Справа № 289/255/25
Провадження № 4-с/589/15/25
21 липня 2025 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Курбанової А.Р.,
за участю секретаря судового засідання Поронько Ю.О.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
стягувача ОСОБА_3 ,
представника стягувача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шостка скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ластовецької Олени Анатоліївни,-
11.02.2025р. ОСОБА_1 звернувся до Радомишльського районного суду Житомирської області зі скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Ластовецької О.А., яка полягає у нездійсненні повних, ефективних та своєчасних дій в межах виконавчого провадження №55577098 щодо нарахування заборгованості по аліментам. У вказаній скарзі просив зобов'язати державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 , нарахованої за наступні періоди: з 01 вересня 2017 року до листопада 2020 року, з 01 листопада 2020 року до 01 листопада 2022 року, з 01 листопада 2022 року по січень 2025 року, а також надати розрахунок (з документальним підтвердженням), з якого місяця, якого року, на яку суму у ОСОБА_1 виникла заборгованість по аліментам в рамках виконавчого провадження №55577098, враховуючи її відповіді про суму заборгованості та стан заборгованості.
Свої вимоги заявник обґрунтував тим, що в провадженні старшого державного виконавця Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (далі - Коростишівський ВДВС) Ластовецької О.А. перебуває виконавче провадження №55577098, відкрите на підставі виконавчого листа № 589/3625/17, виданого 26.12.2017 року Шостинським міськрайонним судом Сумської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з 21.09.2017 року і до досягнення дитиною повноліття. Заявник зазначив, що не згоден зі складеним державним виконавцем розрахунком заборгованості по аліментам від 06.02.2025р., за яким заборгованість зі сплати аліментів заявником за період з вересня 2017 року по січень 2025 року складає 90109,74 грн. Вважає цей розмір необгрунтованим, адже у жовтні 2021 року стягувач ОСОБА_3 зверталась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 неустойки по аліментам, за результатами розгляду якого Шосткинський міськрайонний суд Сумської області рішенням від 01.03.2023р. відмовив у стягненні неустойки, з огляду на те, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 01.12.2022 року становила лише 4244,43 грн. Крім того, повідомив, що державний виконавець видавала заявнику довідку, відповідно до якої станом на 01.11.2022 року заборгованість по аліментам у нього була відсутня.
В свою чергу 12.06.2025р. представник скаржника ОСОБА_3 - адвокат Островська Г.В. звернулась до суду із запереченням на скаргу на дії державного виконавця, у якій зазначила, що розрахунок заборгованості, з яким не згодний заявник, державним виконавцем був зроблений на підставі заробітної плати за регіоном (Житомирська область) за місяць кожного року. Крім того, зазначила, що ОСОБА_1 не були дотримані строки на оскарження рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця, адже ОСОБА_1 було достовірно відомо про наявність у нього заборгованості по аліментам, про що він неодноразово повідомлявся державним виконавцем. Крім того, на нього складались протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності. Представник вказала на те, що окремі квитанції про сплату аліментів, надані скаржником ОСОБА_1 старшому державному виконавцю були нею враховані безпідставно, та відповідно зменшили суму заборгованості скаржника на 10000 грн. Вважає, що своєю скаргою боржник вводить в оману суд та таким чином намагається вплинути на державного виконавця і втрутитись у роботу посадової особи.
Заявник в судовому засіданні скаргу підтримав в повному обсязі та спросив задовольнити з підстав, наведених у ній.
Представник заявника в судовому засіданні вимоги скарги підтримав та просив задовольнити. Зазначив, що вважає проведений розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 06.02.2025 року неправомірним, заборгованість заявник не визнає, державним виконавцем має бути здійснений перерахунок з 01.11.2022 року і по теперішній час, адже станом на 01.11.2022 року заборгованість була відсутня.
Стягувач ОСОБА_3 проти задоволення скарги заперечувала в повному обсязі та зазначила, що заявником ОСОБА_1 аліменти сплачувались несвоєчасно, крім того квитанції про сплату аліментів він також подавав невчасно, у зв'язку з чим проводився перерахунок заборгованості по аліментах.
Представник стягувача Островська Г.В. в судовому засіданні також просила відмовити у задоволенні скарги з підстав, викладених у запереченнях на скаргу.
