Справа № 642/6817/24
Провадження № 2/642/1438/25
01 серпня 2025 р. м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Балабая С.С.,
за участі секретаря судових засідань Шнайдер Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення та зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення та зобов'язати вчинити дії.
Позовна заява мотивована тим, що в період перебування у шлюбі з ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 18.11.2008 набуто у власність квартиру АДРЕСА_1 . Зазначає, що Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 22.02.2024 було вирішено визнати за ОСОБА_1 право власності на частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 , як на частку в праві спільної сумісної власності подружжя, залишивши у власності ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 , в результаті поділу спільної сумісної власності подружжя. Наразі громадянка ОСОБА_2 чинить перешкоду у доступі до квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що суперечить рішенню Київського районного суду м. Полтави від 22.02.2024 р., яке набрало законної сили 24.07.2024 року, яким було вирішено визнати за ОСОБА_1 право власності на частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 , як на частку в праві спільної сумісної власності подружжя, залишивши у власності ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 , в результаті поділу спільної сумісної власності подружжя. Зазначає, що за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 має намір вселитися на свою частину житла, але збоку ОСОБА_2 чиниться перешкода шляхом недопуску до такого житла.
Враховуючи той факт, що в досудовому порядку вирішити спір з відповідачкою не вдалося, просить суд ухвалити рішення, яким зобов'язати відповідача усунути перешкоди позивачу в користуванні вказаною житловою квартирою та заборонити відповідачці чинити будь-які дії, спрямовані на перешкоджання у відкриванні вхідних дверей, доступі до приміщення квартири та користуванні квартирою, зобов'язати відповідача передати позивачу ключі від запірних замків вхідних дверей вказаної квартири та вселити його у вказану квартиру.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 31.03.2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення та зобов'язати вчинити дії задоволено. Зобов'язано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усунути перешкоди ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в користуванні житловою квартирою за адресою: АДРЕСА_2 та заборонено відповідачці чинити будь-які дії, спрямовані на перешкоджання у відкриванні вхідних дверей, доступі до приміщення квартири та користуванні квартирою.
Зобов'язано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ключі від домофону та запірних замків вхідних дверей вказаної квартири.
Вселити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 03.06.2025 заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 31.03.2025 у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення та зобов'язати вчинити дії задоволено. Заочне рішення Ленінсього районного суду м. Харкова від 31.03.2025 по справі № 642/6817/24 по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення та зобов'язати вчинити дії скасовано. Призначено справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення та зобов'язати вчинити дії до розгляду у порядку загального позовного провадження.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від ОСОБА_2 . Мотивований тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються належними, допустимими та достатніми доказами у розумінні положень Цивільного процесуального кодексу України. Зазначає, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт її активних дій, спрямованих на перешкоджання доступу до квартири АДРЕСА_1 . Відсутні докази зміни замків, блокування входу чи інші підтверджені факти обмеження доступу. Фото, додані до позову, на переконання відповідача, не є належними доказами, оскільки не відображають її дій і не дозволяють встановити обставини часу та місця.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 03.07.2025 закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користування житловим приміщенням шляхом вселення та зобов'язано вчинити дії, призначено справу до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причина неявки суду не відома. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Курило С.Л., надав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника. Зазначив, що підтримує позицію зазначену у позові, просив суд вирішити спір за наявними матеріалами.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, причина неявки суду не відома. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили.
Відповідач ОСОБА_2 надала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Зазначила, що просить суд відмовити в позові в повному обсязі.
Суд, дослідивши надані позивачем та долучені до матеріалів справи докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Як встановлено із рішення Київського районного суду м. Полтави від 22.02.2024 року у справі № 642/3675/17, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визначено, за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 , як на частку в праві спільної сумісної власності подружжя, залишивши у власності ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 , в результаті поділу спільної сумісної власності подружжя.
Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 належить 1/2 частина квартири АДРЕСА_3 .
Зі змісту позовної заяви вбачаються обставини, які ніким не оспорюються, а саме, що у вказаній квартирі постійно проживає відповідач ОСОБА_2 , яка також є її співвласницею.
Як вказує позивач, відповідач чинить йому перешкоди у користуванні вказаним житловим приміщенням. Останній зазначає, що має намір зареєструвати своє право власності на квартиру для чого йому потрібно отримати технічний паспорт на нього. Однак відповідачка ігнорує прохання позивача, до квартири не пускає.
Відповіднодо частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі статтею 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Конституцією України (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст.316, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України).
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Права власника жилого будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК УРСР, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Стаття 150 ЖК України передбачає, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до статті 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом, а припинення права власності можливе лише з підстав, передбачених статтею 346 ЦК України.
Оскільки право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном, якого ніхто не може бути позбавлений, крім випадків, передбачених законом, то власник житла має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, згідно з положеннями ст. 391 ЦК України.
Судом було встановлено, що ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 . Отже, ОСОБА_1 , як законний власник частини квартири, має право на користування своєю власністю.
Підставою для звернення ОСОБА_1 до суду за захистом своїх прав стала фактичне обмеження позивача у доступі до належної йому на праві власності частини квартири. У зв'язку з чим, позивач просить суд вселити його в належну йому на праві спільної часткової власності частину квартири за вищевказаною адресою та зобов'язати відповідача не чинити перешкоди у користуванні спірним майном.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч.1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження факту перешкоди відповідачем у користуванні майном, що належить на праві власності позивачу останнім суду не надано.
Так, матеріали справи містять світлини, відповідно до яких здійснювався позивачем набір номеру відповідачки під час перебування позивача біля кв. АДРЕСА_3 .
Однак, суд вважає зазначені докази не належними, так як вони не містять підтвердження факту здійснення перешкод відповідачкою у користуванні спірним майном, а підтверджують лише обставини здійснення їй дзвінку позивачем під час перебування поруч з квартирою АДРЕСА_1 .
Суд, даючи оцінку вищезазначеному, приходить до висновку про те, що у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати залишаються за позивачем.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 223, 259, 265, 280-282 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 16, 316, 317, 319, 321, 346, 383, 391 ЦК України, ст. ст. 109, 150 ЖК України, суд -
ухвалив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення та зобов'язати вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя С.С. Балабай