Рішення від 31.07.2025 по справі 641/728/25

Провадження № 2/641/1228/2025 Справа № 641/728/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2025 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Богдан М.В.,

за участю секретаря судового засідання Двірник О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ВЕЛЛФІН» звернулось до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про споживчий кредит № 1852419 від 22.02.2022 року у розмірі 24 000,00 грн. та судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 22.02.2022 між позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 1852419 в електронній формі.

За умовами п.2.1. вказаного договору позикодавець надає позичальникові грошові кошти в сумі 8 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позивальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.

Позивач свої зобов'язання, виконав в повному обсязі, а саме видав кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за договором про споживчий кредит зі сплати основного боргу, процентів та прострочених процентів.

Відповідно до п.2.1, 2.5 договору про споживчий кредит, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на 17.01.2025 становить 24 000,00 грн., з яких - 8 000,00 грн. - основний борг, 16 000,00 грн. - заборгованість по відсоткам.

У судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду клопотання, в якому просив проводити розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалась згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

Так, з матеріалів справи встановлено, що 22.02.2022 між позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 1852419 від 22.02.2022 в електронній формі.

За умовами п. 2.1. укладеного між позивачем та відповідачем Договору про споживчий кредит, позикодавець надає позичальникові грошові кошти в сумі 8 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.

Пунктом 2.3. Договору про споживчий кредит встановлено, що позика надається строком на 30 (двадцять) днів.

Відповідно до п. 1.4. Дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний Позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення Договору про споживчий кредит між Позичальником і Позикодавцем.

Позивачем в порядку, встановленому п. 2.4. Договору про споживчий кредит на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики в розмірі 8 000,00 грн., що підтверджується повідомленням № 33558/01 від 23.01.2025 року ТОВ «Платежі Онлайн», яке надає TOB «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів.

Згідно п. 2.3 Договору позики нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов:

- 1.8 процента від суми позики, але не менше ніж 50 (п'ятдесят гривень) 00 копійок за перший день користування позикою;

- 1.8 процента від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.2.3 цього Договору.

Згідно п. 7.1, 7.2 Правил заявник, що має намір отримати позику, проходить реєстрацію в Особистому кабінеті на Сайті Товариства. Заявник для оформлення позики здійснює оформлення Заявки на Сайті Товариства шляхом заповнення всіх полів Заявки, що відмічені як обов'язкові для заповнення.

Згідно п. 8.6 уклавши цей Договір Позичальник автоматично стає учасником Програми лояльності, умови якої регламентуються Офіційними правилами програми лояльності та є невід'ємною частиною Правил надання грошових коштів у вигляді позики Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» та підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, зобов'язується і погоджується неухильно дотримуватись Правил програми лояльності текст яких розміщено на Сайті Позикодавця.

У разі отримання Договору позики засобами електронного зв'язку, Заявник укладає Договір позики з товариством в Особистому кабінеті.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.525, ст.526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем.

Згідно ч.1 ст.527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим станом на 17.01.2025 має заборгованість перед позивачем у розмірі 24 000,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. - основний борг, 16 000,00 грн. - заборгованість по відсоткам.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 612 ЦК України визначено: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За правилами ч.1 ст. 638 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно зі ст. 1047 ЦК України у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається в письмовій формі.

Відповідно до ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За приписами п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п.12 ч.1 вказаної статті Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким чином, одноразовий ідентифікатор має наступні ознаки: наявність алфавітно-цифрової послідовності (що відповідає п.4.9. Правил надання грошових коштів у вигляді позики Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН»); оферта (заповнення Заявки на отримання позики) та акцепт (прийняття рішення про надання позики); реєстрація в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції (здійснюється шляхом заповнення заявки); можливість передачі такого ідентифікатора засобом зв'язку (СМС, електронна пошта, телефонний зв'язок).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 80 ЦП К України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вже було зазначено вище, відповідач у судове засідання не з'явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних та допустимих доказів на спростування доводів та вимог позивача.

Натомість, з представлених позивачем письмових доказів, зокрема розрахунків заборгованості, вбачається, що відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за договором про споживчий кредит не здійснював, внаслідок чого, у нього перед позивачем станом на 17.01.2025 існує заборгованість у розмірі 24 000,00 грн.

У зв'язку із наведеним, враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем, як позичальником, кошти в добровільному порядку позивачу у повному обсязі не повернуті, суд, з урахуванням заявлених позовних вимог та наявних в матеріалах справи письмових доказів, приходить до висновку про можливість їх задоволення у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 3, 207, 509, 526, 530, 626, 628, 638, 611, 612, 651, 1050 ЦК України ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 1852419 від 22.02.2022 року у розмірі 24 000 грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп., а всього 26 422 (двадцять шість тисяч чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», код ЄДРПОУ 39952398, місцезнаходження: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя М.В.Богдан

Попередній документ
129274843
Наступний документ
129274845
Інформація про рішення:
№ рішення: 129274844
№ справи: 641/728/25
Дата рішення: 31.07.2025
Дата публікації: 05.08.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Слобідський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (31.07.2025)
Дата надходження: 29.01.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості
Розклад засідань:
17.03.2025 09:30 Комінтернівський районний суд м.Харкова
28.04.2025 09:40 Комінтернівський районний суд м.Харкова
25.06.2025 13:30 Комінтернівський районний суд м.Харкова
31.07.2025 13:30 Комінтернівський районний суд м.Харкова