 грн.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача судові витрати, пов'язані із наданням професійної правової допомоги у розмірі 49 622,58 грн з яких 5 622,58 грн - судового збору, 9 000,00 грн - вартість проведення експертного дослідження, 35 000,00 грн витрати на правову правничу допомогу.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правничу допомогу.
У ст. 141 ЦПК України зазначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), акт виконаних робіт (детальний опис робіт, наданих послуг).
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату цих послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, акту виконаних робіт, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
За перевіркою матеріалів справи суд не вбачає доведених та документально підтверджених витрат позивача на професійну правничу допомогу.
За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні вимог позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ст. 141 ЦПК України та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Як встановлено з матеріалів справи, за заявою позивача судовим експертом Новоселецьким В.А. було проведено експертне транспортно-товарознавче дослідження, за яке відповідно до квитанції від 08.02.2022 року № 54031 позивачем сплачено 9 000,00 грн.
Таким чином, у зв'язку із задоволенням позову витрати, понесені позивачем, на проведення експертизи підлягають відшкодуванню.
Оскільки позов підлягає задоволенню, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 5 622,58 грн.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 12, 15, 1166, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, статтями 12, 13, 18, 82, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 Цивільного процесуального України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 562 257 (п'ятсот шістдесят дві тисячі двісті п'ятдесят сім) грн. 78 коп., витрати на проведення оцінки пошкодженого транспортного засобу у розмірі 9 000 (дев'ять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5 622 (п'ять тисяч шістсот двадцять дві) грн. 58 коп.
Позивач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_5 : адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 12.06.2025 року.
Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