Старший державний виконавець Ластовецька О.А. в судове засідання не з'явилась, заяв, клопотань не подавала, водночас від Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) надійшла заява про розгляд справи за відсутності ДВС.
Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи та виконавчого провадження, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
26.12.2017 року Шосткинським міськрайонним судом Сумської області був виданий виконавчий лист №589/3625/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з 21.09.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Заявою ОСОБА_3 від 11.01.2018 р. виконавчий лист було пред'явлено до примусового виконання.
24.01.2018р. старшим державним виконавцем Радомишльського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Ластовецькою О.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55577098 з виконання вказаного виконавчого документа.
З копії відповіді на запит Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області вбачається, що з листопада 2020 року по травень 2021 року аліменти в добровільному порядку майже не сплачувались, у звязку з чим державним виконавцем нарахована заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на 01.09.2021р. становить 28253,87 грн. 16.11.2021р. боржник надав довідку про доходи з його попереднього місця роботи та квитанції по сплаті аліментів, які вчасно не надавав державному виконавцю, в результаті яких був здійснений перерахунок заборгованості. Станом на 01.12.2021 року вона становить 4224,43 грн. /а.с.9/.
А з копії розрахунку заборгованості по сплаті аліментів по виконавчому провадженню №55577098 станом на 01.11.2022 року вбачається, що заборгованість по аліментах взагалі відсутня /а.с.11-12/.
Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 01.03.2023 року в задоволенні позову про стягнення неустойки зі сплати аліментів ОСОБА_3 відмовлено, у зв'язку з тим борг відповідача після надання квитанцій був перерахований державним виконавцем і визначений в сумі 4244,43 грн. станом на 15.12.2021р. /а.с.13/.
03.12.2024 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до начальника Коростишівського ВДВС щодо надання розрахунку заборгованості аліментних платежів за виконавчим листом №589/3625/17 /а.с.5/.
Відповідно до копії розрахунку від 06.02.2025р. заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів за період з вересня 2017 року по січень 2025 року була нарахована в сумі 90109,74 грн /а.с.6-8/.
Не погоджуючись із здійсненим державним виконавцем розрахунком станом на 06.02.2025р., заявник звернувся з даною скаргою.
Зважаючи на доводи представника стягувача щодо пропуску строку на оскарження, суд вважає необхідним зупинитися на наступному.
У відповідності до вимог статті 449 ЦПК України таку скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Верховний Суд у постанові 24 січня 2024 року у справі № 521/8287/21, розглядаючи питання строку оскарження розрахунку заборгованості з аліментів, зазначав, що необхідно приймати до уваги, що заявник вважає порушеними свої права, зокрема помилковим, на його думку, розрахунком його заборгованості зі сплати аліментів, а тому факт його загальної обізнаності або визнання наявності у нього заборгованості зі сплати аліментів не може бути підтвердженням його ознайомлення (обізнаності) з конкретним розрахунком такої заборгованості, з яким він не згоден, якщо не буде доведено належним чином, що він з цим розрахунком був ознайомлений.
Ураховуючи висновок Верховного Суду щодо застосування статті 449 ЦПК України у подібних правовідносинах та зважаючи на встановлений факт отримання боржником конкретного розрахунку, з яким він не згоден, лише 06 лютого 2025, суд дійшов висновку, що скаржник, звернувшись із даною скаргою 11 лютого 2025 року, дотримався десятиденного строку.
Разом з тим, перевіривши доводи скарги, суд не знайшов підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина восьма статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).
Системний аналіз вказаних норм права дає підстави дійти висновку про те, що законодавець визначив обов'язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами і водночас імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Велика Палати Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 201/10329/16-ц (провадження № 14-496цс19) сформулювала правовий висновок, згідно з яким, оскільки скаржник звернувся до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на дії державного виконавця щодо розрахунку аліментів у порядку контролю за виконанням судового рішення, така скарга має розглядатися за правилами цивільного судочинства. У цій справі спір вирішувався саме шляхом подачі скарги на дії державного виконавця щодо розрахунку аліментів, з чим погодилася Велика Палата Верховного Суду.
Частинами першою, третьою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Відповідно до частин четвертої, тринадцятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.
Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі. Форма довідки встановлюється Міністерством юстиції України.
Згідно з пунктом 4 Розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
Сума заборгованості за аліментами, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 СК України, якою передбачено, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони.
Відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, сама по собі незгода скаржника (боржника) із розміром заборгованості зі сплати аліментів, не свідчить про неправильність визначення її розміру державним виконавцем.
Водночас, подана скарга не містить жодних доводів та будь-яких конкретних доказів, які б свідчили про недотримання та порушенням державним виконавцем норм матеріального права при визначеності заборгованості зі сплати аліментів станом на 06.02.2025 року. Представник скаржника в судовому засіданні зазначив, що попередні розрахунки державного виконавця були правильними, а розрахунки заборгованості після 01.11.2022 року є неправильними, не вказуючи на конкретні порушення, допущені державним виконавцем у розрахунку заборгованості станом на 06.02.2025р.
Вказаний розрахунок був проведений на підставі виконавчого листа № 589/3625/17, виданого 26.12.2017 року Шостинським міськрайонним судом Сумської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з 21.09.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Цей розрахунок заборгованості зі сплати аліментів є арифметично правильним, охоплює весь час, коли аліменти не сплачувались, вказані в ньому суми доходів, з яких здійснювалося нарахування аліментів за періоди, коли боржник не працював, відповідають середній заробітній платі по Житомирській області за відповідні періоди. А розмір фактично отриманого боржником доходу, який враховувався при обрахунку аліментів, скаржником не оспорювався. Жодних зауважень щодо неврахування державним виконавцем сум сплачених в якості аліментів грошових коштів, заявником не висувається.
Виходячи з аналізу матеріалів виконавчого провадження №55577098 та розрахунку заборгованості від 06.02.2025р. суд не встановив порушень з боку державного виконавця при здійсненні перерахунку. Будь-яких даних, які б свідчили про неправильність розрахунку заборгованості від 06.02.2025р., як і власного контррозрахунку, заявник та його представник не надали, як зазначено вище, конкретних порушень державного виконавця при проведенні даного розрахунку як в доводах скарги так і в судовому засіданні під час дослідження матеріалів виконавчого провадження вони не навели.
У цьому контексті слід зазначити і про некоректність сформульованих вимог скарги, в яких заявник не зазначив, що саме є неправильним і має були виправлено у розрахунку заборгованості, переклавши цей обов'язок фактично на державного виконавця шляхом заявлення вимоги про необхідність зобов'язання саме державного виконавця «надати розрахунок (з документальним підтвердженням), з якого місяця, якого року, на яку суму у ОСОБА_1 виникла заборгованість по аліментам в рамках виконавчого провадження №55577098, враховуючи її відповіді про суму заборгованості та стан заборгованості».
Щодо посилань скаржника на висновки суду у рішенні від 01.03.2023 року та постанові від 28.01.2022 року у справі № 289/2401/21, в яких, на його думку, встановлено заборгованість ОСОБА_1 у сумі 4244,43 грн станом на листопад 2021 року (а не 61235,83грн, як в розрахунку від 06.02.2025р.), суд зазначає, що правомірність здійсненого станом на листопад 2021 року розрахунку не була предметом судової оцінки у межах цих справ, а тому вони не мають преюдиційне значення при вирішенні цієї скраги. У цьому контексті слід зазначити, що відмовляючи у стягненні неустойки суд у рішенні від 01.03.2023 року лише врахував неправильність розрахунку неустойки, зважаючи на неврахування певних аліментних платежів.
Проаналізувавши розрахунок від 06.02.2025р. і матеріали вказаного виконавчого провадження, суд дійшов висновку, що розбіжності між розрахунками від 06.02.2025р. /а.с. 6-8/ та від 01.11.2022р./а.с.11-13/ виникли через неврахування в розрахунку від 01.11.2022р. вимог ст. 195 СК України щодо нарахування непрацюючим боржникам - платникам аліментів сум аліментів виключно на основі середньої заробітної плати, що мало наслідком виправлення у розрахунку від 06.02.2025р. раніше допущених помилок. Наведене у жодному разі не свідчить про неправомірність дій державного виконавця.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувано обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Таким чином, підстав вважати дії державного виконавця при здійсненні розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 06.02.2025р. є неправомірними, як і для перерахунку вказаного розрахунку, у суду немає, таким чином у задоволенні даної скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 258-261, 447-451 ЦПК України, суд,-
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ластовецької Олени Анатоліївни - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана ним протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області А.Р.Курбанова