Справа № 456/2348/25
Провадження № 2/456/1247/2025
(ЗАОЧНЕ)
28 липня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Гули Л. В. ,
з участю секретаря Дверій Ю.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стрию цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Стислий виклад позицій сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 8179216 від 11.11.2023 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в розмірі 31909,94 грн, поклавши судові витрати на відповідачку.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що 11.11.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 8179216, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 10000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів платіж щодо повернення кредиту та сплати комісії і процентів відповідачкою не було внесено. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачці кредит, яка, зі свого боку, не виконала умов кредитного договору. Укладаючи кредитний договір, відповідачка та ТОВ «Мілоан» вчинили дії, визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачка підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, після чого укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідачки, якій, у свою чергу, були перераховані кошти відповідно до п. 2.1 кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальниці, що підтверджується платіжним дорученням на користь відповідачки.
28.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 106-МЛ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги й за кредитним договором № 8179216 від 11.11.2023, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором № 8179216 від 11.11.2023 були передані позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно з договором відступлення прав вимоги № 106-МЛ від 28.05.2024. Сума заборгованості відповідачки становить 31909,94 грн відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6229,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків - 23780,94 грн, прострочена заборгованість за комісією - 1900,00 грн. Відповідачці було надіслано досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості на адресу, вказану нею в кредитному договорі. Так як всупереч умовам кредитного договору взяті на себе зобов'язання зі сплати кредитної заборгованості та відсотків відповідачка не виконувала, чим порушила норми чинного законодавства, умови кредитного договору та права кредитора на своєчасне отримання зазначених коштів, позивач просив позов задовольнити.
Відповідачка не скористалася правом на подання відзиву.
Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.
Процесуальні рішення, постановлені по справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 травня 2025 року головуючим суддею у справі визначено суддю Гулу Л.В. /а.с. 32/
На запит суду з Єдиного державного демографічного реєстру надійшла відповідь про зареєстроване місце проживання відповідачки /а.с. 33/.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09.05.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27.05.2025. Роз'яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі /а.с. 34/.
Ухвалою суду від 27.05.2025 судове засідання відкладено на 28.07.2025 у зв'язку з неявкою відповідачки /а.с. 40/.
Розгляд справи по суті відбувся 28.07.2025 без участі сторін.
Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти проведення судом заочного розгляду справи.
Відповідачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, повторно на виклик суду не з'явилася, про причини неявки не повідомила, відзив на позов не подала, тому суд відповідно до ст. 280 ЦПК України розглянув справу заочно за її відсутності на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до п. 1, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що неявка відповідачки не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, і позов слід задовольнити, ухваливши заочне рішення.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
З договору про споживчий кредит № 8179216 від 11.11.2023 судом встановлено, що такий укладено між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Відповідно до п. 1.1 вказаного договору кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та процентів за користування кредитом у встановлений у п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строк/терміни, що визначені договором. Згідно з п. 1.2 договору сума кредиту становить 10000,00 грн; згідно з п. 1.3 договору кредит надається строком на 105 днів з 11.11.2023 і складається з пільгового та поточного періодів; пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 26.11.2023; поточний період складає 90 днів,що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 24.02.2024; відповідно до п. 1.4 термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 26.11.2023 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 24.02.2024 (останнього дня строку кредитування) /а.с. 8-13/.
Згідно з графіком платежів до договору про споживчий кредит № 8179216 від 11.11.2023 загальна вартість кредиту станом на 24.02.2024 становить 47150,00 грн, з яких: 10000,00 грн - сума кредиту за договором, 35250,00 грн - проценти за користування кредитом, 1900,00 грн - комісія за надання кредиту /а.с. 13 на звороті/.
Вищезгадана інформація відповідає відомостям, відображеним у анкету-заяві на кредит №8179216 до договору про споживчий кредит № 8179216 від 11.11.2023 /а.с. 15 на звороті - 16/.
Відповідно до довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з якою укладено кредитний договір № 8179216 від 11.11.2023, пройшла ідентифікацію ТОВ «Мілоан», одноразовий ідентифікатор 865049 відправлений позичальниці 11.11.2023 о 09:15:14 /а.с. 15/.
Згідно з копією платіжного доручення № 114953626 від 11.11.2023 ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти згідно з договором № 8179216 у сумі 10000,00 грн /а.с. 16 на звороті/.
Згідно з договором відступлення прав вимоги № 106-МЛ від 28.05.2024, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ТОВ «Мілоан» передає (відступає) позивачеві ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників до договору /а.с. 19-25/.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 106-МЛ від 28.05.2024 сума заборгованості відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 8179216 від 11.11.2023 становить 31909,94 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 6229,00 грн; заборгованість за відсотками - 23780,94 грн, заборгованість за комісією - 1900,00 грн /а.с. 26/.
Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 8179216 від 11.11.2023 заборгованість ОСОБА_1 не погашена та станом на 13.03.2025 складає 31909,94 грн /а.с. 18 на звороті/.
Відповідачці надіслано досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості за вих. №23609166/2576 від 06.03.2025 на адресу, вказану нею у кредитному договорі, так як всупереч умовам кредитного договору взяті на себе зобов'язання зі сплати кредитної заборгованості та відсотків відповідачка не виконувала, чим порушила норми чинного законодавства, умови кредитного договору та права кредитора на своєчасне отримання зазначених коштів /а.с. 26 на звороті/.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором № 8179216 від 11.11.2023.
При вирішенні позовних вимог судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (частини перша та друга статті 207 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону). Вищевикладене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20-ц.
Згідно з приписами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з нормами ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Таким чином, у справах про невиконання умов будь-яких договорів позивач має довести, що у відповідача є зобов'язання, яке ним не виконано, а відповідач, відповідно, що зобов'язання ним виконано відповідно до умов договору або не виконано не з його вини.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження позовних вимог подано докази укладення договору про споживчий кредит № 8179216 від 11.11.2023 між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою ОСОБА_1 , розрахунок заборгованості, вичерпну інформацію про отримання коштів позичальницею ОСОБА_1 , наявність заборгованості та перехід такої від первісного кредитора до правонаступника.
Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.
Всупереч вищенаведеному, відповідачкою не подано жодного доказу на спростування розрахунку, поданого позивачем, та неналежного виконання зобов'язань за договором.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачка не виконала взятих на себе за договором зобов'язань, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 31909,94 грн.
Враховуючи положення договору відступлення прав вимоги № 106-МЛ від 28.05.2024, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», до останнього перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8179216 від 11.11.2023, відповідно до якого боржниця ОСОБА_1 зобов'язана здійснити платіж факторові ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.
Враховуючи, що зазначена заборгованість на даний час залишається непогашеною, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними і такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
Щодо судових витрат.
Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Так, понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн, підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 вересня 2022 року в справі № 1519/2-5034/11 висловив висновок про застосування норми права та вказав, що для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.
Згідно з частиною п'ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням розумності положення частини п'ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону та правові висновки, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 28.07.2025, є та дату, на яку було призначено розгляд справи, 28.07.2025, а датою складення повного тексту судового рішення 04.08.2025.
Керуючись ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 26.08.2022; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79018, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28; ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Креді Агріколь Банк»; МФО 300614) 31909,94 грн (тридцять одну тисячу дев'ятсот дев'ять грн 00 коп.) заборгованості за кредитним договором № 8179216 від 11.11.2023 та 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) судового збору.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачкою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено судом 04.08.2025.
Суддя Л.В.Гула