30.07.2025 Справа № 756/4349/13-ц
Унікальний номер 756/4349/13-ц
Номер провадження 2/756/241/25
про повернення заяви без розгляду
30 липня 2025 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Шролик І.С., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 щодо визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення та повернення виконавчого документа,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду зs заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 щодо визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення та повернення виконавчого документа стягувачу. В заяві просить визнати цю заяву як відмову стягувача від примусового виконання судового рішення, повернути виконавчий документ стягувачу, винести постанову про визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення та зобов'язати приватних виконавців Русецьку О.О., Кошарного О.В., Крегул І.І. повернути виконавчий документ, а саме виконавчий лист № 2/756/2285/13, який був виданий 22 квітня 2015 року стягувачу у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 липня 2025 року справу передано на розгляд судді Шролик І.С.
Дослідивши матеріали поданої заяви суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних та приватних виконавців визначено як Законом України «Про виконавче провадження», так і відповідними положеннями процесуальних кодексів, які повинні застосовуватися у сукупності заходів оскарження.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 175 ЦПК України. Ці вимоги застосовуються також до скарг, поданих в порядку ст. 448 цього Кодексу.
Відповідно до 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Згідно з ч. 1 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Всупереч вищевказаним вимогам ОСОБА_1 зазначає, що подає заяву, а не скаргу, неправильно вказує свій процесуальний статус - в якості свого процесуального статусу вказує не «скаржник», а «позивач», також неправильно зазначає процесуальний статус осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , проте які є виконавцями, зазначивши їх як відповідачів. Крім того, ОСОБА_1 не зазначені усі особи виконавчого провадження Боржників та стягувачів, не викладені обставини, які б обґрунтовували неправомірність дій приватних виконавців, зокрема, не викладено обставин про те, чи намагався скаржник вирішити питання у позасудовий спосіб, звернувшись до приватних виконавців з відповідною заявою, та чи отримав необґрунтовану відмову.
Отже, заявнику слід визначитись з колом осіб, що беруть участь під час розгляду скарги та їх процесуальним статусом як учасників справи, а також надати належні обґрунтування підстав звернення до суду, які б засвідчували порушення у діях приватних виконавців.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
За таких обставин заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 щодо визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення та повернення виконавчого документа, необхідно повернути заявнику без розгляду.
Керуючись ст.ст. 183, 353 ЦПК України суддя, -
Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 щодо визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення та повернення виконавчого документа вважати неподаною і повернути позивачу разом з поданими до неї додатками, роз'яснивши, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 30 липня 2025 року.
Суддя І.С. Шролик