Справа № 638/14468/25
Провадження № 3/638/4392/25
01 серпня 2025 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Хайкін В.М. розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Сакар-Чага, громадянки України, не працюючої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
29.07.2025 року до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №698747, 10.07.2025 року близько 20:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 забрала паспорт та банківську картку свого сина ОСОБА_2 , чим вчинила домашнє насильство економічного характеру, що спричинила позбавлення коштів, на яке потерпілий має законне право, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілому.
Особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, причину неявки не повідомила, про час та місце слухання справи повідомлялась належним чином, що підтверджується довідкою про доставку СМС повідомлення. Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться за судовим викликом, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, її поведінка може свідчити про свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення повністю доведена.
Відповідно до частини 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» - домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Зокрема, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру
Відповідно до статті 15 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї», члени сім'ї, які вчинили насильство в сім'ї, несуть кримінальну, адміністративну чи цивільно-правову відповідальність відповідно до закону.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила насильство в сім'ї, тобто умисні дії психологічного характеру.
Винність правопорушника у вчиненні даного адміністративного правопорушення повністю доведена та підтверджується сукупністю достатніх та незаперечних доказів, досліджених під час судового розгляду, а саме: змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №698747 від 24.07.2025 року; рапортом реєстрації; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 10.07.2025 року; поясненнями потерпілого; поясненнями особи, що притягається до адміністративної відповідальності; довідкою з ІНПНУ.
Відповідно до частини 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, судом не виявлено.
У відповідності до статті 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи дані про особу правопорушника, тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, виходячи з форми вини вчинення правопорушення, ставлення особи до даного діяння, вважає за можливим застосувати адміністративне стягнення у межах санкції частини 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу, тобто грошове стягнення.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 40-1, 173-2, 221, 283, 284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) грн., на користь держави.
Відповідно до положень ст.ст.307-308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду. Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя: