Справа № 507/1556/25
Провадження № 1-кп/507/75/2025
Номер рядка звіту 69
04.08.2025 рокуселище Любашівка
Любашівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні приміщенні суду в селищі Любашівка в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025167180000109 від 14.07.2025року, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Гандрабури Ананьївського району Одеської області, громадянина України, військовослужбовця за призовом під час загальної мобілізації на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону, ВОС-100221А, НОМЕР_2, військової частини НОМЕР_1 , у військовому звані солдат, неодруженого, на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області не перебуває, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
за ознаками вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.162 КК України,
ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин:
ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, призваним за мобілізацією, проходячи військову службу на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону, військової частини НОМЕР_1 у військовому звані «солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 16, 127- 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 21.02.2025 року близько 22 години 00 хвилин, ОСОБА_3 , проходив поблизу домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке перебуває у володінні та користуванні ОСОБА_4 , виник умисел на незаконне проникнення до іншого володіння особи на території вказаного домоволодіння.
Реалізуючи кримінально-протиправний умисел направлений на незаконне проникнення до гаражу, тобто до іншого володіння особи, ОСОБА_3 , в цей же день та час, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, через незачинену хвіртку паркану проник на територію вищевказаного домоволодіння та підійшов до незачинених дверей гаражу, переконавшись у відсутності господаря, ОСОБА_3 , порушуючи ст. 30 Конституції України, за відсутності визначених законом підстав та в порушення встановленого законом порядку, без будь-якого дозволу та всупереч волі ОСОБА_4 , шляхом вільного доступу, незаконно проник в середину гаражу, чим порушив право на недоторканість іншого володіння особи.
Таким чином, своїми умисними, протиправними діями, які виразилися в незаконному проникненні до іншого володіння особи, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (кримінальний проступок), передбачене ч. 1 ст. 162 КК України.
Частинами 2,3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта долучено письмову заяву підозрюваного ОСОБА_3 , складену в присутності захисника ОСОБА_5 , в якій він зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.
У вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Також, до обвинувального акту надано письмову заяву потерпілого ОСОБА_4 , згідно якої він не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, заяву потерпілого про згоду з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого та потерпілого, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали обвинувального акту та зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їхній сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого кримінального проступку повністю доведена.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.162 КК України, тобто незаконне проникнення до іншого володіння особи.
Відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Виходячи з положень ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При обранні покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.65 КК України суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який є громадянином України, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання та реєстрації, за місцем мешкання характеризується посередньо, перебуває на обліку у лікаря нарколога , з діагнозом F 10.3, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, є військовослужбовцем за призовом під час загальної мобілізації , також суд враховує пом'якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин. Так, обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , суд згідно ст.66 КК України визнає його щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України , судом не встановлено.
За таких обставин, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 1190 грн. Саме таке покарання буде найбільше відповідати принципам та цілям призначення покарань і буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, ОСОБА_3 не обирався, підстав для його обрання не має.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 381-382, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,
Визнати винним ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.162 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1190 грн.
На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду області через Любашівський районний суд Одеської області з урахуванням особливостей, передбачених ч. 1 ст. 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1